Справа № 175/17727/24
Провадження № 2/0203/541/2025
11 червня 2025 року Центральний районний суд міста Дніпра в залі суду в місті Дніпрі у складі:
головуючого судді - Ханієвої Ф.М.,
за участю секретаря судового засідання - Клімової Н.А.,
за участі:
позивача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - Шестерні Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи додаток позивача як заяву позивача про зміну предмета позову та питання прийняття її до розгляду в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-МАРКЕТ» про поновлення виплати середнього заробітку,
29.11.2024 року до Кіровського районного суду міста Дніпропетровська на підставі ухвали Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 21.11.2024 року про передачу справи для розгляду за підсудністю надійшли матеріали цивільної справи №175/17727/24 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-МАРКЕТ» про поновлення виплати середнього заробітку, в якому позивач просить суд:
- поновити виплати середнього заробітку, починаючи з 19.07.2022 року по час закінчення військової служби;
- виплатити середній заробіток з 19.07.2022 року по час подання позовної заяви у розмірі 274716,09 грн.
За змістом позовної заяви в редакції від 19.11.2024 року позивач, зокрема, вказав, що починаючи з 19.07.2022 року за працівниками, які призвані на військову службу, зберігається місце роботи і посада, проте не зберігається середній заробіток. Водночас відповідач відхиляє твердження позивача стосовно дії в часі норми права, а саме незастосування ч. 3 ст. 119 КЗпП України до трудових відносин, які виникли до внесення змін до цієї статті, тобто до 19 липня 2022 року. Також позивач повідомив, що він має скрутне матеріальне становище, а саме 02.09.2022 року була прооперована його матір - ОСОБА_1 , яка мешкає одна, та ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його син ОСОБА_2 . Позивач виконував бойові завдання на лінії зіткнення з ворогом, але грошової допомоги не отримав, а з липня 2023 року йому не нараховують грошову винагороду у розмірі 30000,00 грн. Також у період з 29.08.2023 року по 02.10.2023 року він знаходився на стаціонарному лікуванні.
Тому позивач звернувся до суду з позовом про поновлення виплати середнього заробітку.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.12.2024 року, цивільну справу №175/17727/24, провадження №2/0203/2443/2024, було розподілено головуючому судді Ханієвій Ф.М., яка передана судді канцелярією суду - 09.12.2024 року.
Ухвалою суду від 16.12.2024 року було задоволено повністю клопотання позивача - ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-МАРКЕТ» про поновлення виплати середнього заробітку, та поновлено позивачу - ОСОБА_1 строк звернення до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-МАРКЕТ» про поновлення виплати середнього заробітку, вказано, що позивач звільнений від сплати судового збору за подання позовної заяви про поновлення виплати середнього заробітку на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», відкрито провадження в цивільній справі №175/17727/24, призначено справу до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.
Ухвалою суду від 27.02.2025 року було відмовлено у прийнятті до розгляду заяви позивача про відшкодування матеріальної та моральної шкоди від 10.02.2025 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-МАРКЕТ» про поновлення виплати середнього заробітку та повернуто її позивачу.
Ухвалою суду від 11.06.2025 року із занесенням до протоколу судового засідання було прийнято відмову позивача від клопотання про витребування доказів від 29.04.2025 року.
У чергове судове засідання, призначене на 11.06.2025 року, з'явились всі учасники справи.
До початку чергового судового засідання у судовому засіданні 23.04.2025 року позивач подав до суду додаток до позовної заяви, який був зареєстрований канцелярією суду 11.06.2025 року, в якому він просить суд:
- прийняти додаток до справи та розглянути;
- поновити виплати середнього заробітку, починаючи з 19.07.2022 року по час закінчення військової служби;
- виплатити середній заробіток з 19.07.2022 року по час подання позовної заяви у розмірі 574716,09 грн;
- роботодавцю в межах своїх повноважень і за рахунок власних коштів встановити додаткові соціально-побутові пільги для працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період;
- врегулювати колективний договір шляхом внесення змін до положення щодо припинення виплати середнього заробітку працівнику з дати виключення його із особового складу військової частини.
02.05.2025 року через систему «Електронний суд» представник відповідача подав до суду заперечення про зміну предмета позову, в яких просила суд відмовити позивачу в прийнятті заяви про зміну предмету позову, відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.
Під час судового засідання 11.06.2025 року позивач підтримав вимоги додатку до позовної заяви та просив суд враховувати його як заяву про зміну предмета позову, прийняти до розгляду разом з первісним позовом.
Представник відповідача у судовому засіданні 11.06.2025 року заперечувала проти задоволення вимог позивача та просила суд відмовити у прийнятті до розгляду разом з первісним позовом його додатку до позову як заяви про зміну предмета позову, оскільки позивач пропустив, встановлений ЦПК України строк, тобто така заява подана пізніше, ніж за 5 (п'ять) днів до судового засідання. За твердженнями представника відповідача, така заява прийняттю та розгляду не підлягає. Крім того, представник відповідача наголосила на тому, що позивач не обґрунтував своїх позовних вимог. При цьому з приводу вимоги позивача про врегулювання колективного договору шляхом внесення змін до положення щодо припинення виплати середнього заробітку працівнику з дати виключення його із особового складу військової частини, то представник відповідача пояснила, що нею вже направлений адвокатський запит щодо надання колективного договору відповідача добровільно.
Також під час судового засідання 11.06.2025 року представник відповідача добровільно надала суду для долучення до матеріалів справи засвідчену копію колективного договору.
Суд, заслухавши пояснення та думки учасників справи, вивчивши матеріали справи, проаналізувавши норми ЦПК України, дійшов таких висновків.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач звернувся до суду з позовною заявою - 19.11.2024 року, ухвалою суду від 16.12.2024 року справу було призначено до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи та перше судове засідання було призначено на 27.02.2026 року. Водночас до 27.02.2026 року позивач не подав заяву про зміну предмета позову, з огляду на підстави, якими він обґрунтував звернення до суду з додатком до позову від 17.04.2025 року, яку подав до суду у судовому засіданні - 23.04.2025 року, зареєстрований канцелярією суду - 11.06.2025 року.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 ЦПК України, основними засадами (принципами) цивільного судочинства є , зокрема, верховенство права , повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін , диспозитивність , пропорційність.
Відповідно до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Відповідно до п. 2 ч. 2, ч. 3, ч. 5 ст. 49 ЦПК України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
У разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої та частинами третьою і четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає у рішенні суду.
Відповідно до частин 1-4 ст. 279 ЦПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі .
Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться.
Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин.
Відповідно до частин 5, 6, 7 ст. 43 ЦПК України, документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
У разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Відповідно до ч. 9 ст. 10 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Відповідно до положень ст. 126 ЦПК України, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.
Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до положень ст. 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.
Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк.
Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов'язку вчинити відповідну процесуальну дію.
Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.
Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.
Ухвалу про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 листопада 2021 року, справа №405/3360/17 (провадження №61-9545сво21) та у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 3 квітня 2019 року у справі №369/11526/16-ц (провадження №61-44511св18), при поданні вказаних заяв (клопотань) позивач має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ЦПК України.
Аналіз викладеного вище вказує, що нормами ЦПК України визначено право позивача на збільшення або зменшення розміру позовних вимог, зміну предмета або підстави позову шляхом подання письмової заяви, зокрема, до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
При цьому у разі подання до суду заяви про збільшення або зменшення розміру позовних вимог, про зміну предмета або підстави позову шляхом подання письмової заяви, така заява повинна відповідати вимогам як ст. 175 ЦПК України, так і ст. ст. 43, 49 ЦПК України. До такої заяви, зокрема, додаються докази її надіслання іншим учасникам справи, а останні, у свою чергу, на підставі ст. 174 ЦПК України мають право подати до суду заяви по суті спору, відповідно. Водночас подання до суду заяви чи клопотання про доповнення позовних вимог додатковими позовними вимогами чинним ЦПК України не передбачено.
Суд, враховуючи конкретні обставини справи та вимоги додатку позивача до позовної заяви, розцінює його як заяву про зміну предмета позову. Суд враховує і те, що справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, а позивач пропустив встановлений законом строк на подання заяви про зміну предмета позову, бо подав її після першого судового засідання у судовому засіданні - 23.04.2025 року, зареєстровану як додаток позивача в канцелярії суду - 11.06.2025 року.
При цьому ані в заяві (додатку), ані під час надання своїх усних пояснень по суті вимог заяви (додатку), позивач не зазначив та не обґрунтував суду жодної поважної причини пропуску ним процесуального строку, встановленого законом, на подання зміненої редакції позовних вимог, якою змінений предмет позову, не просив суд поновити пропущений з поважних причин строк.
З огляду на викладене вище та на підставі положень ст. ст. 49, 126, 127 ЦПК України, суд вважає за необхідне залишити без розгляду заяву (додаток) позивача про зміну предмета позову, подану як додаток позивача, та роз'яснити позивачу його право на звернення до суду з клопотанням про поновлення пропущеного процесуального строку на подання заяви про зміну предмета позову.
Керуючись ст. ст. 2, 10-13, 49, 121, 126, 127, 178-180, 260, 261, 274-279, 353 ЦПК України, суд,
Заяву позивача про зміну предмета позову, подану як додаток позивача, в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-МАРКЕТ» про поновлення виплати середнього заробітку - залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу право звернутися до суду з клопотанням про поновлення пропущеного процесуального строку на подання заяви про зміну предмета позову з наведенням поважності причин, які стали підставою для пропуску відповідного строку та з наданням відповідних доказів, що не перешкоджає повторному зверненню до суду з відповідною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали суду складений 18.06.2025 року.
Суддя Ф.М. Ханієва