25.02.2026
Справа №721/120/26
Провадження 3/721/300/2026
Іменем України
Суддя Путильського районного суду Чернівецької області Проскурняк С.П., розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції №1(с-ще Путила) Вижницького РВП ГУНП в Чернівецькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою АДРЕСА_1 за ст. 173-2 ч.1 КУпАП,-
04.12.2025 року близько 16 год. 19 хв. за місцем проживання в АДРЕСА_1 , громадянин ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_2 чим могло бути завдано шкоду психологічному здоров'ю, тим самим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173-2 ч.1 КУпАП.
Правопорушник в судове засідання не з'явився хоча судом повідомлявся про час та місце слухання справи причини неявки суд не повідомив.
Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що у них із чоловіком ОСОБА_1 виник конфлікт, і вона на емоціях подзвонила на 102, вказала, що він її не бив, не ображав, просила суд справу закрити за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що справа підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП, - за відсутністю складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 при цьому суд виходить з наступного.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Частиною першою статті 173-2 КпАП України передбачено відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Під психологічним насильством у сім'ї розуміється насильство, пов'язане із дією одного члена сім'ї на психіку іншого шляхом словесних образ, погроз, переслідування, яким умисно спричиняється емоційна невпевненість та нездатність себе захистити, чим завдається або може бути завдана шкода психічному здоров'ю цього члена сім'ї.
Окрім того, обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього правопорушення є наявність наслідків у виді завдання чи можливості завдання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Отже, під домашнє насильство, зокрема, психологічного характеру, яке утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173-2 КУпАП, підпадають лише такі діяння, якими цілеспрямовано та навмисно спричиняється емоційна невпевненість, страх або іншим чином завдається шкода психічному здоров'ю іншого члена сім'ї.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №655764 вбачається, що 04.12.2025 року близько 16 год. 19 хв. за місцем проживання в АДРЕСА_1 , громадянин ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_2 чим могло бути завдано шкоду психологічному здоров'ю, тим самим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173-2 ч.1 КУпАП.
Разом з тим, обставини домашнього насильства, описані у протоколі, не дозволяють зробити висновок про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, оскільки в ньому не зазначено в чому саме полягало здійснення психологічного тиску, що вчиненні останньою дії викликали у потерпілої побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди її психічному здоров'ю.
Свідків подій та обставин, що зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення, не було.
Разом з тим, потрепіла у судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_1 до неї не здійснював моральний та психологічний тиск.
Суд звертає увагу, що самі по собі словесні сварки, за відсутності доказів на підтвердження завдання шкоди психічному здоров'ю потерпілої, не охоплюються складом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП, оскільки, завдання шкоди в даному випадку є обов'язковою ознакою об'єктивної сторони даного проступку.
Згідно правової позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду (справа №545/744/19), факт сварок і непорозумінь між подружжями на побутовому рівні свідчить про наявність конфлікту між колишнім подружжям та не підтверджує факт вчинення особою домашнього насильства, що є необхідною умовою застосування судом до відповідної особи спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству, які визначені Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Будь-яких інших доказів на підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять.
Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину; обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Оцінюючи наведене, вважаю, що матеріали справи не містять беззаперечних доказів, які б поза розумним сумнівом вказували на те, що ОСОБА_1 вчинялося насильство по відношенню до своєї дружини ОСОБА_2 а тому підстав, для притягнення його до адміністративної відповідальності не вбачаю, а тому адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутністю у діях особи події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст.33, 173-2 ч.1, 247, 251, 252, 280 КУпАП,-
Провадження по адміністративній справі про притягнення до адміністративної відповідальності по ст. 173-2 ч.1 КУпАП ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП України, - за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду через Путильський районний суд Чернівецької області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: С.П. Проскурняк