Справа № 638/3579/26
Провадження № 1-кс/638/541/26
25 лютого 2026 року м. Харків
Шевченківський районний суд м. Харкова в складі:
слідчої судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши матеріали клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026221200000323 від 12.02.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України
встановив:
24 лютого 2026 року прокурор Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області ОСОБА_4 звернулася до суду з клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026221200000323 від 12.02.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
Клопотання обґрунтовано тим, що в провадженні СВ Харківського районного управління поліції № 3 ГУНП в Харківській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026221200000323 від 12.02.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, за фактом умисного, з метою одержання неправомірної вигоди для іншої фізичної особи, використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби (зловживання службовим становищем), що відповідно до наказу Державного комітету України по земельних ресурсах № 90 від 06.07.1992 ОСОБА_5 призначено на посаду начальника відділу земельних ресурсів Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області.
Відповідно до п.4 Положення «Про Дергачівський районний відділ земельних ресурсів», затвердженого начальником Харківського обласного головного управління земельних ресурсів 12.05.2003, основними завданнями відділу є участь у реалізації державної політики у сфері регулювання земельних відносин; участь у розробленні та здійсненні заходів щодо розвитку ринку земель; організація та ведення державного земельного кадастру відповідно до законодавства; організація і здійснення землеустрою та моніторингу земель; участь у розробленні та виконанні загальнодержавних і регіональних програм у сфері використання та охорони земель, здійснення землеустрою та моніторингу земель, ведення державного земельного кадастру.
Згідно з п.5 Положення, відділ відповідно до покладених на нього завдань: реалізує державну політику та вносить обласному головному управлінню земельних ресурсів пропозиції щодо вдосконалення законодавства з питань регулювання земельних відносин, розпорядження землями державної та комунальної власності, державного контролю за використанням і охороною земель, підвищення родючості ґрунтів та продуктивності земель, здійснення земель, ведення державного земельного кадастру; відповідно до законодавства готує та вносить на розгляд місцевої держадміністрації або органу місцевого самоврядування пропозиції щодо: справляння плати за землю; викуп земельних ділянок для суспільних потреб відповідних територіальних громад; організації і здійснення землеустрою та моніторингу земель; вирішення інших питань відповідно до законодавства; бере участь у виконанні загальнодержавних і регіональних програм у сфері використання і охорони земель, підвищення родючості ґрунтів, здійснення землеустрою та моніторингу земель, ведення державного земельного кадастру, приватизації земельних ділянок; створює умови для раціонального та економічного обґрунтованого використання земель району; вносить обласному головному управлінню земельних ресурсів пропозиції щодо розроблення і здійснення організаційних, економічних, екологічних та інших заходів, спрямованих на раціональне використання земель, їх захист від шкідливого антропогенного впливу, підвищення родючості ґрунтів та продуктивності земель, забезпечення додержання режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення; здійснює заходи щодо розвитку ринку земель; організовує розроблення, видачу і збереження бланків державних актів на право власності на земельну ділянку та державних актів на право постійного користування земельною ділянкою; здійснює у складі державного земельного кадастру державну реєстрацію земельних ділянок та вносить до нього відомості щодо об'єктів нерухомого майна, розташованих на земельних ділянках; організовує виконання землевпорядних робіт та реалізацію плану земельно-господарського устрою; здійснює відповідно до законодавства моніторинг земель; бере участь у виборі земельних ділянок під розміщення об'єктів і споруд та вносить місцевій держадміністрації або органу місцевого самоврядування пропозиції щодо погодження місця їх розташування, викупу та вилучення земель, передачі земель у власність; здійснення землеустрою та моніторингу земель, ведення державного земельного кадастру, реєстрація земельних ділянок.
Згідно з п. 10 Положення, начальник відділу здійснює керівництво діяльності відділу, несе персональну відповідальність перед начальником обласного головного управління земельних ресурсів за винятком покладених на відділ завдань та функцій.
Таким чином, ОСОБА_5 , відповідно до примітки 1 ст. 364 КК України є службовою особою, який обіймає посаду в органах державної влади пов'язану з виконанням організаційно - розпорядчих та адміністративно - господарських функцій та вчинив кримінальне правопорушення - злочин при наступних обставинах.
Відповідно до ст. 31 Лісового кодексу України, обласною радою у сфері лісових відносин передаються у власність, надаються у користування для нелісогосподарських потреб земельні лісові ділянки площею до 1 га, що перебувають у державній власності, на відповідній території.
Згідно з ст. 26 Закону України «Про землеустрій», п. 1.15 «Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі», документація із землеустрою розробляється суб'єктами господарювання, які отримали ліцензії на проведення робіт із землеустрою, відповідно до закону.
Так, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи начальником відділу земельних ресурсів Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області, 11.04.2007, перебуваючи в службовому кабінеті за адресою: м. Дергачі, вул. Лозівська 96, більш точного часу та місця досудовим розслідуванням не встановлено, маючи достатній освітній рівень, життєвий та професійний досвід, будучи фахівцем у галузі застосування земельного законодавства України, а також володіючи професійною обізнаністю у питаннях надання у власність земельних ділянок, реалізовуючи свій злочинний умисел направлений на зловживання службовим становищем з метою одержання неправомірної вигоди для іншої фізичної особи, використовуючи своє службове становище, діючи всупереч інтересам служби, разом з невстановленою в ході проведення досудового розслідування особою, діючи в інтересах третіх осіб, з метою одержання неправомірної вигоди, розглянув та погодив проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянину ОСОБА_6 , для ведення особистого селянського господарства, з кадастровим номером 6322083000:04:002:0081, площею 1, 9959 га, яка розташована на території Черкасько - Лозівської сільської ради Дергачівського району Харківської області, розроблений та затверджений з порушенням вимог ст. ст. 20, 111, 116, 118, 123, 124, 134, 149, 150, 186 Земельного кодексу України в редакції станом на час вчинення кримінального правопорушення, ст. ст. 25, 26, 29, 30, 34, 50 Закону України «Про землеустрій», ст. 31 Лісового кодексу України, п. 1.15 «Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі».
Досудовим розслідуванням встановлено, що згідно висновку комплексної судової експертизи з питань землеустрою та оціночно-земельної експертизи Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» № 16834/16835 від 27.01.2026, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 6322083000:04:002:0081, площею 1, 9959 га громадянину ОСОБА_6 із земель запасу в приватну власність для ведення особистого селянського господарства не відповідає вимогам земельного законодавства та іншим нормативно-правовим документам з питань землеустрою та землекористування, чинних на 04.03.2008, а саме ст. 31 Лісового кодексу України, ст. 26 ЗУ «Про землеустрій», п. 1.15 «Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних активів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі».
ОСОБА_5 , незважаючи на вказані порушення вимог законодавства, допущені під час складання та оформлення проекту землеустрою, які носять очевидний характер, будучи фахівцем у галузі застосування земельного законодавства України, володіючи професійною обізнаністю у питаннях надання у власність земельних ділянок, реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на зловживання службовим становищем з метою одержання неправомірної вигоди для іншої фізичної особи, використовуючи своє службове становище начальника відділу земельних ресурсів Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області, діючи умисно, всупереч інтересам служби, з корисливих мотивів, разом з невстановленою в ході проведення досудового розслідування особою, діючи в інтересах третіх осіб, з метою одержання неправомірної вигоди, передбачаючи суспільно - небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, 11.04.2007, перебуваючи в службовому кабінеті за адресою: м. Дергачі, вул. Лозівська 96, більш точного часу та місця досудовим розслідуванням не встановлено, розглянув вказаний проект землеустрою, підписав та затвердив висновок № 07/0063 від 11.04.2007, згідно з яким земельна ділянка з кадастровим номером 6322083000:04:002:0081, наведена в проекті землеустрою, надається за рахунок сільськогосподарського призначення, пасовища площею - 0,9980 га без змін цільового призначення та земель лісогосподарського призначення, чагарники площею - 0,9979 га зі зміною цільового призначення на категорію земель сільськогосподарського призначення, що суперечить даним державної статистичної звітності за формою 6-зем, що стало підставою погодження проекту землеустрою та відведення ОСОБА_6 , вищевказаної земельної ділянки у приватну власність для ведення особистого селянського господарства на території Черкасько-Лозівської сільської ради за межами населеного пункту, яка фактично є державною власністю, чим використав свої службові повноваження спрямовані на організацію і забезпечення ведення державного земельного кадастру та координацію роботи з підготовки земельно-кадастрової документації, які виразились у погодженні документації щодо вилучення, надання та відчуження земель, підписанні висновку та іншої технічної документації в порушення вимог законодавчих актів в галузі земельних правовідносин.
В результаті умисних протиправних дій начальника Дергачівського районного відділу земельних ресурсів Харківської області ОСОБА_5 , які виразились у підписанні та затвердженні Висновку №07/0063 від 11.04.2007, розгляді та погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 6322083000:04:002:0081, площею 1, 9959 га гр-ну ОСОБА_6 в порушення вимог земельного законодавства та інших нормативно-правових документів з питань землеустрою та землекористування, розпорядженням Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області «Про передачу земельної ділянки у власність для ведення з особистого селянського господарства ОСОБА_6 » від 04.03.2008 № 210 передано у власність ОСОБА_6 земельну ділянку з кадастровим номером 6322083000:04:002:0081 для ведення особистого селянського господарства, що призвело до вибуття із державної власності земельної ділянки лісового фонду.
Відповідно до висновку Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» за результатами проведення комплексної судової експертизи з питань землеустрою та оціночно-земельної експертизи № 16834/16835 від 27.01.2026, ринкова вартість земельної ділянки за кадастровим номером 6322083000:04:002:0081, станом на дату відведення у власність гр. ОСОБА_6 , складає 1 087 476 грн., без урахування ПДВ.
Таким чином, наведені протиправні дії начальника Дергачівського районного відділу земельних ресурсів Харківської області ОСОБА_5 , призвели до незаконного вилучення з загальнодержавної власності земель, які знаходяться на праві постійного користування у Державного підприємства «Харківська лісова науково-дослідна станція», підтвердженого планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування, відповідно до п. 3, 5 розділу VIII Прикінцеві положення» Лісового кодексу України, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам в розмірі 1 087 476 грн.
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна земельна ділянка з кадастровим номером 6322083000:04:002:0081 належить гр-ну ОСОБА_7 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , країна громадянства: Україна, на праві приватної власності.
Враховуючи вищевикладене, у органу досудового розслідування виникають сумніви у законності правочину, тому не накладення арешту на земельні ділянки може зашкодити подальшому встановленню істини по кримінальному провадженню.
Також органом досудового розслідування виникає необхідність накладення арешту шляхом заборони будь-яким особам укладати угоди, стосовно цього майна, проводити його реєстрацію та перереєстрацію, здійснювати його відчуження, здійснювати будівельні роботи, змінювати стан земельної ділянки, тому є підстави вважати, що незастосування цього заходу, перешкоджатиме встановленню істини внаслідок того, що таке майно може бути відчужене чи пошкоджене шляхом знищення, або реконструювання, а крім того вищезазначене майно є предметом та доказом злочину, оскільки у разі неприйняття вищезазначеного заходу можуть бути вжиті заходи та вчинені дії направленні на його знищення, що істотно може ускладнити або взагалі унеможливити встановлення об'єктивної істини у кримінальному провадженні, призначення та проведення необхідних судових експертиз, зумовить труднощі чи неможливість виконання рішень суду в частині забезпечення цивільного позову чи перешкоджатиме встановленню істини внаслідок того, що таке майно може бути відчужене чи пошкоджене шляхом знищення, розібрання або реконструювання, а крім того вищезазначене майно є предметом та доказом злочину.
На підставі викладеного, відповідно до вимог статей 36, 131, 132, 170, 171 КПК України прокурор просить накласти арешт на зазначене в клопотанні майно.
Прокурор через канцелярію суду подала заяву, в якій просила розглянути клопотання без її участі, підтримала клопотання, з підстав, зазначених у ньому, та просила його задовольнити, з підстав, викладених у ньому.
Власник майна в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду клопотання був належним чином повідомлений, заяв та клопотань від останнього не надходило.
Суд, дослідивши матеріали клопотання, доходить таких висновків.
Відповідно до частини першої статті 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (частина друга статті 131 КПК України).
Як визначено частиною першою статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Арешт може бути накладений і на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до правил цього Кодексу.
Речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (Частина перша статті 98 КПК України)
Відповідно до частини третьої статті 170 КПК України арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності підозрюваного, обвинуваченого або третіх осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, і перебувають у нього або в інших фізичних або юридичних осіб з метою забезпечення можливості конфіскації майна або цивільного позову
Європейський суд з прав людини, неодноразово підкреслював, що в разі, коли держави вважають за потрібне вдаватися до таких заходів, як обшуки з метою отримання доказів вчинення протиправних діянь, вилучення майна або арешт майна, Суд оцінюватиме, чи були підстави, наведені для виправдання таких заходів, відповідними та достатніми, і чи було дотримано принцип пропорційності, а також, зокрема, чи були у справі також інші докази на той час вчинення протиправних діянь та на рішення ЄСПЛ у справі «Новоселецький проти України» (Заява №47148/99, рішення від 22.02.2005, остаточне рішення від 22.05.2005) Європейський суд з прав людини вказує, що у кожній справі, в якій йде мова про порушення вищезгаданого права (володіння своїм майном), суд повинен перевірити дії чи бездіяльність держави з огляду на дотримання балансу між потребами загальної суспільної потреби та потребами збереження фундаментальних прав особи, особливо враховуючи те, що заінтересована особа не повинна нести непропорційний та непомірний тягар .
Відповідно до пунктів 69, 73 рішення Європейського суду з прав людини від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції» (Sporrong and Lonnroth v. Sweden) будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар.
Відповідно до частини пятої статті 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, а саме у рішенні по справі «Жушман проти України», де зазначається«Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності».
Згідно положень статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 07 червня 2007 року у справі «Смирнов проти Росії» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.
Також, у рішенні Європейського суду з прав людини від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України» судом наголошено на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним (див.також рішення у справі «Іатрідіс проти Греції»). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див.рішення у справі «Лемуан проти Франції», від 22 вересня 1994 року та «Кушоглу проти Болгарії» від 10 травня 2007 року).
Суд зауважує, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див. Рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льон рот проти Швеції»). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див. Рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»).
Крім того, суд також бере до уваги, що відповідно до частини четвертої статті 173 КПК України, слідчий суддя при задоволенні клопотання про арешт майна, зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
При цьому відповідно до частини одинадцятої статті 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Судом встановлено, що в провадженні СВ Харківського районного управління поліції № 3 ГУНП в Харківській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026221200000323 від 12.02.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, за фактом умисного, з метою одержання неправомірної вигоди для іншої фізичної особи, використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби (зловживання службовим становищем), що відповідно до наказу Державного комітету України по земельних ресурсах № 90 від 06.07.1992 ОСОБА_5 призначено на посаду начальника відділу земельних ресурсів Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи начальником відділу земельних ресурсів Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області, 11.04.2007, перебуваючи в службовому кабінеті за адресою: м. Дергачі, вул. Лозівська 96, більш точного часу та місця досудовим розслідуванням не встановлено, маючи достатній освітній рівень, життєвий та професійний досвід, будучи фахівцем у галузі застосування земельного законодавства України, а також володіючи професійною обізнаністю у питаннях надання у власність земельних ділянок, реалізовуючи свій злочинний умисел направлений на зловживання службовим становищем з метою одержання неправомірної вигоди для іншої фізичної особи, використовуючи своє службове становище, діючи всупереч інтересам служби, разом з невстановленою в ході проведення досудового розслідування особою, діючи в інтересах третіх осіб, з метою одержання неправомірної вигоди, розглянув та погодив проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянину ОСОБА_6 , для ведення особистого селянського господарства, з кадастровим номером 6322083000:04:002:0081, площею 1, 9959 га, яка розташована на території Черкасько - Лозівської сільської ради Дергачівського району Харківської області, розроблений та затверджений з порушенням вимог ст. ст. 20, 111, 116, 118, 123, 124, 134, 149, 150, 186 Земельного кодексу України в редакції станом на час вчинення кримінального правопорушення, ст. ст. 25, 26, 29, 30, 34, 50 Закону України «Про землеустрій», ст. 31 Лісового кодексу України, п. 1.15 «Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі».
Згідно висновку комплексної судової експертизи з питань землеустрою та оціночно-земельної експертизи Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» № 16834/16835 від 27.01.2026, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 6322083000:04:002:0081, площею 1, 9959 га громадянину ОСОБА_6 із земель запасу в приватну власність для ведення особистого селянського господарства не відповідає вимогам земельного законодавства та іншим нормативно-правовим документам з питань землеустрою та землекористування, чинних на 04.03.2008, а саме ст. 31 Лісового кодексу України, ст. 26 ЗУ «Про землеустрій», п. 1.15 «Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних активів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі».
ОСОБА_5 , незважаючи на вказані порушення вимог законодавства, допущені під час складання та оформлення проекту землеустрою, які носять очевидний характер, будучи фахівцем у галузі застосування земельного законодавства України, володіючи професійною обізнаністю у питаннях надання у власність земельних ділянок, реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на зловживання службовим становищем з метою одержання неправомірної вигоди для іншої фізичної особи, використовуючи своє службове становище начальника відділу земельних ресурсів Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області, діючи умисно, всупереч інтересам служби, з корисливих мотивів, разом з невстановленою в ході проведення досудового розслідування особою, діючи в інтересах третіх осіб, з метою одержання неправомірної вигоди, передбачаючи суспільно - небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, 11.04.2007, перебуваючи в службовому кабінеті за адресою: м. Дергачі, вул. Лозівська 96, більш точного часу та місця досудовим розслідуванням не встановлено, розглянув вказаний проект землеустрою, підписав та затвердив висновок № 07/0063 від 11.04.2007, згідно з яким земельна ділянка з кадастровим номером 6322083000:04:002:0081, наведена в проекті землеустрою, надається за рахунок сільськогосподарського призначення, пасовища площею - 0,9980 га без змін цільового призначення та земель лісогосподарського призначення, чагарники площею - 0,9979 га зі зміною цільового призначення на категорію земель сільськогосподарського призначення, що суперечить даним державної статистичної звітності за формою 6-зем, що стало підставою погодження проекту землеустрою та відведення ОСОБА_6 , вищевказаної земельної ділянки у приватну власність для ведення особистого селянського господарства на території Черкасько-Лозівської сільської ради за межами населеного пункту, яка фактично є державною власністю, чим використав свої службові повноваження спрямовані на організацію і забезпечення ведення державного земельного кадастру та координацію роботи з підготовки земельно-кадастрової документації, які виразились у погодженні документації щодо вилучення, надання та відчуження земель, підписанні висновку та іншої технічної документації в порушення вимог законодавчих актів в галузі земельних правовідносин.
В результаті умисних протиправних дій начальника Дергачівського районного відділу земельних ресурсів Харківської області ОСОБА_5 , які виразились у підписанні та затвердженні Висновку №07/0063 від 11.04.2007, розгляді та погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 6322083000:04:002:0081, площею 1, 9959 га гр-ну ОСОБА_6 в порушення вимог земельного законодавства та інших нормативно-правових документів з питань землеустрою та землекористування, розпорядженням Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області «Про передачу земельної ділянки у власність для ведення з особистого селянського господарства ОСОБА_6 » від 04.03.2008 № 210 передано у власність ОСОБА_6 земельну ділянку з кадастровим номером 6322083000:04:002:0081 для ведення особистого селянського господарства, що призвело до вибуття із державної власності земельної ділянки лісового фонду.
Відповідно до висновку Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» за результатами проведення комплексної судової експертизи з питань землеустрою та оціночно-земельної експертизи № 16834/16835 від 27.01.2026, ринкова вартість земельної ділянки за кадастровим номером 6322083000:04:002:0081, станом на дату відведення у власність гр. ОСОБА_6 , складає 1 087 476 грн., без урахування ПДВ.
Таким чином, наведені протиправні дії начальника Дергачівського районного відділу земельних ресурсів Харківської області ОСОБА_5 , призвели до незаконного вилучення з загальнодержавної власності земель, які знаходяться на праві постійного користування у Державного підприємства «Харківська лісова науково-дослідна станція», підтвердженого планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування, відповідно до п. 3, 5 розділу VIII Прикінцеві положення» Лісового кодексу України, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам в розмірі 1 087 476 грн.
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна земельна ділянка з кадастровим номером 6322083000:04:002:0081 належить гр-ну ОСОБА_7 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , країна громадянства: Україна, на праві приватної власності.
Таким чином, необхідність арешту майна зумовлюється необхідністю забезпечення доказової бази та обґрунтованою підозрою вважати, що незастосування цього заходу перешкоджатимуть встановленню істини внаслідок того, що таке майно може бути відчужене, приховане або пошкоджене.
Вказані предмети мають доказове значення за даним кримінальним провадженням та можуть сприяти розкриттю даного кримінального правопорушення та притягненню винних осіб до кримінальної відповідальності, а також мають значення для встановлення істини під час досудового розслідування.
При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя не надає оцінку належності та допустимості доказів.
Прокурором доведено, що накладення арешту на майно необхідне з метою забезпечення повного, об'єктивного та неупередженого проведення досудового розслідування, досягнення дієвості кримінального провадження, встановлення всіх об'єктивних обставин у кримінальному провадженні, та осіб, які причетні до вчинення правопорушення.
Враховуючи мотиви клопотання та обґрунтування його прокурором, майно, на яке останній просить накласти арешт, з метою уникнення негативних наслідків, які можуть перешкодити проведенню всебічного та повного досудового розслідування, з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження майна у даному кримінальному провадженні, а також наявність достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, зважаючи на можливість використання його як доказу у даному кримінальному провадженні та як об'єктів кримінально протиправних дій, оцінивши потреби досудового розслідування, правову підставу для арешту майна, а також, що слідчим наведено обставини, які вказують на вчинення кримінального правопорушення, разом із цим, враховуючи наслідки арешту майна для інших осіб, виходячи із розумності та співмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження в результаті накладення арешту на майно, завданням кримінального провадження, слідчий суддя доходить висновку про наявність правових підстав для арешту майна найменш обтяжливим способом, шляхом заборони будь-яким особам укладати угоди, стосовно цього майна, проводити його реєстрацію та перереєстрацію, здійснювати його відчуження, здійснювати будівельні роботи, змінювати стан земельної ділянки.
Відповідно до положень частини першої - другої статті 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
На підставі викладеного, керуючись статтями 40, 131, 132, 170, 171 КПК України, слідчий суддя
постановив:
Клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026221200000323 від 12.02.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 6322083000:04:002:0081, яка належить на праві приватної власності громадянину ОСОБА_7 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , шляхом заборони будь-яким особам укладати угоди, стосовно цього майна, проводити його реєстрацію та перереєстрацію, здійснювати його відчуження, здійснювати будівельні роботи, змінювати стан земельної ділянки.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з дня її оголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Харківського апеляційного суду.
Повний текст ухвали складено та проголошено 25 лютого 2026 року.
Суддя ОСОБА_1