25 лютого 2026 року м. Житомир
справа № 240/20166/24
категорія 106030000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Горовенко А.В.,
розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул. Лятошинського Бориса, 5, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про визнання протиправним та скасування наказу, стягнення заробітку за час вимушеного прогулу та грошової компенсації за невикористані дні відпустки,-
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просить:
- визнати протиправним і скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Житомирській області, виданий 14 жовтня 2024 року №586о/с «По особовому складу» відповідно до якого звільнений з посади дільничного офіцера поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Бердичівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області капітан поліції ОСОБА_1 ;
- поновити капітана поліції ОСОБА_1 на посаді дільничного офіцера поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Бердичівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області;
- стягнути з Головного управління Національної поліції в Житомирській області на користь ОСОБА_1 , заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 15 жовтня 2024 року по дату винесення судового рішення;
- стягнути з Головного управління Національної поліції в Житомирській області на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за всі невикористані дні щорічної відпустки, а саме: за 2 доби за 2015 рік, за 12 діб за 2016 рік, за 34 доби за 2020 рік, за 12 діб за 2022 рік, за 37 діб за 2023 рік, за 28 діб за 2024 рік.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що згідно з наказом Головного управління Національної поліції в Житомирській області №586о/с від 14.10.2024 до ОСОБА_1 було застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.
Оскаржуваний наказ суперечить фактичним обставинам справи та прийнятий внаслідок негативного ставлення відповідача.
Вказує, що оскаржуваний наказ приймався у зв'язку із системними дисциплінарними стягненнями.
Водночас у мотивувальній частині наказу про застосування дисциплінарного стягнення до капітана поліції ОСОБА_1 від 02 жовтня 2024 року №1979 зазначено чотири дисциплінарних порушення, а в резолютивній частині зазначеного наказу застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади за одне дисциплінарне порушення.
Відповідно до ухвали Житомирського окружного адміністративного суду 22 жовтня 2024 року провадження у справі відкрито, справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 14.11.2024 за правилами загального позовного провадження.
05 листопада 2024 року відповідачем надіслано до суду відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого просить відмовити у задоволенні даного позову, посилаючись на те, що підставою для прийняття оскаржуваного наказу стали обставини порушення позивачем службової дисципліни, встановлені висновками службового розслідування.
Вказує, що позивача обґрунтовано притягнуто до дисциплінарної відповідальності та видано наказ ГУНП в Житомирській області від 02.10.2024 №1979 «Про застосування дисциплінарного стягнення», та реалізовано його оскаржуваним наказом ГУНП в Житомирській області від 14.10.2024 №586o/c, який видано в межах повноважень, на підставі вимог чинного законодавства та у спосіб визначений законом, а тому є обґрунтованим і правомірним та таким що не підлягає скасуванню.
Згідно з протокольною ухвалою суду від 14.11.2024 в судовому засіданні оголошена перерва до 12.12.2024.
Відповідно до протокольної ухвали суду від 12.12.2024 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті позовних вимог на 16.01.2025.
Згідно з довідкою від 16.01.2025 судове засідання відкладено на 06.02.2025 у зв»язку з тимчасовою непрацездатністю судді.
Відповідно до протокольної ухвали суду від 06.02.2025 відкладено розгляд справи до 27.02.2025.
Ухвалою суду від 04.03.2025 зупинено провадження у справі №240/20166/24 до набрання законної сили судовим рішенням Житомирського окружного адміністративного суду в адміністративній справі №240/19751/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про визнання протиправним та скасування наказу.
Ухвалою суду від 16.06.2025 поновлено провадження у справі та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 17.07.2025.
Згідно з протокольною ухвалою суду від 17.07.2025 в судовому засіданні оголошена перерва до 31.07.2025.
Відповідно до довідки від 31.07.2025 судове засідання відкладено до 13.08.2025.
Згідно з протокольною ухвалою суду від 13.08.2025 судове засідання відкладено на 09 жовтня 2025 року.
Відповідно до довідки від 09.10.2025 судове засідання відкладено на 20.11.2025.
В судовому засіданні 20.11.2025 представник позивача підтримала позовні вимоги у повному обсязі та просила суд їх задовольнити з підстав, викладених у позові.
Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на адміністративний позов.
У ході судового розгляду справи судом заслухано пояснення представника позивача та представника відповідача, досліджено письмові докази, долучені до матеріалів справи, та відповідно до протокольної ухвали суд на місці ухвалив перейти до подальшого розгляду справи у порядку письмового провадження.
Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складене у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з урахуванням положень ст.193 КАС України.
Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Заслухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу на посаді дільничного офіцера поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Бердичівського районного відділу поліції ГУ НП в Житомирській області.
Згідно з наказом ГУНП в Житомирській області від 25 червня 2024 року №323о/с “Про відрядження, покладання та припинення обов'язків в Зведеній бригаді поліції при Головному управлінні Національної поліції в Житомирській області “Воля»" на капітана поліції ОСОБА_1 , дільничного офіцера поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Бердичівського районного відділу поліції ГУНП в Житомирській області покладено обов'язки оператора БпЛА групи БпЛА мінометного взводу №2 мінометної батареї.
30 серпня 2024 року до ГУНП в Житомирській області надійшла доповідна записка командира ЗБП “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » полковника поліції ОСОБА_2 від 30 серпня 2024 року щодо можливого порушення службової дисципліни оператором БпЛА мінометної батареї ЗБП “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » капітаном поліції ОСОБА_1 .
Відповідно до рапорту командира мінометної батареї ЗБП “Воля» при ГУНП в Житомирській області молодшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 від 29 серпня 2024 року установлено, що 19 серпня 2024 року близько 14:30 годин старшим офіцером батареї мінометної батареї ЗБП “Воля» ОСОБА_4 в телефонному режимі було повідомлено оператора БпЛА капітана поліції ОСОБА_1 та споряджаючого (водія) розрахунку №1 взводу №2 старшого сержанта поліції ОСОБА_5 про те, що 20 серпня 2024 року о 07.40 годин їм необхідно прибути на ОКП бригади для заступання на добове чергування. 20 серпня 2024 року о 07.50 годин ОСОБА_4 зателефонував ОСОБА_5 та повідомив, що ОСОБА_1 в зазначений час не прибув завчасно, нікого не повідомивши. З метою з'ясування обставин ОСОБА_4 було здійснено телефонний дзвінок до ОСОБА_1 , який під час розмови поводив себе зухвало, виражався нецензурною лайкою, на зауваження реагував агресивно. Того ж дня, прибувши на ОКП бригади, під час спілкування з молодшим лейтенантом поліції ОСОБА_6 , ОСОБА_1 повідомив, що виконувати вказівки старшого офіцера мінометної батареї сержанта поліції ОСОБА_4 не буде, оскільки той має спеціальне звання нижчого ступеню. Крім того, капітан поліції ОСОБА_1 повідомив, що може застосовувати до сержанта поліції ОСОБА_4 фізичну силу та вогнепальну зброю. Також указав, що під час перебування в зоні проведення АТО стріляв і тут може застосувати зброю.
Наказом ГУНП в Житомирській області від 02 вересня 2024 року №1128 “Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії», з метою проведення своєчасного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин, призначено за вказаним фактом службове розслідування у формі письмового провадження та для проведення службового розслідування створено дисциплінарну комісію.
Наказом ГУНП в Житомирській області віл 09 вересня 2024 року №1153 “Про внесення змін до наказу ГУНП від 02 вересня 2024 року №1128» внесено зміни до персонального складу членів дисциплінарної комісії.
Наказом ГУНП в Житомирській області віл 11 вересня 2024 року №1161 “Про продовження строку проведення службового розслідування» строк службового розслідування продовжений до 01 жовтня 2024 року.
У ході службового розслідування були опитані працівники поліції, які проходять службу разом із позивачем у ЗБП “Воля» (16 осіб), які підтвердили обставини, викладені у рапорті командира мінометної батареї ЗБП “Воля» при ГУНП в Житомирській області молодшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 від 29 серпня 2024 року. Натомість пояснення, надані капітаном поліції ОСОБА_1 під час службового розслідування, не знайшли свого підтвердження.
Також в ході зазначеного службового розслідування встановлено, що наказом Бердичівського РВП ГУНП від 12 вересня 2023 року №272 до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани через неповне долучення до протоколу про адміністративне правопорушення матеріалів, які доводять вину правопорушника.
Наказом Бердичівського РВП ГУНП від 03 листопада 2023 року №300 призначено та проведено службове розслідування за фактом повідомлення про те, що 27 жовтня 2023 року капітан поліції ОСОБА_1 в ході телефонної розмови з адміністратором сервісу доставки суші “OSAMA sushi» Бердичів ОСОБА_7 під час здійснення замовлення, розмовляв з нею грубо та зверхньо, неодноразово виражався нецензурною лайкою, принижував її честь та гідність.
Висновком по результатам службового розслідування від 27 листопада 2023 року встановлено, що ОСОБА_1 заслуговував на притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Однак, ураховуючи, що наказом Бердичівського РВП ГУНП від 12 вересня 2023 року №272 до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у виді догани, цим було обмежено.
Наказом Бердичівського РВП ГУНП від 05 лютого 2024 року №82 призначено та на його підставі проведено службове розслідування за рапортом начальника відділу превенції Бердичівського РВП ГУНП майора поліції ОСОБА_8 щодо можливого порушення службової дисципліни капітаном поліції ОСОБА_1 .
Висновком по результатам службового розслідування від 04 березня 2024 року встановлено, що 25 січня 2024 року в приміщенні Бердичівського районного відділу поліції ГУНП начальником відділу превенції майором поліції ОСОБА_9 проводився інструктаж з працівниками відділу превенції, під час якого наголошувалось на дотриманні заходів безпеки при поводженні зі зброєю, ввічливого та тактовного спілкування з громадянами під час виконання службових обов'язків, доводились накази та вказівки керівництва РВП та ГУНІ в Житомирській області, зокрема, виконання доручень УПД ГУНП про здійснення превентивно-профілактичних заходів. Під час проведення інструктажу, капітан поліції ОСОБА_1 почав словесно конфліктувати із майором поліції ОСОБА_9 , на зауваження начальника сектору дільничних офіцерів поліції капітана поліції ОСОБА_10 не реагував, при цьому виражався словами нецензурної лайки в бік останнього, спілкуючись в зухвалій, зверхній та брутальній формі.
Наказом від 07 березня 2024 року №118 позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани.
Окрім цього, працівниками сектору моніторингу Бердичівського районного відділу поліції в Житомирській області відновлено законність за результатами розгляду заяви громадянки ОСОБА_11 про вчинення кримінального правопорушення, шляхом унесення відомостей до ЄРДР за частиною 1 статті 125 КК України. Так, 26 травня 2024 року до Бердичівського районного відділу поліції ГУНП із письмовою заявою звернулась ОСОБА_12 про вжиття заходів до сусіда ОСОБА_13 , який погрожував заявниці, виражався на її адресу нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою (ЕО Бердичівського РВП ГУНП від 26 травня 2024 року №7606).
Крім того, 27 травня 2024 року до Бердичівського районного відділу поліції ГУНП надійшло повідомлення з Бердичівської ЦМЛ про те, що надано медичну допомогу ОСОБА_12 , у якої закрита черепно-мозкова травма, симптомокомплекс порушень роботи головного мозку (ЄО Бердичівського РВП ГУНП від 27 травня 2024 року №7652). Указані матеріали приєднані до матеріалів ЄО Бердичівського РВ №7606 та їх розгляд доручено дільничному офіцеру поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Бердичівського районного відділу поліції ГУНІ капітану поліції ОСОБА_1 04 червня 2024 року капітан поліції ОСОБА_1 , проігнорувавши явні ознаки вчиненого кримінального правопорушення без проведення належної перевірки, не встановивши об'єктивних обставин злочину, склав довідку відповідно до Закону України “Про звернення громадян» про припинення перевірки. Лише 17 вересня 2024 року, після втручання працівників сектору моніторингу Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області, відомості про зазначене кримінальне правопорушення внесені до ЄРДР за №1202406540000389 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 125 КК України.
01 жовтня 2024 року дисциплінарною комісією складено висновок, у якому запропоновано застосувати до дільничного офіцера поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Бердичівського районного відділу поліції ГУНП в Житомирській області капітана поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби у поліції.
Наказом начальника ГУ НП в Житомирській області від 02 жовтня 2024 року №1979 “Про застосування дисциплінарного стягнення» за порушення службової дисципліни, недотримання вимог пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України “Про Національну поліцію», в частині неухильного дотримання положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, професійного виконання своїх службових обов'язків відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, пунктів 1, 5, 6, 7, 8, 11 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, в частині бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України, вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника, утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України, утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини, знати та виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, порушення пункту 11 розділу ІІ Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 08 лютого 2019 року № 100, пункту 2.3 розділу ІV Порядку розгляду звернень та організації проведення особистого прийом громадян в органах та підрозділах Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 15 листопада 2017 року №930, що виразилось у неналежному розгляді звернень та необґрунтованому списані до справи матеріалів з ознаками кримінального правопорушення, без дослідження усіх обставин події, які необхідні для об'єктивного, усебічного та повного розгляду, які належать до компетенції органу (підрозділу) поліції, застосовано до дільничного офіцера поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Бердичівського районного відділу поліції ГУНП в Житомирській області капітана поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби поліції.
В подальшому, згідно з наказом ГУ НП у Житомирській області №586о/с від 14.10.2024 «По особовому складу» ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції відповідно до Закону України "Про Національну поліцію", за п.6 ч.1 ст.77 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби). Підставою для прийняття такого наказу зазначено наказ ГУ НП у Житомирській області від 02.10.2024 №1979 (т.1 а.с. 14).
Не погоджуючись із наказом ГУ НП у Житомирській області №586о/с від 14.10.2024 щодо звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції та вважаючи його протиправним, позивач звернувся за захистом своїх прав до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію".
Відповідно до статті 1 Закону України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року №580-VIII з наступними змінами та доповненнями у редакції, яка була чинна на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон України №580-VIII) Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Частиною 1 статті 6 цього Закону закріплено, що поліція у своїй діяльності керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України №580-VIII під час виконання своїх завдань поліція забезпечує дотримання прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і сприяє їх реалізації.
Пунктами 1 3 частини 1 статті 18 Закону України №580-VIII визначено, що поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 19 Закону України №580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначає Дисциплінарний статут Національної поліції України, затверджений Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VIII з наступними змінами та доповненнями у редакції на час виникнення спірних правовідносин (далі - Дисциплінарний статут).
За визначенням частин 1 та 2 статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Пунктом 7 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту передбачено, що службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України №580-VIII, зобов'язує поліцейського: утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини.
Згідно з частиною 1 статті 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
За визначенням статті 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Відповідно до частин 1-3 статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Наведені норми свідчать про те, що притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності можливе, зокрема, за невиконання чи неналежне виконання службової дисципліни.
Відповідно до частин 2, 3 статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану врегульовані положеннями розділу V Дисциплінарного статуту.
Положеннями частини 1 статті 26 цього Статуту закріплено, що у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Службове розслідування призначається та проводиться у формі письмового провадження.
Частиною 3 цієї правової норми передбачено, що службове розслідування має бути завершене протягом 15 календарних днів з дня його призначення уповноваженим керівником. У разі потреби цей строк може бути продовжений керівником, який призначив службове розслідування, але не більш як на 15 календарних днів.
До строку проведення службового розслідування не зараховується документально підтверджений час перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, у відрядженні чи на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, розташованих на підконтрольних органам державної влади територіях.
Згідно з частинами 5 та 6 статті 26 Дисциплінарного статуту за результатами службового розслідування уповноважена особа складає висновок. Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування.
Положеннями статті 27 Дисциплінарного статуту закріплено, що під час проведення службового розслідування уповноважена особа зобов'язана запропонувати поліцейському або іншій особі, обізнаній з обставинами вчинення дисциплінарного проступку, надати пояснення.
Особливості застосування дисциплінарних стягнень у період дії воєнного стану визначені у статті 29 Дисциплінарного статуту.
Відповідно до положень цієї правової норми дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого звільнення зі служби в поліції. У разі повторного вчинення дисциплінарного проступку поліцейським протягом строку дії дисциплінарного стягнення у виді зауваження за результатами службового розслідування дисциплінарне стягнення, що застосовується, повинно бути суворішим, ніж попереднє.
Відповідно до частини 10 статті 14, частини 7 статті 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, з метою належної організації заходів, спрямованих на зміцнення службової дисципліни в діяльності органів та підрозділів Національної поліції України, запобігання надзвичайним подіям за участю поліцейських, упорядкування питань призначення, проведення службових розслідувань за фактами порушення поліцейськими службової дисципліни наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року №893, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 листопада 2018 року за №1355/32807 затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (далі - Порядок №893).
Згідно пункту 1 розділу І цього Порядку, він визначає процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування.
Пунктом 1 розділу ІІ Порядку №893 передбачено, що службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Відповідно до пункту 2 розділу ІІІ Порядку №983 поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, під час його проведення має право:
надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються;
подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають стосунок до справи;
ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, Законами України «Про захист персональних даних», «;Про державну таємницю» та іншими законами;
подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування;
брати участь у розгляді справи на відкритому засіданні дисциплінарної комісії;
користуватися правничою допомогою, послугами представника.
Згідно пункту 3 цього розділу поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень.
Пунктом 7 розділу IV Порядку №893 передбачено, що розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження.
Збирання та перевірка матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського у разі розгляду справи у формі письмового провадження здійснюються зазвичай шляхом:
одержання пояснень щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб;
одержання в органах, закладах, установах поліції та їх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідних документів або їх копій та долучення до матеріалів справи;
отримання консультацій спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування.
Відповідно до пункту 17 цього розділу факт відмови поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інших осіб від надання пояснень фіксується шляхом складення акта про відмову надати пояснення.
В акті про відмову надати пояснення зазначаються відомості про дату, час і місце його складання, про роз'яснення поліцейському, стосовно якого призначено службове розслідування, або іншим особам, яким було запропоновано надати пояснення та які відмовилися це зробити, їхніх прав, а також їхні прізвища, власні імена та по батькові (за наявності). Крім того, зазначаються посади, звання, прізвища, власні імена, по батькові (за наявності) осіб, які склали акт, а також (у разі повідомлення) причини такої відмови. Акт про відмову надати пояснення підписують член дисциплінарної комісії, якому поліцейський відмовився надати пояснення, та інші особи, присутні під час відмови.
Акт про відмову надати пояснення реєструється в службі діловодства (канцелярії) органу (підрозділу, закладу, установи) поліції, ЗВО, в якому утворена дисциплінарна комісія, та долучається до матеріалів службового розслідування.
Приписами пункту 2 розділу VІ Порядку №983 закріплено, що підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
Згідно пункту 4 цього розділу в описовій частині висновку службового розслідування викладаються відомості, встановлені під час проведення службового розслідування:
обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, час, місце, спосіб, мотив учинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв'язку з цим;
посада, звання, прізвище, ім'я, по батькові, персональні дані (дата і місце народження, освіта, період служби в поліції і на займаній посаді із дотриманням вимог Закону України «Про захист персональних даних»), відомості, що характеризують поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень;
пояснення поліцейського щодо обставин справи, а в разі відмови від надання такого пояснення інформація про засвідчення цього факту відповідним актом про відмову надати пояснення чи поштове повідомлення про вручення або про відмову від отримання виклику для надання пояснень чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення;
пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи;
пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи;
документи та матеріали, що підтверджують та (або) спростовують факт учинення дисциплінарного проступку;
обставини, що обтяжують або пом'якшують відповідальність поліцейського, визначені статтею 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України;
причини та умови, що призвели до вчинення виявленого дисциплінарного проступку, обставини, що знімають із поліцейського звинувачення.
Частиною 7 статті 19 Дисциплінарного статуту передбачено, що у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Матеріали справи свідчать, що наказ №586о/с від 14.10.2024 «По особовому складу», яким ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції відповідно до Закону України "Про Національну поліцію", за п.6 ч.1 ст.77 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби), прийнятий начальником ГУ НП у Житомирській області на підставі наказу ГУ НП у Житомирській області від 02.10.2024 №1979.
В свою чергу, згідно з рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 11.12.2024 у справі №240/19751/24, залишеного без змін відповідно до постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09.06.2025, у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Національної поліції в Житомирській області від 02.10.2024 №1979 «Про застосування дисциплінарного стягнення», відмовлено (т.1 а.с. 234-241).
Частиною 4 ст.78 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Суд зазначає, що в межах розгляду справи №240/19751/24 судом встановлено обставини щодо правомірності підстав для призначення службового розслідування, повноти його проведення та за висновками суду вказано про доведеність відповідачем факту вчинення позивачем дисциплінарного проступку.
Крім того, судом (справа №240/19751/24) зазначено, що при прийнятті наказу від 02.10.2024 №1979 «Про застосування дисциплінарного стягнення», щодо виду дисциплінарного стягнення відносно позивача відповідач, з огляду на вимоги частини 3 статті 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, врахував характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що впливають на обрання виду дисциплінарного стягнення.
Слід звернути увагу, що у межах розгляду цієї справи не досліджується питання наявності або відсутності вини позивача, оскільки встановлені дисциплінарною комісією обставини підтверджуються зібраними в ході службового розслідування матеріалами, правомірність яких була предметом судового розгляду в межах розгляду справи №240/19751/24.
Повертаючись до предмету розгляду у даній справі суд зазначає, що частиною 9 статті 20 Дисциплінарного статуту встановлено, що застосування дисциплінарного стягнення у виді звільнення із служби в поліції, звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь здійснюється керівниками, які уповноважені приймати на службу до поліції, призначати на посаду та присвоювати спеціальне звання.
Згідно з частиною 2 статті 22 Дисциплінарного статуту дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь та звільнення із служби в поліції виконуються (реалізуються) шляхом видання наказу по особовому складу.
Як наслідок вищевказаного, наказ начальника ГУ НП у Житомирській області №586о/с від 14.10.2024 не підлягає скасуванню, оскільки прийнятий на підставі рішення, правомірність якого доведена відповідачем, як суб»єктом владних повноважень у судовому порядку в межах розгляду справи №240/19751/24.
Також суд вважає за необхідне підкреслити те, що поведінка поліцейського має відповідати очікуванню громадськості й забезпечувати довіру суспільства до поліції, не тільки під час виконання службових обов'язків, а й у повсякденному житті. Працівник поліції має усвідомлювати, що займана посада є виявом довіри народу, стверджувати та відстоювати честь і гідність свого звання, несучи відповідальність перед державою і суспільством та вживати заходів задля підвищення авторитету і позитивної репутації органів поліції.
Реалізація дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби за порушення службової дисципліни є окремою підставою для звільнення особи, яка проходить службу в поліції та застосуванням стосовно цієї особи наслідків, передбачених п. 1 ст. 77 Закону України Про Національну поліцію у разі встановлення під час службового розслідування невиконання чи неналежного виконання поліцейським службової дисципліни, порушення Присяги працівника поліції: скоєння проступку проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до позивача як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку, що Головне управління Національної поліції України в Житомирській області при прийнятті наказу №586 о/с від 14.10.2024 про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції за п.6 ч.1 ст.77 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Реальність (справжність та правдивість) конкретної обставини фактичної дійсності не може бути сприйнята доведеною виключно через неспростування одним із учасників справи (навіть суб'єктом владних повноважень) декларативно проголошеного, але не доказаного твердження іншого учасника справи, позаяк протилежне явно та очевидно прямо суперечить меті правосуддя - з'ясування об'єктивної істини у справі.
Правильність саме такого тлумачення змісту ч.1 ст.77 та ч.2 ст.77 КАС України підтверджується правовим висновком постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2020 по справі №520/2261/19, де указано, що визначений ст. 77 КАС України обов'язок відповідача - суб'єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов'язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Підсумовуючи вищевказане, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 правомірно звільнено зі служби в поліції, у зв'язку із підтвердженням вчинення ним дисциплінарного проступку, тому відсутні підстави для скасування спірного наказу та поновлення позивача на службі в органах Національної поліції.
Таким чином, суд дійшов висновку про необґрунтованість позову та відсутність правових підстав для його задоволення.
Відповідно до ч.5 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 6-9, 32, 77, 90, 139, 241-246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд,-
вирішив:
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ід. номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Житомирській області (Старий бульвар, 5/37, м. Житомир,10008, код ЄДРПОУ 40108625) про визнання протиправним та скасування наказу, стягнення заробітку за час вимушеного прогулу та грошової компенсації за невикористані дні відпустки, - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення складено у повному обсязі 25 лютого 2026 року.
Суддя А.В. Горовенко