25 лютого 2026 р.м. ОдесаСправа № 400/4588/25
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Димерлія О.О.,
суддів Вербицької Н.В., Шляхтицького О.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 16.09.2025 року у справі №400/4588/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
06 травня 2025 року ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулася до Миколаївського окружного адміністративного суду із позовною заявою, у якій просила:
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення та інших додаткових одноразових видів грошового забезпечення за період з 29.01.2020 року по 20.05.2023 року без урахування розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законами України станом на 01.01.2020 року, 01.01.2021 року, 01.01.2022 року та 01.01.2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно із додатками до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року №704, грошової допомоги на оздоровлення за 2020, 2021, 2022, 2023 роки виходячи з розміру грошового забезпечення без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законами України станом на 01.01.2020 року, 01.01.2021 року, 01.01.2022 року та 01.01.2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно із додатками до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення. військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року №704;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 29.01.2020 року по 20.05.2023 року грошове забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням та інших додаткових одноразових видів грошового забезпечення, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законами України станом на 01.01.2020 року, 01.01.2021 року, 01.01.2022 року, 01.01.2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно із додатками до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року №704, грошову допомогу на оздоровлення за 2020, 2021, 2022, 2023 роки, виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законами України станом на 01.01.2020 року, 01.01.2021 року, 01.01.2022 року, 01.01.2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року №704.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що розрахунковою величиною для визначення розміру посадового окладу та окладу за спеціальним (військовим) званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, які проходять військову службу, є саме розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня відповідного року. Разом з цим, під час виплати грошового забезпечення у спірний період відповідачем протиправно визначено розмір посадового окладу та окладу за спеціальним (військовим) званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01 січня 2018 року.
За наслідками розгляду зазначеної справи Миколаївським окружним адміністративним судом 16 вересня 2025 року прийнято судове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено повністю.
Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення та інших додаткових одноразових видів грошового забезпечення за період з 29.01.2020 року по 20.05.2023 року без урахування розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законами України станом на 01.01.2020 року, 01.01.2021 року, 01.01.2022 року та 01.01.2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно із додатками до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року №704, грошової допомоги на оздоровлення за 2020, 2021, 2022, 2023 роки виходячи з розміру грошового забезпечення без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законами України станом на 01.01.2020 року, 01.01.2021 року, 01.01.2022 року та 01.01.2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно із додатками до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року №704.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 29.01.2020 року по 20.05.2023 року грошове забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням та інших додаткових одноразових видів грошового забезпечення, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законами України станом на 01.01.2020 року, 01.01.2021 року, 01.01.2022 року, 01.01.2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно із додатками до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року №704 з урахуванням раніше виплачених сум, грошову допомогу на оздоровлення за 2020, 2021, 2022, 2023 роки, виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законами України станом на 01.01.2020 року, 01.01.2021 року, 01.01.2022 року, 01.01.2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно із додатками до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року №704 з урахуванням раніше виплачених сум.
Вирішуючи спір та задовольняючи позовні вимоги, окружний адміністративний суд виходив з того, що в спірний період грошове забезпечення позивачки має розраховуватись виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного року, а не з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного законом на 01.01.2018 року.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Військовою частиною НОМЕР_1 (далі - скаржник) подано апеляційну скаргу, у якій посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, просить апеляційний суд скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено про те, що в спірних правовідносинах немає підстав для застосування приписів пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року №704 до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб». На думку скаржника, у даному випадку, розрахунковою величиною для визначення розміру посадового окладу та окладу за спеціальним (військовим) званням позивачки є розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 01.01.2018 року.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 спростовує доводи апеляційної скарги Військової частини НОМЕР_1 , вказуючи на законність ухваленого судового рішення та просить його залишити без змін.
В силу приписів пункту 1 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом норм процесуального права при установленні фактичних обставин у справі та правильність застосування норм матеріального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Як установлено судом першої інстанції та з'ясовано судовою колегією, що відповідно до змісту копії військового квитка серії НОМЕР_2 у період з 29.01.2020 року по 20.05.2023 року ОСОБА_1 проходила військову службу у Військовій частині НОМЕР_3 .
Листом від 29.04.2025 року Військовою частиною НОМЕР_1 повідомлено позивачку про те, що колишній військовослужбовець Військової частини НОМЕР_3 ОСОБА_1 перебувала на фінансовому забезпеченні до 31.03.2024 року та отримувала грошове забезпечення в Військовій частині НОМЕР_1 по лютий 2024 року включно. У вказаний період грошове забезпечення ОСОБА_1 розраховувалось виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 01.01.2018 року. (а.с.9)
Уважаючи, що відповідачем неправильно здійснено розрахунок її грошового забезпечення, позивачка звернулася до суду з даним позовом за захистом прав, свобод та охоронюваних законом інтересів.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із частиною першою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
Відповідно до частин другої, третьої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до складу грошового забезпечення входять:
посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
За приписами частини четвертої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
30.08.2017 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (набрала чинності 01.03.2018 року).
Означеним рішенням Уряду затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Додатком 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» визначено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (в редакції станом на дату прийняття) передбачено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Додатки 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» містять примітки, відповідно до яких, зокрема, посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
21.02.2018 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», пунктом 6 якої внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням яких пункт 4 вказаного підзаконного нормативно-правового акту викладено в такій редакції:
« 4.Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».
Означене рішення Уряду набуло чинності 24.02.2018 року.
Разом з тим, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 року у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», яким внесено зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Частиною 1 статті 325 КАС України передбачено, що постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.
Підсумовуючи вище наведене, апеляційний суд зазначає, що з 29.01.2020 року (дати набрання законної сили постановою Шостого апеляційного адміністративного суду у справі №826/6453/18) до спірних правовідносин застосовуються положення пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» у редакції до 24.02.2018 року.
Такою редакцією передбачено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно із додатками 1, 12, 13, 14.
З огляду на вище викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що в межах спірних правовідносин розмір посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням позивачки має визначатися виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а не станом на 01.01.2018 року, як помилково стверджує скаржник.
Про правильність наведеного висновку також свідчать положення статті 6 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», відповідно до якої базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров'я та освіти.
Слід зазначити, що прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.
Так, приписами статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» установлено, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2020 року становить 2102 грн.
Положеннями статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» передбачено, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2021 року становить 2270 грн.
У відповідності до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2022 року становить 2481 грн.
Беручи до уваги означене вище, судова колегія уважає правильним висновок окружного адміністративного суду про те, що у спірний період грошове забезпечення позивачки має бути перераховано виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня відповідного року (станом на 01 січня 2020 року, 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року та 01 січня 2023 року відповідно).
Викладене вище спростовує доводи скаржника стосовно того, що розрахунковою величиною для визначення розміру грошового забезпечення позивачки є прожитковий мінімум для працездатних осіб, визначений законом на 01.01.2018 року.
Що ж стосується перерахунку інших складових грошового забезпечення ОСОБА_1 , апеляційний суд звертає увагу на таке.
Відповідно до пункту 1.2 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 11 червня 2008 року №260 (який діяв до 28.02.2018 року включно), до складу грошового забезпечення входять:
- посадовий оклад, оклад за військовим званням;
- щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);
- одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Пунктом 2 розділу І Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року №260 (який діє з 01.03.2018 року), визначено, що грошове забезпечення включає:
щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать:
- посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать:
- підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, премія.
Надбавка за вислугу років - розраховується відповідно до п. 1 розділу IV наказу Міністерства оборони України від 07.06.2018 року №260 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» (далі - Порядок №260).
Так, військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) щомісячно виплачується надбавка за вислугу років на військовій службі у відсотках посадового окладу (за основною чи тимчасово займаною посадою) з урахуванням окладу за військовим званням.
Надбавка за особливості проходження служби - розраховується відповідно до п. І розділу VI Порядку №260. Військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) щомісячно виплачується надбавка за особливості проходження служби в розмірах до 100 відсотків посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років залежно від складності та важливості виконуваних обов?язків.
Виплата надбавки військовослужбовцям, які працюють в умовах режимних обмежень розраховується відповідно до п.2 розділу XI вказаного Порядку №260. Розмір надбавки військовослужбовцям (крім військовослужбовців режимно-секретних органів), які працюють в умовах режимних обмежень, установлюється у відсотках до посадових окладів залежно від ступеня секретності інформації.
Виплата надбавки за кваліфікацію розраховується відповідно до п. 1 розділу VIII Порядку №260. Військовослужбовцям, які мають присвоєну в установленому порядку класну кваліфікацію, займають посади і виконують службові обов?язки за спеціальністю, щомісяця виплачується надбавка за кваліфікацію у відсотках посадового окладу.
Премія - нараховується відповідно до п. 2 розділу XVI Порядку №260. Розмір щомісячної премії, але не менше 10 відсотків посадового окладу, встановлює Міністр оборони України для відповідних категорій військовослужбовців виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України, та особливостей проходження військової служби.
З огляду на наведене, судова колегія вказує, що надбавка за вислугу років, надбавка за особливості проходження служби, надбавка військовослужбовцям, які працюють в умовах режимних обмежень, надбавка за класну кваліфікацію та премія вираховується у відсотковому відношенні до посадового окладу та окладу за військовим званням.
У звя'зку з тим, що відповідач протиправно нараховував та виплачував позивачці грошове забезпечення, а саме посадовий оклад та оклад за військовим званням у неправильному розмірі, а тому всі інші складові грошового забезпечення підлягають також перерахунку та виплаті, оскільки такі визначаються у вісотковому співвідношенні до посадового окладу та окладу за військовим званням та є похідними від них.
На підставі вище викладеного, апеляційний суд дійшов висновку, що у спірний період ОСОБА_1 протиправно нараховувалося та виплачувалося грошове забезпечення з порушенням відповідних норм та розмірів.
Установлені в межах розгляду даної справи фактичні обставини у повному обсязі спростовують наведені відповідачем в апеляційній скарзі доводи.
З огляду на викладене вище, колегія суддів уважає, що суд попередньої інстанції під час розгляду цієї справи об'єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права.
У відповідності до ст. 315, 316 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги, якщо суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін.
Керуючись ст.308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 - залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 16.09.2025 року у справі №400/4588/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання сторонами судового рішення.
Суддя-доповідач О.О. Димерлій
Судді Н.В. Вербицька О.І. Шляхтицький