справа № 208/1638/26
провадження № 1-кс/208/707/26
24 лютого 2026 р. м. Кам'янське
Заводський районний суд міста Кам'янського в складі:
слідчого судді: ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,
прокурора: ОСОБА_3 ( в режимі ВКЗ),
захисника: ОСОБА_4 (в режимі ВКЗ),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №7 м.Кам'янське клопотання слідчого СВ Покровського РУП ГУНП в Донецькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 , погоджене прокурором Покровської окружної прокуратури Донецької області ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР №12025052410000953 від 02.05.2025 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в місті Красноармійськ (нині Покровськ) Донецької області, громадянина України, має середню спеціальну освіту, офіційно не працевлаштований, одружений, раніше не судимий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 КК України,
1. Суть клопотання
До Заводського районного суду міста Кам'янського надійшло зазначене клопотання, у якому слідчий, за погодженням з прокурором, просив обрати підозрюваному ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Клопотання обґрунтоване тим, що в провадженні СВ Покровського РУП ГУНП в Донецькій області перебуває кримінальне провадження №12025052410000953 від 02.05.2025 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України
На переконання слідчого, нині існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які виправдовують обрання підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а саме:
- вчинити спробу переховуватися від органу досудового розслідування та (або) суду;
- незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.
- вчинити інше кримінальне правопорушення.
На думку сторони обвинувачення, застосування більш м'яких запобіжних заходів щодо ОСОБА_6 не є можливим, оскільки, крім іншого, підозрюваний перебуває у міжнародному розшуку.
2. Позиції учасників судового засідання
Прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання з наведених у ньому мотивів та просив його задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_6 у судове засідання не прибув. ОСОБА_6 про час та місце проведення судового засідання повідомлений шляхом публікації повістки на офіційному вебсайті суду.
Захисник підозрюваного ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_4 заперечувала проти задоволення клопотання, просила у задоволенні такого відмовити.
3. Мотиви слідчого судді
Дослідивши клопотання, надані матеріали, заслухавши думку учасників, висловлену у судовому засіданні, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Відповідно до ст. 131 КПК України, з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких віднесені, зокрема і запобіжні заходи.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
3.1. Щодо можливості розгляду клопотання без участі підозрюваного
Зі змісту частин 1, 6 статті 193 КПК вбачається, що розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті. Слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Таким чином, під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, за відсутності підозрюваного у порядку ч. 6 ст. 193 КПК України, має бути встановлено наявність достатніх підстав вважати, що підозрюваний виїхав або оголошений у міжнародний розшук.
28.05.2025 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України.
17.07.2025 ОСОБА_6 оголошено у державний розшук (ОРС 42-833 від 17.07.2025), оскільки останній ухилявся від явки до органу досудового розслідування, що перешкоджало проведенню з ним слідчих дій та унеможливлювало своєчасне прийняття законного процесуального рішення по даному кримінальному провадженню у розумні строки.
Відповідно до рапорта ст. о/у ВКП Покровського РУП ГУНП в Донецькій області майора поліції ОСОБА_7 від 12.11.2025, що на виконання доручення СВ Покровського РУП ГУНП в Донецькій області № 13547/301 від 21.10.2025 було проведено відповідний обмсяг оперативно-розшукових заходів, спрямованих на місце перебування ОСОБА_6 , в результаті яких було встановлено, що ОСОБА_6 залишився на території м. Покровська Донецької області та наразі перебуває там. Крім того, у зв'язку із загостренням ситуації на території міста Покровська та прилеглої території, збільшенням кількості обстрілів та контроль усіх доріг загального користування FPV- дронами - здійснити виїзд до вказаного населеного пункту з метою доставлення підозрюваного ОСОБА_6 є неможливим.
Враховуючи наведені норми та обставини у сукупності, слідчий суддя дійшов висновку про можливість розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу за відсутності підозрюваного, оскільки він перебуває на тимчасово окупованій території України.
3.2. Оцінка обґрунтованості підозри
28.05.2025 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому ст. ст. 276-279 КПК України, повідомлено про підозру.
Згідно з ч. 1 ст. 278 КПК України, письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень.
Повідомлення про підозру ОСОБА_6 було вручено особисто 08.05.2025.
Згідно з повідомленням про підозру кримінальні правопорушення було вчинено за наступних обставин.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-IX, оголошено воєнний стан на всій території України, який неодноразово продовжено, у тому числі станом на березень 2025 року.
Так, 25.03.2025, приблизно о 12:00 год., більш точного часу слідством не встановлено, ОСОБА_6 , попередньо знаючи, що на ділянці залізничної колії станції Покровськ (колія №10 Західного парку у прогоні опор контактної мережі №143-145 391км ПК2-391км ПК3) у м. Покровську Донецької області, знаходиться обірваний в результаті артилерійських обстрілів контактний провід з низьколегованої міді марки МФ-100 контактної мережі станції «Покровськ», належного структурному підрозділу «Покровська дистанція електропостачання» регіональної філії «Донецька залізниця», АТ «Укрзалізниця», прийшов до вказаного місця з метою викрадення його частини.
Реалізуючи свій кримінально протиправний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_6 , діючи умисно, таємно, з корисливою метою, в період воєнного стану, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, за допомогою спеціальних ножиць для різки металу, які заздалегідь приніс із собою, із вказаної ділянки залізничної колії станції Покровськ демонтував не менше 15 метрів контактного проводу, вартістю 3471,83 грн., який належить структурному підрозділу «Покровська дистанція електропостачання» регіональної філії «Донецька залізниця», АТ «Укрзалізниця».
Після вчинення вказаних дій, ОСОБА_6 покинув місце кримінального правопорушення, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд та вирішивши в подальшому повернутися з метою повторного викрадення контактного проводу.
Внаслідок умисних злочинних дій ОСОБА_6 структурному підрозділу «Покровська дистанція електропостачання» регіональної філії «Донецька залізниця», АТ «Укрзалізниця» спричинено матеріальну шкоду на суму 3471, 83 грн.
Таким чином, ОСОБА_6 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме у таємному викраденні чужого майна (крадіжка) в умовах воєнного стану.
Крім того, 05.04.2025, приблизно о 10:00 год., більш точного часу слідством не встановлено, ОСОБА_6 реалізуючи раніше виниклий умисел на викрадення чужого майна, повторно, з корисливою метою та в період воєнного стану, взявши з собою належні йому спеціальні ножиці для різки металу, направився на станцію Покровськ (колія №10 Західного парку у прогоні опор контактної мережі №143-145 391км ПК2-391км ПКЗ) у м. Покровську Донецької області, де на землі побачив обірваний в результаті артилерійських обстрілів контактний провід з низьколегованої міді марки МФ-100 контактної мережі станції «Покровськ», який і вибрав предметом вчинення крадіжки.
Після чого, ОСОБА_6 , впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, за допомогою спеціальних ножиць для різки металу, які заздалегідь приніс із собою, із вказаної ділянки залізничної колії станції демонтував не менше 15 метрів контактного проводу марки МФ-100, вартістю 3471,83 грн., який належить структурному підрозділу «Покровська дистанція електропостачання» регіональної філії «Донецька залізниця», АТ «Укрзалізниця», після чого місце вчинення злочину покинув, розпорядившись викраденим майно на власний розсуд.
Внаслідок умисних злочинних дій ОСОБА_8 структурному підрозділу «Покровська дистанція електропостачання» регіональної філії «Донецька залізниця», АТ «Укрзалізниця» спричинено матеріальну шкоду на суму 3471, 83 грн.
Таким чином, ОСОБА_6 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, в умовах воєнного стану.
Оцінюючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення за наведених у повідомленні про підозру обставин, слідчий суддя керується стандартом доказування «обґрунтована підозра». Цей стандарт є менш суворим у порівнянні зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується під час розгляду висунутого особі обвинувачення по суті, та не передбачає оцінку доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину.
Як зазначає Європейський Суд з прав людини у рішеннях «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» під обґрунтованою підозрою Європейський суд розуміє існуючі факти або інформацію, яка може переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити кримінальне правопорушення. Отже, факти, які є причиною виникнення підозри, не обов'язково повинні бути такими ж переконливими, як ті, що вимагаються для обвинувального вироку чи висунення обвинувачення особі, але вони мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
На підставі оцінки сукупності отриманих фактів та обставин слідчий суддя лише визначає, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для обрання щодо неї запобіжного заходу.
Підозра ОСОБА_6 у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, тобто в участі у діяльності не передбаченого законом збройного формування, обґрунтовується наступними доказами:
- протоколом огляду місця події від 02.05.2025;
- протоколом огляду речі від 03.05.2025;
- протоколом огляду речі (додатково) від 03.05.2025;
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 04.05.2025;
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 04.05.2025;
- протоколом допиту представника потерпілого ОСОБА_9 ;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_10 ;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_11 ;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_12 .
Відомості, які містяться у наведених матеріалах та інших доданих до клопотання доказів узгоджуються з обставинами, зазначеними у повідомленні про підозру, підтверджують їх та у своїй сукупності дають вагомі підстави для висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 КК України.
Під час вирішення питання про обрання особі запобіжного заходу повноваження слідчого судді в частині оцінки допустимості доказів обмежуються випадками, передбаченими ст. 87 КПК України, втім доводи про наявність таких підстав стороною захисту не повідомлялися.
Слід наголосити, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» обмежує міру, до якої слідчий суддя може оцінювати обставини, відомості про які надані сторонами. В межах оцінки питань, обумовлених розглядом клопотання, слідчий суддя не констатує та не має права констатувати винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення.
3.3. Щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Обґрунтовуючи клопотання, слідчий послався на існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, отже слідчий суддя має оцінити їх наявність, зокрема ризиків:
- вчинити спробу переховуватися від органу досудового розслідування та (або) суду;
- незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.
- вчинити інше кримінальне правопорушення.
3.3.1. Щодо ризику переховуватись від органів досудового розслідування та суду
ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину проти власності за яке передбачено покарання виключного у вигляді позбавлення волі строком від 5 до 8 років.
Ці чинники дають ґрунтовні підстави вважати, що у разі затримання ОСОБА_6 не стане виконувати свої процесуальні обов'язки, передбачені КПК України, у тому числі щодо явки до органу досудового розслідування, та з метою уникнення від покарання, яке йому загрожує в разі доведення його винуватості в суді, продовжить дії, направленні на переховування від органу досудового розслідування та (або) суду, оскільки ризик втечі ним буде розцінений менш небезпечним, ніж кримінальне переслідування і процедура виконання покарання.
На переконання слідчого судді, очікування можливого суворого покарання саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який зазначав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (п. 80 рішення у справі «Ілійков проти Болгарії»).
Разом з тим, сама лише тяжкість кримінального правопорушення та суворість можливого покарання без врахування інших факторів не є достатньою підставою для висновку про наявність такого ризику.
17.07.2025 ОСОБА_6 оголошено у державний розшук (ОРС 42-833 від 17.07.2025), оскільки останній ухилявся від явки до органу досудового розслідування, що перешкоджало проведенню з ним слідчих дій та унеможливлювало своєчасне прийняття законного процесуального рішення по даному кримінальному провадженню у розумні строки.
Наведені обставини у своїй сукупності свідчать про те, що ОСОБА_6 усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання, не лише може переховуватися, але і переховується від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Викладене переконує слідчого суддю в обґрунтованості доводів сторони обвинувачення щодо наявності цього ризику.
3.3.2. Щодо ризику незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні
Під час досудового розслідування слідством встановлено та допитано свідків, які прямо вказують на вчинення ОСОБА_6 триваючого злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України. Їх покази мають істотне значення для досудового розслідування та подальшого судового розгляду і дадуть максимально виконати вимоги ст. 2 КПК України, в частині захисту суспільства та держави від кримінальних правопорушень, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Таким чином ОСОБА_6 може незаконно вплинути на цих свідків шляхом погроз, вмовляння або іншим чином задля зміни ними своїх показів та його користь.
З огляду на положення ст. 23 КПК України (безпосередність дослідження показань судом): судом будуть братись до уваги саме ті покази свідків, які вони нададуть безпосередньо суду, а не слідчому на стадії досудового розслідування. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України.
Тобто, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й в подальшому на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
3.3.3. Щодо ризику вчинити інші кримінальні правопорушення
Відповідно до встановлених обставин, ОСОБА_6 здійснив свою злочинну діяльність повторно. Таким чином встановлено, що ОСОБА_6 схильний до вчинення тяжких злочинів, що прямо доводить той факт, що перебуваючи на волі, останній продовжить свою злочинну діяльність.
3.4. Щодо наявності підстав для обрання запобіжного заходу
З урахуванням обґрунтованої підозри та встановлених ризиків кримінального провадження, на цьому етапі кримінального провадження обрання запобіжного заходу є об'єктивно необхідним з метою досягнення дієвості кримінального провадження і забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Частина 2 статті 183 КПК України визначає виключний перелік осіб, до яких може бути застосований цей запобіжний захід. ОСОБА_6 належить до цього переліку як особа, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років (п. 4 ч. 2 цієї статті).
Слідчий суддя враховуючи обґрунтованість підозри, встановлені ризики, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення та оцінивши наведені обставини у сукупності, дійшов висновку, що запобіжний захід у виді тримання під вартою є пропорційним для запобігання ризикам, наведеним у клопотанні слідчого. Крім того, після затримання підозрюваного і не пізніше як через 48 годин з часу його доставки до місця кримінального провадження, слідчий суддя має розглянути за його участі питання про застосування обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід.
3.5. Щодо перевірки питання недостатності застосування більш м'яких запобіжних заходів, визначення розміру застави та покладення на підозрюваного обов'язків
В межах цього провадження слідчий суддя не перевіряє питання недостатності застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання встановленим ризикам, оскільки, відповідно до ст. 194 КПК такі обставини встановлюються під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Натомість, згідно з ч. 6 ст. 193 КПК під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя має перевірити лише наявність підстав, встановлених у ст. 177 КПК.
КПК не встановлює альтернативних запобіжних заходів, у випадку, якщо підозрюваний виїхав з України та оголошений у міжнародний розшук. Відповідно, обрання такого запобіжного заходу зумовлене поведінкою самого підозрюваного та наявністю підстав, передбачених статтею 177 КПК України.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 183, ч. 4 ст. 197 КПК України слідчий суддя не зазначає строку дії цієї ухвали, не визначає розмір застави та, відповідно, не покладає на підозрюваного обов'язки.
Отже, клопотання слідчого, погоджене прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 131, 132, 176-178, 193-199, 309, 369-372, 376, 532 КПК, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СВ Покровського РУП ГУНП в Донецькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 , погоджене прокурором Покровської окружної прокуратури Донецької області ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР №12025052410000953 від 02.05.2025 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 - задовольнити.
Обрати підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Після затримання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і не пізніше як через 48 годин з часу його доставки до місця кримінального провадження розглянути з його участю питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з дня її оголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали складено та проголошено 24.02.2026 о 15:00 год.
Слідчий суддя ОСОБА_1