25.02.2026 року м.Дніпро Справа № 908/315/25
Центральний апеляційний господарський суд у складі: головуючого судді Мартинюка С.В. (доповідач у справі)
суддів: Джепи Ю.А., Фещенко Ю.В.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Акціонерного товариства "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 05.01.2026 у справі №908/315/25 (суддя Лєскіна І.Є.)
за позовом Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго», м. Київ,
до відповідача Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго», м. Запоріжжя
про стягнення коштів
В провадженні Господарського суду Запорізької області перебуває справа №908/315/25 за позовом Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» до Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго» про стягнення 58 293 078,48грн, що складається з 47 801 511, 12 грн суми інфляційних втрат та 10 491 567,36 грн суми 3% річних.
Ухвалою суду від 17.02.2025 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі №908/315/25, яке суд ухвалив здійснювати за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 17.02.2025 у справі № 908/315/25 Акціонерному товариству «ДТЕК Дніпроенерго» установлено процесуальний строк для подання відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.
Через підсистему «Електронний суд» до Господарського суду Запорізької області надійшла зустрічна позовна заява, сформована в підсистемі «Електронний суд» 26.12.2025 (зареєстрована в канцелярії суду вх. № 4324/08-07/25 від 29.12.2025), АТ «ДТЕК Дніпроенерго» до ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» про визнання права не сплачувати на користь ПРАТ «НЕК «Укренерго» інфляційні витрати в розмірі 47801511,12 грн та 3% річних в розмірі 10491567, 36грн.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 05.01.2026 у справі №908/315/25 зустрічну позовну заяву АТ «ДТЕК Дніпроенерго» (ідентифікаційний код 00130872) до ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» (ідентифікаційний код 00100227) про визнання права не сплачувати на користь ПрАТ «НЕК «Укренерго» інфляційні витрати в розмірі 47 801 511, 12 грн та 3% річних в розмірі 10 491 567, 36 грн. повернуто заявнику.
Підставою для повернення стали ті обставини, що зустрічний позов поданий з порушенням встановленого строку.
Не погодившись з ухвалою суду, АТ "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО" звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати Господарського суду Запорізької області від 05.01.2026 у справі №908/315/25 та справу направити для продовження розгляду в цій частині.
УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ
В обґрунтування апеляційної скарги Скаржник посилається на те, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, а також невірно застосовано норми процесуального та матеріального права які мають значення для справи, що призвело до прийняття невірного рішення.
Зокрема, Скаржник посилається на ч. 1 ст. 180 ГПК України, за змістом якої відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
АТ "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО" зазначає, що в оскаржуваній ухвалі суд зазначив, що судом було продовжено процесуальний строк на подання відзиву, а зустрічний позов був поданий вже після спливу продовженого судом процесуального строку.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на справедливий суд, що включає, крім іншого, право на розгляд справи. Відповідні до ст. 55 Конституція України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Скаржник вважає, що оскільки воєнний стан на території України триває, то строк звернення до суду продовжується на строк дії воєнного стану. Позивач не повинен окремо просити суд поновити строк для звернення до суду.
Скаржник також зазначає на тому, що ЄСПЛ зауважував, що надмірний формалізм може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції. Надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду (див. рішення ЄСПЛ у справах Белеш та інші проти Чеської Республіки, Зубац проти Хорватії N 47273/99, п. п. 50-51 та 69, ЄСПЛ 2002 IX, та Волчлі проти Франції, N 35787/03, п. 29, від 26.07.2007).
Відтак, на думку Скаржника, не дослідивши вказані обставини та не розглянувши по суті позов Відповідача, суд прийшов передчасного висновку про відсутність підстав для прийняття заяви, у зв'язку з чим повернув зустрічний позов АТ ДТЕК Дніпроенерго необґрунтовано.
У поданому 03.02.2026 відзиві на апеляційну скаргу ПрАТ "НЕК "УКРЕНЕРГО" заперечує щодо задоволення апеляційної скарги.
В обґрунтування заявленої позиції Позивач зазначає, що Відповідачем було порушено строк, встановлений на подання зустрічного позову.
Позивач окремо зазначає, що вказаний зустрічний позов подано через дев'ять місяців після спливу строку для його подачі без обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (із загальним посиланням на воєнний стан в Україні) та без надання належних, допустимих та достовірних доказів наявності таких обставин.
ПрАТ "НЕК УКРЕНЕРГО" вбачає в таких діях АТ «ДТЕК «Дніпроенерго» намір безпідставно затягувати чи перешкоджати розгляду справи.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.01.2026 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Мартинюка С.В. (доповідач), судді - Джепи Ю.В., Фещенко Ю.В.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 26.01.2026 у клопотанні АТ "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО" про відстрочення сплати судового збору відмовлено. Апеляційну скаргу АТ "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО" на ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 05.01.2026 у справі №908/315/25 залишено без руху.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 28.01.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 05.01.2026 про повернення зустрічного позову у справі №908/315/25. Постановлено розглядати апеляційну скаргу у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, в порядку письмового провадження. Витребувано з Господарського суду Запорізької області матеріали оскарження ухвали Господарського суду Запорізької області від 05.01.2026 у справі №908/315/25.
03.02.2026 до суду через систему "Електронний суд" від ПрАТ "НЕК "УКРЕНЕРГО" надійшов відзив на апеляційну скаргу, за змістом якого заявник заперечує щодо задоволення апеляційної скарги.
В провадженні Господарського суду Запорізької області перебуває справа №908/315/25 за позовом Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» до Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго» про стягнення 58 293 078,48грн, що складається з 47 801 511, 12 грн суми інфляційних втрат та 10 491 567,36 грн суми 3% річних.
Ухвалою суду від 17.02.2025 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі №908/315/25, яке суд ухвалив здійснювати за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 17.02.2025 у справі № 908/315/25 Акціонерному товариству «ДТЕК Дніпроенерго» установлено процесуальний строк для подання відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.
Ухвала суду від 17.02.2025 була доставлена до електронного кабінету АТ «ДТЕК Дніпроенерго» 17.02.2025 о 17:56, про що свідчить довідка про доставку електронного листа.
Відтак, останній день строку для подання відзиву на позовну заяву та відповідно зустрічного позову - 05.03.2025.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 05.01.2026 у справі №908/315/25 зустрічну позовну заяву АТ «ДТЕК Дніпроенерго» (ідентифікаційний код 00130872) до ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» (ідентифікаційний код 00100227) про визнання права не сплачувати на користь ПрАТ «НЕК «Укренерго» інфляційні витрати в розмірі 47 801 511, 12 грн та 3% річних в розмірі 10 491 567, 36 грн. повернуто заявнику.
Судове рішення мотивоване тим, що зустрічний позов у справі №908/315/25, поданий Акціонерним товариством "ДТЕК Дніпроенерго" з порушенням встановленого строку, що є підставою для його повернення без розгляду.
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Предметом апеляційного оскарження є ухвала Господарського суду Запорізької області, про повернення зустрічної позовної заяви.
Мотивуючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що в матеріалах справи наявні відзив на позовну заяву та інші клопотання відповідача, при цьому, ні у відзиві, ні в інших клопотаннях відповідач не вказував, що він має намір підготувати та подати інший зустрічний позов у цій справі, а також не зазначав про існування обставин, що перешкоджають у підготовці такого зустрічного позову в установлений законодавством строк. Відтак, скориставшись правом подачі відзиву на позов, відповідач не подав у визначений судом строк зустрічний позов. Заявник не надав жодних доказів, які б підтверджували існування об'єктивних обставин, що перешкоджали поданню зустрічної позовної заяви разом із відзивом.
При цьому, суд першої інстанції зазначив, що процесуальний строк для пред'явлення зустрічного позову, встановлений Господарським процесуальним кодексом України, забезпечує оперативність судочинства, виступає дисциплінуючим фактором регламентації процесуальних дій учасників справи та спрямований на недопущення зловживання процесуальними правами, проте АТ "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО", звертаючись з зустрічним позовом поза визначеним законом строком, не надало до суду переконливих доказів на підтвердження наявності у нього перешкод для реалізації права на звернення з таким позовом сумлінно та своєчасно, тобто з урахуванням періоду часу, який об'єктивно необхідний для підготовки зустрічної позовної заяви, відтак несвоєчасне подання зустрічного позову зумовлене лише волевиявленням самого відповідача, тобто має суб'єктивний характер, що не є поважною причиною пропуску процесуального строку, оскільки в силу ч. 4 ст. 13 ГПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Відтак, з огляду на звернення Відповідача з зустрічною позовною заявою у справі № 908/315/25 з порушенням вимог ч. 1 ст.180 ГПК України, суд дійшов висновку про повернення останньої на підставі ч.6 цієї статті Кодексу.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.
Конституційне право на судовий захист передбачає як невід'ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких установлена в належній судовій процедурі та формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному обсязі та забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Виходячи з норм ст. 55, 129 Конституції України, застосування та користування правами на судовий захист здійснюється у випадках та в порядку, встановлених законом.
Тобто, реалізація конституційного права, зокрема, на судовий захист ставиться у залежність від положень процесуального закону, в даному випадку - норм Господарського процесуального кодексу України.
Отже, право на пред'явлення зустрічної позовної заяви не є абсолютним, подаючи зустрічну позовну заяву заявник повинен дотримуватись вимог Господарського процесуального кодексу України щодо її подання.
Частиною першою ст. 46 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) передбачено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.
Пунктом 3 ч. 2 ст. 46 ГПК України визначено, що крім прав та обов'язків, визначених у ст. 42 цього Кодексу, відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.
Зустрічний позов - це позов, що подається відповідачем до позивача для одночасного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов характеризується самостійністю матеріально-правової вимоги відповідача до позивача.
Відповідно до положень ст. 180 ГПК України, Відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам ст. ст. 162, 164, 172, 173 цього Кодексу.
При цьому, ч. 8 ст. 165 ГПК України передбачено, що відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.
За приписами п. 8 ч. 2 ст. 176 ГПК України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначається строк для подання відзиву на позов.
При цьому, реалізація процесуальних прав та обов'язків учасників справі перебуває у тісному зв'язку зі стадіями судового провадження і пов'язана з перебігом процесуальних строків.
Згідно з ч.1 ст. 116 ГПК України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Відповідно до ст. 118 Кодексу, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
З урахуванням вищевикладеного, право на подання зустрічного позову може бути реалізовано відповідачем виключно у строк, встановлений судом для подання відзиву на позов, а процесуальним наслідком пропуску такого строку є втрата права на вчинення стороною відповідної процесуальної дії.
Одночасно слід враховувати, що процесуальні строки, з-поміж іншого, виступаючи засобом регламентації процесуальних дій учасників справи, також виконують функцію юридичного факту, тобто спричиняють виникнення, зміну або припинення процесуальних прав та обов'язків. Так, з початком і закінченням перебігу процесуального строку пов'язане настання чітко встановлених юридичних наслідків.
Колегія суддів зазначає, що вирішення питання щодо поновлення/продовження строку на вчинення процесуальних дій перебуває в межах дискреційних повноважень судів, однак такі повноваження не є необмеженими.
У даному випадку, як зазначено вище, ухвалою Господарського суду Запорізької області від 17.02.2025р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №908/315/25, запропоновано Відповідачеві протягом 15 днів з дня одержання ухвали про відкриття провадження у справі, надати відзив на позовну заяву, який має відповідати вимогам ст.165 ГПК України, а також докази на його обґрунтування, відповідно до вимог ч.6 ст. 165 ГПК України, копію відзиву завчасно направити/вручити Позивачеві, докази направлення/вручення надати суду.
Судом першої інстанції встановлено, що Ухвала суду від 17.02.2025 була доставлена до електронного кабінету АТ «ДТЕК Дніпроенерго» 17.02.2025 о 17:56, про що свідчить довідка про доставку електронного листа.
Відтак, останній день строку для подання відзиву на позовну заяву та відповідно зустрічного позову - 05.03.2025.
З матеріалів справи вбачається, що зустрічний позов АТ "ДТЕК Дніпроенерго", про тлумачення пункту договору, надійшов до Господарського суду Запорізької області через систему Електронний суд 26.12.2025., тобто з пропуском строку на його подання, встановленого п.3 ч.2 ст.46, ч.8 ст.165, п.1 ч.1 ст.178, ч.1 ст.180 ГПК України.
Водночас, як слушно зазначив суд першої інстанції, що в поданих Відповідачем клопотаннях, наявних в матеріалах справи, ні в судових засіданнях, відповідач не вказував, що він має намір підготувати та подати інший зустрічний позов у цій справі, а також не зазначав про існування обставин, що перешкоджають у підготовці такого зустрічного позову в установлений законодавством строк.
Можливість поновлення/продовження процесуальних строків виникає у тому разі, коли у передбачені строки виконати певному учаснику справи певні процесуальні дії є неможливим, оскільки саме у нього виникли обставини, які перешкоджають їх реалізації та суд має право поновити/продовжити строк, установлений відповідно законом або судом, за клопотанням конкретного відповідного учасника справи в разі його пропущення з поважних причин.
Статтею 119 ГПК України регламентовано, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.
Згідно з ч. 6 ст. 180 ГПК України, зустрічна позовна заява, подана з порушенням ч.ч. 1 та 2 цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику.
Колегія суддів зазначає, що закон встановлює рівні можливості для сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки. Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми процесуальними правами, в тому числі подавати докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються.
Пропуск процесуального строку - це юридичний факт, який настає внаслідок бездіяльності уповноваженої особи в момент настання (або закінчення) цього строку з поважних причин чи з причини, що не можуть бути визнані такими, і такий, що породжує відповідні правові наслідки.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Таким чином, пропущений процесуальний строк може бути поновлений лише за заявою учасника справи у разі, якщо суд визнає наведені причини пропуску цього строку поважними, в той час як продовжити встановлений процесуальний строк суд має право також із власної ініціативи, однак у цьому разі відповідне продовження строку може мати місце лише до його закінчення.
Наведену правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 18.02.2019р. у справі № 922/1161/18, від 02.12.2019р. у справі № 921/230/19.
Матеріали справи свідчать, що АТ "ДТЕК Дніпроенерго" до зустрічного позову заяви про поновлення пропущеного строку із зазначенням поважних причин його пропуску подано не було. Доказів звернення до суду з повідомленням про необхідність продовження строку для подання зустрічного позову матеріали справи також не містять.
За таких обставин, апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду, що відповідач подав зустрічну позовну заяву з порушенням приписів ч.8 ст. 165 ГПК України, що є підставою для повернення зустрічної заяви відповідно до ч. 6 ст. 180 ГПК України.
Одночасно, апеляційний господарський суд звертає увагу на те, що обмеження, пов'язані із встановленням строків подачі зустрічного позову, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя та дотримання розумних строків розгляду справи, що є легітимною метою. Таким чином, повернення даного зустрічного позову не є перешкодою у доступі до правосуддя або порушенням права на захист, оскільки АТ "ДТЕК Дніпроенерго" не позбавлений можливості звернутися до суду у загальному порядку з відповідним позовом для захисту своїх прав.
Підсумовуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що викладені у апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування судового рішення місцевого господарського суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні Скаржником норм матеріального та процесуального права, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги.
Доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанцій під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження.
За змістом ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване судове рішення підлягає залишенню без змін.
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Скаржника.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 05.01.2026 у справі №908/315/25- залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 05.01.2026 у справі №908/315/25 - залишити без змін.
Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Скаржника.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст. ст. 286-289 ГПК України.
Головуючий суддя С.В. Мартинюк
Суддя Ю.А. Джепа
Суддя Ю.В. Фещенко