вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
про залишення апеляційної скарги без руху
"25" лютого 2026 р. Справа №925/780/25
Головуючий, суддя-доповідач Північного апеляційного господарського суду
Сковородіна О.М.,
перевіривши матеріали апеляційної скарги Золотоніської районної державної адміністрації Черкаської області
на рішення Господарського суду Черкаської області від 19.01.2026 (суддя - Скиба Г.М., повне рішення складено 19.01.2026)
у справі за позовом керівника Золотоніської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Північного офісу Держаудитслужби, в особі структурного підрозділу Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області
до відповідача-1: Золотоніської районної державної адміністрації Черкаської області,
до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорожньо-будівельне управління - 70",
про визнання недійсним договору та стягнення 1 055 904,00 грн,
Керівник Золотоніської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Північного офісу Держаудитслужби в особі структурного підрозділу Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області звернувся в Господарський суд Черкаської області із позовом до відповідачів: Золотоніської районної державної адміністрації Черкаської області та Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорожньо-будівельне управління- 70" з вимогами:
- визнати недійсним договір від 15.05.2019 №18 про надання послуг з поточного середнього ремонту ділянки (ділянок) автомобільної дороги О 240529 /Н-08/ - Нова Дмитрівка - Золотоноша км 0+000- км 3+700, укладений між Золотоніською районною державною адміністрацією Черкаської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дорожньо-будівельне управління-70" за результатами відкритих торгів UA-2019-04-12-002570-а;
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорожньо-будівельне управління-70" на користь Золотоніської районної державної адміністрації Черкаської області кошти в сумі 1055904 грн, а із Золотоніської районної державної адміністрації Черкаської області одержані нею за рішенням суду кошти в сумі 1055904 грн - стягнути в доход держави;
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорожньо-будівельне управління-70" та Золотоніської районної державної адміністрації Черкаської області на користь Черкаської обласної прокуратури судові витрати в сумі 15 093,25 грн.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 08.07.2025 було відкрито провадження у справі №925/780/25, вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження.
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 19.01.2025 у справі №925/780/25 позовні вимоги задоволено у повному обсязі. Визнано недійсним договір від 15.05.2019 №18 про надання послуг з поточного середнього ремонту ділянки (ділянок) автомобільної дороги О 240529 /Н-08/ - Нова Дмитрівка - Золотоноша км 0+000- км 3+700, укладений між Золотоніською районною державною адміністрацією Черкаської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дорожньо-будівельне управління-70" за результатами відкритих торгів UA-2019-04-12-002570-а. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорожньо-будівельне управління-70" на користь Золотоніської районної державної адміністрації Черкаської області кошти в сумі 1 055 904, 00 грн. Стягнуто із Золотоніської районної державної адміністрації Черкаської області в дохід Державного бюджету України кошти в сумі 1 055 904, 00 грн як плата за виконання недійсного договору. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорожньо-будівельне управління-70" на користь Черкаської обласної прокуратури 15 093, 25 грн судового збору.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, Золотоніська районна державна адміністрація Черкаської області 20.02.2026, через підсистему "Електронний суд" звернулось із апеляційною скаргою, у якій просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Відповідно до ч. 3 ст. 262 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) питання про відкриття апеляційного провадження у справі вирішується не пізніше п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги або заяви про усунення недоліків, поданої у порядку, передбаченому статтею 260 цього Кодексу.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не відповідає вимогам ГПК України, виходячи з наступного.
Статтею 258 ГПК України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
За змістом апеляційної скарги, скаржник просив суд відстрочити сплату судового збору, водночас, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.02.2026 у справі №925/780/25 у задоволенні вказаного клопотання було відмовлено.
Згідно з ч. 2 ст. 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Судовий збір відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 6 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено розмір ставки за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду, що становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 в справі №916/228/22 зроблено висновок про те, що особи, які після 04.10.2021 подають до суду документи в електронній формі з використанням системи «Електронний суд», мають правомірні очікування, що розмір судового збору, який підлягає сплаті ними, у такому разі буде розрахований із застосуванням понижуючого коефіцієнта у розмірі 0,8, що прямо передбачено в ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
Враховуючи прохальну частину апеляційної скарги щодо скасування оскаржуваного рішення в частині задоволення позовних вимог, з урахуванням положень п.п. 1,2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», скаржник повинен був сплатити 22 639, 87 грн судового збору (18 866, 56 грн (сума судового збору за позовну вимогу немайнового характеру та 1,5% від позовної вимоги майнового характеру) * 150% * 0,8).
Поряд із цим, скаржником до апеляційної скарги не додано доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.
Крім того, судом встановлено, що скаржником у апеляційній скарзі заявлено клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги.
В обґрунтування заявленого клопотання скаржник посилається на те, що ним вживалися заходи щодо своєчасної сплати судового збору, зокрема 22.01.2026 було ініційовано питання про виділення коштів перед фінансовим відділом адміністрації. Проте, у зв'язку з відсутністю фінансової можливості та обмеженнями, встановленими Постановою Кабінету Міністрів України №590 від 09.06.2021 щодо черговості платежів, кошти не були виділені вчасно, що, на думку скаржника, є виключною та непереборною обставиною.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У даному випадку, оскільки повне рішення було складено та підписано 19.01.2026, з урахуванням положень п. 1 ч. 2 ст. 256 ГПК України, останнім днем звернення з апеляційною скаргою є 09.02.2026.
Відповідно до ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Клопотання про поновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи статті 119 ГПК України повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).
Відповідно до чинного законодавства, поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами або особами, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, інтереси та (або) обов'язки у справі, процесуальних дій.
Отже, клопотання (заява) про поновлення процесуального строку повинно містити пояснення щодо причин пропуску такого строку і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними.
Суд зазначає, що звернення до структурного підрозділу (фінансового відділу) Золотонінської районної державної адміністрації Черкаської області, та подальша відповідь цього структурного підрозділу про відсутність коштів, а також посилання скаржника на приписи постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану» №590 від 09.06.2021, не можуть бути прийняті судом як належні докази пропуску строку на апеляційне оскарження, оскільки відсутність бюджетних асигнувань існувала як протягом встановленого законом строку на апеляційного оскарження так і після його спливу. Тобто, в період перебігу 20-денного строку на апеляційне оскарження, апелянт мав можливість подати апеляційну скаргу у встановлені законом строки, з аналогічним клопотанням про відстрочення сплати судового збору (із належним обґрунтуванням такого відстрочення), а не поза їх межами.
Встановлена пунктом 19 вказаного порядку не забороняє здійснення видатків на сплату судового збору, а лише визначає їх пріоритетність у часі залежно від ресурсної забезпеченості єдиного казначейського рахунка. Скаржником не надано доказів того, що ним вживалися заходи щодо подання платіжного доручення до органу Казначейства для оплати судового збору саме у цій справі, та що у здійсненні такого платежу йому було відмовлено. Сама по собі наявність законодавчих обмежень щодо черговості платежів не звільняє суб'єкта владних повноважень від виконання обов'язків, передбачених процесуальним законом.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.02.2022 у справі №1227/8971/2012 вказала, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини поновлення строку на оскарження судового рішення може бути обґрунтованим та вважається співвідносним і виправданим стосовно неповного забезпечення принципу правової визначеності, у випадках, якщо: 1) недотримання строків було зумовлене діями (бездіяльністю) суду попередньої інстанції, зокрема, особі не надіслано протягом строку на оскарження судового рішення копію повного тексту рішення суду попередньої інстанції (справа «Мушта проти України»); 2) пропуск строку на оскарження обумовлений особливими і непереборними обставинами суттєвого та переконливого характеру (справи «Рябих проти Росії», «Устименко проти України»); 3) відновлення строку необхідне для виправлення фундаментальних недоліків або помилок правосуддя (виправлення серйозних судових помилок) (справи «Безруков проти Росії», «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania)).
Частиною 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» закріплено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.
У справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз'яснив, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, -учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року).
В даному випадку, скаржник не надав належних доказів існування виключних і непереборних обставин, які б об'єктивно заважали йому подати апеляційну скаргу у встановлений законом строк. Суд наголошує, що обставини, пов'язані з фінансуванням суб'єкта владних повноважень, відсутністю бюджетних коштів або особливостями їх розподілу всередині установи, мають суто суб'єктивний характер і не впливали на можливість подання апеляційної скарги у встановлений процесуальним законом строк. Посилання на внутрішнє листування з фінансовим відділом не доводять наявності непереборних перешкод.
Принцип правової визначеності вимагає не лише прогнозованості судових рішень, а й забезпечення остаточності судових рішень (res judicata). Безпідставне поновлення строку після його спливу, за відсутності дійсно об'єктивних та непереборних перешкод, є порушенням принципу правової визначеності щодо іншої сторони (позивача), яка має право розраховувати на остаточність рішення суду першої інстанції, через пропуск процесуального строку відповідачем на апеляційне оскарження.
З огляду на викладене, з наведеними відповідачем-1 доводами про наявність поважних причин пропуску процесуального строку для подання апеляційної скарги суд не погоджується, визнає їх необґрунтованими.
Згідно з частинами 2, 3 статті 260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу. Апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до приписів частини 1 статті 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з частиною 2 статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
У зв'язку з цим, з метою усунення допущених недоліків оформлення апеляційної скарги, скаржнику слід у строк, визначений цією ухвалою:
- надати докази сплати судового збору у розмірі 22 639, 87 грн;
- звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку, вказавши інші підстави для поновлення строку, з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах.
Враховуючи вищевикладене та приписи ГПК України, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства та підлягає залишенню без руху на підставі статті 174, частин 2, 3 статті 260 ГПК України.
Керуючись статтями 174, 234, п. 2 ч. 3 ст. 258, 260 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Золотоніської районної державної адміністрації Черкаської області на рішення Господарського суду Черкаської області від 19.01.2026 у справі №925/780/25 - залишити без руху.
2. Надати скаржнику строк для усунення зазначених у цій ухвалі недоліків протягом 10 (десяти) днів з моменту отримання даної ухвали.
3. Роз'яснити скаржнику, що у випадку неподання заяви (клопотання) в зазначений судом строк або у разі, якщо вказані у заяві (клопотанні) підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу. Роз'яснити скаржнику, що в разі невиконання зазначеної ухвали суду в частині неподання доказів доплати судового збору, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Учасники судового процесу можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб - адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://anec.court.gov.ua/sud4873/gromadyanam/csz/m.
Суддя О.М. Сковородіна