Справа № 761/6531/26
Провадження № 2-з/761/124/2026
про забезпечення позову
24 лютого 2026 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Романишеної І.П.,
за участю секретаря Решти Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК "ПРИВАТНІ ІНВЕСТИЦІЇ» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
24.02.2026 року представник позивача звернувся до Шевченківського районного суду місті Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК "ПРИВАТНІ ІНВЕСТИЦІЇ» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, а також заявою про забезпечення позову.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.02.2026р. позовна заява та заява про забезпечення позову надійшли в провадження судді Романишеної І.П.
Заява про забезпечення позову мотивована тим, що 15.03.2021р. приватним нотаріусом с. Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Т.В. було вчинено виконавчий напис №3173 про стягнення на користь стягувача: Товариство з обережною відповідальністю «ФК «Приватні Інвестиції» з боржника ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №1-1-143399 від 28 березня 2019 р. в загальному розмірі заборгованості по кредитному договором 12 278 грн. 49 коп., сума плати, що здійснена Стягувачем за вчинення виконавчого напису - 700 грн. 00 коп.
В подальшому приватним виконавцем виконавчого округу Полтавської області Скрипник Володимиром Леонідовичем на підставі вищезазначеного виконавчого напису було накладено арешт на рахунки.
Наразі, в межах виконавчого провадження, відкритого на підставі виконавчий напис №3173 від 15.03.2021 року, приватний виконавець здійснює списання коштів з рахунків Позивача.
Представник позивача вказує, що у разі не зупинення виконавчого провадження, для заявника (позивача) існують ризики щодо неможливості реального виконання рішення суду про скасування виконавчого напису в майбутньому, оскільки за час розгляду справи у суді, сума заборгованості може бути стягнута з Позивача в повному обсязі і перерахована на користь Кредитора.
У відповідності до вимог ч.1 ст.153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п'ятою цієї статті.
Так, дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову, суд прийшов до висновку про необхідність у її задоволенні, з наступних підстав.
Згідно із ч.ч.1 та 2 статті 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав визначених законом.
Види забезпечення позову регламентовані ст.150 ЦПК України, так до них належать, зокрема: зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.
Відповідно до вимог ч.3 ст.150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами .
Вирішуючи питання про забезпечення позову та приймаючи за ним рішення, суд зобов'язаний враховувати обставини, якими заявник обґрунтовує вимоги, та зазначені ним докази, що підтверджують кожну обставину.
Статтею 124 Конституції України визначений принцип обов'язковості судових рішень, який з огляду на положення ст.ст.2, 18, 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову.
Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»). У відповідності до приписів ст.6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Відповідно до ст.13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Разом з тим, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Н. проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Держава Україна несе обов'язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. При чому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.
Виходячи із специфіки вказаного виду забезпечення позову (зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку) підставою для його застосування є оскарження боржником виконавчого документа, оскільки саме по собі оскарження виконавчого документа свідчить про існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення про задоволення позову.
Враховуючи предмет позову, наведені представником позивача докази та обґрунтування заявлених вимог у заяві щодо забезпечення позову, їх розумність та адекватність, наявність зв'язку між заходом до забезпечення позову та предметом позовних вимог, з метою запобігання порушенню прав та охоронюваних законом інтересів позивача, суд вважає за необхідним зупинити стягнення на підставі виконавчого напису №3173 від 15.03.2021 року, вчиненого приватним нотаріусом Личук Т.В.
Відтак, суд приходить до висновку про задоволення заяви про забезпечення позову.
Разом із тим, враховуючи предмет позову та захід забезпечення позову, відсутність підстав щодо існування розміру збитків, яких може зазнати відповідач у зв'язку із забезпеченням позову, суд приходить до висновку, що на даній стадії, зустрічне забезпечення судом не застосовується.
Суд роз'яснює учасникам судового розгляду, що згідно із вимогами ст.154 ЦПК України вони мають право подати клопотання про зустрічне забезпечення після застосування судом заходів забезпечення позову, яке вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання.
Керуючись ст.ст.149-154, 259, 260, 354-355 ЦПК України, суд, -
Заяву представника позивача про забезпечення позову, - задовольнити.
Зупинити стягнення на підставі виконавчого напису №3173 від 15.03.2021 року, вчиненого приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального кругу Івано-Франківської області Личуком Тарасом Володимировичем.
Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Строк пред'явлення ухвали до виконання протягом трьох років.
Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення, шляхом подання апеляційної скарги. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Реквізити сторін:
ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;
Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК"ПРИВАТНІ ІНВЕСТИЦІЇ"», адреса: м. Київ, вул. Жамбила Жабаєва, буд. 7, ЄДРПОУ 37356981.
СУДДЯ І.П.РОМАНИШЕНА