65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"25" лютого 2026 р. Справа № 916/445/26
Господарський суд Одеської області у складі судді Смелянець Г.Є.
розглянувши заяву Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “НАШ ДІМ» про забезпечення позову за вх.№2-342/26 від 23.02.2026
у справі №916/445/26
за позовом: ОСОБА_1 (
АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 )
до відповідача: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “НАШ ДІМ» (68000, Одеська область, Одеський район, м. Чорноморськ, вул. Захисників України, буд. 19, код ЄДРПОУ 37913975)
про визнання загальних зборів членів ОСББ такими, що не відбулись
ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «НАШ ДІМ», в якому просить суд визнати загальні збори членів Об'єднання багатоквартирного будинку «Наш дім» від 31 січня 2026 року протиправними та такими, що не відбулися, а також стягнути з відповідача 3328 грн. судового збору.
Позовні вимоги обґрунтовані посиланнями на те, що «загальні збори» від 31.01.2026 скликали невідомі особи, що грубо порушує порядок скликання загальних зборів та право позивача на отримання достовірної інформації, внаслідок чого, такі збори повинні бути скасовані та визнані такими, що не відбулись.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.02.2026 позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 16.03.2026 о 14:00, із викликом учасників справи у підготовче засідання.
19.02.2026 за вх.№6105/26 господарським судом одержано заяву про визнання позову, в якій відповідач просить визнати заявлені вимоги у провадженні Господарського суду Одеської області справи № 916/445/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до відповідача: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «НАШ ДІМ» про визнання загальних зборів членів ОСББ такими, що не відбулись.
23.02.2026 за вх.№2-342/26 господарським судом одержано заяву про забезпечення позову, в якій відповідач просить суд постановити ухвалу про забезпечення позову шляхом заборони проведення реєстраційних дій державними реєстраторами Одеської області щодо внесення до Державного реєстру відомостей відповідно до рішень загальних зборів від 31.01.2026 членів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «НАШ ДІМ» до набуття чинності судового рішення за даною справою.
Обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову, відповідач посилається на те, що не встановлені організатори загальних зборів ОСББ «Наш дім» можуть намагатися надати до Державного реєстратора деякі документи для проведення державної реєстрації змін керівництва ОСББ, що значно ускладнить розгляд справи.
Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає стаття 136 ГПК України, згідно з якою господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Відповідно до ч.1 ст.137 ГПК позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно з п.3 ч.1 ст.138 ГПК України заява про забезпечення позову подається після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.
Згідно з правовим висновком, який міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі №914/1570/20, забезпечення позову - це вжиття заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача.
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову обов'язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 02.02.2022 у справі №910/16868/19.
Отже, інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту особи, яка подає відповідний позов.
Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Близькі за змістом висновки викладені у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №910/19256/16, від 14.05.2018 у справі №910/20479/17, від 14.06.2018 у справі №916/10/18, від 23.06.2018 у справі №916/2026/17, від 16.08.2018 у справі №910/5916/18, від 11.09.2018 у справі №922/1605/18, від 14.01.2019 у справі №909/526/18, від 21.01.2019 у справі №916/1278/18, від 25.01.2019 у справі №925/288/17, від 26.09.2019 у справі №904/1417/19 тощо.
Отже, враховуючи специфіку заяви про забезпечення позову, яка направлена на забезпечення ефективного юридичного захисту особи, яка подає до суду відповідний позов, то і заява про забезпечення позову подається саме особою, яка звертається до суду за захистом своїх права та охоронюваних законом інтересів.
Тобто, хоча положеннями ст.136 ГПК України не заборонено подання відповідачем заяви про забезпечення позову, водночас виходячи з мети такої заяви та її процесуального значення, а також приймаючи до уваги вищевикладені позиції Верховного Суду, подання відповідачем заяви про забезпечення позову за відсутності зустрічних позовних вимог у справі суперечить меті забезпечення позову та не направлена на ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, тобто особи, яка звернулась до суду за захистом таких прав та охоронюваних законом інтересів в межах даної справи.
Більш того, як виснувала Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.05.2021 у справі №914/1570/20, під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. Важливим є момент об'єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення.
Разом з тим у постанові від 24.04.2024 у справі № 754/5683/22 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що як характер спору (майновий або немайновий), так і те, чи підлягає судове рішення у конкретній справі примусовому виконанню, не мають вирішального значення при дослідженні судом питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову. Ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред'явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду із заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами.
Передумовою забезпечення позову є обрання належного, відповідного предмету спору заходу забезпечення позову, що гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову заявленим позивачем вимогам, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (заявника) (аналогічні висновки наведено у постановах Верховного Суду від 21.12.2021 у справі № 910/10598/21, від 28.08.2023 у справі № 906/304/23 та інших).
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, що звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18, у постановах Верховного Суду від 19.07.2024 у справі № 917/1862/21, від 01.08.2024 у справі № 904/3000/23, від 23.09.2025 у справі № 904/1105/25.
Між тим, у матеріалах справи наявна заява відповідача про визнання позову, за вх.№6105/26 від 19.02.2026, яка підписана керівником відповідача - тією ж самою особою, що і підписала заява про забезпечення позову за вх.№2-342/26 від 23.02.2026.
Про подання заяви про визнання позову відповідачем також зазначається у заяві про забезпечення позову за вх.№2-342/26 від 23.02.2026.
Вказане свідчить, що відповідач, який звертається із заявою про забезпечення позову сам зазначає про відсутність спору між сторонами у справі №916/445/26, в межах якої відповідач звернувся із даною заявою, що, виходячи з вищевикладених правових позицій Верховного Суду, свідчить про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову у даній справі, а отже у задоволенні заяви Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “НАШ ДІМ» про забезпечення позову за вх.№2-342/26 від 23.02.2026 у справі №916/445/26 слід відмовити.
При цьому господарський суд зауважує, що Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “НАШ ДІМ» не позбавлене можливості подання заяви про забезпечення позову у разі, якщо вважає можливим порушення своїх прав та охоронюваних законом інтересів, разом з окремим позовом, направленим на захист таких прав, або до подання відповідної позовної заяви в порядку п.п.1,2 ч.1 ст.138 ГПК України.
Керуючись ст. 136, ст. 137, ст. 140, ст.234 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1.Відмовити Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку “НАШ ДІМ» у задоволенні заяви про забезпечення позову за вх.№2-342/26 від 23.02.2026 у справі №916/445/26.
Ухвала набирає законної сили 25.02.2026 та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складання повної ухвали.
Повну ухвалу складено 25.02.2026.
Суддя Г.Є. Смелянець