Ухвала від 25.02.2026 по справі 643/3009/26

Справа № 643/3009/26

Провадження № 1-кс/643/1667/26

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2026 року слідчий суддя Салтівського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 , за участі секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на рішення слідчого СВ Харківського РУП №2 ГУНП в Харківській області ОСОБА_4 про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні №12022221170000605 від 22.02.2022 за ч.1 ст.382 КК України,

ВСТАНОВИВ:

18.02.2026 ОСОБА_3 звернулася до суду зі скаргою на рішення слідчого СВ Харківського РУП №2 ГУНП в Харківській області ОСОБА_4 про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні №12022221170000605 від 22.02.2022 за ч.1 ст.382 КК України.

В обґрунтування скарги вказує, що Харківським РУП №2 ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12022221170000605 від 22.02.2022 за ч.1 ст.382 КК України за фактом невиконання рішення Московського районного суду м. Харкова від 07.12.2020 (справа №643/11909/20) про надання її сину ОСОБА_5 дублікатів ключів від квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . 09.02.2026 вона на електронну пошту отримала від слідчого копію постанови від 05.02.2026 про відмову у визнанні її потерпілою у цьому кримінальному провадженні. Відмовляючи у задоволенні клопотання, слідчий вважає, що вона не є стороною зазначеного судового рішення та не визначає спричинення їй моральної, фізичної, майнової шкоди внаслідок невиконання вказаного рішення суду. Не погоджується із вказаною постановою, оскільки її сина ОСОБА_5 у цьому кримінальному провадженні визнано потерпілим, а тому його моральні та фізичні страждання також передаються і їй. В результаті того, що страждає її дитина, погіршується і її стан здоров'я, збільшуються її страждання. Разом з цим, її син ОСОБА_5 здійснює догляд за нею, так як вона є інвалідом 2 групи. У вказаній квартирі лишилися його особисті речі, електроінструменти, теплий одяг, документи, яких він був позбавлений через невиконання рішення суду, та які йому потрібні, щоб здійснювати за нею догляд і серед іншого, усунути пошкодження, які були завдані квартирі, де вона проживає, внаслідок ракетних обстрілів. Просила постанову слідчого СВ Харківського РУП №2 ГУНП в Харківській області від 05.02.2026 про відмову у визнанні її потерпілою скасувати. Разом з цим, просила скаргу розглядати без її участі.

Від слідчого СВ Харківського РУП №2 ГУНП в Харківській області ОСОБА_4 до початку судового засідання надійшла заява, у якій останній просив проводити розгляд скарги без його участі, у задоволенні скарги просив відмовити, оскільки ОСОБА_3 , посилається на необхідність визнати її потерпілою у зв'язку з тим, що її син ОСОБА_5 не може потрапити до квартири та не може в повній мірі здійснювати догляд за нею. Остання обґрунтовує це тим, що у квартирі перебувають особисті речі ОСОБА_5 , а саме: диплом про вищу освіту, посвідчення водія, свідоцтво про народження, банківські картки, коштовності, теплий одяг, інше майно, електроінструмент, який необхідний для виконання ремонту у її квартирі. Відповідно до ч.1 ст.55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні є фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди. Предметом кримінально-правової оцінки за ст.382 КК України є умисне невиконання судового рішення. З наданої заяви від 09.08.2024 та матеріалів вбачається, що судове рішення, невиконання якого є предметом розслідування, ухвалено виключно на користь ОСОБА_5 . ОСОБА_3 не є стороною зазначеного судового рішення, а також не встановлено відомостей чи документів, які б підтверджували наявність у ОСОБА_3 самостійного права на спірну квартиру або визначення/захист такого права вказаним судовим рішенням. Зазначені обставини щодо ускладнення догляду з боку сина у зв'язку з відсутністю у нього доступу до квартири та необхідних речей, хоча й можуть мати значення для загальної оцінки ситуації, та не свідчать про завдання ОСОБА_3 безпосередньої моральної, фізичної чи майнової шкоди саме внаслідок невиконання судового рішення у розумінні ст.55 КПК України. У зв'язку з викладеним, підстав для визнання ОСОБА_3 потерпілою у даному кримінальному провадженні не вбачається.

Відповідно до ч.3 ст.306 КПК України, розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність, яких оскаржується. Відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.

Відповідно до ст. 107 КПК України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Слідчий суддя, ознайомившись зі скаргою та доданими до неї документами, дослідивши надані матеріали кримінального провадження, встановив наступне.

Відповідно до ч.1 ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно ст.24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до положень п.5 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілим.

Як вбачається із матеріалів кримінального провадження №12022221170000605 від 22.02.2022 за ч.1 ст.382 КК України, відомості до ЄРДР внесено на підставі повідомлення Московського відділу державної виконавчої служби №65782852 щодо невиконання виконавчого листа Московського районного суду м. Харкова №643/11909/20.

Так, рішенням Московського районного суду м. Харкова від 07.12.2020 у справі №643/11909/20, провадження №2/643/3783/20, позов ОСОБА_5 задоволено. Визнано за ОСОБА_5 право користування квартирою АДРЕСА_2 . Зобов'язано ОСОБА_6 надати дублікати ключів від вхідних дверей квартири АДРЕСА_2 і не чинити перешкод ОСОБА_5 в користуванні зазначеною квартирою.

З витягу з ЄРДР №12022221170000605 від 22.02.2022 вбачається, що правова кваліфікація кримінального правопорушення визначена за ч.1 ст.382 КК України, тобто невиконання судового рішення.

07.07.2022 ОСОБА_5 у цьому кримінальному провадженні допитано у якості потерпілого.

04.02.2026 від ОСОБА_3 , яка є матір'ю ОСОБА_5 , до Харківського РУП №2 ГУНП в Харківській області надійшло клопотання, у якому вона просить визнати її потерпілою у цьому кримінальному провадженні.

Слідчим СВ Харківського РУП №2 ГУНП в Харківській області ОСОБА_4 05.02.2026 розглянуто по суті клопотання ОСОБА_3 та винесено постанову за наслідками розгляду вказаного клопотання про відмову у визнанні потерпілим, мотивувавши прийняте рішення твердженням про те, що на даний час не встановлення відомостей про завдання ОСОБА_3 моральної, фізичної або майнової шкоди згідно зі ст.55 КПК України. При цьому, предметом кримінально-правової оцінки за ст.382 КК України є умисне невиконання судового рішення. З наданої заяви від 09.08.2024 та матеріалів кримінального провадження вбачається, що судове рішення, невиконання якого є предметом розслідування, ухвалено виключно на користь ОСОБА_5 . ОСОБА_3 не є стороною зазначеного судового рішення, а також не встановлено відомостей чи документів, які б підтверджували наявність у ОСОБА_3 самостійного права на спірну квартиру або визначення/захист такого вказаним судовим рішення. У зв'язку з чим, підстав для визнання ОСОБА_3 потерпілою у цьому кримінальному провадженні не вбачається.

Згідно ч.1 ст.55 КПК України, потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди.

Тобто, потерпілим є фізична особа, якій внаслідок кримінального правопорушення завдано моральної, фізичної або майнової шкоди. Особа, яка наділена ознаками, що безпосередньо визначені в кримінальному законі чи які випливають з інших ознак складу злочину, і стосовно якої здійснено злочинне посягання.

Згідно усталених положень доктрини вітчизняного кримінального права та кримінального процесу, шкода це об'єктивна категорія, що відображає ті зміни, які настали в майновому, фізичному, психічному, моральному стані особи внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Шкода, заподіяна злочином, чи кримінальним проступком, що є підставою для визнання особи потерпілим, має об'єктивний характер і тому включається до об'єктивної сторони кримінального правопорушення.

Майнова шкода здебільшого пов'язана з втратою, привласненням, знищенням або пошкодженням майна, тобто завдається у зв'язку з посяганням на відносини власності у формі певних матеріальних об'єктів. Водночас така шкода може бути завдана при посяганні на особу та її життя, оскільки відшкодування моральної та фізичної шкоди пов'язано з витратами на лікування, протезування, посилене харчування, втрату працездатності, на поховання тощо.

Для визнання потерпілим у кримінальному провадженні необхідна наявність відповідних підстав фактичних і юридичних. Фактичними підставами є заподіяння або замах на заподіяння кримінальним правопорушенням шкоди, а юридичними подання особою заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення, коли у особи виникають права і обов'язки потерпілого, або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.

При цьому, за умови наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної в ч.1 ст.55 КПК, слідчий, дізнавач або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим. «Очевидність та достатність» таких підстав є оціночним поняттям, яке визначається у кожному конкретному випадку, виходячи із обставин кримінального провадження і внутрішнього переконання особи, уповноваженої на визнання потерпілим, і може полягати, зокрема, у такому: очевидна відсутність події або складу кримінального правопорушення; відсутність шкоди з боку особи, яка подала відповідну заяву; очевидна відсутність причинного зв'язку між кримінальним правопорушенням і заподіяною шкодою; наявність завданої кримінальним правопорушенням шкоди іншого виду, ніж передбачено частиною першою статті 55 Кримінального процесуального кодексу України; неможливість визнання потерпілим конкретної особи, виходячи з кримінально-правової характеристики кримінального правопорушення.

В той же час, відповідно до вимог ст.110 КПК України, постанова слідчого про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема, в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулася з метою захисту своїх прав, та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.

При цьому з оскаржуваної постанови, що долучена до матеріалів скарги, вбачається, що клопотання скаржника була розглянуто в межах встановлених Кримінальним процесуальним кодексом України строків для вирішення таких процесуальних питань, а постанова про відмову в задоволенні клопотання слідчим була прийнята в рамках його повноважень, вмотивовано та з дотриманням вимог Кримінального процесуального кодексу України, при цьому жодних інших доказів, які б містили підстави для скасування оспорюваної постанови, слідчому судді заявником не надано.

Одночасно, слідчий суддя звертає увагу, що стаття 382 КК України передбачає кримінальну відповідальність за умисне невиконання вироку, рішення, ухвали чи постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню. Потерпілим є особа (фізична або юридична, держава, сторона виконавчого провадження (стягувач) на користь якої ухвалено рішення, чиї законні інтереси, майнові права або права, гарантовані Конституцією, порушені невиконанням рішення.

Таким чином, потерпілим у цьому кримінальному провадженні є ОСОБА_5 , на користь якого ухвалено рішення Московського районного суду м. Харкова від 07.12.2020 у справі №643/1199/20.

ОСОБА_3 не була стороною у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про визнання за ним права користування житловим приміщенням та усунення перешкод у користуванні жилим приміщенням, а тому не відповідає обов'язковим ознакам потерпілого від кримінального правопорушення, передбаченого ст.383 КК України, а саме невиконання судового рішення тощо.

Таким чином, слідчий суддя, розглянувши скаргу в межах питань, які були винесені на розгляд та перевіривши надані в обґрунтування цих питань докази, з урахуванням вищенаведеного дійшов висновку, що у судовому засіданні не встановлено таких, які б давали підстави слідчому судді дійти висновку, що вимоги скарги базуються на об'єктивних фактах і правових підставах, які б слугували для скасування постанови слідчого, враховуючи, що такі є також предметом досудового розслідування, слідчий органу досудового розслідування обґрунтовано відмовив у визнанні ОСОБА_3 потерпілим у кримінальному провадженні №12022221170000605 від 22.02.2022, оскаржувана постанова слідчого є законною, вмотивованою, а тому підстав для її скасування немає.

Відповідно до ч.2 ст.307 КПК України, за результатами скарг на рішення дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора слідчим суддею може бути постановлена ухвала про: 1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.

На підставі викладеного керуючись ст.ст. 170-174, 309, 369-372, 376, 395 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні скарги ОСОБА_3 на рішення слідчого СВ Харківського РУП №2 ГУНП в Харківській області ОСОБА_4 про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні №12022221170000605 від 22.02.2022 за ч.1 ст.382 КК України, - відмовити.

Матеріали кримінального провадження №12022221170000605 від 22.02.2022 за ч.1 ст.382 КК України повернути до СВ Харківського РУП №2 ГУНП в Харківській області для продовження досудового розслідування.

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Попередній документ
134380916
Наступний документ
134380918
Інформація про рішення:
№ рішення: 134380917
№ справи: 643/3009/26
Дата рішення: 25.02.2026
Дата публікації: 27.02.2026
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Салтівський районний суд міста Харкова
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за скаргами на дії та рішення правоохоронних органів, на дії чи бездіяльність слідчого, прокурора та інших осіб під час досудового розслідування; рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (25.02.2026)
Дата надходження: 18.02.2026
Предмет позову: -
Розклад засідань:
19.02.2026 10:15 Московський районний суд м.Харкова
25.02.2026 11:00 Московський районний суд м.Харкова
Учасники справи:
головуючий суддя:
ЗАДОРОЖНА АЛЕВТИНА МИКОЛАЇВНА
суддя-доповідач:
ЗАДОРОЖНА АЛЕВТИНА МИКОЛАЇВНА