Слобідський районний суд міста Харкова
Провадження № 2/641/319/2026 Справа № 641/3805/25
25 лютого 2026 року м. Харків
Слобідський районний суд міста Харкова
у складі головуючого судді Кожихової Г.В.,
за участю секретаря судового засідання Кузьменко О.М.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши клопотання представника відповідача ОСОБА_2 у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини за період з листопада 2022 року по квітень 2025 року
27.05.2025 ОСОБА_1 звернулася до Слобідського районного суду міста Харкова із позовною заявою до ОСОБА_3 , в якому просить стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) додаткові витрати на дитину, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за період з листопада 2022 року по квітень 2025 року у розмірі 33 956,00 грн. та судові витрати покласти на відповідача.
Ухвалою суду від 09.06.2025 прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини за період з листопада 2022 року по квітень 2025 року.
В судовому засіданні представником відповідача ОСОБА_2 заявлено клопотанням про визнання дій ОСОБА_1 у справ № 641/7840/25 зловживаннями процесуальними правами. В обгрунтування заяви зазначила, що позивачкою здійснюється щтучне подрібнення позовних вимог та дублювання предмету спору, зокремаодночасно ініційовано два судових процеси (справа № 641/7840/25 та справа № 641/3805/25), у яких заявлені ідентичні вимоги щодо стягнення додаткових витрат на дитину за аналогічні послуги: стоматологічне лікування, заняття малюванням, арт-терапію та відпочинок. Подання декількох позовів до одного й того самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав з метою маніпуляції та отримання подвійного стягнення є прямим зловживанням правом (п. 2 ч. 2 ст. 44 ЦПК України). Також наголосила на тому, що позивачка навмисно не повідомила про подання нового позову та відкриття провадження у справі № 641/7840/25(14.10.2025, 22.10.2025 18.11.2025). Також вказує на суперечливість вимог щодо способу фінансування, оскільки позивачка одночасно вимагає стягнення витрат як "наперед" (прогнозно), так і за минулий період (11.2022 - 04.2025), змішуючи ці поняття для однієї мети. Це свідчить не про реальну потребу дитини, а про намагання безпідставного збагачення за рахунок відповідача.
Позивач заперечувала проти задоволення вказаного клопотання, вказуючи на його необгрунтованість.
Відповідно до ч. 5 ст. 259 ЦПК України ухвали, постановлені судом без оформлення окремого документа, зазначаються у протоколі судового засідання. Суд може оформити такі ухвали окремим документом після закінчення судового засідання.
Користуючись правом, наданим ч. 5 ст. 259 ЦПК України, при вирішенні клопотань представника відповідача у справі, суд оформлює ухвалу окремим документом після закінчення судового засідання.
Заслухавши доводи учасників справи, суд уважає, що підстави для задоволення клопотання про визнання зловживанням процесуальними правами відсутні.
Згідно з ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема:
1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;
2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;
3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;
4) необґрунтоване або штучне об'єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;
5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі (ч. 2 ст. 44 ЦПК України).
Так, тлумачення наведених вище норм закону свідчить про те, що потрібно розмежовувати зловживання процесуальними правами та зловживання матеріальними (цивільними) правами. Вказані правові конструкції відрізняються як по суті, так і за правовими наслідками щодо їх застосування судом. При зловживанні процесуальними правами суд має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання, позов, чи застосувати інші заходи процесуального примусу. Натомість правовим наслідком зловживання матеріальними (цивільними) правами може бути, зокрема, відмова у захисті цивільного права та інтересу, тобто відмова в позові.
Разом із цим, наразі судом не встановлено обставин, які б свідчили про подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер. Суд ураховує, що у справі № 641/7840/25 позивачкою заявлені вимоги про збільшення розміру передбачуваних витрат на утримання дитини за пеірод з дати подачі позову (14 жовтня 2025 року), водночас у вказаній справі вирішується спір щодо стягнення додаткових витрат на утримання дитини за період з листопада 2022 року по квітень 2025 року, тобто вимоги з іншим предметом спору та періодом.
Крім того, щодо доводів представника відповідача про те, що ОСОБА_1 навмисно не повідомила про подання нового позову та відкриття провадження у справі № 641/7840/25, то суд звертає увагу на те, що за приписами ЦПК України саме суд повідомляє учасника про розгляд справи щляхом направлення судової повістки та процесуальних документів на адресу відповідача, а не сторона позивача.
Наведені у клопотанні представника відповідача обставини не є такими, що свідчать про те, що дії позивачки суперечать завданню цивільного судочинства та мають бути визнані зловживанням процесуальними правами, натомість ці доводи можуть бути враховані судом при постановленні судового рішення та вирішення питання щодо обґрунтованості позовних вимог.
Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, оскільки підстав для визнання зловживанням процесуальними правами дій позивачки не встановлено, суд вважає необхідним відмовити в задоволенні клопотання представника відповідача.
Керуючись ст.ст. 210, 251, 260 ЦПК України, суд
В задоволенні клопотання представника відповідача Пелих Л.Д. про зловживання ОСОБА_1 процесуальними правами відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
СуддяГ. В. Кожихова