Справа № 646/1877/26
№ провадження 1-кс/646/365/2026
24 лютого 2026 року м. Харків
Слідчий суддя Основ'янського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотання слідчого відділення №3 СВ Куп'янського РВП ГУНП в Харківській області сержанта поліції ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026221100000363 від 22.02.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Херсон, громадянина України, з середньою освітою, розлученого, учасника бойових дій, командира відділення - командира екіпажу безпілотних літальних комплексів сьомого відділення безпілотних авіаційних комплексів третього взводу безпілотних комплексів роти безпілотних авіаційних комплексів, у званні молодшого сержанта, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України,
Слідчий відділення №3 СВ Куп'янськго РВП ГУНП в Харківській області сержант поліції ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 у рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026221100000363 від 22.02.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України.
В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що у провадженні СВ Куп'янського РВП ГУНП в Харківській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12026221100000363 від 22.02.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , 04.08.2023 ІНФОРМАЦІЯ_2 призваний на військову службу за мобілізацією та від 15.12.2024 призначений на посаду командира відділення - командира екіпажу безпілотних літальних комплексів військової частини НОМЕР_1 .
Відповідно до затвердженого начальником Куп'янського районного відділу поліції ГУНП в Харківській області полковником поліції ОСОБА_7 графіку чергування особового складу з 21 лютого по 28 лютого 2026 року, 22.02.2026 о 08:30, старший оперуповноважений ЗС №3 ВКП Куп'янського РВП ГУНП в Харківській області переміщений та призначений наказом начальника ГУНП в Харківській області № 64 о/с від 13.02.2025 на вищевказану посаду, будучи працівником правоохоронного органу, наділеним повноваженнями представника влади, при здійсненні службових обов'язків, спрямованих на неухильне дотримання положень Конституції України, Законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції та Присяги поліцейського, під час виконання своїх службових обов'язків, з табельною вогнепальною зброєю знаходячись у поліцейському спеціальному однострою у колористиці «камуфляж» відповідно до наказу МВС України № 718 від 19.08.2017 з розпізнавальними знаками Національної поліції України заступив до несення служби у складі слідчо-оперативної групи «СОГ-2» на території обслуговування ВПД № 1 Куп'янського районного відділу поліції ГУНП в Харківській області.
Так, 22.02.2026 року, о 16:00 працівник поліції старший оперуповноважений зонального сектору № 3 відділу кримінальної поліції Куп'янського районного відділу поліції ГУНП в Харківській області старший лейтенант поліції ОСОБА_8 отримав оперативну інформацію про факт готування до вчинення кримінального правопорушення, за адресою: Харківська область, Куп'янський район, с-ще Шевченкове, вул. Харківський Шлях 32 та з метою підтвердження або спростування даного факту, з дозволу відповідального від керівництва Куп'янського районного відділу поліції ГУНП в Харківській області, вирушив за вищевказаною адресою.
Прибувши до відділення Нової пошти №1, яке розташована за адресою: Харківська область, Куп'янський район, с-ще Шевченкове, вул. Харківський Шлях 32, старший оперуповноважений ОСОБА_8 - виявив громадянина, ним виявився - ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 - командир відділення безпілотних літальних комплексів, який поводив себе підозріло, а саме: озирався навкруги та явно нервував, при цьому тримав в руках отриману у відділенні посилку, тому старший оперуповноважений ОСОБА_8 , з метою негайного реагування підійшов до виявленої ним особи та відповідно до ч. 3 ст. 18 ЗУ «Про Національну поліцію» представився, пред'явив своє службове посвідчення працівника поліції.
Після чого, у свою чергу на підставі ч. 2 ст. 32 ЗУ «Про Національну поліцію» старший оперуповноважений ЗС №3 ВКП Куп'янського РВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_8 попросив ОСОБА_5 пред'явити документи для перевірки особи на що останній відмовився.
Володіючи інформацією про факт зберігання заборонених в обігу речовин, ОСОБА_8 , керуючись ст. 34 ЗУ «Про Національну поліцію» попросив ОСОБА_5 пред'явити для поверхневої перевірки речі, проте останній почав поводити себе зухвало, агресивно, висловлювати у бік працівника поліції нецензурну лайку та погрози фізичною розправою, на неодноразові законні вимоги працівника поліції ОСОБА_8 , останній не реагував та при спробі ОСОБА_8 , виклику допоміжних сил, ОСОБА_5 - вибив з рук працівника поліції мобільний телефон.
В той час, близько 16:41 год, ОСОБА_5 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, наблизився впритул до працівника поліції ОСОБА_8 та на ґрунті неповаги співробітника поліції, усвідомлюючи протиправний характер свого діяння і те, що працівник поліції перебуває у форменному одязі та при виконанні службових обов'язків, проявляючи свою зухвалість, діючи умисно, повністю усвідомлюючи, незаконність своїх дій, переслідуючи мету заподіяти працівнику поліції ОСОБА_8 тілесні ушкодження - наніс не менше 15 почергових ударів кулаками обох рук в область обличчя та голови, не менше двох ударів в область тулубу, декілька ударів в область лівого плеча та не менше 4 ударів ногами взутими в кросівки по нижнім кінцівкам поліцейського.
В результаті протиправних дій ОСОБА_5 , працівнику поліції ОСОБА_8 , відповідно акту медичного огляду №107 від 22.02.2026 - спричинено тілесні ушкодження у вигляді травматичного лівого передпліччя, лівого коліна, травми голови, губ.
Свої злочинні дії ОСОБА_5 припинив лише після того, як на місце події прибув екіпаж СРПП ВПД №1 Куп'янського РВП ГУНП в Харківській області «Шевченкове - 36».
Таким чином, своїми умисними протиправними діями ОСОБА_5 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 345 КК України, а саме умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу побоїв у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків.
22.02.2026 о 22 годині 35 хвилин ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затриманий в порядку ст. 208 КПК України.
23.02.2026 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України.
Метою застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваною покладених на нього процесуальних обов'язків, а також наявністю в ході досудового розслідування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України:
- п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, що підтверджується тим, що ОСОБА_5 , проходить військову службу на посаді , командира відділення - командира екіпажу безпілотних літальних комплексів сьомого відділення безпілотних авіаційних комплексів третього взводу безпілотних комплексів роти безпілотних авіаційних комплексів, у званні молодший сержант військової частини НОМЕР_1 , місцезнаходження військової частини в якій він проходить військову службу в будь-який час може змінити місце дислокації в іншу область внаслідок проведення бойових дій на території України, що створить умови для його переховування від органу досудового розслідування та суду в інших областях України, враховуючи, що суворість покарання за кримінальне правопорушення, наслідки та ризик втечі для підозрюваного у цьому випадку можуть бути визнаними як менш небезпечними ніж покарання і процедура виконання покарання. Так, ОСОБА_5 вчинив злочин, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі до 5 років. Крім того вказані обставини утворять складності явки або запізнення підозрюваного до органу досудового розслідування та суду;
- п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - незаконно впливати на потерпілого, свідків, експертів, спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні, що підтверджується тим, що ОСОБА_5 , розуміючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, наслідки та ризик втечі для нього, може самостійно або заручившись підтримкою інших осіб, своїх співслужбовців здійснити вплив на потерпілого, свідків, понятих, як благаючі або умовляючи їх, так і маючи безперешкодний доступ до вогнепальної зброї за допомогою якої може погрожувати свідкам, понятим, експертам щоб вони відмовились від своїх показань, які вони надали на досудовому розслідуванні та в подальшому будуть надавати при судовому розгляді з метою уникнути покарання за вчинений злочин;
- п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що підтверджується тим, що ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, з метою ухилитись від кримінальної відповідальності за вчинений злочин, може умисно вчинити самокалічення або симулювати хворобу, підробивши для цього відповідні документи або іншим обманом, щоб не перебувати в умовах ізоляції до завершення судового слідства. Зокрема, достовірність перевірки підстав неявки до органу досудового розслідування або суду вимагатимуть від сторони обвинувачення певного часу, що в свою чергу призведе до необґрунтованого затягування строків досудового розслідування та створить можливості для ОСОБА_5 , незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні. В той же час останній перебуваючи на волі не буде позбавлений можливості з використанням мобільних телефонів, тощо здійснювати вплив на інших учасників кримінального провадження;
- п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється підтверджується тим, що ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, як військовослужбовець військової служби, може вчинити інший військовий злочин, а саме самовільне залишення військової частини або місця служби, що кваліфікується за ст. 407 КК України, або дезертирство за ст. 408 КК України, тим самим переховуватись та ухилятись від кримінальної відповідальності за фактом вчинення особливо тяжкого злочину.
Слідчий вважає, що у разі застосування до підозрюваного ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, не можливо запобігти вищевказаним ризикам, оскільки всі вони передбачають перебування на волі, що дає можливість вчинити дії, вказані у наведених ризиках, тим самим негативно вплинути на повне та всебічне встановлення об'єктивної істини у кримінальному провадженні.
Прокурор у судовому засіданні клопотання слідчого підтримав із викладених у ньому підстав і мотивів, просив таке задовольнити та застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів без визначення застави.
Підозрюваний у судовому засіданні заперечував проти клопотання слідчого, просив відмовити у його задоволенні, зазначив, що бажає виконувати бойові завдання та здійснювати захист Батьківщини.
Захисник підозрюваного у судовому засіданні підтримав думку свого підзахисного, просив відмовити у задоволенні клопотання слідчого, оскільки злочин, який інкримінується ОСОБА_5 є невеликої тяжкості, підозрюваний не має наміру ухилятися від органів досудового розслідування та суду, тому вважає, що запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання сприятиме забезпеченню належної процесуальної поведінки підозрюваного та дозволить йому виконувати бойові завдання.
Заслухавши думку учасників справи, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов таких висновків.
У відповідності до ст.29 Конституції України та ст.ст.176, 177, 178 КПК України, право на свободу та особисту недоторканість є одним із найбільш значущих прав людини. Слід врахувати те, що застосовуючи запобіжний захід - тримання під вартою, обмежуються конституційні права і свободи особи, ще до визнання її винуватою у вчиненні злочину, а запобіжний захід у виді тримання під вартою відповідно до ст.183 КПК України є винятковим і найбільш суворим запобіжним заходом, і застосовується лише тоді, коли є всі підстави вважати, що інші, менш суворі запобіжні заходи можуть не забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків і його належної поведінки. Застосування запобіжного заходу з іншою метою не допускається.
За приписами статті 2 КПК України, завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
У відповідності до вимог ст.8 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на засадах верховенства права з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод (ст.5) втілює основоположне право людини на захист від свавільного втручання держави у її право на свободу. Тому, у кожному випадку, коли вирішується питання щодо тримання під вартою або звільнення, діє презумпція на користь звільнення. З цього правила випливають два природних наслідки: тягар доведення обставин, що свідчать на користь утримання під вартою, завжди несе сторона обвинувачення, а будь-які обставини, щодо доведеності яких або значення яких для вирішення питання про тримання під вартою або звільнення, залишається сумнів, мають тлумачитися на користь звільнення особи. Роль слідчого судді при оцінці вказаних обставин полягає в перевірці істинних намірів та цілей, що стоять за позбавленням особи свободи, відповідності цих цілей та намірів вимогам закону, та, у випадку встановлення відсутності законних підстав для тримання особи під вартою, прийняття рішення про звільнення особи з-під варти.
Така перевірка відбувається за правилами національного законодавства, які містяться в положеннях ст.ст. 177, 178, 183 КПК України. Слідчий суддя враховує, що тримання під вартою в розумінні ст.183 КПК України є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
При розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Крім того, згідно з положеннями ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, зокрема, слідчий суддя зобов'язаний оцінити, в тому числі вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, розмір майнової шкоди, а також дані, що характеризують особу підозрюваного.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
Так, вивченням особи ОСОБА_5 встановлено, що він з середньою освітою, неодружений, є учасником бойових дій, військовослужбовець, командир відділення - командир екіпажу безпілотних літальних комплексів сьомого відділення безпілотних авіаційних комплексів третього взводу безпілотних комплексів роти безпілотних авіаційних комплексів, у званні молодший сержант, раніше притягався до кримінальної відповідальності.
У відповідності до приписів статті 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, що надані сторонами кримінального провадження докази доводять обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику а ризикам, зазначеним у поданні.
Слідчим суддею встановлено, що у провадженні СВ Куп'янського РВП ГУНП в Харківській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12026221100000363 від 22.02.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України.
23.02.2026 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України.
На переконання слідчого судді, наведені в клопотанні обставини та додані до нього документи, якими сторона обвинувачення обґрунтовує доводи клопотання, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України. Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому злочину повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом огляду місця події від 22.02.2026; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_8 , протоколом допиту свідка ОСОБА_9 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 ; протоколом затримання ОСОБА_5 ; іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.
Слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які наведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах.
Водночас, слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (рішення № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року) суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Таким чином, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч.2 ст. 345 КК України, а саме у умисному заподіянні працівнику правоохоронного органу побоїв у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків, за вчинення якого передбачено основне покарання у вигляді обмеження волі до 5 років або позбавлення волі на той самий строк, який відповідно до ч.4 ст.12 КК України, класифікуються як нетяжкий злочини.
Відповідно до вимог ч. 1 та п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження є, зокрема, запобіжні заходи.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 176 КПК України, запобіжними заходами є: особисте зобов'язання (1); особиста порука (2); застава (3); домашній арешт (4); тримання під вартою (5).
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 3 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених ст. 177 КПК України, крім випадків, передбачених частиною п'ятою ст. 176 КПК України. Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених ч. 4 ст. 183 КПК України. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених ст. 194 КПК України будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому ч. 4 ст. 194 КПК України.
Згідно з ч. 2 ст. 194 КПК України слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
За приписами ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Згідно зі ст. 178 КПК України обставиною, яка враховується при обранні запобіжного заходу, крім ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, які зобов'язаний слідчий суддя оцінити при постановленні ухвали є, зокрема тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується.
Оцінивши обставини, передбачені ч.1 ст.178 КПК України, з врахуванням особи підозрюваного, характеру вчинення кримінального правопорушення, тяжкості покарання, що загрожує особі у випадку визнання підозрюваного винуватим у кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, підстав для застосування виняткового запобіжного заходу у виді тримання під вартою немає, однак оцінивши доводи, наведені у клопотанні слідчий суддя вважає, що сторона обвинувачення у судовому засіданні довела наявність підстав вважати, що існують ризики того, що підозрюваний ОСОБА_5 може:
- переховуватись від органів досудового розслідування та суду (п.1 ч.1 ст.177 КПК України);
- незаконно впливати на потерпілого, свідків, експертів, спеціалістів у цьому кримінальному провадженні (п.3 ч.1 ст.177 КПК України);
Оцінюючи наявність ризиків, на існування яких посилається сторона обвинувачення, обґрунтовуючи подане щодо ОСОБА_5 клопотання, слідчий суддя виходить із такого.
Так, ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Так, при розгляді клопотання слідчим суддею враховано всі обставини, визначені в ст.178 КПК України, в тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; його процесуальну поведінку.
Зважаючи на наведене вище, за наслідками встановлених обставин за результатами розгляду клопотання, враховуючи особу підозрюваного ОСОБА_5 , те, що він підозрюється у вчиненні нетяжкого злочину, беручи до уваги те, що хоча стороною обвинувачення й доведено існування певних зазначених у клопотанні ризиків, передбачених пунктами 1, 3 ч.1 ст.177 КПК України, втім в повній мірі не доведено та необґрунтовано недостатності застосування в даному конкретному випадку більш м'якого запобіжного заходу, відсутність належного обґрунтування підстав для втручання у право ОСОБА_5 на свободу, шляхом застосування запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою, а також те, що Європейський суд з прав людини та ст. 9 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права зазначають, що існує презумпція на користь звільнення особи з-під варти, тобто, утримання під вартою осіб, які чекають судового розгляду, не повинно бути загальним правилом і, коли відсутні конкретні дані, які б дозволяли дійти ґрунтованого висновку, що особа з великою ймовірністю вчинить дії, передбачені ст.177 КПК України, слід вважати, що такі ризики взагалі відсутні, або є настільки мінімальними, що не дають виключних підстав для застосування до особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя доходить висновку, що у відповідності до ч.4 ст.194 КПК України щодо підозрюваного слід застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, поклавши на підозрюваного ОСОБА_5 , обов'язки визначені ст.194 КПК України.
Отже, на підставі викладеного, слідчий суддя вважає, що у даному кримінальному провадженні, з урахуванням вищевикладеного, встановленим слідчим суддею ризикам, передбаченим ч.1 ст.177 КПК України можливо дієво запобігти шляхом застосування іншого запобіжного заходу, який не є виключним за своєю суворістю.
У відповідності до положень ч. ч. 1, 2 статті 179 КПК України особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу. Підозрюваному, обвинуваченому письмово під розпис повідомляються покладені на нього обов'язки та роз'яснюється, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Контроль за виконанням особистого зобов'язання здійснює слідчий, а якщо справа перебуває у провадженні суду - прокурор.
Відповідно до вимог ч. 7 ст. 194 КПК України, обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 КПК України.
Також, слід зазначити про те, що згідно з положеннями ч.1 ст. 219 КПК України строк досудового розслідування обчислюється з моменту повідомлення особі про підозру до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотанням про закриття кримінального провадження або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.
Згідно з вимогами п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України з дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
Враховуючи вище наведені обставини, передбачені ч. 1 ст.178 КПК України, та ризики згідно з ст.177 КПК України, слідчий суддя вважає, що у відповідності до ч.4 ст.194 КПК України щодо підозрюваного слід застосувати більш м'який запобіжний захід - у вигляді особистого зобов'язання, поклавши на підозрюваного ОСОБА_5 , обов'язки визначені ст.194 КПК України, а саме: :не відлучатися за межі військової частини НОМЕР_1 або місця її тимчасової дислокації без дозволу військового керівництва даної військової частини; прибувати до слідчого, прокурора, чи суду за першою вимогою; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця проходження військової служби; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; утримуватись від спілкування з потерпілим, свідками, понятими, спеціалістами.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 176-178, 193, 194, 196, 197, 205, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого відділення №3 СВ Куп'янського РВП ГУНП в Харківській області сержанта поліції ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026221100000363 від 22.02.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити частково.
Застосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді особистого зобов'язання.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на строк до 24 квітня 2026 року включно відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України такі обов'язки:
1)не відлучатися за межі військової частини НОМЕР_1 або місця її тимчасової дислокації без дозволу військового керівництва даної військової частини;
2)прибувати до слідчого, прокурора, чи суду за першою вимогою;
3)повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця проходження військової служби
4)здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
5)утримуватись від спілкування з потерпілим, свідками, понятими, спеціалістами.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що у разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш суворий запобіжний захід.
Ухвала підлягає негайному виконанню та оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали оголошений та підписаний 25.02.2026 о 10:00 год.
Слідчий суддя ОСОБА_1