Справа № 183/4850/15
№ 1-кп/183/121/25
20 лютого 2026 року м. Самар
Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні № 12015040350000871 від 28 травня 2015 року відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, одруженого, громадянина України, не працюючого, із середньо - технічною освітою, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121, ч.3 ст.146 КК України,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Дніпропетровська; громадянина України, розлученого, не працюючого, з середньо - спеціальною освітою, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 146 КК України,
за участі:
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
обвинувачених ОСОБА_3 ,
ОСОБА_4
в с т а н о в и ла :
27.05.2015 року о 01 годині 00 хвилин ОСОБА_4 , на своєму автомобілі марки ВАЗ 21121 д.н. НОМЕР_1 , разом зі своїми знайомими ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , та двома невстановленими під час досудового розслідування особами матеріали відносно яких виділені в окреме провадження на автомобілі «Шкода», яка під час досудового розслідування не встановлена, приїхали до будинку № 46 по вул. Семафорній м. Дніпропетровська, з метою знайти ОСОБА_8 , якого підозрювали у вчиненні крадіжки ноутбука у ОСОБА_4 .
У вказаний час біля будинку №46 по вул. Семафорній м. Дніпропетровська
ОСОБА_7 , який сидів в автомобілі ВАЗ 21121 побачив стоячий автомобіль таксі марки «Део Ланос», в якому знаходився ОСОБА_8 про що повідомив знайомих, які сиділи поруч в автомобілі.
Після чого, ОСОБА_3 для спілкування з ОСОБА_8 вийшов з автомобіля ВАЗ 21121 та підійшов до автомобіля таксі «Део Ланос» та запропонував останньому вийти з салону автомобіля для бесіди з приводу крадіжки ноутбука, який належав ОСОБА_4 .
Під час бесіди ОСОБА_8 відмовився виходити з салону автомобіля у зв'язку з чим відбулася словесна сварка під час якої ОСОБА_3 почав із застосуванням сили витягувати ОСОБА_8 із автомобіля. В цей момент до розслідування осіб в масках матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, які допомогли витягнути ОСОБА_8 із автомобіля.
Знаходячись на вулиці ОСОБА_8 почав виражати не подобу діям вищевказаних осіб, в результаті чого ОСОБА_3 наніс останньому один удар кулаком в обличчя, від чого ОСОБА_8 присів, а ОСОБА_3 наніс ще один удар ногою по голові останньому. В цей момент до ОСОБА_8 також підбіг ОСОБА_7 та двоє невстановлених під час досудового розслідування осіб в масках відносно яких матеріали виділені в окреме провадження, в руках у яких знаходились невстановлені під час досудового розслідування предмети схожі на дерев'яні палиці, які також стали наносити чисельні удари по різним частинам тіла
ОСОБА_8 , чим заподіяли потерпілому фізичних страждань.
Після чого ОСОБА_3 , ОСОБА_7 та двоє невстановлених осіб в масках матеріали відносно яких виділені в окреме провадження почали затягувати ОСОБА_8 в автомобіль ВАЗ 21121, але останній почав кричати та чинити опір вищевказаним особам. В свою чергу для подолання опору ОСОБА_3 , ОСОБА_7 та двоє невстановлених осіб в масках матеріали відносно яких виділені в окреме провадження продовжували наносити численні удари руками, ногами та невстановленими під час досудового розслідування предметами схожими на палиці по різним частинам тіла, чим заподіяли потерпілому фізичних страждань.
Після того, як ОСОБА_3 , ОСОБА_7 та двом невстановленим особам в масках матеріали відносно яких виділені в окреме провадження не вдалося подолати опір ОСОБА_8 та затягти останнього до салону автомобіля ВАЗ у ОСОБА_7 ,
ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та двох невстановлених осіб в масках виник спільний злочинний умисел спрямований на викрадення ОСОБА_8 , після чого невстановлена особа в масці матеріали відносно якої виділені в окреме провадження вигукнула ОСОБА_4 , відчинити багажник свого автомобіля.
Реалізуючи спільний злочинний умисел 27.05.2015 року близько 01 години 40 хвилин ОСОБА_4 відчинив багажник свого автомобіля, а ОСОБА_7 , ОСОБА_3 та двоє невстановлені особи в масках матеріали відносно яких виділені в окреме провадження діючи спільно, із застосуванням насильства, яке супроводжувалось нанесенням тілесних ушкоджень по різним частинам тіла ОСОБА_8 затягли останнього в багажник автомобіля ВАЗ 21121.
Потім, ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 сіли в автомобіль ВАЗ 21121 під керуванням ОСОБА_4 , а двоє невстановлених під час досудового розслідування особи в масках матеріали відносно яких виділені в окреме провадження сіли в невстановлений під час досудового розслідування автомобіль «Шкода», та рушили до обумовленого місця, а саме до берега річки Дніпро поблизу МРЕО 2, який розташований по вул. Малиновського 130
м. Дніпропетровська.
Продовжуючи свої злочинні дії 27.05.2015 року о 02 годині 00 хвилин ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на автомобілі ВАЗ 21121 під керуванням ОСОБА_4 та двоє невстановлених під час досудового розслідування осіб в масках матеріали відносно яких виділені в окреме провадження на невстановленому під час досудового розслідування автомобілі «Шкода» приїхавши до берега р. Дніпро, розташований по вул. Малиновського, 130, м. Дніпропетровська в 100 метрах від МРЕВ № 2 де двоє невстановлених під час досудового розслідування осіб в масках матеріали відносно яких виділені в окреме провадження витягли з багажного відділення автомобіля ОСОБА_8 та кинули його на землю. Під час розмови з приводу викраденого ноутбуку ОСОБА_8 відмовився повідомляти про його місцезнаходження, у зв'язку з чим в цей час у ОСОБА_7 , ОСОБА_3 та двох невстановлених під час досудового розслідування осіб в масках матеріали відносно яких виділені в окреме провадження виник злочинний умисел, направлений на заподіяння тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_8 ,
Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_7 , ОСОБА_3 та двоє невстановлених під час досудового розслідування осіб в масках матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, діючи умисно, розуміючи злочинний характер своїх дій та настання суспільно-небезпечних наслідків, почали спричиняти тілесні ушкодження ОСОБА_8 .
Так, ОСОБА_7 наніс два удари кулаком правої руки по обличчю
ОСОБА_8 , після цього невстановлені під час досудового розслідування особи в масках матеріали відносно яких виділені в окреме провадження почали наносити останньому предметами схожими на дерев'яні палиці, численні удари по голові та тулубу, від зазначених ударів ОСОБА_8 присів, а ОСОБА_7 наніс останньому один удар кулаком по спині, після чого ОСОБА_8 впав на землю на спину. В цей момент до ОСОБА_8 підійшов ОСОБА_3 та наступив обома ногами на обличчя останнього після чого ОСОБА_8 втратив свідомість.
В подальшому близько 02 годині 20 хвилин ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , та ОСОБА_4 поклали в салон автомобіля ВАЗ 21121 д.н. НОМЕР_1 непритомного ОСОБА_8 , та на зазначеному автомобілі під керуванням ОСОБА_4 направились в АДРЕСА_3 в період часу з 05 годин 30 хвилин до 15 годин 55 хвилин продовжили незаконно утримувати ОСОБА_8 .
В 16 годин 00 хвилин 27.05.2015 року вказані особи продовжуючи незаконно утримувати ОСОБА_8 посадили останнього в автомобіль ВАЗ 21121 та вивезли на трасу неподалік від с. Кільчень Новомосковського району, де завернувши його у ковдру близько 16 годин 30 хвилин залишили в лісосмузі біля траси Перещепино - Новомосковськ.
Від отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_8 помер через 8-16 годин до моменту огляду трупу, який проводився з 09 години 20 хвилин 28.05.2025 року, тобто в період часу з 18 години 20 хвилин по 01 годину 20 хвилин 28.05.2015 року.
Таким чином своїми умисними діями ОСОБА_7 , ОСОБА_3 та двоє не встановлені під час досудового розслідування особи матеріали відносно яких виділені в окреме провадження згідно висновку судово - медичної експертизи № 253/Е/Д заподіяли не менше 13 ударів в область голови, двох в область шиї та як мінімум 25 травматичних дій в область тулубу та кінцівок.
Згідно висновку судово - медичної експертизи № 253/Е спричинили тілесні ушкодження у виді 11 синців, розташованих на лобі справа та зліва, в правій скроневій області голови, навколо очей, на спинці та кінчику носу, лівій вушній раковині, в лівій завушній області, на нижній губі зліва, на підборідді, садна в правій скроневій області, на підборідді, крововилива та забитої рани на внутрішній поверхні нижньої губи зліва, крововилива під тверду мозкову оболонку в області правої півкулі мозку у виді 150 мл. згортків крові, крововиливів під м'які мозкові оболонки лобних, тім'яних скроневої часток та півкуль мозочка, вторинних крововиливів в білій речовині Варолієвого моста, які у своєї сукупності, за ступенем тяжкості мають ознаки тяжких, як небезпечних для життя та приведші до наступу смерті, а також садно на передній поверхні грудної клітки справа та зліва, прямі розгинальні переломи 9,10-го ребер по середній паховій лінії справа та 3,4-го по середньо-ключичній зліва з крововиливами у навколишні м'які тканини без ушкодження пристінкової плеври, які у своїй сукупності мають ознаки середнього ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, оскільки могли привести до тривалого розладу здоров'я на строк перевищуючий 21-н день при умові збереження життя потерпілого. Тілесні ушкодження у виді синців, на передній поверхні шиї, в області лівого надпліччя, на внутрішній поверхні лівого плечу, лівого передпліччя (три), тильній поверхні кисті лівої руки, правій боковій поверхні животу, в області лівої лопатки, на передній поверхні обох гомілок, тильній поверхні стоп, внутрішній поверхні лівої стопи, садин на правій бічній поверхні шиї, в проекції правої ключиці, на зовнішній поверхні правого плечового суглобу, правого плечу, задній поверхні ліктьових суглобів, тильній поверхні передпліч та кисті, правій боковій поверхні животу, на спині по всій поверхні, на передній поверхні колінних суглобів, та верхньої третини гомілок мають ознаки легких тілесних ушкоджень.
Таким чином дії ОСОБА_3 слід кваліфікувати за ч. 3 ст. 146 КК України, тобто викрадення людини, вчинене за попередньою змовою групою осіб, яке супроводжувалося заподіянням потерпілому фізичних страждань та таке, що спричинило тяжкі наслідки.
Також умисні дії ОСОБА_3 слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, та таке, що спричинило смерть потерпілого.
Умисними діями ОСОБА_4 заподіяв потерпілому ОСОБА_8 фізичних страждань.
Таким чином дії ОСОБА_4 слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 146 КК України, тобто викрадення людини, вчинене за попередньою змовою групою осіб, що супроводжувалося заподіянням потерпілому фізичних страждань.
Адвокат ОСОБА_9 заявив клопотання про звільнення обвинувачених
ОСОБА_4 та ОСОБА_3 клопотання про закриття даного кримінального провадження у зв'язку із закінченням строків давності притягнення ОСОБА_4 та ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності за вчинення ними кримінального правопорушення, оскільки строк притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_4 та ОСОБА_3 закінчився.
Обвинувачений ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , кожен окремо, підтримали заявлене клопотання та просили його задовольнити.
Прокурор не заперечував проти задоволення клопотання сторони захисту, просив суд його задовольнити клопотання та звільнити обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності.
Вислухавши думку учасників судового процесу, кожного окремо, розглянувши клопотання та матеріали кримінального провадження, суд прийшов до таких висновків.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
У відповідності до ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Ч. 3 ст. 288 КПК України передбачено, що суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
П. 4 ч. 1 ст. 49 КК України визначає, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло десять років - у разі вчинення кримінального правопорушення, за який передбачено покарання у виді штрафу в розмірі не більше двадцяти п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше десяти років.
Так, обвинувачений ОСОБА_4 вперше вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 146 КК України, санкція якого передбачає найбільш суворе покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років.
Дане кримінальне правопорушення віднесено законом до не тяжких злочинів.
Також, обвинувачений ОСОБА_3 вперше вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч.2 ст. 121 КК України та ч. 3 ст. 146 КК України, санкція яких передбачає найбільш суворе покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років.
Дані кримінальні правопорушення віднесено законом до тяжких злочинів.
Відповідно до обвинувального акту ОСОБА_4 та ОСОБА_3 вчинили кримінальне правопорушення 27 травня 2015 року, тобто з моменту вчинення ОСОБА_4 та ОСОБА_3 кримінального правопорушення минуло понад 10 років.
Захисник ОСОБА_9 , в судовому засіданні заявив клопотання про закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України та про його звільнення від кримінальної відповідальності на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності, зазначивши, що їм зрозуміла суть пред'явленого обвинувачення та підстава звільнення від кримінальної відповідальності - закінчення строку давності притягнення до кримінальної відповідальності та наслідки такого звільнення.
У відповідності до п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» таке звільнення є обов'язковим, за винятком випадку застосування давності, передбаченого ч. 4 ст. 49 КК.
Окрім цього, ВП ВС (Постанова від 17.06.2020 року у справі № 598/1781/17, провадження № 13-47кс20) звертає увагу, що звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК (сплив строків давності) є безумовним і здійснюється судом незалежно від факту примирення з потерпілим, відшкодування обвинуваченим шкоди потерпілому, щирого каяття тощо.
Таким чином, викладені вище обставини свідчать про те, що обвинувачені
ОСОБА_4 та ОСОБА_3 підлягають звільненню від кримінальної відповідальності на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, а кримінальне провадження №12015040350000871 від 28 травня 2015 року відносно ОСОБА_4 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч.2 ст.146 КК України та ОСОБА_3 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121, ч.3 ст.146 КК України, - закриттю на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
З урахуванням наведеного, керуючись ст. ст. 49 КК України, ст. ст. 284-287, ст. 371, 372, 376 КПК України, суд, -
п о с т а н о в и ла :
Клопотання захисника - адвоката ОСОБА_9 про звільнення обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності, у зв'язку із закінченням строків давності у кримінальному провадженні №12015040350000871 від 28 травня 2015 року - задовольнити.
Звільнити обвинуваченого ОСОБА_3 , від кримінальної відповідальності у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121, ч.3 ст.146 КК України, на підставі ст. 49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності.
Кримінальне провадження №12015040350000871 від 28 травня 2015 року за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121, ч.3 ст.146 КК України, - закрити у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
Звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 , від кримінальної відповідальності у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 146 КК України, на підставі ст. 49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності.
Кримінальне провадження №12015040350000871 від 28 травня 2015 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 146 КК України, - закрити у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
Ухвала може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1