Іменем України
"24" лютого 2026 р. Справа153/32/26
Провадження3/153/17/26-п
Код суду: 231
Суддя Ямпільського районного суду Вінницької області Швець Р.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителя АДРЕСА_1 , військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 , заступника начальника віпс « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (тип В) впс « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип Б), громадянина України, за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, серія ПдРУ №334225 від 06.01.2026, ОСОБА_1 приблизно о 09:17 24.12.2025 при виконанні обов'язків начальника віпс « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (тип В) впс « ІНФОРМАЦІЯ_1 (тип Б), під час особливого періоду та військового стану, проявив недисциплінованість, низьку виконавчу дисципліну та неналежний рівень виконання обов'язків, недбале ставлення до військової служби, що виразилось в незнанні тактики дій правопорушників та неналежному рівні організації заходів з запобігання правопорушення, протидію яким законодавством України віднесено до компетенції Державної прикордонної служби України, не забезпеченні успішного виконання завдань з охорони державного кордону, належній організації роботи з місцевим населенням, персоналом групи моніторингу обстановки, неякісному здійсненні аналізу і профілюванню ризиків на ділянці відповідальності підрозділу, неналежній організації заходів з виявлення спроб незаконного перетинання державного кордону, здобуванні даних, які характеризують обстановку, невиконанні вимог щодо порядку організації несення служби прикордонних нарядів, не відданні особисто та не забезпеченні відання іншими посадовими особами о 07:00 24.12.2025 наказу на охорону державного кордону, де згідно картки-наказу прикордонного наряду «Прикордонний патруль» в складі ІПС вищої категорії - начальника 2 групи ІПС віпс « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (тип В) головного сержанта ОСОБА_2 та ІПС 1 категорії - водія групи моніторингу обстановки віпс « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (тип В) молодшого сержанта ОСОБА_3 з терміном несення служби з 07:00 до 16:00 24.12.2025, що призвело до порушення вимог абз.1 п.3 гл.2 розділу ІІ Інструкції про службу прикордонних нарядів Державної прикордонної служби України, абзаців 1, 2, 6, 13 та 29 розділу 2 «Завдання та обов'язки» посадової інструкції начальника віпс « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (тип В), абзаців 1, 4, 7 та 8 розділу 2 «Завдання та обов'язки» посадової інструкції заступника начальника віпс « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (тип В), п.4 розпорядження начальника НОМЕР_2 прикордонного загону №02.2/17656/25 від 04.09.2025 «Про вжиття додаткових заходів з організації служби старших прикордонних нарядів, ст.ст.11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, п.2.1 та 20.1 Кодексу поведінки працівників, до функціональних обов'язків яких належить здійснення управління кордонами, пп.3 п.5 розділу ІІ Правил етичної та доброчесної поведінки особового складу Державної прикордонної служби України.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, надав суду письмове клопотання про закриття провадження у справі, вх.№1227 від 24.02.2026, в якому вказав, що вину у вчиненні правопорушення не визнає та просить закрити провадження у справі, у зв'язку з відсутністю в його діях складу та події адміністративного правопорушення. Зазначив, що протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Як вбачається із матеріалів справи, особі, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, та іншому керівництву впс « ІНФОРМАЦІЯ_1 » НОМЕР_2 прикордонного загону, було відомо про «ймовірне» вчинення ним вказаного правопорушення, яке мало місце 24.12.2025, однак, сам протокол про адміністративне правопорушення, серії ПдРУ №334225, було складено лише 06 січня 2026 року, у зв'язку з чим вбачається порушення строку складання протоколу про адміністративне правопорушення. Крім цього, як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, він не віддав особисто наказ на охорону державного кордону ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Однак, в протоколі не вказано, до яких наслідків це призвело. З матеріалів службового розслідування вбачається, що він дійсно виконував обов'язки начальника віпс « ІНФОРМАЦІЯ_4 », у зв'язку з перебуванням начальника у відпустці. Ним було прийнято рішення щодо охорони державного кордону з 20:00 год. 23.12.2025 до 20:00 год. 24.12.2025, де вказано, що охорону державного кордону посилити, так як порушення державного кордону можливе громадянами призовного віку, вказано, де та як мають бути розміщені наряди, в яких оперативних напрямках з розташуванням нарядів, фотопасток, груп реагування, тощо. В п.5 службового розслідування вказано, що він прийняте рішення по охороні державного кордону виконав. В п.8.5 службового розслідування зазначено, що ОСОБА_6 пояснив, що о 06:55 год. 24.12.2025 він отримав зброю та екіпірування й запитав, хто буде віддавати наказ на охорону державного кордону, однак, хтось з військовослужбовців йому сказав, що в підрозділі офіцери, які наділені такими повноваженнями, відсутні. Відбуття до несення служби ОСОБА_7 та ОСОБА_8 відбулось самостійно без отримання усного наказу та картки наказу на охорону державного кордону. ОСОБА_6 з цього приводу доповіді не здійснив. Аналогічна інформація вбачається в поясненнях ОСОБА_9 , які викладені в п.8.6 службового розслідування. Також з матеріалів службового розслідування вбачається, що під час несення служби військовослужбовцями ОСОБА_6 та ОСОБА_8 , на в'їзді в с.Михайлівка в сторону села проїхав автомобіль ВАЗ-2106 сірого кольору, який схожий на транспортний засіб, належний місцевому жителю, та який вони не встигли зупинити. В подальшому, неподалік річки Дністер, було виявлено схожий транспортний засіб. Також вказав, що він дійсно виконував обов'язки начальника та мав віддати усний наказ щодо охорони державного кордону ОСОБА_4 та ОСОБА_8 . Але, разом з тим, він перебував у своєму наряді, тобто, був у патрулі на березі річки Дністер і мав прибути до місця дислокації пізніше та віддати вказаний наказ, оскільки залишити місце несення служби раніше він не мав права. В місці його перебування мобільний зв'язок не працював і такий наказ віддати він не міг. Враховуючи викладене, вважає, що в протоколі про адміністративне правопорушення відносно нього, не містяться дані, які вказують на наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-15 КУпАП, зокрема, не зазначено обставини, які б свідчили про його службову недбалість, які дії він зобов'язаний був вчинити та у який спосіб, невиконання яких ставиться йому у провину. В протоколі також відсутнє посилання до яких саме обов'язків військової служби він недбало поставився, якими нормами Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України або іншими нормативно-правовими актами вони визначені. Жодних доказів про те, що він у проміжок часу, який вказаний в протоколі про адміністративне правопорушення, не виконував або неналежно виконував свої службові обов'язки через недбале чи несумлінне ставлення до них, не надано. Додані до протоколу письмові докази не містять належної інформації про обставини, що підлягають доказуванню. Наявність лише висновку службового розслідування за відсутності будь-яких інших доказів не може слугувати достатнім доказом, який поза розумним сумнівом доводить його вину у вчинені правопорушення за ч.2 ст.172-15 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, а саме: письмові пояснення ОСОБА_1 від 06.01.2026; копію висновку службового розслідування по факту неналежного виконання службових обов'язків військовослужбовцями відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (тип В) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип Б); копію наказу «Про призначення службового розслідування»; копію рапорта начальника 4 групи оперативних чергових відділу управління службою штабу майора ОСОБА_10 ; копію витягу з книги прикордонної служби; копії письмових пояснень ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_7 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_1 , ОСОБА_18 ; копію службової характеристики; копію службового посвідчення НОМЕР_3 , виданого на ім'я ОСОБА_1 , оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов таких висновків.
Згідно статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до статті 252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Приписами ч.2 ст.172-15 КУпАП встановлена відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду. Диспозиція вказаної статті є бланкетною, оскільки не розкриває та не містить визначення конкретної дії чи бездіяльності, за які настає відповідальність, це порушення пов'язане з поняттям військової служби і для визначення ознак правопорушення положення статті відсилають до інших нормативно-правових актів, порушення яких призвело до вчинення зазначеного проступку.
Поняття військової служби наведено в ч.1 ст.2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», якою визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Нормами ч.4 ст.2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначено, що порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
З комплексного аналізу наведених норм можливо дійти висновок, що у випадку притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст.172-15 КУпАП суть адміністративного правопорушення має бути викладена таким чином, щоб особа, яка притягується до адміністративної відповідальності розуміла, в чому саме полягає її недбале ставлення до військової служби, з зазначенням конкретної дії чи бездіяльності, яка порушує порядок проходження військової служби, визначений Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» або, відповідно до ч.4 ст.2 вказаного закону, іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Об'єктивною стороною недбалості, тобто недбале ставлення до служби передбачає невиконання або неналежне виконання службових обов'язків через недбале чи несумлінне ставлення до них. Недбале ставлення військової службової особи до своїх службових обов'язків характеризує, перш за все, об'єктивну сторону вчиненого і виявляється в тому, що за наявності в особи реальної можливості діяти так, як того вимагають інтереси служби, винний або взагалі не діє, не виконує службові обов'язки, або хоча і діє, але виконує ці обов'язки неналежним чином, не відповідно до закону або відповідно до нього, проте неякісно, неточно, неповно, несвоєчасно, поверхово, у протиріччя з установленим порядком і тією обстановкою, що склалася, тощо.
Верховний Суд у своїй постанові від 21.05.2021 року справі №185/12161/15-к вказав, що, при встановленні недбалого ставлення до військової служби у формі невиконання службових (посадових) обов'язків необхідно встановити, що винний зобов'язаний був вчинити ті дії, невиконання яких ставиться йому за вину. Військова службова особа може відповідати за недбале ставлення до військової служби лише у тому випадку, коли вона не тільки повинна була через свій службовий обов'язок виконати ті чи інші дії, але й могла, тобто мала реальну можливість виконати їх належним чином. Якщо військова службова особа перебувала у таких умовах, за яких не мала фактичної можливості належно виконати свої службові (посадові) обов'язки, то відповідальність за недбале ставлення до військової служби виключається.
Посилання на загальні положення Інструкції про службу прикордонних нарядів Державної прикордонної служби України при визначенні обов'язків військової службової особи є недостатнім для констатації наявності складу об'єктивної сторони адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, оскільки при розгляді справи даної категорії суд має встановити обсяг службових обов'язків конкретної військової службової особи із долученням до справи відповідних доказів. При визначенні сфери службової недбалості слід установити межі службової компетенції службової особи та конкретне коло її повноважень, врахувати, що невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків може бути як одноразовим, так і систематичним, і набувати вигляду певної лінії поведінки по службі. З цього випливає необхідність установлення конкретних обов'язків, які покладалися на конкретну військову службову особу та які з цих обов'язків не виконані чи виконані неналежним чином, а також які нормативні положення порушені суб'єктом правопорушення. Також дослідженню підлягає і та обставина, чи мала особа, яка притягується до адміністративної відповідальності не лише обов'язок, але й реальну можливість діяти відповідним чином та виконати свої службові обов'язки в повному обсязі.
Так, серед доданих до протоколу про адміністративне правопорушення доказів не міститься документів, які підтверджували б покладання на ОСОБА_1 обов'язків, про недбале виконання яких йдеться у протоколі. Тобто адміністративний матеріал не містить доказів у підтвердження об'єктивної сторони правопорушення, яка характеризується суспільно небезпечною діяльністю у вигляді недбалого ставлення до військової служби та суспільно небезпечними наслідками, які можуть настати в результаті цього.
Зокрема матеріали справи не містять посадової інструкції начальника віпс « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (тип В), посадової інструкції заступника начальника віпс « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (тип В), а також відсутнє розпорядження начальника НОМЕР_2 прикордонного загону №02.2/17656/25 від 04.09.2025 «Про вжиття додаткових заходів з організації служби старших прикордонних нарядів» порушення яких інкримінується ОСОБА_1 .
За відсутності зазначених документів суд позбавлений можливості перевірити обсяг службових обов'язків ОСОБА_1 , спосіб їх виконання, а також встановити, чи дійсно ОСОБА_1 порушив їх вимоги як вказано в протоколі про адміністративне правопорушення.
Відповідно письмових пояснень ОСОБА_1 та висновку службового розслідування, вбачається, що в період з 06:00 до 08:00 24.12.2025 ОСОБА_1 спільно з ІС 2 категорії-водієм 1 групи ІПС віпс « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (тип В) молодшим сержантом ОСОБА_19 ніс службу старшим п/п «ПП» (посиленого автомобілем) шляхом патрулювання ділянки державного кордону в межах п/зн №№0149-0151.
Відповідно до положень п.3, п.4 глави 2 розділу II Інструкції «Про службу прикордонних нарядів Державної прикордонної служби України», яка затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України 19.10.2015 року № 1261 наказ на охорону державного кордону віддається прикордонним нарядам усно або письмово, у тому числі з використанням технічних засобів електронних комунікацій.
Перед віддачею наказу на охорону державного кордону посадова особа, яка віддає наказ, повинна впевнитись у готовності особового складу до виконання визначених завдань, опитати особовий склад про стан здоров'я, перевірити його озброєння та екіпіровку.
Доказів того, що ОСОБА_1 мав реальну можливість залишити місце несення служби або іншим способом віддати о 07:00 24.12.2025 наказ на охорону державного кордону, де згідно картки-наказу прикордонного наряду «Прикордонний патруль» в складі ІПС вищої категорії - начальника 2 групи ІПС віпс « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (тип В) головного сержанта ОСОБА_2 та ІПС 1 категорії - водія групи моніторингу обстановки віпс « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (тип В) молодшого сержанта ОСОБА_3 з терміном несення служби з 07:00 до 16:00 24.12.2025, суду не надано.
Таким чином, у матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували, що ОСОБА_1 за наявності реальної можливості не виконав покладений на нього службовий обов'язок через недбале або несумлінне ставлення до нього, а також що його дії (бездіяльність) перебувають у прямому причинному зв'язку з будь-якими наслідками.
Наявність лише висновку службового розслідування за відсутності будь-яких інших доказів не може слугувати достатнім доказом, який поза розумним сумнівом доводить вину ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення за ч.2 ст. 172-15 КУпАП.
Крім того, слід зазначити, що аналіз змісту протоколу про адміністративне правопорушення свідчить, що значна частина викладених у ньому формулювань носить загальний та оціночний характер.
Зокрема, у протоколі зазначено про «недисциплінованість», «низький рівень виконавчої дисципліни», «неналежний рівень організації заходів», «неякісне здійснення аналізу», «неналежну організацію роботи» тощо, однак не конкретизовано, які саме дії чи бездіяльність ОСОБА_1 утворюють склад адміністративного правопорушення, у який саме спосіб він порушив визначені нормативними актами обов'язки та за яких фактичних обставин це відбулося.
Такі формулювання не дають можливості особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, чітко зрозуміти зміст інкримінованого порушення, а суду - перевірити наявність усіх обов'язкових елементів складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи бланкетний характер диспозиції ч.2 ст.172-15 КУпАП, обвинувачення повинно містити чітке посилання на конкретну норму та конкретні фактичні обставини її порушення. Невизначеність та узагальненість формулювань протоколу виключає можливість встановлення об'єктивної сторони правопорушення.
Відповідно до частин першої-третьої статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Наприклад, у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09 червня 2011 року, заява №16347/02, «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», заява №36673/04, «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року). При цьому, Європейський суд робить висновок, що суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, яка притягається до відповідальності, тлумачаться на її користь.
Встановлені при розгляді справи обставини свідчать про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-15 КУпАП.
Згідно з п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю у діях особи складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, оскільки матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, якими доводиться вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-15 КУпАП, і таких доказів не здобуто в ході судового розгляду, тому провадження у справі слід закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу означеного адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 172-15, 247, 251, 252, 280, 283, 284 КУпАП, суддя
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-15 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з часу її винесення через Ямпільський районний суд Вінницької області.
Суддя Р.В. Швець