Справа №568/2073/25
Провадження №2/568/164/26
24 лютого 2026 р. м.Радивилів
Радивилівський районний суд Рівненської області суддя Сільман А.О.
секретар судового засідання Саган В.В.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали цивільної справи №568/2073/25
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»
до ОСОБА_1
про стягнення заборгованості за кредитним договором
ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 14367,88 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 26.10.2024 р. між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір надання коштів у кредит №8514657, відповідно до якого відповідачу надано кредитні кошти в сумі 8500 грн. строком на 30 днів зі сплатою відсотків за користування коштами. Проте, відповідач свої зобов'язання щодо повернення кредитних коштів не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 14367,88 грн., з яких: 7607,50 грн. заборгованість за тілом кредиту, 2510,38 грн. заборгованість за відсотками та 4250 грн. заборгованість по процентам за понадстрокове користування кредитом.
27.03.2025 р. між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу, згідно якого позивач набув право вимоги до відповідача.
Посилаючись на порушення відповідачем своїх зобов'язань, позивач просить стягнути з відповідача вищевказану заборгованість.
Ухвалою від 03.12.2025 р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.
Сторони в судове засідання не з'явилися, причини неявки не повідомили. Про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, повідомленням про вручення поштового відправлення про виклик до суду.
Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримує.
Відповідач правом на подання відзиву не скористався.
Відповідно до ст. 223 ЦПК України, неявка в судове засідання учасників справи не перешкоджає розгляду справи по суті.
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи, виходить з наступного.
Судом встановлено, що 26.10.2024 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір надання коштів у кредит №8514657 (а.с.6-13).
Згідно з п.2.1 Договору кредитодавець зобов'язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов'язується повернути кредитодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку кредиту, достроково, та сплатити кредитодавцю плату (проценти) від суми кредиту та комісію за надання кредиту.
Пунктом 2.2-2.2.4 Договору передбачено, що сума кредиту 8500 грн, строк кредитування 30 днів, процентна ставка/день 0.01% (фіксована), комісія за надання кредиту 22.21% від суми наданого кредиту, що у грошовому виразі складає 1887,85 грн. Денна процентна ставка 0.75 %, процентна ставка за понадстрокове користування 5,0%. Дата повернення кредиту (останній день) - 24.11.2024 р.. Орієнтовна реальна річна процентна ставка 1186,17 %. Орієнтовна загальна вартість кредиту 10412,50 грн.
Відповідно до п.5.5 Договору, цей договір укладається сторонами дистанційно, в електронній формі, з використанням ІКС, в результаті чого, відповідно до положень ЗУ «Про електронну комерцію», у сторін договору виникають цивільні права та обов'язки.
За користування кредитом позичальник сплачує кредитодавцю проценти у розмірі, визначеному п.2.2 Договору. Проценти за користування кредитом нараховуються на суму кредиту (його залишок), виходячи із строку фактичного користування кредитом, за кожен день (календарну дату) користування кредитом, починаючи з другого дня користування кредитом (включно) та включаючи день (дату) його повернення, до повного погашення заборгованості за договором (а.с. 6.1).
Відповідно до п.7.1 Договору, позичальник має право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або строку виплати кредиту, установлених цим договором (пролонгація) на підставі поданого до кредитодавця звернення із зазначеною датою в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час такого ініціювання. Продовження строку кредитування здійснюється шляхом укладення додаткової угоди, що підписується із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час реалізації позичальником такого права. Ініціювання позичальником продовження строку кредитування відбувається без змін умов договору в бік погіршення для позичальника, якщо інше не визначено додатковою угодою. Перелік та цифрові значення умов, що підлягають зміні у зв'язку з продовженням строку кредитування обираються позичальником самостійно під час ініціювання укладення додаткової угоди про продовження строку кредитування та визначаються у відповідній додаткові угоді, що укладається між сторонами, а також відображаються позичальнику в особистому кабінеті.
Крім того, між сторонами підписано Додаток № 1 до договору надання коштів в кредит, яким сторони узгодили строк кредитування 30 днів з 26.10.2024 р. по 24.11.2024 р., сума кредиту складає 8500 грн., проценти за користування кредитом - 24,65 грн. (а.с.13).
Договір підписаний шляхом накладання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Відповідно до інформації АТ "Юнекс Банк" від 27.11.2025 р., 26.10.2024 р. на рахунок НОМЕР_1 успішно перераховано грошові кошти в сумі 8500 грн. (а.с. 58).
У зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_1 умов кредитного договору в частині повернення тіла кредиту та сплати відсотків, утворилась заборгованість, яка згідно розрахунку позивача складає 14367,88 грн.
27 березня 2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 27/03/25 (а.с. 18-22).
Відповідно до умов договору клієнт зобов'язався відступити фактору права вимоги зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується прийняти такі права вимоги та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за відповідний реєстр за плату, у передбачений цим Договором спосіб.
Згідно п. 1.2 Договору факторингу, Сторони Погодили, що перехід від Клієнта до Фактора прав вимоги заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно Додатку № 2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників - підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості та є невід'ємною частиною цього Договору.
Крім того, між фактором та клієнтом укладено Додаткову угодою №4 від 27.05.2025 р. до договору факторингу №27/03/25 від 27.03.2025р. (а.с.23).
27.05.2025 р. ТОВ «Фінансова компанія «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» підписали акт прийому-передачі реєстру боржників №5 до Договору факторингу від 27.03.2025 р. (а.с.24).
27.05.2025 р. між ТОВ «Фінансова компанія «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» підписано акт прийому-передачі Реєстру боржників № 5 від 27.05.2025 р. до Договору факторингу від 27.03.2025 р. (а.с. 24).
Згідно витягу з реєстру боржників №5, загальна заборгованість ОСОБА_1 по договору №8514657 становить 14367,88 грн., яка складається з: заборгованості за тілом кредиту 7607,50 грн., заборгованості за відсотками 2510,38 грн. та заборгованості по процентам за понадстрокове користування кредитом 4250 грн. (а.с.26).
Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно з ч. 1 ст. 1047 ЦК України у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, договір позики укладається у письмовій формі незалежно від суми.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Нормою статті 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини 3 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону).
Згідно з ст.3 Закону України «Про електронну комерцію», одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Як вбачається з матеріалів справи, кредитний договір від 26.10.2024 р., таблиця обчислення загальної вартості кредиту (Додатки №1) підписано Мельником О.В. шляхом накладення електронного підпису одноразового ідентифікатора 502006.
Отже, між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитних договорів, які оформлені в електронній формі, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, і такі дії сторін відповідають приписам статей 6 та 627 ЦК України, статей 11 та 2 Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.
Клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу (ч.1 ст.10781 ЦК України).
Наявний в матеріалах справи договір факторингу укладений у відповідності до вимог закону, містить всі істотні умови, при його укладенні були дотримані норми ЦК України, які регулюють дані правовідносини.
Враховуючи умови п.1.2 Договору факторингу, яким передбачено, що перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі відповідного реєстру боржників, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги.
Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників - підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною цього договору, суд дійшов висновку, що ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право вимоги до відповідача по кредитному договору.
А відтак, позивачем доведено перехід права вимоги до ОСОБА_1 за договором №8514657 від ТОВ «Фінансова компанія «1 безпечне агентство необхідних кредитів» до ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів».
Згідно з частиною першою статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Суд вважає, що матеріали справи в сукупності підтверджують факт виконання позикодавцем своїх зобов'язань за кредитним договором, а саме перерахування грошових коштів на банківську картку відповідача, номер якої повідомив кредитодавцю сам відповідач.
У разі не погодження щодо здійснення операцій з грошовими коштами, відповідач міг надати виписки по своєму рахунку для спростування перерахунку коштів. Однак, будь-яких належних доказів для спростування позивних вимог відповідачкою не надано. ОСОБА_1 не спростував відсутність в нього обов'язку щодо повернення кредитних коштів, а також не довів, що такі йому не надавались в користування.
Оскільки, в порушення норм чинного законодавства та умов договорів, відповідач свої зобов'язання за договорами належним чином не виконав, кредитні кошти у визначений строк не повернув, а відтак, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача основної заборгованості по кредитному договору в сумі 7607,5 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Позивач, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту, стягнути відсотки за користування кредитними коштами в сумі 2510,38 грн. та відсотки за понадстрокове користування позикою в сумі 4250 грн.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
У відповідності до статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.
Умовами договору передбачено, що строк кредиту 30 днів, процентна ставка (фіксована) в день 0,1%, процентна ставка за понадстрокове користування 5% в день. Дата повернення кредиту (останній день) - 24.11.2024 р.. Орієнтовна реальна річна процентна ставка 1186,17 %. Орієнтовна загальна вартість кредиту 10412,50 грн. Умовами кредитного договору не передбачено порядок та умови нарахування процентної ставки за понадстрокове користування позикою.
З розрахунку вбачається, що позивачем нараховано відповідачу відсотки за користування кредитом за період 26.10.2024 р. по 24.11.2024 р. за процентною ставкою 0,01% в день, з 25.11.2024 р. по 30.01.2025 р. за процентною ставкою 1% в день, з 31.01.2025 р. по 10.02.2025 р. за процентною ставкою 5% в день на залишок заборгованості та 11.02.2025 р. за процентною ставкою 0,86 %.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц, від 04 лютого 2020 року у справі № 912/1120/16 сформульовано правову позицію, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Велика Палата Верховного Суду відхилила аргументи позивача про те, що він мав право нараховувати передбачені договором проценти до повного погашення заборгованості за кредитом. При цьому вказала, що зі спливом строку кредитування припинилося право позивача нараховувати проценти за кредитом.
Нарахування процентів поза межами встановленого сторонами строку кредитного договору законом не передбачено.
Відповідно до п.7.1 договору від 26.10.2024 р., позичальник має право продовжити строк користування позикою (пролонгація). Продовження строку користування позикою здійснюється за зверненням позичальника в електронній формі через особистий кабінет позичальника шляхом укладення додаткової угоди, що підписується із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час реалізації позичальником такого права (а.с.9).
Однак, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що позичальник ініціював продовження строку користування позикою та сторонами змінено дату повернення суми кредиту.
Оскільки, позивачем не доведено факт пролонгації договору позики, тому відсутні підстави для нарахування відсотків за користування кредитом поза межами строку кредитування (після 24.11.2024 р.).
Суд зазначає, що умови пункту 2.2.4 кредитного договору в частині зазначення процентної ставки за понадстрокове користування позикою слід тлумачити на користь відповідача як такі, що не підлягають застосуванню, оскільки умови та порядок нарахування цієї процентної ставки кредитним договором не передбачені, в матеріалах справи відсутній розрахунок із зазначенням порядку та строку нарахування відсотків.
Правила надання грошових коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту, які розміщені на сайті позикодавця, не можна вважати складовою кредитного договору щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання товариством додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної із сторін, оскільки згадані вище умови не передбачені у кредитному договорі, який безпосередньо підписаний відповідачем.
А відтак, здійснивши розрахунок відсотків в межах погодженого сторонами строку кредитування, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення 25,5 грн. відсотків (0,85 грн. х 30 днів).
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог в загальній сумі 7633 грн., що становить 53,1% від заявлених позовних вимог.
На підставі ст. 141 ЦПК України судові витрати покласти на сторони пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст.ст. 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд
Позовну заяву ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовільнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" заборгованість в сумі 7633 грн., яка складається 7607,5 грн. тіло кредиту та 25,5 грн. відсотків.
В іншій частині позову - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" 1286,3 грн. судового збору.
Рішення може бути оскаржено до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Позивач: ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" (місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, ЄДРПОУ 35625014)
Відповідач: ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 )
Повний текст рішення виготовлений 24.02.2026 р.
Суддя А.О. Сільман