25 лютого 2026 року м. Чернівці Справа № 600/4144/25-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Левицького В.К., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії.
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправними рішення № 241670045113 від 10.06.2025 Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області щодо відмови у застосуванні йому, ОСОБА_1 , при обчисленні розміру пенсії середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислені як середній показник за 2019-2021 роки;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області провести йому, ОСОБА_1 , перерахунок пенсії з 04.10.2022 застосувавши при обчисленні розміру пенсії середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислену як середній показник за 2019 - 2021 роки та виплатити недораховану суму пенсії з 04.10.2022.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач при розрахунку його пенсії за віком з 19.07.2022 по 03.10.2022 та загальних підставах з 04.10.2022 відповідно до ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» при призначені пенсії застосовував середню заробітну плату (дохід) в України, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Позивач вважає, що в результаті незаконних та протиправних дій відповідача він отримую пенсію в значно меншому розмірі.
За вказаною позовною заявою відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області подало до суду відзив, в якому вказувало, що на виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 09.04.2024 у справі № 600/169/24-a повторно розглянуто заяву позивача та прийнято рішення відмовити в проведенні такого перерахунку, оскільки чинним законодавством не передбачено застосування середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії для обчислення пенсії відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
З'ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.
Позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (категорія 1) та особою з інвалідністю ІІІ групи інвалідності, що підтверджується посвідченнями встановленої форми.
З 04.10.2022 позивачу призначено пенсію по інвалідності, що обчислена за нормами Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 09.04.2024 у справі №600/169/24-а, яке набрало законної сили, з урахуванням ухвали суду від 16.05.2025 про виправлення описки, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 06.10.2023 про перерахунок пенсії із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2019-2021 роки відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846.
На виконання вказаного судового рішення, Головне управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області повторно розглянути заяву позивача від 06.10.2023 та прийнято 10.06.2025 рішення № 241670045113, яким відмовило у проведенні перерахунку, оскільки чинним законодавством не передбачено застосування середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії для обчислення пенсії відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Вважаючи рішення протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд зазначає наступне.
Статтею 1 Конституції України визначено, що Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава.
У ст. 3 Конституції України зазначено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Згідно ст. 22 Конституції України, Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Частиною 1 ст. 55 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначає Закон України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі по тексту - Закон № 796-XII).
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 54 Закону № 796-XII, пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. Дружинам (чоловікам), які втратили годувальника із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від причинного зв'язку смерті з Чорнобильською катастрофою.
Розміри пенсії, передбачені частиною третьою цієї статті, починаючи з 2022 року щороку з 1 березня індексуються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з урахуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Порядок призначення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України (ч. 5 ст. 54 Закон № 796-XII).
Відповідно до ст. 57 Закону № 796-XII, для обчислення пенсії по інвалідності відповідно до статті 54 цього Закону особам із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, визначених статтею 10 цього Закону, стосовно яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, особам, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, внаслідок чого стали особами з інвалідністю, а також пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи за осіб з їх числа за бажанням особи, яка звернулася за пенсією, заробітна плата (дохід) визначається виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Порядок визначення заробітної плати (доходу), у тому числі заробітної плати (доходу), передбаченої частиною четвертою цієї статті, для обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, призначеної відповідно до статті 54 цього Закону, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Частиною 3 ст. 59 Закону № 796-XII встановлено, що при обчисленні пенсії по інвалідності відповідно до статті 54 цього Закону особам із числа військовослужбовців, у тому числі військовозобов'язаних, призваних на військові збори, які брали безпосередню участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт під час проходження військової служби (військових зборів), внаслідок чого стали особами з інвалідністю, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи за осіб з їх числа за бажанням особи, яка звернулася за пенсією, заробітна плата визначається виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 23.11.2011 № 1210 затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - Порядок № 1210).
Пунктом 1 вказаного Порядку передбачено, що цей Порядок визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54, 57 і 59 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - пенсії), а також визначення заробітної плати (доходу) для їх обчислення. Пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати (доходу), одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.
Відповідно до п. 9 Порядку № 1210 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, для осіб з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і пенсії у зв'язку з втратою годувальника з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС визначаються за формулою П= Зс х Кзс х Кв / 100 %, де:
- П - розмір пенсії;
- Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої (якого) сплачено страхові внески за 2014-й, 2015-й та 2016 роки, збільшена (збільшений) на відповідні коефіцієнти збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої (якого) сплачено страхові внески, який враховується для обчислення пенсії, визначені починаючи з 2019 року згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 (Офіційний вісник України, 2019 р., №19, ст. 663);
- Кзс - середньомісячний коефіцієнт заробітної плати (доходу), який враховується під час обчислення пенсії;
- Кв - розмір відшкодування фактичних збитків (у відсотках).
Середньомісячний коефіцієнт заробітної плати (доходу), який враховується під час обчислення пенсії (Кзс), визначається за формулою Кзс=Ск/К, де Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) (Кз1 + Кз2 + Кз3 + +... + Кз№) за кожний місяць роботи в зоні відчуження у 1986-1990 роках; К - кількість місяців, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати (доходу).
Коефіцієнт заробітної плати (доходу) (Кз1, Кз2, Кз3,..., Кз№) за кожний місяць роботи в зоні відчуження, який враховується під час обчислення пенсії, визначається за формулою Кз=Зв/Зсм, де Кз - коефіцієнт заробітної плати (доходу); Зв - сума заробітної плати (доходу) за роботу в зоні відчуження за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу),за період 1986-1990 років; Зсм - показник середньомісячної заробітної плати (доходу) робітників та службовців, зайнятих у галузях національної економіки, згідно з додатком 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 20 листопада 2003 р. № 1783 "Про заходи щодо поліпшення пенсійного забезпечення громадян" (Офіційний вісник України, 2003 р., № 47, ст. 2431), за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), за період 1986-1990 років.
У разі коли особа з інвалідністю із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, визначених статтею 10 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, стосовно яких установлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, осіб, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, внаслідок чого стали особами з інвалідністю, а також особи, які мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи за осіб з їх числа, виявили бажання обчислювати пенсію із заробітної плати (доходу), визначеної (визначеного) з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, такі пенсії обчислюються у порядку, передбаченому цим пунктом, з урахуванням середньомісячного коефіцієнта заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії, (Кзс), що визначається за формулою: Кзс=Зп (мін)х5/Зс1,
де Зп (мін) - розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року;
Зс1 - середня заробітна плата (дохід) у середньому на одну застраховану особу в Україні в цілому, з якої (якого) сплачено страхові внески за рік, що передує відповідному року. Якщо на день призначення/ перерахунку пенсії відсутні дані про середню заробітну плату (дохід) у середньому на одну застраховану особу в Україні в цілому, з якої (якого) сплачено страхові внески за рік, що передує відповідному року, для обчислення пенсії за формулою, зазначеною в абзаці тринадцятому цього пункту, враховується середньомісячний коефіцієнт заробітної плати (доходу), який використовувався під час призначення/перерахунку пенсії в році, що передує відповідному року, з наступним перерахунком пенсії після отримання даних про середню заробітну плату (дохід) у середньому на одну застраховану особу в Україні в цілому, з якої (якого) сплачено страхові внески за рік, що передує відповідному року. Якщо при цьому середньомісячний коефіцієнт заробітної плати (доходу), який враховується під час призначення/перерахунку пенсії у відповідному році, є меншим від середньомісячного коефіцієнта заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення/перерахунку пенсії в році, що передує відповідному року, пенсія обчислюється з урахуванням середньомісячного коефіцієнта заробітної плати (доходу), який використовувався під час призначення/перерахунку пенсії в році, що передує відповідному року.
Пенсії, що обчислені із заробітної плати (доходу), яка визначалася виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати відповідно до абзаців тринадцятого - п'ятнадцятого цього пункту, перераховуються у разі зміни розміру мінімальної заробітної плати виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
У разі коли особа звернулася за призначенням пенсії з урахуванням заробітної плати (доходу), одержаної (одержаного) за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, органи Пенсійного фонду України визначають два показники середньомісячного коефіцієнта заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії, (Кзс): обчислений відповідно до абзаців шостого - дванадцятого цього пункту, а також відповідно до абзаців тринадцятого - шістнадцятого цього пункту, і призначають пенсію з урахуванням вищого середньомісячного коефіцієнта заробітної плати.
Розмір відшкодування фактичних збитків (Кв) визначається:
для пенсій по інвалідності - як відсоток втрати працездатності, визначений органами медико-соціальної експертизи;
Під час визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) у випадках, передбачених цим пунктом, середня заробітна плата (дохід) за рік у відповідному періоді вважається середньомісячною платою робітників та службовців, зайнятих у галузях національної економіки, відповідного року.
Зі змісту наведених правових норм випливає, що розмір призначеної відповідно до ст. 54 Закону № 796-XII пенсії по інвалідності за бажанням особи може бути обчислений виходячи із заробітної плати (доходу), одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається за формулою встановленою Порядком №1210 (П= Зс х Кзс х Кв / 100 %) або з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, який визначається за формулою встановленою Порядком № 1210 (Кзс=Зп (мін)х5/Зс1).
При цьому, ані Законом № 796-XII, на підставі якого позивачу призначено пенсію з 04.10.2022, ані Порядком № 1210, який визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності відповідно до статей 54, 57 і 59 Закону № 796-XII, не передбачено обчислення пенсій по інвалідності з урахуванням положень ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-14 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарних роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Із змісту оскаржуваного рішення видно, що 06.10.2023 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області із заявою, в якій просив перерахувати його пенсію виходячи з середньої заробітної плати в Україні в розмірі 10846,37 грн як середній показник за 2019-2021 роки.
Відповідно до заяви від 22.09.2022 № 2392 про призначення пенсії, з 19.07.2022 по 03.10.2022 позивач отримував пенсію із зменшенням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закон № 796-XII, як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1988 році, віднесеного до категорії 3.
Пенсія позивача з 19.07.2022 по 03.10.2022 була обчислена відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Для обчислення пенсії за віком враховано було середньомісячну заробітну плату із застосуванням середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2019-2021 роки, в розмірі 10846,37 грн.
Відповідно до заяви від 21.11.2022 № 2867 про перехід на інший вид пенсії, з 04.10.2022 позивачу призначено пенсію по інвалідності ІІІ групи як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1988 році в розмірі фактичних збитків, обчислену на умовах ст. 54 Закону № 796-XII. Згідно з випискою з акта огляду медико-соціальної експертної комісії відсоток втрати працездатності становить 40%.
В оскаржуваному рішенні відповідачем також зазначено, що з 04.10.2022 розмір пенсії по інвалідності, обчислений позивачу з урахуванням п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати відповідно до п. 9-1 Постанови № 1210, в розмірі 40% відшкодування фактичних збитків виходячи із заробітної плати, в тому числі з урахуванням підвищення інвалідам армії, прирівняних до осіб з інвалідністю внаслідок війни III групи та щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття особам з інвалідністю внаслідок війни III групи, визначений на рівні 7796,14 грн.
Крім того, в оскаржуваному рішенні відповідачем вказано, що з 01.03.2023 та на станом на дату звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії (06.10.2023) розмір пенсії по інвалідності, обчислений позивачу з урахуванням п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати відповідно до п. 9-1 Постанови № 1210, в розмірі 40% відшкодування фактичних збитків виходячи із заробітної плати, в тому числі з урахуванням підвищення інвалідам армії, прирівняних до осіб з інвалідністю внаслідок війни III групи та щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття особам з інвалідністю внаслідок війни III групи, був визначений на рівні 8096,11 грн.
За наведених обставин, посилання позивача на необхідності застосування для визначення показника середньої заробітної для обчислення розміру пенсії по інвалідності відповідно до Закону № 796-XII положень ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а саме: показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарних роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2019, 2020, 2021 роки суд вважає безпідставними та необґрунтованими, адже Закон № 796-XII не містить положень, що пенсія по інвалідності розраховується з урахуванням приписів ч. 2 ст. 40 Закону № 1058-IV, водночас, передбачає проведення розрахунку пенсії у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України, за формулою, в якій однією зі складових є середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої (якого) сплачено страхові внески за 2014-й, 2015-й та 2016 роки, збільшена (збільшений) на відповідні коефіцієнти збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої (якого) сплачено страхові внески визначені починаючи з 2019 року згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 124.
Безпідставними також є посилання позивача на особливості застосування ч. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки норми цієї статті Закону не поширюються на спірні правовідносини, з підстав наведених вище, та не були застосовані відповідачем при призначенні та перерахунку пенсії по інвалідності позивачу.
Суд зазначає, що приписи ч. 2 ст. 40 та ч. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» поширюються на осіб, пенсійне забезпечення яких здійснюється відповідно до вказаного Закону. Натомість у спірних правовідносинах позивач звернувся за призначенням пенсії по інвалідності відповідно до Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 796-XII порядок призначення та механізм обчислення якої визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Під час розгляду справи по суті, позивачем не доведено обставин на яких ґрунтуються його вимоги.
Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що встановлені у справі обставини дають підстави для висновку, що позов є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.
Доводи позивача про протиправність оскаржуваного рішення, суд вважає необґрунтованими та безпідставними, оскільки вони не спростовують матеріалами справи.
Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Частиною 1 ст. 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки, у задоволенні позову позивачу відмовлено повністю, та за відсутності понесення відповідачем судових витрат, судом розподіл судових витрат не проводиться.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 14, 77, 139, 243-246, 255 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії відмовити повністю.
Згідно ст. 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У відповідності до ст. ст. 293, 295 КАС України рішення суду першої інстанції може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.
Повне найменування учасників процесу:
позивач - ОСОБА_1 (с. Маршинці, Чернівецький район, Чернівецька область, РНОКПП НОМЕР_1 );
відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (м. Чернівці, площа Центральна, 3, код ЄДРПОУ 40329345).
Суддя В.К. Левицький