Дата документу 23.02.2026Справа № 554/15827/25
Провадження № 1-кп/554/292/2026
23 лютого 2026 року м.Полтава
Шевченківський районний суд міста Полтави в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
потерпілої ОСОБА_5 ,
обвинуваченої ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому, судовому засіданні, в залі суду, кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12025170420001278 від 08.10.2025 за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Комунарськ Луганської області, громадянки України, освіта середня спеціальна, не заміжньої, не працюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, -
І. Обвинувачення, яке пред'явлене ОСОБА_6 , визнане судом доведеним та кваліфікація дій
07 жовтня 2025 року близько 15 год 05 хв ОСОБА_6 , в умовах воєнного стану, перебуваючи в приміщенні торгового залу магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що за адресою: м. Полтава, вул. Шевченка, 29, умисно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу таємно викрала з ящика для одягу жіночу сумку бренду «Parfois», вартістю 148 гривень, в якій знаходилися речі, які належали ОСОБА_5 , а саме мобільний телефон марки «iPhone XR», вартістю 8000 гривень, грошові кошти в сумі 50 гривень, паспорт громадянина України та пенсійне посвідчення на ім'я ОСОБА_5 , гаманець синього кольору, три банківські картки, зв'язка ключів, двоє сонцезахисних окулярів, які потерпілої матеріальної цінності не становлять.
Надалі ОСОБА_6 покинула місце вчинення кримінального правопорушення та розпорядилася викраденим майном на власний розсуд, чим спричинила потерпілій ОСОБА_5 матеріального збитку на загальну суму 8198 гривень.
Такі дії ОСОБА_6 слід кваліфікувати за ч.4 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), в умовах воєнного стану.
ІІ. Позиція сторін
На підтвердження пред'явленого обвинувачення ОСОБА_6 за ч.4 ст.185 КК України стороною обвинувачення подано докази, які містилися в показаннях потерпілої, свідків, у письмових доказах, речових доказах, які безпосередньо досліджені судом у ході судового розгляду.
Виступаючи в судових дебатах прокурор ОСОБА_3 вважав, що надані ним докази повністю доводять інкриміноване ОСОБА_6 кримінальне правопорушення та просив суд призначити їй покарання за ч.4 ст.185 КК України у виді 5 років позбавлення волі, застосувати до неї ст.75 КК України, звільнивши від відбування покарання з випробуванням на іспитовий строк 3 роки.
Потерпіла ОСОБА_5 при призначенні покарання обвинуваченій покладалася на розсуд суду.
Обвинувачена ОСОБА_6 вину в інкримінованому їй кримінальному правопорушенні визнала частково, просила суд перекваліфікувати її дії із ч.4 ст.185 КК України на ч.1 ст.185 КК України, оскільки кримінальне правопорушення вона, на її думку, вчинила не в умовах воєнного стану, пояснивши це тим, що заволоділа майном, яке не належало військовому та діяла не на території військового об'єкта. При цьому просила суд звільнити її від кримінальної відповідльності на підставі ст.45 КК України у зв'язку з дійовим каяттям.
По обставинах вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_6 показала суду, що 07 жовтня 2025 року близько 15 год 05 хв вона перебувала в приміщенні торгового залу магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що за адресою: м. Полтава, вул.Шевченка, 29, де побачила в ящику для одягу жіночу сумку бренду «Parfois», якою вирішила заволодіти. Для цього вона викрала сумку з речами та покинула приміщення магазину. У сумці знаходилися речі: мобільний телефон марки «iPhone XR», грошові кошти в сумі 50 гривень, паспорт громадянина України та пенсійне посвідчення на ім'я ОСОБА_5 , гаманець синього кольору, три банківські картки, зв'язка ключів, двоє сонцезахисних окулярів.
Захисник обвинуваченої ОСОБА_4 у ході судового розгляду та судових дебатів висловив свої твердження та просив при призначенні покарання врахувати позитивні характеризуючі дані ОСОБА_6 , повне відшкодування нею завданої шкоди шляхом повернення викраденого майна.
IІІ. Докази, надані стороною обвинувачення на підтвердження обставин кримінального провадження та їх оцінка судом
Відповідно дост.94 КПК України кожен доказ повинен бути оцінений з точки зору належності, допустимості і достовірності, а в сукупності зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку.
У ст.85 КПК України належність доказів відображає положення про те, що на підставі цих даних установлюється наявність чи відсутність фактів і обставин, які мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Відповідно до ст.86 КПК України допустимість доказів означає отримання фактичних даних у встановленому законом порядку.
Щодо ознаки достовірності доказів, то вона закладена у розумінні фактичних даних як правдивих відомостей. Під достатністю слід розуміти сукупність належних та допустимих фактичних даних, які у своїй єдності забезпечують відображення всіх елементів предмета доказування та приводять до висновку про доведеність (недоведеність) обставин кримінального провадження, тоді як критерій взаємопов'язаності слід розглядати з тієї позиції, що докази не повинні суперечити один одному чи створювати неоднозначне уявлення про ті чи інші факти.
На розгляд суду прокурором, на підтвердження висунутого проти обвинуваченої ОСОБА_6 обвинувачення надано такі докази, які суд оцінив з точки зору їх належності, достовірності, допустимості та достатності.
07.10.2025 року ОСОБА_5 звернулася до правоохороних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення, в якій зазначила, що 07.10.2025 року близько 15 год 05 хв в приміщенні торгового залу магазину «Smart Store», що за адресою: м. Полтава, вул. Шевченка, 29 нею виявлено зникнення належної їй сумки бренду «Parfois», в якій знаходилися мобільний телефон марки «iPhone XR», грошові кошти в сумі 50 гривень, паспорт громадянина України та пенсійне посвідчення на її ім'я, гаманець синього кольору, три банківські картки, зв'язка ключів, двоє сонцезахисних окулярів (а.с.59).
Потерпіла ОСОБА_5 показала суду, що 07 жовтня 2025 року близько 15 год 05 хв вона з донькою ОСОБА_7 прибула в магазин « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що за адресою: м. Полтава, вул. Шевченка, 29 та поклала сумку з речами в ящик для одягу. Через незначний час виявила зникнення сумки з речами, а саме мобільного телефона марки «iPhone XR», грошових коштів у сумі 50 гривень, паспорта громадянина України та пенсійного посвідчення на ім'я ОСОБА_5 , гаманця синього кольору, трьох банківських карток, зв'язки ключів, двох сонцезахисних окулярів, які для неї матеріальної цінності не становлять.
Свідок ОСОБА_7 підтвердила показання потерпілої ОСОБА_5
08.10.2025 року слідчим проведено огляд місця місця події, а саме приміщення торгового залу магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що за адресою: м. Полтава, вул. Шевченка, 29, про що складено протокол від 08.10.2025 року з фототаблицею, який досліджено судом (а.с.60-63).
08.10.2025 року ОСОБА_6 добровільно видала працівникам поліції сумку, в якій знаходилися грошові кошти в сумі 50 гривень, паспорт громадянина України та пенсійне посвідчення на її ім'я, гаманець синього кольору, три банківські картки, двоє сонцезахисних окулярів, про що написала відповідну заяву (а.с.64).
08.10.2025 року слідчим проведено огляд жіночої сумки, яку добровільно видала ОСОБА_6 працівникам поліції, в якій знаходилися грошові кошти в сумі 50 гривень, паспорт громадянина України та пенсійне посвідчення на її ім'я, гаманець синього кольору, три банківські картки, зв'язка ключів, двоє сонцезахисних окулярів, про що складено протокол від 08.10.2025 року та фототаблицю до нього, який досліджено судом (а.с.65 -67).
08.10.2025 року ОСОБА_6 добровільно видала працівникам поліції мобільний телефон марки «iPhone XR», зв'язку ключів, про що написала відповідну заяву (а.с.69).
На а.с.70 - 83 наявний протокол огляду від 08.10.2025 року, яким оглянуто мобільний телефон марки «iPhone XR» та зв'язку ключів.
Відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/117-25/22395-ТВ від 13.10.2025 року ринкова вартість бувшої у використанні сумки різнокольорової «Parfois» на час проведення експертизи (13.10.2025 року) становить 148, 00 грн (а.с.87 - 94).
Відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/117-25/22393-ТВ від 13.10.2025 року ринкова вартість бувшого у використанні мобільного телефону марки «iPhone XR» об'ємом пам'яті 128 Гб на час проведення експертизи (13.10.2025 року) становить 8000 грн (а.с.97 - 104).
16.10.2025 року слідчим проведено огляд відеозапису із камер відеоспостереження, які розташовані в магазині «СмартСтор», що по вул.Шевченка, 12 у м.Полтаві, де зафіксовано факт перебування потерпілої ОСОБА_5 в приміщенні даного магазину, залишення нею належної їй сумки з речами та факт заволодіння цією сумкою обвинуваченою ОСОБА_6 , про що судом було досліджено протокол огляду від 16.10.2025 року з фототаблицею та переглянуто відеозапис (а.с.106 - 114, 115).
На а.с.126 - 135 наявний протокол огляду від 22.10.2025 року, яким проведено огляд відеозапису із камер відеоспостереження, що розташовані в магазині «СмартСтор», що по вул.Шевченка, 12 у м.Полтаві, де зафіксовано факт перебування обвинуваченої в приміщенні даного магазину, залишення нею належної викраденої сумки в камері зберігання речей.
Потерпіла ОСОБА_5 отримала від працівників поліції грошові кошти в сумі 50 гривень, паспорт громадянина України та пенсійне посвідчення на її ім'я, гаманець синього кольору, три банківські картки, зв'язка ключів, двоє сонцезахисних окулярів, про що написала відповідну заяву (а.с.121).
IV. Аналіз, оцінка доказів судом щодо обвинувачення ОСОБА_6 , яке визнано судом доведеним
Згідно зі ст.84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Положення ст.94 КПК України передбачають, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Відповідно до ст.91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, в тому числі, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у його вчиненні, форма вини, мотив і мета його вчинення.
Досліджуючи обставини вчинення кримінального правопорушення обвинуваченою ОСОБА_6 , суд визнає кожний доказ належним, допустимим, достовірним, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного рішення в справі.
Незважаючи на те, що ОСОБА_6 вину визнала частково, не заперечуючи свою причетність до таємного викрадення майна, належного ОСОБА_8 , однак не визнаючи, що злочин нею було вчинено в умовах воєнного стану, суд вважає таку позицію обвинуваченої неспроможною.
Відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнним станом вважається особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройній агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень..
Тобто, на час вчинення кримінального правопорушення обвинуваченою ОСОБА_6 діяв воєнний стан.
Таким чином, у сукупності отриманих та проаналізованих вище доказів, суд приходить до висновку, що саме умисними діями ОСОБА_6 було вчинено таємне викрадення чужого майна (крадіжка), в умовах воєнного стану.
При прийнятті даного рішення суд враховує позицію Європейського суду з прав людини у рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978, «Коробов проти України» від 21.10.2011, відповідно до якої при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків».
V. Мотиви щодо призначення покарання ОСОБА_6 за обвинуваченням, яке визнано судом доведеним
Обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_6 є добровільне відшкодування завданого збитку потерпілій.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_6 судом не встановлено.
Згідно ст.65 КК України, суд при призначенні покарання повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання, а також прийняти до уваги те, що згідно з ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.
Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Судом встановлено, що обвинуваченою ОСОБА_6 вчинено тяжке кримінальне правопорушення, вона є особою з інвалідністю ІІІ групи, раніше не судимою, є опікуном неповнолітньої дитини, повністю відшкодувала завдані збитки шляхом повернення викраденого майна, позитивно характеризується за місцем проживання, на обліку в лікаря - психіатра, - нарколога, - невролога не перебуває.
Таким чином, при призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_6 суд враховує тяжкість вчиненого нею кримінального правопорушення, його суспільну небезпечність, характеристику особи, вік, майновий стан, поведінку як під час вчинення кримінального правопорушення, так і після цього, наявність пом'якшуючої та відсутність обтяжуючих обставин, а тому приходить до висновку про необхідність призначення їй покарання у виді позбавлення волі, яке буде необхідним й достатнім для її виправлення, попередження вчинення нових кримінальних правопорушень та соціальної реабілітації.
Однак, зважаючи на обставини справи, приймаючи до уваги тяжкість вчиненого злочину, особу обвинуваченої, характеристику з місця проживання, наявність пом'якшуючої обставини, відсутність обтяжуючих, майновий стан, суд вважає за доцільне застосувати до неї звільнення від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком, оскільки її виправлення можливе без ізоляції від суспільства, однак в умовах здійснення контролю за її поведінкою в період строку звільнення від покарання, з покладенням обов'язків, передбачених п.п. 1, 2 ч.1 ст. 76 КК України.
VI. Мотиви інших рішень
Цивільний позов у справі не заявлено.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України.
Процесуальні витрати на залучення експертів підлягають стягненню з обвинуваченої в дохід держави.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.
Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК, суд,-
ОСОБА_6 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України та призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням на іспитовий строк 1 (один) рік, якщо вона протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на неї обов'язки.
На підставі ст.76 КК України покласти на обвинувачену ОСОБА_6 обов'язки періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.
Стягнути з ОСОБА_6 в дохід держави процесуальні витрати на залучення експерта в розмірі 3565 (три тисячі п'ятсот шістдесят пять) грн. 60 коп.
Речові докази: жіночу сумку бренду «Parfois», мобільний телефон марки «iPhone XR»-повернути потерпілій ОСОБА_5 .
Вирок може бути оскаржено через Шевченківський районний суд міста Полтави до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченій, прокурору.
Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1