Справа № 214/11518/25
2/214/1893/26
Іменем України
(заочне)
24 лютого 2026 рокуСаксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі головуючого судді Фролової Н.М., за участю секретаря судового засідання Сліпенької Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривий Ріг в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
Позивач ОСОБА_1 звернулася до Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області із позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів в якому просить суд: стягнути аліменти з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Урожайне, Бериславського району, Херсонської області, на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі частини всіх видів заробітку (доходу), щомісячно, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що сторони від шлюбу мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Син зареєстрований за місцем реєстрації відповідача, але фактично постійно проживає разом з позивачем за її місцем реєстрації. Відповідач не бере участі у витратах на дитину. На даний час дитина повністю перебуває на утриманні ОСОБА_1 , проте доходи позивача не дозволяють у повній мірі покрити потреби дитини. З метою захисту прав дитини на належне утримання з боку батька, позивач вимушена звернутися до суду з позовною заявою про стягнення аліментів.
Позивач в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином. Надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутністю, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином. Будь яких заяв або клопотань про розгляд справи без його участі та/або перенесення судового засідання до суду не надходило.
Відповідно до ст.280 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), суд вважає за можливе проводити заочний розгляд справи у відсутності відповідача, на підставі наявних у справі доказів.
На підставі ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України, в разі неявки всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши всі обставини по справі та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 24 грудня 2011 року ОСОБА_2 уклав шлюб з ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 . Прізвище дружини після реєстрації шлюбу « ОСОБА_5 ».
Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_3 , народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що 17 грудня 2013 року складено відповідний актовий запис №1288, батьком є ОСОБА_2 , матір'ю є ОСОБА_1 .
Як вбачається з витягу з реєстру територіальної громади №2025/015504392 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 06.12.2002 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно з акту від 26.11.2025 року вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , фактично без реєстрації, проживає зі своєю матір'ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_1 .
Приписами ст. 141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дітей і проживання батьків окремо від них не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дітей.
Статтею 150 СК України визначені обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини, а саме: батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (ч. 3 ст. 181 СК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
У силу положень ст. 183 СК України розмір аліментів визначається у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини.
При цьому підстави визначення розміру аліментів у частках до заробітку (доходу) або у твердій сумі визначаються з урахуванням як положень ст. 182 СК України, так і положень ст. ст. 183, 184 СК України.
Отже, відповідно до ст. 183 та ст. 184 СК України за рішенням суду розмір аліментів визначається у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Сімейний кодекс України передбачає підстави для визначення розміру аліментів, але не пов'язує їх виключно зі способом присудження (ч. 3 ст. 181 СК України). З огляду на відсутність імперативної заборони розмір аліментів і спосіб стягнення аліментів може бути визначений судом з урахуванням фактичних обставин справи, які встановлені судом та які на які посилався позивач. При цьому право застосування норми права належить виключно суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
У відповідності з ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Суд враховує, що доказів щодо сплати аліментів на утримання інших дітей, непрацездатних дружини, батьків, а також що відповідач має нерегулярний, мінливий дохід не надано, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про те, що відповідач в змозі виплачувати 1/4 частину свого доходу з урахуванням того, що розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, тому з відповідача слід стягувати на користь позивача аліменти на утримання дитини в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку /доходу/ щомісячно, але не менш ніж 50% від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно до повноліття дитини, починаючи від дня пред'явлення позову, тому позов підлягає задоволенню.
Відповідно дост.430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Згідно до ст.141 ЦПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача.
Керуючись ст. ст. 180-184 СК України, ст. ст.4, 13, 19, 76-81, 141, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менш ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 27 листопада 2025 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави 1211,20 грн. судового збору.
Рішення щодо стягнення аліментів підлягає негайному виконанню в межах стягнення суми платежу за один місяць.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повий текст рішення складено 24.02.2026.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Суддя Н.М.Фролова