Провадження № 33/821/157/26 Справа № 690/682/25 Категорія: ч. 1 ст. 130, ч.5 ст. 126 КУпАПГоловуючий у І інстанції Вахнова Л. А. Доповідач в апеляційній інстанції Поєдинок І. А.
20 лютого 2026 року Суддя Черкаського апеляційного суду Черкаської області Поєдинок І.А., за участю захисника Бабенка Р.В., розглянувши апеляційну скаргу захисника в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Багачевського міського суду Черкаської області від 24 грудня 2025 року, якою -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт № НОМЕР_1 , виданий 12.12.2018 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ,
визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 та ч. 5 ст.126 КУпАП, та з урахуванням положень ст. 36 КУпАП застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день винесення постанови становить 40800,00 (сорок тисяч вісімсот) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п'ять) років без оплатного вилучення транспортного засобу. Стягнуто з ОСОБА_1 , в дохід держави 605,60 грн. судового збору.
Відповідно до постанови суду першої інстанції, ОСОБА_1 28.09.2025 року о 22 год. 43 хв., у порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху, керував транспортним засобом Volkswagen Golf, н.з. НОМЕР_3 , по вул. Миру, 4 в м. Багачеве, з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, та від проходження огляду на місці зупинки та до медичного закладу відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 28.09.2025 року вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Також ОСОБА_1 , якого постановою відділу поліцейської діяльності№1 (м. Тальне) Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області від 15.04.2025 року серії ЕНА № 4506510 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП, повторно упродовж року, в порушення п.п. а) п. 2.1 Правил дорожнього руху, 28.09.2025 року о 22 год. 43 хв. керував автомобілем Volkswagen Golf, н.з. НОМЕР_3 , по вул. Миру, 4, в м. Багачеве Звенигородського району Черкаської області, не маючи права керування даним транспортним засобом. Своїми діями ОСОБА_1 28.09.2025 року вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Постановою Багачевського міського суду Черкаської області від 24 грудня 2025 року, ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 та ч. 5 ст.126 КУпАП, та з урахуванням положень ст. 36 КУпАП застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день винесення постанови становить 40800,00 (сорок тисяч вісімсот) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п'ять) років без оплатного вилучення транспортного засобу. Стягнуто з ОСОБА_1 , в дохід держави 605,60 грн. судового збору.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, захисник подав апеляційну скаргу в якій просить:
1. Постанову Багачевського міського суду Черкаської області від 24.12.2025 року - скасувати.
2. Провадження у справі відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Вважає, дану постанову незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи та істотним порушенням норм процесуального права.
Суд першої інстанції проігнорував доводи захисту про те, що ОСОБА_1 це керував ТЗ, а лише перебував біля нього, коли той вже був нерухомий.
Вказує, що відповідно до ст. 266 КУпАП та «Інструкції №1452/735», огляд на стан сп'яніння та/а фіксація відмови від нього проводиться в присутності двох свідків. У протоколі серії ЕПР1 №467903 у графі «Свідки» поліцейським ОСОБА_2 власноруч зазначено: « не залучались».
Поліцейський ОСОБА_2 за один і той самий епізод виніс постанову за ч. 1 ст. 126 КУпАП (непред'явлення документів) та склав протокол за ч. 5 ст. 126 КУпАП (керування без права, повторно). Це порушує ст. 61 Конституції України.
Крім того, повторність не доведена належним чином. Долучена роздруківка з бази «АРМОР» є доказом набрання попередньою постановою законної сили.
ОСОБА_1 - поранений військовослужбовець (ВЛК). На відео зафіксовано його вимогу про надання правової допомоги, яка була цинічно проігнорована поліцією.
Суд першої інстанції не врахував, що всі докази у справі є «плодами отруєного дерева» внаслідок незаконної зупинки та порушення процедури огляду.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення захисника, який підтримав подану апеляційну скаргу, перевіривши законність та обгрутнованість апеляційної скарги вважаю, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до положень ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. При цьому, він не обмежений її доводами, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, також апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обгрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необгрунтованим відхилення їх місцевим судом.
Згідно положення ст. 33 КУпАП, суд при накладенні адміністративного стягнення враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Вважаю, що зазначена постанова судді є законною та обґрунтованою.
Суддя районного суду вірно встановив фактичні обставини справи, та прийняв обґрунтоване рішення щодо доведеності вини гр. ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Так, ОСОБА_1 28.09.2025 року о 22 год. 43 хв., у порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху, керував транспортним засобом Volkswagen Golf, н.з. НОМЕР_3 , по вул. Миру, 4 в м. Багачеве, з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, та від проходження огляду на місці зупинки та до медичного закладу відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 28.09.2025 року вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Також ОСОБА_1 , якого постановою відділу поліцейської діяльності№1 (м. Тальне) Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області від 15.04.2025 року серії ЕНА № 4506510 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП, повторно упродовж року, в порушення п.п. а) п. 2.1 Правил дорожнього руху, 28.09.2025 року о 22 год. 43 хв. керував автомобілем Volkswagen Golf, н.з. НОМЕР_3 , по вул. Миру, 4, в м. Багачеве Звенигородського району Черкаської області, не маючи права керування даним транспортним засобом. Своїми діями ОСОБА_1 28.09.2025 року вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується наступними доказами:
- даними протоколу про адміністративне порушення серії ЕПР1 № 467903 від 29.09.2025 року, де зазначено, що ОСОБА_1 28.09.2025 року о 22 год. 43 хв., у порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху, керував транспортним засобом Volkswagen Golf, н.з. НОМЕР_3 , по вул. Миру, 4 в м. Багачеве, з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, та від проходження огляду на місці зупинки та до медичного закладу відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 28.09.2025 року вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.(а.с.1);
- даними акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого в зв'язку з виявленням у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, працівниками поліції було запропоновано пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Драгер», на що останній відмовився.(а.с.2);
- даними направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебуванням під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 28.09.2025 року, де зазначено, що ОСОБА_1 відмовився від проходження освідування у встановленому законом порядку в медичному закладі «Богачевська БЛІЛ»(а.с.3);
- даними відеозапису наявними в матеріалах справи та з якого вбачаються обставини викладені в протоколі про адміністративне правопорушення.(а.с.10).
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ч.1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху України - водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Невизнання ОСОБА_1 своєї вини розцінюю як бажання уникнути відповідальності за вчинення даного правопорушення, оскільки зазначені обставини викладені в апеляційній скарзі не спростовують факт керування ОСОБА_1 автомобілем в стані алкогольного сп'яніння, відмови від проходження освідування та не звільняють його від відповідальності за скоєне.
Доводи апелянта про те, що суд першої інстанції виніс незаконну постанову щодо ОСОБА_1 , у зв'язку з невідповідністю висновків судді фактичним обставинам справи, а також через порушення норм матеріального і процесуального права, є необґрунтованим та спростовуються даними відеозапису.
Так, суд першої інстанції обґрунтовано притягнув ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, зокрема його вина підтверджується зібраними доказами, які містяться в матеріалах справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 467903 від 29.09.2025 року, даними акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, щодо ОСОБА_1 , даними направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебуванням під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 28.09.2025 року, щодо ОСОБА_1 , даними відеозапису наявними в матеріалах справи та з якого вбачаються обставини викладені в протоколі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до приписів ст. 266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів.
Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Відповідно до Порядку огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Згідно з положеннями Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України09.11.2015 № 1452/735 ознаками алкогольного сп'яніння є:
- запах алкоголю з порожнини рота;
- порушення координації рухів;
- порушення мови;
- виражене тремтіння пальців рук;
- різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя;
- поведінка, що не відповідає обстановці.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП підтверджується наступними доказами:
- даними протоколу про адміністративне порушення серії ЕПР1 № 467878 від 29.09.2025 року, де зазначено, що ОСОБА_1 , 29.09.2025 року, повторно упродовж року, в порушення п.п. а) п. 2.1 Правил дорожнього руху, 28.09.2025 року о 22 год. 43 хв. керував автомобілем Volkswagen Golf, н.з. НОМЕР_3 , по вул. Миру, 4, в м. Багачеве Звенигородського району Черкаської області, не маючи права керування даним транспортним засобом. Своїми діями ОСОБА_1 28.09.2025 року вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.(а.с.1);
- даними постанови відділу поліцейської діяльності №1 (м. Тальне) Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області від 15.04.2025 року, серії ЕНА № 4506510, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП.(а.с.6);
- даними відеозапису з нагрудної камери поліцейського від 28.09.2025 року.(а.с.10);
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною 5 статті 126 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, а саме накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п'яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Відповідно до п. 2.1 (а) Правил дорожнього руху, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Згідно ч. ч. 9, 10 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353-ХІІ, право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. Забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Таким чином, зважаючи на встановлені судом фактичні дані, дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковано за ч. 5 ст. 126 КУпАП, як повторне протягом року керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Надані докази, не викликають у суду сумнівів, оскільки вони є логічними, послідовними та узгоджуються з матеріалами справи.
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що зазначені в матеріалах справи докази не суперечать одне одному, та підтверджуються відеозаписом з нагрудної бодікамери поліцейських.
Невизнання ОСОБА_1 своєї вини розцінюю як бажання уникнути відповідальності за вчинення даного правопорушення, оскільки зазначені обставини викладені в апеляційній скарзі, не спростовуються його вини у вчиненні адміністративного правопорушення та підтверджуються відеофіксацією патрульних поліцейських.
Отже, даючи оцінку наявним у справі дослідженим доказам як окремо, так і в їхній сукупності, суд апеляційної інстанції вважає, що у діянні ОСОБА_1 вбачається порушення Правил дорожнього руху, яке було зафіксоване в протоколі про адміністративне правопорушення, а саме - п. 2.1а ПДР України, а також наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, оскільки щодо ОСОБА_1 встановлено наявність обох обов'язкових кваліфікуючих ознак цього складу правопорушення, зокрема: 1) керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами; 2) повторність вчинення такого правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
З відеозапису наявного в матеріалах справи вбачається, що працівником поліції було повідомлено ОСОБА_1 про підозру в ознаках алкогольного сп'яніння, що висловлювалися, як запах з порожнини рота та роз'яснення йому необхідності проходження огляду на місці зупинки чи в медичному закладі, проте чітко прослідковувалась відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на місці зупинки та в медичному закладі. При цьому, ОСОБА_1 відмовився від ознайомлення з складеними відносно нього матеріалами, відмовився надавати пояснення та ставити свій підпис в матеріалах справи.
Суд апеляційної інстанції вважає, що відеозаписи є повними та вичерпно інформативними, носять безсторонній характер, позбавлені упередження та суб'єктивного ставлення і надають можливість повно та об'єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку поліцейських та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Відеозапис є належним та допустимим доказом, оскільки згідно з приписами п.1 ст.40 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року №580-УІІІ поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою, зокрема, попередження, виявлення або фіксування правопорушення.
Додані до протоколу про адміністративне правопорушення відеозаписи відповідають вимогам ст.251 КУпАП, оскільки є показаннями технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
Доводи апелянта, про те, що ОСОБА_1 не були роз'яснені його права, є необґрунтованими, оскільки вони спростовуються дослідженим у судовому засіданні відеозаписом з місця події та положеннями ст. 268 КУпАП та ст. 272 КУпАП.
Доводи апелянта про те, що на відеозаписі не зафіксовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, є також необґрунтованими та вони спростовуються матеріалами відеофіксації відеореєстратора патрульного автомобіля. На відеозаписі з місця події, розпочатого 28.09.2025 о 22 год. 44 хв. відображено рух транспортного засобу Volkswagen Golf, н.з. НОМЕР_3 , та його зупинку і перебування на водійському місці ОСОБА_1 , який не заперечував, що він керував цим транспортним засобом, та протягом відтворення всього відео не надав працівнику поліції посвідчення водія ані в паперовому, ані в електронному вигляді.
Таким чином, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується достатніми, належними та допустимими доказами у справі, а саме відомостями, викладеними у протоколах про адміністративні правопорушення, копіях постанов про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 2 ст.126 КУпАП, ч.1 ст. 126 КУпАП, відеозаписами подій, що передували складенню протоколу.
Ураховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, відповідальність за які передбачена ч. 5 ст. 126, ч.1 ст.130 КУпАП.
Доводи захисника про те, що на відеозаписі не зафіксована відмова ОСОБА_1 від проходження медичного огляду, так, як на відео зображена інша особа, є необґрунтованими.
Так, в матеріалах справи (а.с.4) наявний офіційний документ з фотокарткою ОСОБА_1 , при цьому на відео зафіксована саме ця особа, в тому числі під час відмови пройти огляд (файл 2, час 23 год. 03 хв.).
Інші доводи апелянта щодо невизнання вини у вчиненні адміністративного правопорушення спростовуються дослідженими в судовому засіданні доказами у справі та спрямовані на уникнення відповідальності.
Відповідно до ч. 2 ст.36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Відповідно до ч.1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як визначено ч. 5 ст. 126 КУпАП повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п'яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Враховуючи наведене, ОСОБА_1 слід призначити адміністративне стягнення в межах санкції ч.5 ст.126 КУпАП, як найбільш серйозного із вчинених правопорушень у виді штрафу у розмірі, визначеному вказаною частиною статті, з позбавленням права керування транспортними засобами та без застосування додаткового стягнення у вигляді оплатного вилучення автомобіля.
За таких обставинах, суд апеляційної інстанції вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, а тому скасуванню не підлягає, а апеляційну скаргу захисника в інтересах ОСОБА_1 слід залишити без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
Постанову Багачевського міського суду Черкаської області від 24.12.2025 року, якою ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 та ч. 5 ст.126 КУпАП, і з урахуванням положень ч.2 ст.36 КУпАП накладено на нього адміністративне стягнення в межах санкції ч.5 ст.126 КУпАП - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя І.А. Поєдинок