Справа № 523/18006/25
Провадження №2/523/2836/26
"09" лютого 2026 р. м.Одеса
Пересипський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого судді Бокова О.М.,
за участю секретаря судового засідання Шаріпової Ю.М.,
представника позивача Обертовича Д.М.,
розглянувши в судовому засіданні в залі суду №7 в м.Одесі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Обертович Дмитро Миколайович до ОСОБА_2 , треті особи - Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління юстиції (м.Одеса) Міністерства юстиції України та ОСОБА_3 про визнання батьківства, -
До Пересипського районного суду м. Одеси надійшов позов ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Обертович Дмитро Миколайович до ОСОБА_4 , треті особи - Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) Міністерства юстиції України та ОСОБА_3 про визнання батьківства.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що ОСОБА_3 з 2017 року перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем, який у 2021 році виїхав за межі України та з того часу зв'язок з ним відсутній. З березня 2021 року Позивач та ОСОБА_3 проживають однією сім'єю без реєстрації шлюбу. ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син, однак оскільки на момент народження дитини мати перебувала у процесі розлучення з відповідачем у судовому порядку та у них були різні прізвища, провести держану реєстрацію народження без спільної присутності матері та особи, яка записана батьком, або наявності його нотаріально посвідченої згоди, неможливо. У зв'язку з відсутністю відповідача на території України та неможливістю встановлення з ним будь-якого зв'язку державна реєстрація сина була здійснення лише після отримання відповідного розпорядження від Пересипської районної адміністрації. Після чого було складено відповідний актовий запис та видано свідоцтво про народження, при цьому батьком записаний Відповідач.
Представник позивача зазначає, що саме позивач є біологічним батьком дитини, що підтверджується висновком молекулярно-генетичного дослідження, за результатами якого ймовірність його батьківства становить 99,99999%.
На підставі викладеного представник позивача просить: визнати ОСОБА_1 батьком ОСОБА_5 , внести зміни до актового запису про народження дитини, виключити відомості про ОСОБА_2 , змінити прізвище та по батькові дитини.
Після надходження цивільної справи, суддю визначено автоматизованою системою документообігу суду, відповідно до ст.ст. 14, 33 ЦПК України.
Ухвалою Пересипського районного суду м. Одеси від 14.10.2025 року у справі відкрито провадження та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 14.01.2026 року підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Обертович Д.М. позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити, суду пояснив, що доказами, а саме висновком генетично-молекулярного дослідження доведене батьківство позивача по відношенню до дитини, а відтак позов підлягає задоволенню.
Відповідач: ОСОБА_2 до суду не з'явився про час та місце слухання справи неодноразово повідомлявся у встановленому законом порядку, шляхом направлення судової повістки за місцем реєстрації, на адресу суду повернулись поштові накладні з відміткою працівника поштового зв'язку «адресат відсутній за вказаною адресою».
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору - ОСОБА_3 , в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, надала заяву в якій просила позовні вимоги задовольнити.
Представник третьої особи - Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, надала заяву про розгляд справи без її участі, а також просила в разі задоволення позовних вимог позивача в рішенні суду зазначати про виключення інформації з актового запису про народження та всі відомості про батька, а саме: «прізвище», «ім'я» «по батькові» та «дату народження».
Заслухавши пояснення представника позивача, який наполягав на задоволенні позовних вимог, дослідивши матеріали справи та докази надані на підтвердження позовних вимог, встановивши факти і відповідні їм правовідносин, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог з огляду на наступне.
Звертаючись до суду з даним позовом, представник позивача зазначив, що позивач є біологічним батьком дитини, а відтак з метою підтвердження/встановлення батьківства є потреба у зверненні до суду з даним позовом.
Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно із ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 10.10.2017 року 10 жовтня 2017 року ОСОБА_3 зареєструвала шлюб з громадянином Хашимітського Королівства ОСОБА_6 , про що 10.10.2017 року складено відповідний актовий запис № 2874.
Згідно позовних вимог, позивач зазначив, що згідно відповіді Державної прикордонної служби України за вих. № 19-27368/18/24 від 18 квітня 2024 року відповідач 24 червня 2021 року виїхав за межі України на пункті пропуску Одеси та з цього час з ним відсутній будь-який зв'язок.
За твердженням позивача, останній з березня 2021 року почав проживати однією сім'єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_3 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилась дитина чоловічої статі про що КНП «Пологовий будинок №5» ОМР було видано довідку № 1646 від 25.12.2023 р. Також за фактом народження дитини було складено медичний висновок № С24В-Т562-4КАА-С34Н від 25.12.2023 року.
На момент народження дитини ОСОБА_3 фактично ще перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , оскільки на цей час існувало рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 27.11.2023 р. у справі 523/17157/23, яке набрало законної сили 28.12.2023 р.
Після звернення з відповідною заявою про проведення державної реєстрації сина відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) Міністерства юстиції України (надалі - Відділ) було відмовлено в державній реєстрації народження сина, оскільки з моменту розірвання шлюбу ( ІНФОРМАЦІЯ_2 - дата набрання законної сили рішення) до моменту народження дитини ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) не пройшло 10 місяців та немає спільної заяви колишнього подружжя про невизнання колишнього чоловіка батьком дитини, а також заяви матері та батька дитини про визнання батьківства. При цьому зареєструвати народження дитини у порядку статті 133 неможливо, оскільки батьки дитини мають різні прізвища, у зв'язку з чим необхідна письмова згода обох батьків про присвоєння дитині прізвища батька чи матері або подвійного прізвища.
З метою проведення державної реєстрації сина у найкоротший термін, ОСОБА_3 звернулась до Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради з заявою про надання згоди на державну реєстрацію дитини в органах ДРАЦС.
30 січня 2025 року Пересипською районною адміністрацією Одеської міської ради було надано розпорядження № 67р, яким було надано дозвіл ОСОБА_3 на здійснення державної реєстрації народження дитини.
08 квітня 2025 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) Міністерства юстиції України було складено відповідний актовий запис № 7 про народження ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 та видано свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 . Батьком дитини зазначено відповідача.
Згідно позовних вимог, позивач зазначив, що перебуваючи в зареєстрованому шлюбі, ОСОБА_3 та відповідач у справі шлюбних відносин не підтримували, перебували в процесі розлучення, відповідач вже тривалий час знаходився за межами України та не підтримував зв'язок, при цьому Позивач та ОСОБА_3 з березня 2021 року проживають однією сім'єю, а тому син, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , є рідним сином позивача.
Статтею 51 Конституції України, частинами другою, третьою статті 5 СК України передбачено, що сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. Отже, при регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.
У відповідності до ч. 1 ст. 128 СК України, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.
Згідно із ч. 3 ст.128 СК України, позов про визнання батьківства може бути пред'явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.
Статтею 129 СК України, особа, яка вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала у шлюбі з іншим чоловіком, має право пред'явити до її чоловіка, якщо він записаний батьком дитини, позов про визнання свого батьківства. До вимоги про визнання батьківства застосовується позовна давність в один рік, яка починається від дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про своє батьківство.
Згідно із п. 6, 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»(надалі Постанова), особа, котра вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала в шлюбі з іншим чоловіком, має право пред'явити до останнього, якщо того записано батьком, позов про визнання свого батьківства.
Відповідно до статей 213, 215 ЦПК України, рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім'я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).
У тих випадках, коли батьком дитини записано конкретну особу, вимоги про визнання батьківства мають розглядатись одночасно з вимогами про виключення відомостей про цю особу як батька з актового запису про народження дитини (п. 6 Постанови).
Відповідно до ст. 134 СК України, на підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове свідоцтво про народження.
Підставою для висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути результат судово-генетичної експертизи.
Судово-медичні експертизи і дослідження з використанням ДНК-аналізу проводяться відповідно до Правил проведення судово-медичних експертиз у відділеннях судово-медичної імунології бюро судово-медичної експертизи і виконуються лікарями та судово-медичними експертами-імунологами. При проведенні експертних досліджень керуються Методичними рекомендаціями «Використання ДНК аналізу у судово-медичних експертизах речових доказів та експертизах спірного батьківства (материнства, підміни дітей), розробленими фахівцями Національної бюро судово-медичної експертизи МОЗ України».
Згідно із п. 3 Методичних рекомендацій батьківство вважається доведеним, якщо його ймовірність складає не менше 99,99%.
Судом встановлено, що згідно висновку молекулярно-генетичного експертного дослідження для подання до суду № 59093 від 28.07.2025 року ймовірність того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є біологічним батьком дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , в рамках проведеного дослідження, складає 99,99999%.
Таким чином біологічне батьківство позивача ОСОБА_1 стосовно ОСОБА_5 доведено лабораторним шляхом.
Верховний суд у постановах від 23.10.2019, справа № 382/2559/15-ц, та від 19.09.2018 справа № 761/10732/16-ц, дійшов висновку про те, що тест ДНК (судово-медична (молекулярно-генетична експертиза) станом на сьогоднішній день є єдиним методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини (точність позитивного результату ДНК-аналізу (тобто підтвердження батьківства) складає 99,999999 %). Доказова цінність такого тесту переважає будь-який інший доказ на підтвердження або оспорення кровного споріднення та має вирішальне значення у вирішенні спору даної категорії справ.
Отже, суд вважає повністю доведеним той факт, що позивач є біологічним батьком ОСОБА_5 .
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 125 СК України однією з підстав для визначення походження дитини від батька є рішення суду.
Відповідно до п.п.20 п.1 Розділу ІІІ Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року №52/2 з відповідними змінами, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.
Відповідно до п.2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, які затверджено наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 96/5 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 р. за N 55/18793, рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану є підставою для внесення таких змін.
За положеннями ст. 134 СК України на підставі заяви осіб, зазначених у статтях 126, 127 СК України або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до Книги реєстрації народжень та видає нове Свідоцтво про народження.
Таким чином, оцінюючи надані сторонами докази, враховуючи висновок експерта, суд приходить до висновку про те, що позивач є біологічним батьком ОСОБА_5 , а отже позов ОСОБА_1 про визнання батьківства є обґрунтованим та таким що підлягає задоволенню.
Враховуючи, що позивачем не ставиться питання про стягнення судових витрат з позивача, тому суд не застосовує ст. 141 ЦПК України, на те стягує судовий збір з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного та керуючись ЗУ «Про охорону дитинства» Конвенцією про права дитини, ст.ст. 5, 125, 128, 129, 134 СК України, ст.ст. 2- 5, 12, 13, 44, 76-81, 247, 258, 259, 263-265, 268, 274-279, 280-284, 353, ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи - Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) Міністерства юстиції України та ОСОБА_3 , про визнання батьківства - задовольнити.
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , громадянин України, РНОКПП НОМЕР_3 , паспорт громадянина України № НОМЕР_4 виданий 20.05.2021 р. органом 5115, уродженця м. Гюмрі, Вірменія, батьком ОСОБА_5 .
Виключити з актового запису № 7 від 08 квітня 2025 року про народження дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , складеного Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), відомості про ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , як батька дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який народився в м. Одесі, Одеської області, Україна.
Внести зміни до актового запису № 7 від 08 квітня 2025 року про народження дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , складеного Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), в графі «батько» зазначити батьком дитини: « ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , громадянин України, РНОКПП: НОМЕР_3 , паспорт громадянина України з безконтактним електронним носієм, запис № 20000101-07199, документ № НОМЕР_4 , орган що видав: 5115, дата видачі: 20.05.2021 року, уродженця м. Гюмрі, Вірменія , проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 », прізвище дитини змінити з « ІНФОРМАЦІЯ_9 » на « ІНФОРМАЦІЯ_9 », та по батькові з « ІНФОРМАЦІЯ_9 » на « ІНФОРМАЦІЯ_9 ».
Встановити порядок виконання рішення суду, за яким після набрання рішенням суду законної сили таке є підставою для виключення Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України з актового запису № 7 від 08 квітня 2025 року про народження дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відомостей про батьківство ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , складеного Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) та видачі нового свідоцтва про народження дитини.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду в порядку ст. 355 ЦПК України.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне судове рішення складено 09.02.2026 року.
Суддя О.М.Боков