Справа № 336/923/26
Пр. 1-кп/336/893/2026
26 лютого 2026 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м.Запоріжжя у складі: головуючого судді: ОСОБА_1 , за участі секретарки судового засідання: ОСОБА_2 , розглянув у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі в режимі відеоконференцзв'язку матеріали кримінального провадження, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62024080100001471 від 20.02.2024, яке надійшло до суду на підставі обвинувального акта, складеного відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Привільне Волноваського району Донецької області, громадянина України, який отримав повну загальну середню освіту, адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , проходив військову службу на посаді старшого механіка-водія взводу спостереження розвідувальної роти в/ч НОМЕР_1 , у званні "солдат", раніше не судимого,
за ознаками вчинення кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.4 ст.408 КК України, -
за участі сторін кримінального провадження: з боку обвинувачення: прокурора ОСОБА_4 , з боку захисту: обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 , -
03.02.2026 в.о. керівника Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_6 звернувся до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя з обвинувальним актом відносно ОСОБА_3 за ознаками скоєння кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.4 ст.408 КК України. Справу передано в провадження визначеного головуючого судді після автоматизованого розподілу судової справи між суддями 03.02.2026. Ухвалою судді від 04.02.2026 призначено за матеріалами кримінального провадження підготовче судове засідання.
Згідно з обвинувальним актом під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи на посаді старшого механіка - водія взводу спостереження розвідувальної роти військової частини НОМЕР_1 у військовому званні «солдат», в порушення вимог ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу», ст. 9, 11, 16, 49, 127,128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, 18 квітня 2024 року в умовах воєнного стану, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з метою ухилення від військової служби, самовільно залишив тимчасове місце розташування підрозділу військової частини НОМЕР_1 , яка дислокувалася у населеному пункті АДРЕСА_2 , після чого свої службові обов?язки не виконував, час проводив на власний розсуд, заходів для повернення до місця служби та військової частини не приймав та про своє місцезнаходження до органів командування, в органи військового й цивільного управління не повідомляв та незаконно перебував за межами місця служби.
Дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч.4 ст.408 КК України як дезертирство, тобто самовільне залишення місця служби з метою ухилення від військової служби, вчинене в умовах воєнного стану.
Судом роз'яснено під час підготовчого судового засідання положення ч.2 ст.31, ч.4 ст.315 КПК України щодо права заявити клопотання про розгляд даного провадження колегіально у складі трьох суддів, яке він реалізувати не виявив бажання.
Захисник під час розгляду провадження заявив клопотання відповідно до ч.5 ст.401 КК України, враховуючи дотримання всіх необхідних умов для такого звільнення, яке відповідає інтересам його підзахисного.
В підготовчому судовому засіданні прокурор підтримав клопотання сторони захисту про звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності, відповідно до ч.5 ст.401 КК України, а також закриття кримінального провадження на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України.
В підготовчому судовому засіданні обвинувачений підтвердив намір продовжити несення військової служби, просив задовольнити клопотання захисника адвоката ОСОБА_5 про звільнення його від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.4 ст.408 КК України, на підставі ч.5 ст.401 КК України, відповідно, просить провадження у справі закрити, оскільки продовжує несення військової служби, крім того, командиром військової частини надано відповідну письмову згоду.
Враховуючи думку учасників провадження, зміст обвинувального акта, судом встановлено підсудність справи Шевченківському районному суду м.Запоріжжя.
Розглянувши клопотання захисника, вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши наявні письмові докази для підтвердження доводів клопотання, суд приходить до висновку про те, що воно підлягає задоволенню, а кримінальне провадження закриттю з таких підстав.
За приписами п.2 ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про закриття провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 5-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.
Відповідно до ч.4 ст.286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Пунктом 1 ч.2 ст.284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до ч.1 ст.286 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.
Як видно з норми ч.2 ст.286 КПК України, у разі наявності підстави для звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченої ч.5 ст.401 КК України, прокурор або суд повинен також отримати письмову згоду командира (начальника) військової частини (установи) про можливість продовження проходження військової служби таким підозрюваним або обвинуваченим.
Згідно зі змістом ч.3 ст.288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. У разі закриття судом кримінального провадження та звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому ч.5 ст.401 КК України, суд своєю ухвалою зобов'язує після набрання такою ухвалою законної сили невідкладно поновити звільнену особу на військовій службі та звільнену особу не пізніше 72 годин зобов'язує прибути до відповідної військової частини або місця служби для продовження проходження військової служби.
Судом установлено, що 24 лютого 2022 року Президентом України було видано Указ №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який було затверджено Законом України 2102-IX від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», у відповідності до якого в Україні введено воєнний стан. Також Президентом України було видано Указ №69/2022 «Про загальну мобілізацію», яким постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Воєнний стан в Україні неодноразово продовжувався та діє на даний час.
Згідно з вимогами ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Частиною 5 статті 401 КК України визначено, що особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 цього Кодексу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.
Під час розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_3 призваний на військову службу за мобілізацією, обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.408 КК України, зміст обвинувачення вказаній особі є зрозумілим. До кримінальної відповідальності за статтями 407, 408 КК України обвинувачений не притягувався, що підтверджено належними та допустимими письмовими доказами.
Згідно з письмовою згодою від 21.01.2026 №727С командира в/ч НОМЕР_2 Міністерства оборони України, долученою захисником, підтверджено наявність згоди щодо подальшого проходження служби обвинуваченим у складі даної військової частини. Письмова згода від військової частини є офіційним документом, виданим компетентним органом державної влади, який підтверджує готовність прийняти підозрюваного на військову службу.
Документ містить необхідні реквізити (на фірмовому бланку), підписаний уповноваженою особою, містить реєстраційні дані, печатку частини та підпис командира, що відповідає вимогам до документів такого роду. Суд враховує, що прокурор не висловив обґрунтованих підстав для сумнівів у достовірності або автентичності наданого документа. Згідно з ч.2 ст.94 КПК України суд оцінює докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а також достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного рішення. У разі відсутності доказів, які ставлять під сумнів автентичність листа, суд не має підстав відмовляти в його прийнятті та оцінці.
Відповідно до принципу процесуальної економії та забезпечення розумних строків розгляду справи, суд вважає недоцільним відкладати розгляд справи для додаткової перевірки документа, достовірність якого не викликає сумнівів. Суд приймає цей документ як належний та допустимий доказ у справі, який підтверджує можливість звільнення вказаної особи від кримінальної відповідальності з метою продовження ним військової служби.
Також судом з'ясовано, що обвинувачений розуміє підстави та наслідки закриття провадження відповідно до ч.5 ст.401 КК України, а саме звільнення його від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав, безумовну можливість судового розгляду провадження з його вирішенням по суті, крім того обов'язок не пізніше 72 годин із врахуванням набрання законної сили даною ухвалою прибути до вище визначеної військової частини для продовження проходження військової служби. Він також розуміє, що в разі повторного вчинення кримінального правопорушення положення ч.5 ст.401 КК України до нього не можуть бути застосовані.
За таких обставин клопотання захисника про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_3 підлягає задоволенню.
Згідно зі ст.65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
Відповідно до положень ч.2 ст.24 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» військовослужбовці, стосовно яких судом постановлено ухвалу про закриття кримінального провадження та звільнення від кримінальної відповідальності на підставі, передбаченій ч.5 ст.401 КК України, зобов'язані невідкладно, але не пізніше трьох діб після набрання такою ухвалою законної сили, прибути до вказаних в ухвалі військових частин (місць проходження військової служби) для продовження проходження військової служби. З дня прибуття до військових частини (місць проходження військової служби), але не пізніше набрання такою ухвалою законної сили, для таких військовослужбовців військова служба та дія контракту продовжуються, поновлюються виплата грошового і здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення, пільги та соціальні гарантії, встановлені законодавством України.
Процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні. Цивільний позов у даному провадженні не заявлений.
На виконання положень ч.3 ст.288 КК України слід зобов'язати обвинуваченого невідкладно, але не пізніше 72 годин після набрання такою ухвалою законної сили прибути до військової частини НОМЕР_2 Міністерства оборони України, для продовження проходження військової служби, а командира даної військової частини після набрання цією ухвалою суду законної сили - забезпечити продовження проходження військової служби вказаним військовослужбовцем.
Оскільки судом приймається рішення про закриття кримінального провадження, з урахуванням положень ч.1 ст.203 КПК України, ухвала Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 13.01.2026 в частині продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з утриманням в Державній установі "Запорізький слідчий ізолятор" ОСОБА_3 припиняє свою дію, а обвинуваченого необхідно негайно звільнити з-під варти після завершення судового засідання (оскільки розгляд проводиться в режимі відеоконференції) .
Згідно з ч.2 ст.534 КПК України виправдувальний вирок або судове рішення, що звільняє обвинуваченого з-під варти, виконуються в цій частині негайно після їх проголошення в залі судового засідання.
Інші заходи забезпечення в даному кримінальному провадженні, що потребують розгляду судом, вжиті не були, цивільний позов не заявлений.
Керуючись ст. 94, 182, 203, 284, 285, 286, 288, 314, 370, 371, 372, 374, 534 КПК України, суд, -
Клопотання задовольнити.
Звільнити ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за ч.4 ст.408 КК України в порядку, передбаченому ч.5 ст.401 КК України, для продовження проходження військової служби.
Кримінальне провадження, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62024080100001471 від 20.02.2024 відносно ОСОБА_3 , - закрити.
Зобов'язати ОСОБА_3 невідкладно, але не пізніше 72 годин після набрання такою ухвалою законної сили прибути до військової частини НОМЕР_2 Міністерства оборони України, код ЄДРПОУ 26637255, для продовження проходження військової служби.
Зобов'язати командира військової частини НОМЕР_2 Міністерства оборони України після набрання цією ухвалою суду законної сили забезпечити продовження проходження військової служби ОСОБА_3 .
Припинити дію ухвали Дніпровськогоо районного суду м. Запоріжжя від 13.01.2026 в частині продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з утриманням в Державній установі "Запорізький слідчий ізолятор" ОСОБА_3 , негайно звільнивши його з-під варти в залі суду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м.Запоріжжя протягом семи днів з дня її оголошення.
У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом семи днів з дня отримання копії ухвали.
Повний текст ухвали суду складений і проголошений 26.02.2026 об 11-10 годині.
Суддя ОСОБА_1