Народицький районний суд Житомирської області
Справа № 284/86/26
24 лютого 2026 року селище Народичі
Народицький районний суд Житомирської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27 грудня 2025 року за №12025060500000421 по обвинуваченню ОСОБА_4 за частиною 4 статті 187 КК України,
В провадженні Народицького районного суду Житомирської області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27 грудня 2025 року за №12025060500000421 по обвинуваченню ОСОБА_4 за частиною 4 статті 187 КК України.
Ухвалою слідчого судді Овруцького районного суду Житомирської області від 29 грудня 2025 року до обвинуваченого було застосовано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.
29 січня 2026 року ухвалою Житомирського апеляційного суду ухвалу слідчого судді Овруцького районного суду Житомирської області від 29 грудня 2025 року скасовано й до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк до 26 лютого 2026 року.
До початку судового засідання прокурор подала до суду клопотання про продовження строку дії щодо обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою на шістдесят діб. Вимоги клопотання обґрунтовує тим, що ризики, передбачені пунктами 1, 3, 5 частини 1 статті 177 КПК України, які були заявлені при обранні запобіжного заходу, не зменшились, оскільки ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'ятнадцяти років. Обвинувачений, з огляду на тяжкість покарання, може переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків, й, крім того, може продовжувати вчиняти кримінальні правопорушення. Вважає, що застосування більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить можливість запобігання зазначеним вище ризикам, належну процесуальну поведінку обвинуваченого та проведення судового розгляду у розумні строки.
В судовому засіданні прокурор вимоги поданого нею клопотання підтримала й зазначила, що досі існують ризики, враховані Житомирським апеляційним судом під час застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Обвинувачений та його захисник у судовому засіданні щодо задоволення клопотання прокурора заперечували, просили змінити запобіжний у виді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, оскільки обвинувачений не має намірів переховуватись від суду, впливати на потерпілих і свідків, а також вчиняти нові злочини.
Захисник обвинуваченого свої заперечення мотивував тим, що на підтвердження існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, що зазначені у клопотанні прокурора, останньою не надано відповідних доказів.
Заслухавши думку учасників підготовчого судового засідання, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов такого висновку.
Правилами статті 331 КПК України встановлено, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Пунктом 4 частини другої статті 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до частини третьої статті 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:
1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;
2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Згідно з пунктами 1, 3, 5 частини 1 статті 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Оцінюючи обґрунтованість клопотання прокурора, суд враховує наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, а також те, що ризики, встановлені судом під час обрання запобіжного заходу, не зменшились, й на цей час існують ризики переховування обвинуваченого від суду.
З огляду на зазначене вище й враховуючи тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, особу обвинуваченого, й, суд вважає, що застосування більш м'якого запобіжного заходу не зможе запобігти вказаним вище ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, а отже, строк застосування щодо обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід продовжити.
Крім цього, вирішуючи питання про продовження строку дії запобіжного заходу, суд враховує доводи, зазначені обвинуваченим та його захисником, водночас, зважає на те, що суду не було надано доказів на підтвердження зазначених ними аргументів, й вважає, що зазначені обставини не можуть бути підставою для усунення ризиків, зазначених прокурором, а також не є достатніми для застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу.
Частиною третьою статті 183 КПК України встановлено, що суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим кодексом.
На підставі пункту 1 частини четвертої статті 183 КПК України й з огляду на те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину із застосуванням насильства, суд вважає, що необхідність визначати розмір застави у даному випадку відсутня.
Керуючись статтями 177, 178, 182, 183, 197, 199, 331 КПК України, суд
Клопотання прокурора задовольнити й продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на строк 60 днів.
Визначити строк дії ухвали до 14 години 00 хвилин 25 квітня 2026 року.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Житомирського апеляційного суду через Народицький районний суд Житомирської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя:ОСОБА_6