Рішення від 25.02.2026 по справі 583/4965/25

Справа № 583/4965/25

Провадження № 2/127/8583/25

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.02.2026 Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Романюк Л.Ф., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) осіб цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (01133 м. Київ, б. Лесі Українки, буд. 26 офіс 411) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Бізнес Позика» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи свої вимоги тим, що 22.07.2024 року між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 501579-КС-003 в електронній формі шляхом акцепту оферти з використанням одноразового ідентифікатора відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

На виконання умов договору Позивач перерахував Відповідачу грошові кошти у розмірі 17 000 грн, що підтверджується платіжними документами.

За умовами договору кредит надавався на визначений строк -24 тижні із зобов'язанням Відповідача повернути суму кредиту та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та строки, передбачені договором і графіком платежів. Процентна ставка була фіксованою та застосовувалась до залишку заборгованості протягом фактичного строку користування кредитом.

Позивач стверджує, що Відповідач належним чином зобов'язання за договором не виконав, у встановлений строк кредит та проценти не повернув, здійснив лише часткові платежі, які не покрили заборгованість у повному обсязі, внаслідок чого утворилася прострочена заборгованість.

Відповідно до розрахунку Позивача, станом на визначену дату заборгованість Відповідача за договором становить 47 610,06 грн, яка складається з:

- простроченої заборгованості за тілом кредиту - 16 905,75 грн;

- простроченої заборгованості за процентами - 30 704,31 грн;

Позивач вважає нарахування процентів правомірним, оскільки вони є платою за користування кредитом, а не санкцією за порушення зобов'язання, та здійснювалися відповідно до умов договору, норм Цивільного кодексу України та Закону України «Про споживче кредитування».

Позивач також посилається на правові позиції Верховного Суду, згідно з якими часткова сплата боргу свідчить про визнання зобов'язання, а електронний договір, укладений з використанням одноразового ідентифікатора, є належною формою правочину.

У зв'язку з невиконанням Відповідачем грошового зобов'язання у добровільному порядку, Позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 25.11.2025 року було відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) осіб. Вказану ухвалу разом із копією позовної заяви з додатками було надіслано відповідачу ОСОБА_1 на адресу реєстрації рекомендованим листом з повідомленням, однак ні відзиву на позов, ні клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду подано не було.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

22.07.2024 року між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 501579-КС-003 в електронній формі шляхом акцепту оферти з використанням одноразового ідентифікатора відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

При цьому ТОВ «Бізнес Позика» 22.07.2024р. направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти договір № 501579-КС-003 про надання кредиту, відповідач прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення договору.

Через телекомунікаційну систему ТОВ «Бізнес Позика» направлено ОСОБА_1 одноразовий ідентифікатор UA-1739, на номер телефону НОМЕР_1 , який відповідачем було введено/відправлено.

Таким чином 22.07.2024 між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 було укладено договір № 501579-КС-003 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію», відповідно до якого позивач надав відповідачу грошові кошти у розмірі 17000,00 грн. на засадах строковості, поворотності, платності.

ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов'язання за договором кредиту виконало, та надало відповідачу грошові кошти в розмірі 17000,00 грн шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_2 , що підтверджується Довідкою банку АТ "Універсал Банк" №БТ/Е-5925 від 24.02.2026р.

Відповідно до Додатку 1, наданого Банком АТ "Універсал Банк" №БТ/Е-5925 від 24.02.2026р. про рух коштів ОСОБА_1 за період 22.07.2024р. по 06.01.2025р. вбачається що останній 22.07.2024р. на свій рахунок отримав 17000 грн. та ними користувався за вказаний проміжок часу, чим вчинив конклюдентні дії, що свідчать про прийняття укладеного Кредитного договору, який створив для нього певні цивільні права та обов'язки, частину з яких було реалізовано.

Це відповідає правовій позиції Верховного Суду у складі Першої судової палати Касаційного цивільного суду, викладеній у Постанові від 23.12.2020 по справі №127/23910/14-ц, а саме: «Часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою боргу та/або сум санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу».

Також встановлено, що відповідачем в порушення умов укладеного договору кредитні кошти не повернуті.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець ) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Станом на 09.10.2025р. утворилась заборгованість за договором № 501579-КС-003 про надання кредиту, в розмірі 47 610,06 грн, яка складається з:простроченої заборгованості за тілом кредиту - 16 905,75р. грн; простроченої заборгованості за процентами - 30 704,31 грн;

Доказів на підтвердження визнання зазначеного договору у встановленому законом порядку недійсним, матеріали справи не містять, та відповідачем до суду надано не було.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 3ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч. 6ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного «повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею».

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Дослідженням письмових доказів встановлено, що договір №501579-КС-003 від 22.07.2024року укладений у спосіб, визначений чинним законодавством України, з повним дотриманням вимог щодо його укладення.

За таких обставин, позовна заява ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягає задоволенню шляхом стягнення з останнього на користь позивача заборгованості за договором №501579-КС-003 від 22.07.2024 року в розмірі 47610,06 грн.

Відповідачем не надано суду доказів, які б підтверджували належне виконання ним зобов'язань та які б спростовували суму заборгованості перед позивачем.

У зв'язку із задоволенням позовних вимог на підставі ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 422,40 грн, які сплачені при подачі позовної заяви

Керуючись статтями 7, 12, 81, 141, 259, 263-265, 268, 280-289 ЦПК України, статтями 526, 611,638,1054 ЦК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (01133 м. Київ, б. Лесі Українки, буд. 26 офіс 411) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором-задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (01133 м. Київ, б. Лесі Українки, буд. 26 офіс 411) заборгованість за кредитним договором № 501579-КС-003 від 22.07.2024 року в розмірі 47610 ( сорок сім тисяч шістсот десять) гривень 06 коп.

Стягнути із ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (01133 м. Київ, б. Лесі Українки, буд. 26 офіс 411) судовий збір у розмірі 2422,40 (дві тисячі чотириста двадцять дві ) грн. 40 коп.

Рішення суду може бути оскаржено, шляхом подачі апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення складено 25.02.2026 року.

Сторони:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (01133 м. Київ, б. Лесі Українки, буд. 26 офіс 411, ЄДРПОУ 41084239).

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ( АДРЕСА_1 ).

Суддя:

Попередній документ
134360400
Наступний документ
134360402
Інформація про рішення:
№ рішення: 134360401
№ справи: 583/4965/25
Дата рішення: 25.02.2026
Дата публікації: 27.02.2026
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Вінницький міський суд Вінницької області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (25.02.2026)
Дата надходження: 24.11.2025
Предмет позову: про стягнення заборгованості