Провадження № 1-кп/932/1840/25
Справа № 932/19109/25
25 лютого 2026 року Шевченківський районний суд міста Дніпра
у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю:
прокурора (в режимі відеоконференції) ОСОБА_3
захисника - адвоката (в режимі відеоконференції) ОСОБА_4
обвинуваченого (в режимі відеоконференції) ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дніпро, обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні №42023052210001679, за обвинуваченням:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Виноградівка Болградського району Одеської області, з середньою освітою, військовослужбовця військової служби за мобілізацією, який проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , у військову званні «солдат», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.408 КК України,-
В провадженні Шевченківського районного суду міста Дніпра перебуває обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні №42023052210001679 відносно ОСОБА_5 за ч.4 ст.408 КК України.
Під час судового засідання, прокурор заявив клопотання щодо продовження запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою в умовах гауптвахти строком на 60 днів на підставі п.1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, без визначення розміру застави, так як обвинувачений, враховуючи тяжкість скоєного кримінального правопорушення може переховуватись від суду з метою уникнення відповідальності, впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню, а також продовжити вчинювати нові кримінальні правопорушення.
Обвинувачений категорично заперечував проти клопотання прокурора.
Захисник - адвокат ОСОБА_4 заперечував проти клопотання прокурора та вказав, що клопотання є аналогічним попередньому, без обґрунтування ризиків та підстав. Звернув увагу, що лише тяжкість не може бути підставою для продовження запобіжного заходу.
Розглядаючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою в умовах гауптвахти обвинуваченому ОСОБА_5 строком на 60 днів, суд, вислухавши думку учасників судового процесу, приходить до висновку щодо доцільності продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в умовах гауптвахти.
Так, станом на 25 лютого 2026 року, строк тримання під вартою в умовах гауптвахти обвинуваченого ОСОБА_5 спливає, судовий розгляд триває, письмові докази не досліджено, свідки не допитані.
При цьому, ОСОБА_5 обвинувачується у скоєнні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі, а отже усвідомлюючи відповідальність, яка йому загрожує у випадку доведеності його вини, існує реальний ризик того, що ОСОБА_5 може переховуватися від суду, чим перешкоджатиме кримінальному провадженню.
Також, судом враховано й те, що обвинувачений зареєстрований за межами міста Дніпра, що також дає обґрунтовану підставу вважати наявність ризику, що ОСОБА_5 може без перешкод залишити місце мешкання з метою ухилення від суду, тим самим перешкоджати розгляду справи.
Крім того, враховуючи стадію судового провадження, коли судовий розгляд справи триває, свідки не допитані, а докази не досліджені, існує висока вірогідність вчинення з боку обвинуваченого ОСОБА_5 впливу на свідків, місце перебування яких йому відоме, у зв'язку із чим підстави для зміни йому запобіжного заходу також відсутні.
Крім того, обвинувачений є військовослужбовцем, має місце реєстрації поза межами міста Дніпра, немає офіційного джерела доходу, з урахуванням чого суд вважає доведеними ризики, передбачені п. 4 ч.1 ст.177 КПК України.
Також, при вирішенні питання доцільності продовження строку тримання під вартою, суд, враховує дані про особу обвинуваченого, характер та обставини вчиненого ним кримінального правопорушення, яке свідчить про відсутність у ОСОБА_5 стримуючих факторів від вчинення інших кримінальних правопорушень, а також дає суду обґрунтовану підставу вважати наявність ризику вчинення останнім інших кримінальних правопорушень.
Оцінюючи вищевказані обставини, суд, приймає до уваги, що хоча і тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту, а тому доводи сторони захисту в цій частині судом не приймаються.
Суд враховує характер кримінального правопорушення вчиненого обвинуваченим, яке має високий ступінь суспільної небезпеки, зумовленої наслідками не лише для конкретної особи, а й для суспільства та те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства, що в даному випадку виправдовує тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою в умовах гауптвахти і застосування саме такого запобіжного заходу у цьому випадку буде виправданим з точки зору наявності відповідного суспільного інтересу.
Так, ризики вчинення обвинуваченим дій, передбачених частиною першою статті 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення судом обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. При цьому, чинне законодавство не вимагає підтвердження того, що обвинувачений обов'язково здійснюватиме такі дії. Однак суду необхідно встановити, чи обвинувачений наразі має об'єктивну можливість їх реалізації в майбутньому.
Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України однією з підстав для продовження строку тримання під вартою особи є наявність обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою
Таким чином, враховуючи наведене, судом встановлено об'єктивне існування обставин, які виправдовують подальше тримання під вартою в умовах гауптвахти ОСОБА_5 та наявність обґрунтованих ризиків, а будь-яких об'єктивних даних, які б безумовно свідчили про зміну або відсутність обставин для зміни обвинуваченому запобіжного заходу стороною захисту не наведено.
Доводи сторони захисту щодо аналогічного клопотання прокурора, як підстава відмови у задоволенні клопотання, судом не приймається, оскільки при вирішенні кожного разу питання про продовження обраного обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу суд, окрім обставин, передбачених ст.178 КПК України, також враховує стадію процесу, об'єм досліджених доказів та об'єм доказів, які ще необхідно дослідити, з огляду на тяжкість пред'явленого обвинувачення та наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України.
Також суд враховує, що наразі на території України введений воєнний стан, що суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень та якісно погіршує криміногенну обстановку, а відтак застосування більш м'якого запобіжного заходу, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Крім того, враховуючи те, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, з урахуванням вищенаведених ризиків, обставин справи, даних про особу, суд не вбачає підстав для визначення альтернативного запобіжного заходу - застави.
На підставі викладеного, суд, вважає доцільним продовжити застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в умовах гауптвахти строком на 60 днів.
Керуючись ст.ст. 177-178, 183, 194, 196-197, 331, 376 КПК України, -
Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в умовах гауптвахти ІНФОРМАЦІЯ_2 строком на 60 днів стосовно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Продовжити застосування щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в умовах гауптвахти ІНФОРМАЦІЯ_2 строком на 60 днів, тобто до 25 квітня 2026 року, включно.
Розмір застави не визначати.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду в установлений Законом строк.
Суддя ОСОБА_1