ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
25.02.2026Справа № 910/271/26
Господарський суд міста Києва у складі судді Алєєвої І.В., розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОГІСТІКСДНІПРО»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «АСІКС ГРУП»
про стягнення 57 000, 00 грн.
Без виклику представників сторін.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛОГІСТІКСДНІПРО» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АСІКС ГРУП» про стягнення 57 000, 00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за укладеними між сторонами Заявками на перевезення вантажу № 5, № 6, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість у розмірі 57 000, 00 грн.
Частиною 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що малозначні справи розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частини 1 статті 250 Господарського процесуального кодексу України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Частиною 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.01.2026 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв'язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив. Вказану ухвалу суду сторони отримали у встановленому законом порядку.
Відповідач не подав до суду відзив на позов, тобто не скористався наданим їм процесуальним правом, передбаченим статтею 178 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Приймаючи до уваги, що відповідач не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданим їм процесуальним правом, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,
Між позивачем, як перевізником та відповідачем, як замовником укладено Заявку на перевезення вантажу № 5 від 04.06.2025 та Заявку на перевезення вантажу № 6 від 04.06.2025.
06.06.2025 відповідно до Заявки № 5 позивачем було надано відповідачу транспортні послуги з перевезення вантажу, автомобілем номерні знаки НОМЕР_1 , причіп НОМЕР_2 , за маршрутом м. Одеса - с. Кодима, с. Ольгопіль, с. Козинці, с. Верховка. Послуги надані на загальну суму 25 000, 00 грн.
Також, 06.06.2025 відповідно до Заявки № 6 позивачем було надано відповідачу транспортні послуги з перевезення вантажу, автомобілем НОМЕР_3 , причіп НОМЕР_4 , за маршрутом м. Одеса - с. Сарата, с. Тарутине, с. Арциз, с. Болград, с. Лощинівка, с. Ізмаїл. Послуги надані на загальну суму 32 000, 00 грн.
Підписання вказаних послуг підтверджується зокрема підписаними між сторонами без зауважень Актами надання послуг № 1151 від 06.06.2025 № 1152 від 06.06.2025.
Позивач вказує, що 19.11.2025 на офіційну електронну адресу відповідача надіслав вимогу про виконання зобов'язання, у якій позивач вимагав у відповідача сплатити за надані послуги у загальному розмірі 57 000, 00 грн протягом 7 днів з дня пред'явлення вимоги, яка відповідачем задоволена не була, що і стало підставою для звернення до господарського суду з даним позовом.
Згідно із ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 ЦК України).
Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
У відповідності до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір є обов'язковим до виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Відповідно до ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Отже, змістом взаємних договірних зобов'язань сторін є обов'язок позивача доставити довірений йому вантаж до пункту призначення, а відповідач зобов'язується сплатити за організацію перевезення вантажу встановлену плату.
Господарським судом міста Києва встановлено, що позивачем відповідно до Заявок на перевезення вантажу № 5, № 6 доставлено відповідачу довірений йому вантаж до пункту призначення, що підтверджується Актами наданих послуг від 06.06.2025 № 1151 та № 1152 на загальну суму 57 000, 00 грн підписаними сторонами без зауважень та відповідними товарно-транспортними накладними, що долучені позивачем разом з позовною заявою.
Відповідачем відзиву на позовну заяву, контррозрахунку суми позовних вимог та будь-яких заперечень по суті позовних вимог не подано, доводів позивача у встановленому законом порядку не спростовано, хоча про розгляд справи відповідачу відомо, що підтверджується повідомленням про доставку процесуального документа до електронного кабінету особи від 20.01.2026.
Враховуючи, що строк оплати за поставлений товар настав, відсутність в матеріалах справи доказів оплати, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 57 000, 00 грн визнається судом обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Позивач просить стягнути з відповідача понесені судові витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000 грн.
Частина 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
В якості доказів понесення витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката, позивачем разом з позовною заявою надано Договір про надання правничої допомоги від 17.11.2025, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 28.04.2017 серія ДП № 3324, ордер на надання правничої допомоги від 19.11.2025 № 1444205 та Акт приймання - передачі надання послуг від 13.01.2026 на загальну суму 10 000, 00 грн.
Стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (постанова КГС ВС від 24 січня 2022 року у справі № 911/2737/17).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (постанова ВП ВС від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Відповідно до постанови Верховного Суду від 21.01.2021 № 280/2635/20 відшкодування судових витрат на правничу допомогу у разі підтвердження їх обсягу надання послуг і виконання робіт, підлягають відшкодування незалежно від того, чи їх фактично сплачено стороною, чи тільки має бути сплачено.
Отже, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати позивача на правничу допомогу у розмірі 10 000, 00 грн.
Відповідно до ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно з ст. 74 ГПК України, обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 73 ГПК України, встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ст. 76 ГПК України).
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на вищезазначене, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 129, 236-238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АСІКС ГРУП» (04202, місто Київ, пр. Литовський, будинок 10, ЛІТЕРА А, ідентифікаційний код 41514045) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЛОГІСТІКСДНІПРО» (49033, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, пр. Хмельницького Богдана, будинок 146а, ідентифікаційний код 45110665) заборгованість у розмірі 57 000 (п'ятдесят сім тисяч) грн 00 коп., витрати на правничу допомогу в розмірі 10 000 (десять тисяч) грн 00 коп. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 420 (дві тисячі чотириста двадцять) грн 16 коп.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя І.В. Алєєва