Іменем України
25 лютого 2026 року м. Чернігівсправа № 927/1235/25
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Моцьора В.В., розглянувши матеріали справи у порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) сторін справу
позивач: 1 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області,
вул. Захисників України, буд. 4, м. Чернігів, 14030, код ЄДРПОУ 38340807
відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФДС БУД»,
вул. Громадська, буд. 45, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 43459201
про стягнення 286 096, 03 грн
без виклику представників сторін
1 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФДС БУД», у якому просить стягнути з відповідача пеню та штраф у розмірі 286 096,03 грн за порушення строку виконання робіт за договором про закупівлю робіт за державні кошти від 10.06.2025 №104Т.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 15.01.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановлено сторонам строки для подання заяв по суті, зокрема, відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали для подання до суду та позивачу відзиву на позов з доданими до нього документами.
Ухвала суду від 15.01.2026 була доставлена позивачу та відповідачу в їх електронні кабінети у підсистемі “Електронний суд» ЄСІТС 25.11.2026, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.
Отже, останнім днем для подання відповідачем відзиву є 31.01.2026.
Згідно з ч. 5, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та відзиву на позов у встановлений строк до суду не надходило.
Згідно з ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.
Короткий зміст позовних вимог та узагальнені доводи учасників справи.
Позовні вимоги обґрунтовано порушенням відповідачем строку виконання робіт за договором про закупівлю робіт за державні кошти від 10.06.2025 №104Т.
Відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень у встановлений строк до суду не надходило.
Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.
Оскільки відповідач не подав відзив у встановлений судом строк, справа вирішується за наявними у ній матеріалами.
Обставини, які є предметом доказування у справі. Докази, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.
10.06.2025, 1 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області (далі - Замовник) та Товариство з обмеженою відповідальністю “Стройбуд Консалт Інвест» (далі - Підрядник) уклали договір про закупівлю робіт за державні кошти підряду №104Т (далі - Договір), за умовами п. 1.1 якого Замовник доручив, а Підрядник зобов'язався виконати на свій ризик, своїми силами і засобами роботи по об'єкту: “Капітальний ремонт покрівлі та фасаду пожежного депо 7 ДПРП (м. Остер) 1 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Чернігівській області з виділенням черговості: 1-ша черга - капітальний ремонт покрівлі, 2-га черга - утеплення фасаду; за адресою: Чернігівська область, Чернігівський район, м. Остер, вул. Низова, 3-А» (2-га черга)» (код за ЄЗС ДК 021:2015 - 45450000-6 “Інші завершальні будівельні роботи»), а Замовник зобов'язується прийняти роботи та сплатити їх вартість.
Згідно з п. 2.1 Договору Підрядник розпочне виконання робіт на наступний робочий день з дати отримання Замовником Повідомлення про початок виконання будівельних робіт на об'єктах з незначними наслідками (СС1);
закінчення робіт - до 31.07.2025 року включно, відповідно до календарного графіку робіт, в якому зазначаються місяць початку та закінчення всіх видів робіт, передбачених даним Договором.
Початок та закінчення видів, етапів та комплексів робіт визначається календарним графіком виконання робіт, який є невід'ємною частиною Договору (п. 2.2 Договору).
Відповідно до п. 3.1 Договору договірна ціна робіт визначається на основі твердого кошторису, що є невід'ємною частиною Договору, є твердою і складає 2 689 268, 17 грн.
Замовник за актом передасть Підряднику будівельний майданчик (фронт робіт) та дозвільну документацію (за необхідності) протягом 10 (десяти) днів з дня підписання Договору (п. 9.1 Договору).
Пунктом 9.4 Договору передбачено, що Підрядник буде повідомляти Замовника про виникнення обставин, що загрожують виконанню Договору за вини Замовника, протягом 2 (двох) днів з дня їх виникнення. Замовник протягом 2 (двох) днів з дня одержання повідомлення від Підрядника надасть йому відповідь щодо прийнятих рішень та запланованих заходів.
У п. 15.4 Договору сторони встановили, що за порушення строків виконання зобов'язань Підрядник сплачує на користь Замовника пеню у розмірі 0,1% вартості робіт, з яких допущено прострочення виконання, за кожен день прострочення.
Згідно з п. 15.6 Договору пеня та штрафи, встановлені цим Договором застосовуються до Підрядника у разі порушення строків:
- початку виконання робіт по Договору;
- виконання календарного графіку виконання робіт (Додаток 1), та/або кінцевого строку виконання робіт, встановленого цим Договором;
- виконання зобов'язань щодо усунення негативних наслідків виконання робіт;
- усунення допущених недоліків (дефектів), виявлених у виконаних роботах під час гарантійного строку, встановленого в розділі XV Договору.
Договір діє до 15 грудня 2025 року. Закінчення строку дії цього Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору (п. 18.2, 18.3 Договору).
Додатками до Договору є:
Додаток 1. Календарний графік виконання робіт.
Додаток 2. План фінансування робіт.
Додаток 3. Інформація про ціни на матеріальні ресурси.
Додаток 4. Договірна ціна.
Додаток 5. Дефектний акт.
Додаток 6. Зведений кошторисний розрахунок вартості.
Додаток 7. Пояснювальна записка.
Додаток 8. Локальний кошторис.
Додаток 9. Відомість ресурсів до локального кошторису.
Календарним графіком виконання робіт (Додаток №1 до Договору) передбачено виконання загальнобудівельних робіт у червні та липні 2025 року.
27.08.2025 сторони уклали додаткову угоду №2 до Договору, якою виклали п. 3.1 Договору у такій редакції: “ 3.1. Договірна ціна робіт складає 2 685 102, 16 грн ».
29.09.2025 Замовник та Підрядник підписали акт приймання виконаних будівельних робіт (за вересень 2025 року) на загальну суму 1 831 091, 15 грн.
У зв'язку з порушенням терміну виконання робіт, 28.10.2025 позивач направив відповідачу претензію №70451-2769/704501/2, у якій просив у строк до 27.11.2025 сплатити пеню у розмірі 131 185, 39 грн. та штраф у розмірі 154 910, 64 грн.
21.11.2025 відповідач надав відповідь на претензію.
Відповідач доказів сплати позивачу пені та штрафу у розмірі 286 096, 03 грн суду не надав.
Оцінка суду.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлює, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За своєю правовою природою укладений між сторонами договір про закупівлю робіт за державні кошти №104Т від10.06.2025 є договором будівельного підряду.
За приписами ст. 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
У ч. 1 ст. 846 ЦК України визначено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами (ч. 4 ст. 882 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Аналогічні положення містяться у ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України.
Статтею 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.
За змістом статей 610, 611, 612 ЦК України невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), є порушенням зобов'язання, що зумовлює застосування до боржника наслідків, установлених договором або законом.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Частиною 2 ст. 883 ЦК України передбачено, що за невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.
Стаття 549 ЦК України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до частини другої статті 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно зі статтею 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.
Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг)
З наведених вище положень статей 230-231 ГК України, статей 549, 551, 611 ЦК України слідує, що встановлення неустойки (штрафу, пені) віднесено до умов договору, які сторони, в межах встановлених законодавством, визначають на власний розсуд при укладенні договору.
Предметом спору у цій справі є стягнення з відповідача пені та штрафу за порушення строку виконання робіт у розмірі 286 096 грн, яка нарахована за період з 01.08.2025 по 30.09.2025.
Як встановив суд, 10.06.2025 сторонами був укладений Договір № 104Т, за умовами якого відповідач зобов'язався виконати роботи загальною вартістю 2 689 268, 17 грн (з 27.08.2025 вартість таких робіт становила 2 685 102, 16 грн) у термін до 31.07.2025.
Однак відповідач виконав взяті на себе зобов'язання лише 29.09.2025, що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт за вевресень 2025 року, а отже має місце порушення відповідачем обумовленого у Договорі строку виконання робіт.
У п. 15.4 Договору сторони встановили відповідальність відповідача за порушення строків виконання зобов'язань у вигляді сплати пені у розмірі 0,1% вартості робіт, з яких допущено прострочення виконання, за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% від вартості невиконаних робіт.
Суд, здійснивши перевірку розрахунку пені та штрафу, заявленої до стягнення позивачем, дійшов висновку про правильне її нарахування, а відтак позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Висновки суду.
Доказами у справі, відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами:
1) письмовими, речовими і електронними доказами;
2) висновками експертів;
3) показаннями свідків (ч. 2 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Інші докази та пояснення учасників справи судом до уваги не приймаються, оскільки не спростовують вищевикладені висновки суду.
За змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах “Трофимчук проти України», “Серявін та інші проти України» обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Судом було вжито усіх заходів для забезпечення реалізації сторонами своїх процесуальних прав та з'ясовано усі питання, винесені на його розгляд.
За наведених у їх сукупності обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Щодо судових витрат.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст. 14, 73-80, 86, 126, 129, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФДС БУД» (вул. Громадська, буд. 45, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 43459201) на користь 1 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області (вул. Захисників України, буд. 4, м. Чернігів, 14030, код ЄДРПОУ 38340807) 286 096,03 грн заборгованості та 4 291,44 грн витрат зі сплати судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили у строки, встановлені статтею 241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строки визначені статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.
Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.
Суддя В.В. Моцьор