Справа № 826/7119/18
25 лютого 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді: Юхтенко Л.Р.,
розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЛАЗМА ЛЮКС ЛІМІТЕД» (код ЄДРПОУ 38464314, місце знаходження: 01030, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 52 А) до Головне управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 44116011, місце знаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
До Окружного адміністративного суду м. Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЛАЗМА ЛЮКС ЛІМІТЕД» (код ЄДРПОУ 38464314, місце знаходження: 01030, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 52 А) до Головного управління ДФС у м. Києві (код ЄДРПОУ 39439980, місце знаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19), в якій позивач просив:
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 16.11.2017 року № 0117111201 ГУ ДФС у м. Києві про застосування до ТОВ «Плазма Люкс Лімітед» штрафу у сумі 12074,89 грн.
Ухвалою від 11 травня 2018 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» № 2825-ІХ, визначено Ліквідувати Окружний адміністративний суд міста Києва.
На підставі Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 року № 399, Акту приймання-передачі від 29.01.2025 року,Розпорядження керівника апарату Одеського окружного адміністративного суду №1 від 03.02.2025 «Про здійснення реєстрації та автоматизованого розподілу судових справ,нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва» та протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 04.02.2025 року матеріали адміністративної справи № 826/7119/18 розподілено судді - Юхтенко Л.Р.
Ухвалою від 07 лютого 2025 року адміністративну справу № 826/7119/18 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЛАЗМА ЛЮКС ЛІМІТЕД» (код ЄДРПОУ 38464314, місце знаходження: 01030, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 52 А) до Головного управління ДФС у м. Києві (код ЄДРПОУ 39439980, місце знаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - прийнято до провадження Одеського окружного адміністративного суду.
Розгляд справи № 826/7119/18 продовжено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у порядку ч. 5 ст. 262 КАС України.
Розпочато розгляд справи № 826/7119/18 спочатку.
Заяву представника Головного управління ДПС в м. Києві про заміну сторони на правонаступника - задоволено.
У справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЛАЗМА ЛЮКС ЛІМІТЕД» (код ЄДРПОУ 38464314, місце знаходження: 01030, м. Київ, вул.. Б.Хмельницького, 52 А) до Головного управління ДФС у м. Києві (код ЄДРПОУ 39439980, місце знаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, замінено відповідача - Головне управління ДФС у м. Києві (код ЄДРПОУ 39439980, місце знаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) на його правонаступника - Головне управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 44116011, місце знаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19).
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Головним управлінням ДФС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення № 0117111201 ГУ ДФС у м. Києві про застосування до ТОВ «Плазма Люкс Лімітед» штрафу у сумі 12074,89 грн.
Вказане податкове повідомлення-рішення було складено відповідно до Акту від 23.10.2017 року № 10938/26-15-12-00-20/01-38464314.
Позивач не погоджується з ухваленим рішенням, вважає його незаконним, таким, що суперечить нормам Податкового кодексу України та підлягає скасуванню з таких підстав.
Так, представник позивача зазначив, що сплата податкового зобов'язання з ПДВ за березень 2014 року в розмірі 45007 була проведена позивачем 23.04.2014 року, що не порушує встановлені ПКУ терміни сплати.
Сплата податкового зобов'язання за квітень 2014 року в розмірі 40368 грн була проведена 26.05.2014 року, що не порушує встановлені ПКУ терміни сплати.
Проте, незважаючи на зазначені фактичні обставини, відповідачем зроблено висновок про порушення позивачем встановлених термінів сплати сум податкового зобов'язання з ПДВ згідно зазначених декларацій за березень, квітень 2014 року.
Також представник позивача вважає, що відповідачем порушено п. 102.1 ст. 102 ПКУ та ст. 114.1 ст. 114 ПКУ, оскільки граничним строком сплати сум з ПДВ за деклараціями позивача за березень 2014 року було 30.04.2014 року, а за квітень було 30.05.2014 року, а контролюючий орган провив перевірку та застосував штрафні (фінансові) санкції до позивача 23.10.2017, що перевищує строк для проведення перевірки та застосування штрафних (фінансових) санкцій, встановлених вказаними статтями ПКУ.
До суду 30 травня 2018 року надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого представник відповідача позовні вимоги не визнає та просить відмовити у задоволенні позову, зазначивши, що відповідно до п. 87.9 ст. 87 ПК України, у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до ст. 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.
Представник відповідача зазначає, що на момент погашення в картці особового рахунку в автоматичному режимі у позивача розраховувались штрафні санкції за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань згідно з п. 126.1 ст. 126 ПК України у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Отже, так як у підприємства обліковується заборгованість, сплачені суми в інтегрованій картці зараховано в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення, незалежно від напряму сплати, визначеного платником податку.
Своєю чергою, до суду 18.06.2018 року від позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої представник позивача наполягає на задоволенні позовних вимог, зазначивши, що інтегрована картка не містить відомостей щодо позивача, починаючи з 2014 року та відповідачем не враховано рішення суду по справі № 826/17022/13-а від 25.11.2013 року, яким визнано протиправною та скасовано податкову вимогу № 252-15 від 09.10.2013 року та рішення про опис майна у податкову заставу. У рішенні суду чітко встановлено, що позивач виконав свій обов'язок зі сплати ПДВ, сплативши 32898 грн за березень 2013 року та 27290 грн за квітень 2013 року.
Також до суду 26 червня 2018 року від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, відповідно до яких представник відповідача наполягав на відмові у задоволенні позову, зазначивши, що станом на 30.11.2023 року у позивача наявна заборгованість в розмірі 99348,68 грн, яку було погашено 24.12.2013 року. Так, 24.12.2013 року у позивача відсутня заборгованість та наявна переплата в розмірі 3795,18 грн. 30.12.2013 року нараховано боргу в сумі 100494,82 грн у зв'язку з несплатою самостійно задекларованого зобов'язання в розмірі 100494,82 грн податковою декларацією з ПДВ № 9082681698 від 20.12.2013. Згідно з наданої інтегрованої картки не було жодної сплати зі сторони позивача. В результаті чого, станом на 31.12.2013 року у позивача обліковується заборгованість в розмірі 100494,82 грн, яка переноситься в 2014 рік.
Отже, на думку представника відповідача, зазначене спростовує твердження позивача, що наявна заборгованість виникла у зв'язку з невиконанням відповідачем рішення суду від 25.11.2013 року по справі № 826/17022/13-а.
Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, суд встановив таке.
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю «ПЛАЗМА ЛЮКС ЛІМІТЕД» зареєстрована як юридична особа та перебуває на податковому обліку Головного управління ДПС у м. Києві.
Сторони не заперечують, що позивачем подано декларацію з податку на додану вартість за березень 2014 року (№ 9021749952 від 18.04.2014), відповідно до якої сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду становить 45007 грн.
Також сторони не заперечують, що позивачем подано декларацію з податку на додану вартість за квітень 2014 року (№ 9028877523 від 20.05.2014), відповідно до якої сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду становить 40368 грн.
Суд встановив, що Головним управлінням ДФС у м. Києві проведено камеральну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЛАЗМА ЛЮКС ЛІМІТЕД» з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати податку на додану вартість та результатами перевірки встановлено, що платником податків порушено терміни сплати угодженого податкового зобов'язання з ПДВ.
За результатами перевірки Головне управління ДФС у м. Києві склало акт камеральної перевірки від 23.10.2017 року № 10938/26-15-12-00-20/01-38464314, в якому зроблені висновки, що за порушення правил сплати (перерахування) податку у строки, визначені законодавством, відповідальність платника передбачена ст. 126 ПК України.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач подав заперечення на акт камеральної перевірки від 02.11.2017 року № 1.
Листом від 14.11.2017 року Головне управління ДФС у м. Києві «Про результати розгляду заперечення до акту перевірки» повідомило, що при проведенні камеральної перевірки дотримання податкового законодавства в частині своєчасності сплати узгодженої суми податкових зобов'язань з ПДВ по ТОВ «ПЛАЗМА ЛЮКС ЛІМІТЕД» виявлено автоматично розраховані штрафні (фінансові) санкції у сумі 12 074,89 грн за рахунок нарахувань по податкових деклараціях з ПДВ, а тому висновки акту залишені без змін.
На підставі акту камеральної перевірки від 23.10.2017 року № 10938/26-15-12-00-20/01-38464314 Головне управління ДФС у м. Києві прийняло податкове повідомлення-рішення від 16.11.2017 року № 0117111201 про застосування до позивача штрафу в розмірі 20 % у сумі 12074,89 грн.
Судом досліджено інтегровану картку платника податку з ПДВ за 2013, 2014, 2015,2016 роки та розрахунок платежів складений позивачем.
Також суд встановив, що відповідно до банківської виписки позивач 23.04.2014 року сплатив суму 45009 грн, призначення платежу: сплата податку на додану вартість за березень 2014 року та 26.05.2014 року сплатив суму 40368 грн, призначення платежу: сплата податку на додану вартість за квітень 2014 року.
Також суд встановив, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.11.2013 року у справі № 826/17022/13-а, залишеним без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2014 року, позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Плазма Люкс Лімітед» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві задоволені. Визнано протиправною та скасувати податкову вимогу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві №252-15 від 09.10.2013р. Визнано протиправним та скасувати рішення про опис майна у податкову заставу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві №/15/16.1-28 від 09.10.2013р.
Не погоджуючись з прийнятим відповідачем податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся до суду з цим позовом.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не належать задоволенню, з огляду на таке.
Спірні правовідносини врегульовано нормами Податкового кодексу України.
Відповідно до п.п.20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Згідно з п. 75.1 ст. 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Відповідно до пп. 75.1.1. п. 75.1. ст. 75 ПК України в редакції чинної на час виникнення спірних правовідносин, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Згідно з п. 76.1. ст. 76 ПК України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.
Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання. Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу. (п. 76.3. ст. 76 ПК України).
Так, представник позивача вважає, що відповідачем порушено п. 102.1 ст. 102 ПКУ та ст. 114.1 ст. 114 ПКУ, оскільки граничним строком сплати сум з ПДВ за деклараціями позивача за березень 2014 року було 30.04.2014 року, а за квітень було 30.05.2014 року, а контролюючий орган провив перевірку та застосував штрафні (фінансові) санкції до позивача 23.10.2017, що перевищує строк для проведення перевірки та застосування штрафних (фінансових) санкцій, встановлених вказаними статтями ПКУ.
Надаючи оцінку вказаним доводам позивача, суд зазначає таке.
Відповідно до п. 102.1. ст. 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.
Відповідно до п. 203.1 ст. 203 ПК України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Згідно з п. 203.2. ст. 203 ПК України, сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
Відповідно до п. 126.1. ст. 126 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Так, суд встановив, що Головним управлінням ДФС у м. Києві проведено камеральну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЛАЗМА ЛЮКС ЛІМІТЕД» з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати податку на додану вартість та результатами перевірки встановлено, що платником податків порушено терміни сплати угодженого податкового зобов'язання з ПДВ.
За результатами перевірки Головне управління ДФС у м. Києві склало акт камеральної перевірки від 23.10.2017 року № 10938/26-15-12-00-20/01-38464314, в якому зроблені висновки, що за порушення правил сплати (перерахування) податку у строки, визначені законодавством, відповідальність платника передбачена ст. 126 ПК України.
Із акту перевірки вбачається, що позивачем сплачено узгоджено грошове зобов'язання з ПДВ за податковими деклараціями з ПДВ за березень 2014 року (подана 18 квітня 2014 року) та за квітень 2014 року (подана 20.05.2014 року): 26.04.2016, 24.03.2016, 26.02.2016, 27.01.2016, 21.01.2016, 23.01.2015, 23.12.2014, 26.11.2014, 23.12.2014, 28.10.2014, 26.09.2014, 29.08.2014, 29.07.2014.
Враховуючи вищенаведені положення статей 102, 203 ПК України, суд відхиляє вказані доводи позивача, оскільки у пункті 102.1 ст. 102 ПК України визначено строк давності у 1095 днів і зазначено, що цей строк застосовується податковим органом у разі проведення перевірки та самостійного визначення суми грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації.
Разом з цим Товариство з обмеженою відповідальністю «ПЛАЗМА ЛЮКС ЛІМІТЕД» самостійно задекларувало суми податкових зобов'язань, а податковий орган не проводив перевірку подання декларації і правильність задекларованих показників, а тому граничний строк подання податкової декларації в цьому спорі не має жодного значення.
Натомість застосуванню підлягає лише строк давності 1095 днів, на який є покликання у приписах п. 76.3 ст. 76, 113, 114, 115 ПК України.
Специфіка застосування штрафної санкції, відповідно до ст. 126 ПК України, полягає в тому, що контролюючий орган нараховує їх на сплачену узгоджену суму податкового зобов'язання. Тобто базою визначення суми штрафних санкцій є сума, яка фактично сплачена, а не сума податкового боргу або сума грошового зобов'язання в повному обсязі.
Таким чином, датою, з якої обчислюється 1095-денний строк, упродовж якого може бути накладений штраф, є дата сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, а не дата, на яку припадає закінчення встановленого законом граничного строку сплати узгодженого грошового зобов'язання.
Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 24 липня 2023 року у справі № 821/850/18, який є релевантним до спірних правовідносин.
По суті виявлених порушень суд зазначає таке.
Відповідно до п.87.1. ст. 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Джерелом самостійної сплати грошових зобов'язань з податку на додану вартість є суми коштів, джерела яких зазначені в абзаці першому цього пункту та обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. У разі сплати податкових зобов'язань, що виникли до 1 липня 2015 року, та/або погашення податкового боргу за податковими зобов'язаннями, що виникли до 1 липня 2015 року, перерахування коштів до бюджету здійснюється безпосередньо з поточних рахунків платника податків, відкритих у банках.
Згідно з п. 87.9 ст. 87 ПК України, у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.
Відповідач зазначив, що станом на 30.11.2023 року у позивача наявна заборгованість в розмірі 99348,68 грн, яку було погашено 24.12.2013 року, та 30.12.2013 року нараховано боргу в сумі 100494,82 грн у зв'язку з несплатою самостійно задекларованого зобов'язання в розмірі 100494,82 грн податковою декларацією з ПДВ № 9082681698 від 20.12.2013.
Тому, оплати позивача: 23.04.2014 року в сумі 45009 грн, призначення платежу: сплата податку на додану вартість за березень 2014 року та 26.05.2014 року в сумі 40368 грн, призначення платежу: сплата податку на додану вартість за квітень 2014 року, були направлені на погашення попереднього боргу, що відповідає положенням п. 87.9 ст. 87 ПК України.
На посилання позивача на те, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.11.2013 року у справі № 826/17022/13-а, залишеним без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2014 року, позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Плазма Люкс Лімітед» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві задоволені. Визнано протиправною та скасувати податкову вимогу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві №252-15 від 09.10.2013р. Визнано протиправним та скасувати рішення про опис майна у податкову заставу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві №/15/16.1-28 від 09.10.2013р., а отже відповідачем не враховано сплати податку за додану вартість в розмірі 32898 грн за березень 2013 року та 27290 грн за квітень 2013 року, суд зазначає таке.
Як вже зазначалось вище, відповідно до пп. 75.1.1. п. 75.1. ст. 75 ПК України предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Тому з урахуванням встановлених судом обставин та наведених вище норм права, суд доходить висновку, що відповідачем доведено правомірність винесення оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, та відсутні правові підстави для задоволення позовної заяви.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, враховуючи вище встановлені судом обставини, суд доходить висновку, що позовні вимоги є безпідставними та не належать задоволенню.
Щодо судового збору, то відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки у задоволенні позову відмовлено, сплачений позивачем судовий збір поверненню не підлягає.
У зв'язку з тим, що судові витрати пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз в цій справі відсутні, жодні судові витрати не належать стягненню з позивача на користь відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 12, 72, 77,90, 139, 246, 255,295,297 КАС України, суд
У задоволенні позовних вимог за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЛАЗМА ЛЮКС ЛІМІТЕД» (код ЄДРПОУ 38464314, місце знаходження: 01030, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 52 А) до Головне управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 44116011, місце знаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст. ст. 295,297 КАС України, з урахуванням п.п.15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Суддя Л.Р. Юхтенко
.