Дата документу 19.02.2026Справа № 554/15514/25
Провадження № 1-кс/554/2500/2026
19 лютого 2026 року слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Полтави ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна, -
Адвокат ОСОБА_3 звернувся до суду в інтересах ОСОБА_4 із клопотанням про скасування арешту майна, в якому просив скасувати арешт з мобільного телефону Nokia TA-1614, IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 та мобільний телефон Samsung Galaxy A-16, IMEI 1: НОМЕР_3 , IMEI 2: НОМЕР_4 власником яких є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , яке було вилучене під час обшуку за адресою: АДРЕСА_2 в рамках кримінального провадження №62024000000001138 від 19.12.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 410 КК України, що накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Полтава від 18 листопада 2025 року. Зобов?язати уповноважених осіб першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Полтаві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві невідкладно повернути мобільний телефон Nokia TA-1614, IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 тa мобільний телефон Samsung Galaxy A-16, IMEI 1: НОМЕР_3 , IMEI 2: НОМЕР_4 власнику - ОСОБА_4 .
В обґрунтування клопотання посилався на те, що у провадженні слідчих першого слідчого відділу (з дислокацією у м.Полтаві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62024000000001138 від 19.12.2024 рову за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 410 КК України.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Полтави від 18 листопада 2025 року було задоволено клопотання слідчого першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Полтаві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві про арешт майна у кримінальному провадженні №62024000000001138 від 19.12.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 410 КК України.
Частиною 4 статті 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому п. 2 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.
Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за ціною, вищою чи нижчою за ринкову вартість, і знала або повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій з ознак, передбачених п. п. 1-4 ч. 1 ст. 96-2 КК України.
Так, вилучені в ОСОБА_4 мобільні телефони до розслідуваного злочину не мають жодного відношення, оскільки доказове значення у розслідуванні вказаного злочину, може мати виключно інформація, що на них знаходяться, але аж ніяк не сам мобільний телефон. Вилучений мобільний телефон містить значний об?єм інформації, необхідний власнику для забезпечення виконання роботи якою на даний час займається.
З моменту вилучення арештованого майна вже минуло майже три місяці, тому сторона власника арештованого майна стверджує, що арешт, на даному етапі досудового розслідування, жодним чином не сприятиме подальшому досудовому розслідуванню у вказаному кримінальному проваджені, а лише порушить права його власника, щодо володіння та користування вказаним майном.
Так, з часу вилучення майна минуло вже майже 3 місяці. Матеріали кримінального провадження свідчать про те, що на даний час вилучене майно оглянуто та інформація з нього скопійована на відповідні носії. Вказана обставина в свою чергу свідчить про те, що на даний час застосований захід забезпечення кримінального провадження втратив свою актуальність і подальше обмеження права власності є недоцільним.
Адвокат надав заяву з проханням розглянути клопотання у його відсутність, просив клопотання задовольнити.
Слідчий в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений про судове засідання, надав до суду заяву де заперечував щодо скасування арешту майна.
Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України, слідчий суддя вважає за можливе розглядати скаргу у відсутність представника особи, бездіяльність якої оскаржується, оскільки це не є перешкодою для розгляду скарги.
За змістом ст. 26 КПК України, слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень КПК України, при цьому сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, що визначені КПК України.
Слідчий суддя, вивчивши та дослідивши матеріали клопотання, дійшов до наступного висновку.
Як вбачається із наданих матеріалів, на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Полтави, 28.10.2025 в період часу з 10 год. 20 хв. до 19 год. 49 хв. проведено обшук в приміщеннях розташованих на території військової частини НОМЕР_5 за адресою: АДРЕСА_2 , під час якого виявлено та вилучено телефони, які належать ОСОБА_4 .
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Полтави від 18 листопада 2025 року було задоволено клопотання слідчого першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Полтаві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві про арешт майна у кримінальному провадженні №62024000000001138 від 19.12.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 410 КК України.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. (ст.170 КК України)
Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно з вимогами ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Враховуючи те, що накладення арешту на речі перешкоджає законному праву заявника користуватися своїм майном, потреба в ньому відпала, тому клопотання підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170-173, 174, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна - задовольнити.
Скасувати арешт майна, з мобільного телефону Nokia TA-1614, IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 та мобільного телефону Samsung Galaxy A-16, IMEI 1: НОМЕР_3 , IMEI 2: НОМЕР_4 власником яких є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , якій було вилучено під час обшуку за адресою: АДРЕСА_2 в рамках кримінального провадження №62024000000001138 від 19.12.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 410 КК України, що накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Полтава від 18 листопада 2025 року та повернути власнику після проведення всіх необхідних слідчих дій.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1