Справа №766/1693/26
н/п 1-кп/766/3285/26
про продовження запобіжного заходу
18.02.2026
Херсонський міський суд Херсонської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції, Миколаївський СІЗО),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12025231030002489 від 15.11.2025 року, за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою ст. 115 Кримінального кодексу України (надалі - КК України),
Ухвалою слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 14.01.2026 стосовно підозрюваного ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 19.02.2026 року.
10.02.2026 року у вказаному кримінальному провадженні затверджено обвинувальний акт та скеровано його до Херсонського міського суду Херсонської області для подальшого розгляду.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 12.02.2026 року у цьому кримінальному провадженні призначене підготовче судове засідання на 18.02.2026 року на 12 год. 30 хв.
18.02.2026 року у судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого до обвинуваченого на строк 60 днів з залишенням визначеного розміру застави, на підставі частини третьої ст. 315 Кримінального процесуального кодексу України (надалі - КПК)
І. Позиція сторони обвинувачення
Клопотання обґрунтовано тим, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення проти життя та здоров'я людини, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від 7 до 15 років., а тому це дає обґрунтовані підстави стверджувати про наявність ризику, передбаченого п. 1 частини першої ст. 177 КПК України, а саме того, що обвинувачений може переховуватися від суду з огляду на те, що у разі доведення його вини у вчиненні вказаного кримінального правопорушення йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на тривалий строк.
Крім того прокурор вважає, що обвинувачений, перебуваючи на волі, самостійно або через інших осіб може перешкоджати встановленню істини у справі, здійснювати вплив на свідків та потерпілого, надавати цим особам поради з урахуванням відомих йому обставин справи, схиляти їх до дачі завідомо неправдивих показань в ході судового провадження з метою створення собі «алібі» щодо непричетності до вчинення інкримінованого йому злочину.
Таким чином прокурор вважає, що має місце ризик передбачений пунктом 3 частини першої ст. 177 КПК України - ризик незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні.
Також на переконання прокурора, є ризик того, обвинувачений, перебуваючи на свободі, може вчиняти інші правопорушення. Зокрема, згідно з показаннями потерпілої, обвинувачений вчиняв насильство відносно своєї матері. Девіантна поведінка підозрюваного, яка залишена без достатнього покарання за попередні вчинки сприяє вчиненню злочину, пов'язаного з насиллям стосовно іншої людини.
Таким чином прокурор обґрунтовує наявність ризику передбаченого пунктом 5 частини першої ст. 177 КПК України, а саме - ризик вчинення іншого злочину.
Отже прокурор вважає, що стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 необхідно продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з огляду на реальність та актуальність ризиків, передбачених частиною ст. 177 КПК України, а інший, більш м'який, запобіжний захід не зможе забезпечити виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов'язків та запобігти наведеним вище ризикам.
ІІ. Позиція сторони захисту
Захисник заперечив проти задоволення клопотання. На обґрунтування своїх заперечень послався на те, що прокурором не надано належних доказів існування ризиків, зазначених у клопотанні. Просив застосувати до обвинуваченого більш м'який запобіжний захід.
Обвинувачений погодився з позицією захисника, також проти клопотання прокурора заперечував.
ІІІ. Мотиви Суду
Вирішуючи зазначене клопотання сторони обвинувачення, Суд виходить з того, що підставою, як для застосування, так і для продовження запобіжного заходу в тому числі у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри, а також ризиків, які дають достатні підстави Суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, що перелічені в диспозиції частини першої ст. 177 КПК (ч. 2 ст. 177 КПК).
В Кримінальному процесуальному кодексі поняття «обґрунтована підозра» не розтлумачено, проте відповідно до частини шостої ст. 9 КПК у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу, в тому числі, застосовується принцип верховенства права з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ст. 8 КПК).
Отже, з огляду на практику Європейського суду з прав людини Суд бере до уваги, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» застосовується з метою уникнення порушення п. «с» ч. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі - Конвенція) і за узагальненим тлумаченням визначається, як наявність фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», від 21.04.2011, заява № 42310/04, пункт 175).
Під час судового провадження, за наявності обвинувального акта на розгляді суду, є обґрунтовані підстави вважати, що стандарт доведення «обґрунтована підозра» дотримано. Однак виконання цієї умови не звільняє сторону обвинувачення від доказування наявності ризиків неналежної процесуальної поведінки обвинуваченого.
Зокрема, відповідно до частини першої ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа може вдатися до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та/або судовому розгляду або/та створитимуть загрозу суспільству.
Тобто в даному випадку суд має зробити висновки прогностичного характеру, коли доказування спрямоване на встановлення фактичних даних, які дозволять стверджувати про подію, яка може статися з достатньою долею ймовірності у майбутньому.
Отже, оцінюючи рівень доведеності сторонами провадження обставин, які б могли вплинути на мотиви Суду під час ухвалення рішення щодо зазначеного клопотання, Суд наголошує, що тягар доведення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та необхідності застосування відповідного запобіжного заходу завжди залишається на стороні обвинувачення, оскільки на боці сторони захисту завжди діє презумпція «свободи», сформульована в ст. 29 Конституції України та ст. 5 Конвенції.
Водночас Суд також зауважує, що право на свободу, як і інше право особи (людини) не є абсолютним, відтак може бути обмеженим відповідно до закону. Крім того, з метою уникнення свавілля право на свободу має обмежуватись відповідними зобов'язаннями покладеними на особу, дотримання (виконання) яких унеможливило б порушення прав і інтересів інших осіб, суспільства та держави.
В цьому контексті Суд звертає увагу, що за змістом приписів ст. 2 КПК завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження.
Отже, Суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права учасників кримінального провадження, зокрема, обвинуваченого, його право на свободу, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
З огляду на практику ЄСПЛ Суд, наголошує, що продовження тримання особи під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості (рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, заява N 40107/02, пункт 79).
Вирішуючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, Суд розуміє, що саме існування «обґрунтованої підозри» та вагомість доказів, які її підтверджують (враховуючи і не порушуючи презумпцію невинуватості), а також тяжкість покарання не можуть бути єдиними підставами для продовження строку тримання під вартою, а тому такі обставини мають розглядатися в сукупності з іншими.
Суд, додатково бере до уваги також обставини, які характеризують обвинуваченого і його поведінку, зокрема наявність таких обставин, як: вік та стан здоров'я обвинуваченого; його поведінку під час досудового розслідування; спосіб життя, характеристику за місцем мешкання, стадію розгляду справи і не досліджені докази, кількість не допитаних свідків і можливість впливу на них.
За таких обставин Суд вважає за можливе задовольнити клопотання прокурора і продовжити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
З цих підстав,
керуючись статтями 176-178, 183, 194, 197, 199, 369-372, 392, 395, 532 КПК України,
1. Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 задовольнити.
2. Продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, застосований ухвалою слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 21.11.2025 року (справа №766/17278/25, н/п 1-кс/766/8053/25) стосовно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до «18» квітня 2026 року включно, без визначення застави.
3. Копію ухвали направити прокурору, обвинуваченому, захиснику, Державній установі «Миколаївський слідчий ізолятор» (54030, Миколаївська область, м. Миколаїв, Центральний район, вул. Лагерне поле, 5),
4. Ухвала підлягає негайному виконанню.
5. Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Херсонського апеляційного суду. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
6. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
СуддяОСОБА_1