19 лютого 2026 року м. Дніпросправа № 280/2963/25
Головуючий суддя І інстанції - Садовий І.В.
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Іванова С.М. (доповідач),
суддів: Шальєвої В.А., Чередниченка В.Є.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17.06.2025 в адміністративній справі №280/2963/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про відмову у призначенні пенсії №084750010755 від 17.10.2024;
- зобов'язати відповідачів зарахувати позивачу до загального стажу період роботи у колгоспі «Ленінським шляхом» з 01.09.1982 по 15.03.1994 в повному обсязі відповідно до записів трудової книжки колгоспника НОМЕР_1 та повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком від 09.10.2024 з урахуванням висновків суду.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 17.06.2025 року адміністративний позов ОСОБА_1 було задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області №084750010755 від 17.10.2024 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період його роботи у колгоспі «Ленінським шляхом» з 01.09.1982 по 15.03.1994, на підставі записів трудової книжки колгоспника серії НОМЕР_1 від 01.09.1982, у зв'язку із чим повторно розглянути заяву позивача від 09.10.2024 щодо призначення пенсії за віком, з урахуванням висновків суду, викладених у даному судовому рішенні.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, звернулось з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати вищезазначене рішення, як незаконне та прийняти нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначив, що згідно записів трудової книжки колгоспника серії НОМЕР_1 від 01.09.1982 до страхового стажу позивача не зараховано періоди роботи в колгоспі з 1982 по 1994 роки, оскільки не надано довідку про встановлений та вироблений мінімум трудової участі.
Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження на підставі ст. 311 КАС України.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як було встановлено судом першої інстанції, 09.10.2024 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України №1058 до якої було додано необхідний пакет документів (а.с. 15-16).
У відповідності до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (із подальшими змінами та доповненнями) (далі Порядок № 22-1) передбачено, що з 01.04.2021 органи Пенсійного фонду України застосовують принцип екстериторіальності при опрацюванні заяв про призначення/перерахунки пенсій в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяву та де проживає пенсіонер.
Відповідно до пункту 4.2. Порядку №22-1 засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначено структурний підрозділ органу, що мав розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком, а саме Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 17.10.2024 №084750010755 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Разом з тим, позивачу роз'яснено, що до страхового стажу не зараховано період його роботи в колгоспі з 1982 по 1994, оскільки записи не містять інформацію про кількість відпрацьованих трудоднів в колгоспі, відсутні підписи уповноважених осіб, на усіх записах відсутня печатка колгоспу (а.с. 17).
Вважаючи протиправним вищезазначене рішення та не погоджуючись із не зарахування до страхового стажу роботи періоду з 01.09.1982 по 15.03.1994, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Вирішуючи спір між сторонами та частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що видана на ім'я позивача трудова книжка колгоспника серії НОМЕР_1 від 01.09.1982 на сторінках 18-19 містить відомості про встановлений мінімум трудової участі, кількість відпрацьованих трудоднів та заробітну плату, отриману позивачем за 1982, 1986 та з 1988 по 1994 роки, у розрізі за кожний рік окремо. При цьому, навпроти 1983-1985 років зазначено про проходження позивачем у період з 13.10.1982 по 09.10.1984 служби в армії. Матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що дані трудової книжки позивача (в частині спірних періодів) містять неправдиві або недостовірні відомості. При цьому, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень не доведено, що позивач, як член колгоспу, без поважних причин не виконував встановленого мінімуму трудової участі у колгоспі.
Суд апеляційної інстанції при перегляді справи в апеляційному порядку виходить з наступного.
Відповідно до статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.
Статтею 62 цього ж Закону встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Порядок ведення трудових книжок колгоспників визначався постановою Ради Міністрів СРСР від 21.04.1975 № 310 «Про трудові книжки колгоспників» (далі - Постанова № 310).
Згідно з п.п. 1, 2 Постанова № 310, трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів. Трудові книжки ведуться на всіх членів колгоспів з моменту прийняття їх в члени колгоспу.
Відповідно до п.п. 5, 6 Постанови № 310, до трудової книжки колгоспника заносились наступні дані, зокрема: відомості про колгоспника: прізвище, ім'я, по-батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про членство в колгоспі: прийом до членів колгоспу, припинення членства в колгоспі; відомості про роботу: призначення на роботу, переведення на іншу роботу, припинення роботи; відомості про трудову участь: прийнятий у колгоспі річний мінімум участі в громадському господарстві, його виконання; причини невиконання річного мінімуму трудової участі в громадському господарстві; на підставі чого внесено запис (дата і номер), відомості про нагородження та заохочення.
Всі записи в трудовій книжці завіряються в усіх розділах за час роботи в колгоспі підписом голови колгоспу або спеціально уповноваженого правлінням колгоспу особи та печаткою.
Відповідальність за організацію роботи по веденню, обліку, зберігання та видачі трудових книжок покладено на голову колгоспу. Відповідальність за своєчасність та правильність заповнення трудових книжок несе спеціально уповноважена правлінням колгоспу особа (п. 13 Постанови № 310).
Згідно з пунктом 14 Постанови правління колгоспів вживають заходи щодо строгого дотримання встановленого порядку ведення трудових книжок, забезпечення кадрів працівників, які ведуть трудові книжки, підготовленими до такої роботи особами, забезпечують належне зберігання архівних документів, які стосуються трудової діяльності колгоспників.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, пунктом 1 якого передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, за відсутності її або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пункт 3 Порядку №637 передбачає, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи (п.3 Порядку).
Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку про те, що трудова діяльність членів колгоспів підтверджується трудовою книжкою колгоспника встановленого зразка, що є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів, та до якої вносяться відомості, зокрема про прийом на роботу, переведення на іншу посаду, звільнення з роботи, а також трудову участь у громадському господарстві (встановлений у колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, виконання річного мінімуму трудової участі, причини невиконання встановленого мінімуму трудової участі).
При цьому, інші документи, які містять відомості про періоди роботи подаються у разі відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи.
Видана на ім'я позивача трудова книжка колгоспника серії НОМЕР_1 від 01.09.1982 містить відомості про встановлений мінімум трудової участі, кількість відпрацьованих трудоднів за 1982, 1986 та з 1988 по 1994 роки, у розрізі за кожний рік окремо. При цьому, навпроти 1983-1985 років зазначено про проходження позивачем у період з 13.10.1982 по 09.10.1984 служби в армії (а.с. 22 зворотній бік, 61).
Враховуючи те, що записи трудової книжки колгоспника серії НОМЕР_1 містять відомості про виконання позивачем нормативів мінімуму трудової участі в громадському господарстві за 1982, 1986 та з 1988 по 1994 роки, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області №084750010755 від 17.10.2024 та необхідності зобов'язання відповідача зарахувати зазначений період роботи до страхового стажу позивача.
Щодо періоду з 1983 по 1985 роки, суд апеляційної інстанції зазначає, що за відомостями трудової книжки колгоспника серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 у період з 13.10.1982 по 09.10.1984 проходив службу в Радянській армії (а.с. 61).
Згідно з абзацом 2 частини першої статті 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» час перебування громадян України на військовій службі зараховується до страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Враховуючи те, що позивач у період з 13.10.1982 по 09.10.1984 проходив службу в Радянській армії, колегія суддів вважає, що зазначений період має бути зараховано відповідачем до страхового стажу.
При цьому, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними доводи відповідача в апеляційній скарзі про те, що в деяких пунктах трудової книжки колгоспника серії НОМЕР_1 не вказано кількість трудоднів встановленим колгоспом та трудової участі у громадському господарстві позивача, адже у період з 13.10.1982 по 09.10.1984 ОСОБА_1 проходив службу в Радянській армії, а тому за цей період не може бути зазначено інформації про трудову участь в громадському господарстві.
В частині позовних вимог в задоволенні яких було відмовлено рішення суду першої інстанції не оскаржується, а отже судом апеляційної інстанції не перевіряється.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316 КАС України суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області - залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17.06.2025 в адміністративній справі №280/2963/25 - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя С.М. Іванов
суддя В.А. Шальєва
суддя В.Є. Чередниченко