23 лютого 2026 року
м. Київ
cправа № 916/5286/24(916/2403/25)
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Картере В.І.,
розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.01.2026 (колегія суддів у складі: Діброва Г.І. - головуючий, Савицький Я.Ф., Ярош А.І.)
у справі № 916/5286/24(916/2403/25)
за заявою ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське агропромислове підприємство» арбітражного керуючого Кочин Наталії Василівни
до 1). ОСОБА_2 ; 2). ОСОБА_3 ; 3). ОСОБА_4 ; 4). ОСОБА_1
третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Ніко-Тайс»,
третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»
про покладення солідарної відповідальності (притягнення до солідарної відповідальності) на органи управління боржника та солідарне стягнення з відповідачів грошових коштів в сумі 3119694,72 грн,
в межах справи №916/5286/24
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Ніко-Тайс»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське агропромислове підприємство»
про банкрутство, -
ОСОБА_1 05.02.2026 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.01.2026, якою скасовано рішення Господарського суду Одеської області від 29.08.2025 та задоволено заяву ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське агропромислове підприємство» арбітражного керуючого Кочин Наталії Василівни про покладення солідарної відповідальності (притягнення до солідарної відповідальності) на органи управління боржника в межах справи №916/5286/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське агропромислове підприємство». Також скаржником подано клопотання про зупинення дії оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції.
06.02.2026 до Верховного Суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Ніко-Тайс» про відмову у відкритті касаційного провадження у справі № 916/5286/24(916/2403/25) за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.01.2026.
Перевіривши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 , Верховний Суд дійшов висновку, що вказана касаційна скарга підлягає залишенню без руху з огляду на наступне.
Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 290 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) до скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовий збір".
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня 2026 встановлений у розмірі 3328,00 грн.
Заява ліквідатора про покладення субсидіарної (солідарної) відповідальності на особу винну у доведенні до банкрутства боржника розглядається за правилами ГПК України у межах справи про банкрутство в порядку визначеному ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства і судовим збором не оплачується, оскільки таку оплату не передбачено Законом України "Про судовий збір" (станом на час звернення із відповідною заявою до суду першої інстанції). Під час оскарження в судах апеляційної та касаційної інстанції судових рішень, які прийняті за результатом розгляду заяви ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності на особу винну у доведенні до банкрутства боржника, судовий збір підлягає сплаті як на ухвалу суду, який становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно до пп. 7 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (постанова Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 20 жовтня 2022 у справі № 911/3554/17 (911/401/21).
При чому слід враховувати, що у Кодексу України з процедур банкрутства не встановлено процесуальну назву (форму) документа, з якою ліквідатор має звертатися до господарського суду - позовна заява, заява чи ін., а також не передбачено який процесуальний документ має ухвалити суд першої інстанції після розгляду по суті такої заяви ліквідатора - ухвалу або рішення суду.
Частиною 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, розмір судового збору, який підлягав сплаті за звернення до суду касаційної інстанції становить 2662,40 грн (3328 х 0.8).
Проте, скаржником до касаційної скарги не додано докази сплати судового збору в встановленому порядку та розмірі.
Згідно з ч. 2 ст. 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 290 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Вимогами ч. 2 ст. 174 ГПК України передбачено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
З огляду на викладене касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без руху на підставі ч. 2 ст. 292 ГПК України із наданням скаржнику строку для усунення зазначених недоліків, шляхом надання доказів сплати судового збору у встановленому порядку в розмірі 2662,40 грн.
Суд звертає увагу скаржника на те, що заяву про усунення недоліків касаційної скарги слід подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у встановлений цією ухвалою строк, а також надати суду докази надіслання копії заяви про усунення недоліків касаційної скарги іншим учасникам справи.
Клопотання скаржника про зупинення дії постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.01.2026 у справі № 916/5286/24(916/2403/25) до закінчення її перегляду у касаційному порядку судом не розглядається, оскільки касаційна скарга залишена без руху.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.01.2026 у справі № 916/5286/24(916/2403/25) залишити без руху.
2. Встановити скаржнику строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.
3. Роз'яснити скаржнику, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде йому повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Верховного Суду В. Картере