Справа № 732/1876/25 Головуючий у 1 інстанції Бойко А. О.
Провадження № 33/4823/218/26
Категорія - ч.1 ст.130КУпАП
24 лютого 2026 року місто Чернігів
Чернігівський апеляційний суд у складі: головуючого судді Салая Г.А., за участю захисника Бредюка О.М., який діє в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Бредюка О.М. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Городнянського районного суду Чернігівської області від 20 січня 2026 року,
Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 і ч. 1 ст. 130 КУпАП і накладено адміністративне стягнення в межах санкції ч.1ст.130 КУпАП, як більш серйозного правопорушення з числа вчинених, у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь держави 665 грн 60 коп. судового збору.
Місцевим судом встановлено, що 07 листопада 2025 року о 22 год 23 хв, по автодорозі між селами Великий Дирчин-с. Конотоп +700 м водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «NISSANX-TRAIL», номерний знак НОМЕР_1 , не врахував безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням та здійснив наїзд на дерево. Внаслідок ДТП транспортний засіб отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками. Постраждалих осіб немає. При цьому ОСОБА_1 07.11.2025 о 22:23, керував вказаним транспортним засобом, з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в установленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу та медичного огляду ОСОБА_1 відмовився.
Не погодившись з рішенням суду, захисник подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову місцевого суду скасувати та закрити провадження по справі у зв'язку з відсутністю складу та події адміністративного правопорушення.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що відповідальність за вчинення правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП настає у разі пошкодження саме чужого майна, а в даному випадку пошкоджено тільки автомобіль ОСОБА_1 , тому відсутній об'єкт складу адміністративного правопорушення.
Також вказує на те, що рапорт і пояснення ОСОБА_2 вказують, що подія ДТП мала місце раніше ніж зазначено в протоколі, тобто раніше 22:23год. В зв'язку з цим час зазначений в протоколі не відповідає дійсному часу скоєння ДТП та руху автомобіля.
Зазначає, що в матеріалах даного провадження немає доказів того, що ОСОБА_1 був за кермом даного автомобіля, що підтверджується відеозаписом, де він жодного разу не сказав, що він керував автомобілем, тому ОСОБА_1 і відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння.
Вказує, що суд першої інстанції проігнорував обставину на яку посилалася сторона захисту, що на відеозаписі зафіксовано, що у автомобіля спрацювали дві подушки безпеки, а саме на місці водія та на передньому пасажирському сидінні, а ця обставина підтверджує показання ОСОБА_1 , що він знаходився на пасажирському сидінні і його автомобілем керувала інша особа.
Також вказує, що матеріали даного провадження не містять ні акту використання спеціального технічного засобу де було зазначено про відмову ОСОБА_1 від проходження огляду, ні направлення на огляд до медичного закладу.
Заслухавши пояснення захисника, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити з наведених в ній підстав, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Відповідно ст. ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до вимог п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У разі невиконання вимог п. 2.5 ПДР передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ст. 124 КУпАП.
Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 506548 від 07.11.2025 року ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «NISSANX-TRAIL», номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, що зафіксовано на технічний засіб відеозапису, а саме на бодікамеру Бк1002881, від керування ТЗ відсторонений.
Відеозаписом, який було переглянутого апеляційним судом, зафіксовано знаходження автомобіля «NISSANX-TRAIL» з механічними ушкодженнями на узбіччі дороги біля дерева, передбачається ймовірне зіткнення з ним. Біля автомобіля на землі сидів ОСОБА_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, крім нього біля автомобіля нікого не було. Після спілкування з інспектором поліції було вказано на підозру про перебування водія у стані алкогольного сп'яніння та запропоновано пройти огляд на стан алкогольногосп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, на що ОСОБА_1 спочатку погодився, потім відмовився. Про те, що він не був у алкогольному сп'янінні та керував даним автомобілем ОСОБА_1 не заперечував. Після чого були складені матеріали адміністративних правопорушень та водія відсторонено від керування транспортним засобом.
Таким чином, місцевий суд, розглядаючи справу по суті, правильно установив фактичні обставини, які полягали у керуванні ОСОБА_1 транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння та його відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння як на місці зупинки так і в закладі охорони здоров'я.
Відеозапис є одним із об'єктивних доказів у справі про адміністративне правопорушення, оскільки на ньому зафіксована подія правопорушення. Відеозапис суд оцінює в сукупності з іншими дослідженими судом та наведеними в даній постанові доказами, і така сукупність належних та допустимих доказів свідчить про доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відеозапис відображає чітку і логічну послідовність дій, а також спілкування співробітників поліції із водієм в обсязі, достатньому для вирішення питання про наявність події адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та винуватості ОСОБА_1 у його вчиненні.
Як встановлено під час апеляційного розгляду, суддя місцевого суду дав належну оцінку зазначеним доказам у справі, проаналізував їх у сукупності та взаємозв'язку з іншими доказами, та дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП.
Проте, дані вимоги закону при розгляді матеріалів за протоколом про адміністративне правопорушення судом першої інстанції дотримані не в повній мірі і висновок суду про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП не можна визнати обґрунтованим, з огляду на наступне.
Судом місцевого суду помилково притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.
Так, стаття 124КУпАП передбачає відповідальність за порушення учасниками дорожньогоруху правил дорожнього руху,що спричинило пошкодження транспортних засобів,вантажу, автомобільних доріг, вулиць,залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
При цьому, судом не враховано, що відповідальність за ст. 124 КУпАП настає за пошкодження іншого транспортного засобу або майна, споруд тощо, а не власного ТЗ.
Зазначений висновок випливає з аналізу ст. 9 КУпАП, яка наводить визначення поняття адміністративного правопорушення - протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Зміст зазначеної норми свідчить, що порушення Правил дорожнього руху, вчинення якого не посягає на власність, права і свободи громадян, оскільки в таких випадках шкода завдається самому порушникові, не може бути визнане адміністративним правопорушенням. Об'єктивною ознакою правопорушення, що відбиває шкідливість неправомірної поведінки для суспільства, заподіяння або реальну загрозу заподіяння істотної шкоди суспільним відносинам, способу життя, усталеним соціальним цінностям, є саме суспільна небезпека.
Отже, основною кваліфікуючою ознакою правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, окрім порушення правил дорожнього руху, є наявність пошкодження майна (транспортного засобу), яке б заподіяло шкоду сторонній особі, яка може бути відшкодована, а не самому правопорушнику.
З огляду на зміст протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 506600 від 08.11.2025, о 00:26:14, в ДТП пошкодження отримав лише автомобіль , який належить водію ОСОБА_1 .
Не зафіксовано інших пошкоджень і на схемі місця ДТП.
Отже, обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №506600 від 08.11.2025, не містять усіх істотних ознак складу правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, що суперечить вимогам ст. 256 КУпАП. Дії, інкриміновані ОСОБА_1 , не посягнули на суспільні відносини у сфері власності, як обов'язковий об'єкт правопорушення за ст. 124 КУпАП, а отже, склад адміністративного правопорушення відсутній.
Таким чином, доводи апеляційної скарги про відсутність в діях водія ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду, тому в цій частині постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
В той же час, зазначена обставина не впливає на правильність судового рішення в іншій частині, зокрема наявності в діях водія ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
При цьому, доводи апелянта про те, що матеріали даного провадження не містять ні акту використання спеціального технічного засобу де було зазначено про відмову ОСОБА_1 від проходження огляду, ні направлення на огляд до медичного закладу та те, що час зазначений в протоколі не відповідає дійсному часу скоєння ДТП та руху автомобіля, не впливають на правомірність дій працівників поліції та не спростовують наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Отже, досліджені судом докази є достатніми для висновку про винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Інші доводи апеляційної скарги не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленої у справі постанови в частині вказаного вище правопорушення, окрім за ст. 124 КУпАП.
Отже, при розгляді даної справи суддя місцевого суду правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративниого правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП.
Апеляційним судом переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм закону, які б слугували підставою для скасування чи зміни постанови суду в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1ст. 130 КУпАП. Висновки суду в цій частині відповідають фактичним обставинам справи, та не спростовуються доводами апеляційної скарги.
За таких обставин, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП тільки в частині притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ст. 124 КУпАП, а в решті підстав для скасування чи зміни постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_1 немає.
Керуючисьст. 294 КУпАП, апеляційний суд -
Апеляційну скаргу захисника Бредюка О.М. - задовольнити частково.
Скасувати постанову Городнянського районного суду Чернігівської області від 20 січня 2026 року в частині визнання винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
В іншій частині постанову Городнянського районного суду Чернігівської області від 20 січня 2026 року щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУАП - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
СуддяГ. А. Салай