Справа № 158/542/26
Провадження № 1-кс/0158/290/26
24 лютого 2026 року м. Ківерці
Слідчий суддя Ківерцівського районного суду Волинської області ОСОБА_1 , за участю секретаря - ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , власників майна - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , розглянувши клопотання слідчого СВ ВП №1 (м. Ківерці) Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_6 , за погодженням прокурора Ківерцівського відділу Луцької окружної прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, у зв'язку з досудовим розслідуванням кримінального провадження внесеного до ЄРДР за №12026030590000016 від 09.01.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 246 КК України, -
До слідчого судді Ківерцівського районного суду Волинської області звернувся слідчий СВ ВП №1 (м. Ківерці) Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_6 , за погодженням прокурора Ківерцівського відділу Луцької окружної прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, у зв'язку з досудовим розслідуванням кримінального провадження внесеного до ЄРДР за №12026030590000016 від 09.01.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 246 КК України.
Клопотання мотивовано тим, що у провадженні СВ ВП № 1 (м. Ківерці) Луцького РУП ГУНП у Волинській області перебуває кримінальне провадження №12026030590000016 від 09.01.2026 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 246 КК України.
Підставою реєстрації кримінального провадження став рапорт начальника ВП№1 Луцького РУП від 09.01.2026, відповідно до якого, під час перевірки ЄО №145 від 06.01.2026, зареєстрованого за повідомленням працівника Державної екологічної інспекції у Волинській області ОСОБА_7 , встановлено факт ймовірного скоєння невстановленими особами незаконної порубки 127 дерев порід сосна, осика, вільха, береза у 5 виділі 9 кварталу СГВК «Муравищенський», який відноситься до території Ківерцівського Національного природного парку «Цуманська пуща».
06.02.2026 року в ході проведення огляду лісової ділянки в 5 виділі 9 кварталі СГВК «Муравищенський» із залученням спеціалістів Державної екологічної інспекції у Волинській області встановлено наявність 12 сироростучих дерев, відведених в рубку, виявлено 3 колоди деревини породи «сосна» та «осика», та, у зв'язку із наявністю снігового покриву встановлено наявність лише 3 пнів дерев різних порід.
В подальшому в ході відпрацювання території на предмет виявлення незаконних порубок 11.02.2026 року працівниками Державної екологічної служби за географічними координатами 50.85387,25.61687 неподалік с. Муравище було виявлено та вилучено транспортний засіб марки «ЗІЛ» із д.н.з. « НОМЕР_1 » завантажений лісо деревиною породи вільха, береза та осика діаметрами від 19 см до 52 см та колісний трактор марки «МТЗ» синього кольору без д.н.з. із напівпричепом з завантаженою на нього лісо деревиною породи вільха, осика та береза, які було вилучено та поміщено на територію Ківерцівського над лісництва філії Поліський лісовий офіс ДП «Ліси України» та дві ТТН №6 та №5 від 11.02.2026 року.
Постановою слідчого від 12.02.2026 року вищевказану лісодеревину, транспортні засоби та документи визнано речовими доказами, так як вони відповідають критерієм, визначеним у ст. 98 КПК України.
Приймаючи до уваги, що вищевказане майно є доказом вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі сліди кримінального правопорушення, який визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, просить накласти арешт на вищевказане майно.
Заслухавши пояснення учасників справи, кожного зокрема, дослідивши матеріали справи, кримінального провадження №12026030590000016 від 09.01.2026 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 246 КК України, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що СВ ВП №1 (м. Ківерці) Луцького РУП ГУНП у Волинської області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12026030590000016 від 09.01.2026 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 246 КК України.
Як вбачається із витягу з ЄРДР №12026030590000016 від 09.01.2026 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 246 КК України, в період часу з 01.12.2025 по 06.01.2026, невстановлена особа, перебуваючи в 5 виділі 9 кварталі СГВК «Муравищанський», який відноситься до КНПП «Цуманська пуща», здійснила незаконну порубку 127 дерев порід сосна, осика, вільха, береза, чим спричинила збитки на суму, яка на даний час встановлюється.
Частиною 3 ст. 246 Кримінального кодексу України встановлено відповідальність за незаконну порубку, перевезення, зберігання чи збут лісу, вчинені у заповідниках, на територіях/об'єктах природно-заповідного фонду або в особливо охоронюваних лісах.
Відповідно до протоколу огляду місця події, проведеного 11.02.2026 року, за географічними координатами 50.85387,25.61687 неподалік с. Муравище було виявлено та вилучено транспортний засіб марки «ЗІЛ» із д.н.з. « НОМЕР_1 » завантажений лісо деревиною породи вільха, береза та осика діаметрами від 19 см до 52 см та колісний трактор марки «МТЗ» синього кольору без д.н.з. із напівпричепом з завантаженою на нього лісо деревиною породи вільха, осика та береза, які було вилучено та поміщено на територію Ківерцівського над лісництва філії Поліський лісовий офіс ДП «Ліси України» та дві ТТН №6 та №5 від 11.02.2026 року.
Так, згідно із ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до ч. ч. 3 - 5 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням. Для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов'язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні. Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.
Частини 1 - 3 ст. 170 КПК України передбачають, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема збереження речових доказів. В такому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Разом з тим, з матеріалів клопотання вбачається, що факт придбання деревини ОСОБА_5 у СГВК «Муравищанський» підтверджується відповідними видатковими накладними, наявними у матеріалах справ.
При цьому, факт перевезення вищевказаної деревини ФОП ОСОБА_4 підтверджується договором про надання послуг від 02.01.2026 року та ТТН №6 та №5 від 11.02.2026 року.
Нормами ст. 98 КПК України передбачено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватись відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норми закону.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 173 КПК України, суд відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим ст. 170 ч. 1 цього Кодексу. Крім того, відповідно до ст. 173 ч. 2 КПК України при вирішенні питання про арешт майна суд повинен враховувати, крім іншого: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні.
Однак, всупереч вимогам ст. ст. 170, 173 КПК України, звертаючись з клопотанням слідчий не вказав яким чином буде досягнута мета накладення арешту збереження речових доказів, як це визначено ч. 2 ст. 170 КПК України, не перевірили наявності підстав накладення арешту, в межах ознак вчинення кримінального правопорушення та обмежилися лише формальним посиланням на доведення підстав, передбачених ст. 170 КПК України.
Водночас, жодних доказів стороною обвинувачення щодо незаконності походження вилученої деревини, в тому числі її незаконної порубки, зберігання, перевезення, тощо, не подано, в той час, як правомірність перевезення та набуття цієї лісодеревини підтверджена документально власниками майна у судовому засіданні.
Незаконність походження лісодеревини є лише припущеннями і жодним чином необґрунтованою підозрою органу досудового розслідування, жодних доказів для підтвердження факту незаконності походження вилученої лісодеревини не надано.
Саме по собі визнання майна речовим доказом постановою слідчого, ще не свідчить про те, що майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 та ч. 2 ст. 167 КПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 173 КПК України відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасового вилученого майна.
З врахуванням вищевикладеного, беручи до уваги те, що слідчим та прокурором не доведено сукупність достатніх підстав та розумних підозр вважати, що вилучене в ході проведення огляду місця події майно може бути доказом вчинення кримінального правопорушення, тобто, що зазначене майно відповідає визначеним у ст. 98 та ч. 2 ст. 167 КПК України критеріям, у зв'язку з чим на таке майно відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України не може бути накладено арешт, а тому у задоволенні клопотання належить відмовити.
Керуючись ст. ст. 98, 170-173, 175 КПК України, -
У задоволенні клопотання слідчого СВ ВП №1 (м. Ківерці) Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_6 , за погодженням прокурора Ківерцівського відділу Луцької окружної прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, у зв'язку з досудовим розслідуванням кримінального провадження внесеного до ЄРДР за №12026030590000016 від 09.01.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 246 КК України - відмовити.
Негайне виконання даної ухвали покласти на слідчого, прокурора.
Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя Ківерцівського районного суду ОСОБА_1
Повний текст ухвали слідчого судді виготовлено 25.02.2026 року.