Справа № 211/13309/25
Провадження № 1-кс/211/254/26
24 лютого 2026 року слідчий суддя Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , за участі: прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника - ОСОБА_5 , розглянувши у судовому засіданні клопотання старшого слідчого слідчого відділу відділення поліції № 1 Криворізького районного управління поліції ГУ НП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні № 12025041720001193 від 17.11.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Кривого Рогу, громадянина України, має середньо спеціальну освіту, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зі слів раніше не судимий, -
24.02.2026 року старший слідчий СВ ВП № 1 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 12025041720001193 від 17.11.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України звернулася до слідчого судді Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області з клопотанням про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та просила продовжити застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування, без застосування застави.
Вислухавши думку прокурора, який, підтримав клопотання, надав пояснення по змісту.
Підозрюваного, який не заперечував проти клопотання.
Захисника, яка заперечувала проти клопотання, просила застосувати більш м'який запобіжний захід, вважала достатнім цілодобовий домашній арешт, про що просила суд.
Дослідивши надані матеріали, вислухавши учасників, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Як вбачається з клопотання, у провадженні слідчого відділення Відділення поліції № 1 Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження № 12025041720001193 від 17.11.2025, в ході досудового розслідування у якому встановлені наступні обставини події кримінального правопорушення.
Досудовим розслідуванням встановлено, 17.11.2025 в нічний час ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із знайомим неповнолітнім ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , його сестрою ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та її подругою ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 перебували в лісосмузі поблизу вул. Миколи Ткачова в Довгинцівському районі м. Кривого Рогу за координатами N47.899378 E33.449882, де за вказаними координатами ОСОБА_9 з ОСОБА_8 шукали наркотичний засіб, який за допомогою месенджера Telegram, замовила ОСОБА_9 .
Знаходячись в даній лісосмузі, між ОСОБА_4 та ОСОБА_7 виник словесний конфлікт, в ході якого у ОСОБА_4 виникла гостра неприязнь до ОСОБА_7 та намір на заподіяння останньому смерті за вказаних мотивів.
Відразу ж після цього, 17.11.2025 в період часу з 01 годин 22 хвилини до 04 годин 39 хвилин ОСОБА_4 , знаходячись в лісосмузі поблизу вул. Миколи Ткачова в Довгинцівському районі м. Кривого Рогу за координатами N47.899378 E33.449882, реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на заподіяння смерті ОСОБА_7 , діючи умисно, з мотивів раптово виниклої гострої неприязні до останнього, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки у вигляді смерті ОСОБА_7 та бажаючи настання саме таких наслідків, знаходячись в положенні стоячи обличчям до ОСОБА_7 , утримуючи в руці невстановлений, на даний час, гострий предмет, що має колюче-ріжучі властивості, який мав при собі, наніс ним зі значною силою 1 удар в область передньої стінки грудної клітки останнього - місце розташування життєво-важливих органів людини.
Від нанесеного ОСОБА_4 удару, ОСОБА_7 впав на землю, а ОСОБА_4 , виконавши всі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, припинив їх.
Надалі ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_4 перенесли ОСОБА_7 до лавочки біля буд. АДРЕСА_2 , де ОСОБА_7 в короткий проміжок часу, внаслідок отриманих тілесних ушкоджень, помер.
Внаслідок умисних злочинних дій ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , відповідно до лікарського свідоцтва про смерть №2861 від 17.11.2025, заподіяні тілесні ушкодження у вигляді відкритої рани передньої стінки грудної клітки, тампонади серця кров'ю.
17.11.2025 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, за ознаками умисного вбивства, тобто умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині повідомлено:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженеця м. Кривого Рогу, громадянина України, має середньо спеціальну освіту, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого.
Наявність підстав для підозри ОСОБА_4 у вчиненні, інкримінованого злочину обґрунтовується наступними зібраними доказами:
протокол допиту свідка ОСОБА_8 , яка є рідною сестрою потерпілого ОСОБА_7 та яка повідомила, що в ніч з 16.11.2025 на 17.11.2025 вона зі своєю подругою ОСОБА_9 пішли до лісосмуги за наркотичним засобом, де зустріли ОСОБА_7 та ОСОБА_4 . Потім ОСОБА_10 відійшов та ОСОБА_11 пішов за ним. В цей час вона побачила в напрямку куди пішов її брат ОСОБА_10 та ОСОБА_11 два силуети та почула ляпаси схожі як хлопки по курточці, і побачила що там якась «суета» починається. Підбіжавши туди, побачила, як її брат ОСОБА_10 вже лежав на землі, ОСОБА_11 не було, потім через кілька секунд ОСОБА_11 з'явився.
протоколом допиту свідка ОСОБА_12 , яка працює парамедикинею швидкої медичної допомоги бригади №76004, та показала, що 17.11.2025 о 03:30 годині на робочий телефон надійшов виклик про те, що за адресою: АДРЕСА_2 , ножове поранення у неповнолітнього хлопця. Виїздом на місце було встановлено, що зазначене повідомлення надійшло від знайомого потерпілого, який знаходився на місці події, де також на землі було виявлено потерпілого неповнолітнього ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з ножовим пораненням - колото-різане поранення в області серця. Потерпілий на момент приїзду швидкої був неконтактний. В ході спілкування, знайомий потерпілого ОСОБА_13 повідомив про нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_7 , у зв'язку з чим він викликав швидку. Потерпілому неповнолітньому ОСОБА_7 було надано першу медичну допомогу, здійснено реанімаційні заходи, однак було констатовано біологічну смерть потерпілого на місці події о 03 год. 56 хв. Також було допитано свідка ОСОБА_14 , парамедика швидкої медичної допомоги бригади №76004, який надав свідчення, аналогічні показам свідка ОСОБА_12
протоколом огляду трупа ОСОБА_7 в ході якого встановлено, що у останнього наявні тілесні ушкодження: на передній поверхні грудної клітини зліва біля соска в п'ятому міжребер?ї рана веретеноподібної форми довжиною приблизно 1,2 см. Лівий кінець «П-подібний», правий загострений. Краї рани не закриті, рівні, добре зіставляються між собою. На лобі по центру та ліворуч наявні до п'яти саден розміром від 0,5х0,5 до 1х0,5 см. Інших тілесних ушкоджень не виявлено.
висновком судово медичної експертизи №20251104030002861 від 17.11.2025, яким встановлено, що смерть ОСОБА_7 настала від сліпого проникаючого поранення передньої стінки грудної клітки з ушкодженням серцевого м'язу, яке ускладнилось розвитком тампонади серця.
протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 , який показав, що у нього з потерпілим стався конфлікт у лісосмузі через те, що підозрюваному зателефонувала мати та сказала йти додому, на що ОСОБА_15 погодився, а потерпілий з цього посміявся, що його дуже обурило та останній дістав з кишені розкладний ніж та під час штовханини у останнього поїхала нога назад, а рука витягнулася вперед, під час чого ОСОБА_4 наніс удар ножем потерпілому ОСОБА_7
протоколом слідчого експерименту зі свідком ОСОБА_8 , яка показала та розповіла про обставини події 17.11.2025, тим самим підтвердила свої показання, які надавала під час допиту.
протоколом слідчого експерименту з підозрюваним ОСОБА_4 , який показав механізм нанесення ним тілесного ушкодження потерпілому ОСОБА_7
висновком судово медичної експертизи №20251104030002861/1 від 04.12.2025, яким встановлено, що механізм утворення проникаючого колото різаного поранення грудної клітки продемонстрований підозрюваним
ОСОБА_4 під час слідчого експерименту не суперечить судово медичним даним зафіксованим під час експертизи трупа ОСОБА_7
протоколом допиту свідка ОСОБА_9 , яка повідомила, що в ніч з 16.11.2025 на 17.11.2025 року вона зі своєю подругою ОСОБА_8 пішли до лісосмуги за наркотичним засобом, де зустріли ОСОБА_7 та ОСОБА_16 та ОСОБА_17 виник конфлікт під час якого вони почали битися руками, а потім вона побачила, як ОСОБА_15 вдарив ОСОБА_17 ножем і ОСОБА_17 впав. На уточнюючі питання повідомила, бачила розкладний ніж у ОСОБА_18 в руці, так як сам удар ножем вона не бачила, та механізм нанесення тілесних ушкоджень показати не зможе.
іншими достатніми та належно зібраними у ході досудового розслідування доказами, які підтверджуються матеріалами кримінального провадження.
При цьому, зміна в подальшому своїх показань підозрюваним ОСОБА_4 та свідком ОСОБА_9 , відносно подій вчинення кримінального правопорушення, у сукупності з іншими отриманими доказами, не спростовує інші докази, які у своїй сукупності, поза розумним сумнівом, дають підстави про обґрунтованість підозри саме ОСОБА_4 у вчиненні умисного вбивства неповнолітнього ОСОБА_7 .
08.01.2026 слідчим суддею Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу була винесена ухвала про продовження досудового розслідування до 4-х місяців, а саме до 17.03.2026.
08.01.2026 слідчим суддею Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу була винесена ухвала про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 , а саме до 07.03.2026.
З метою всебічного, повного і неупередженого дослідження всіх обставин кримінального правопорушення, надання їм належної правової оцінки, що має суттєве значення як під час досудового розслідування так і під час подальшого судового розгляду, існує необхідність провести та завершити наступні слідчі (розшукові) дії, а також виконати інші процесуальні дії, а саме:
провести судову психологічну експертизу з використанням поліграфа свідку ОСОБА_9 ;
провести психологічну експертизу підозрюваному ОСОБА_4 ;
отримати тимчасовий доступ до документів у операторів (радіорозвідка) та в подальшому відправити на відпрацювання до УОТЗ для аналізу;
витребувати з управління служби « НОМЕР_1 » ІНФОРМАЦІЯ_5 інформацію стосовно всіх осіб, з позначкою їх номерів та інших персональних відомостей, які телефонували 17.11.2025 по лінії «102» та повідомляли про вказану подію, а також витребувати збережені записи телефонних повідомлень осіб, які повідомляли про вказану подію;
провести одночасний допит підозрюваного ОСОБА_4 , а також свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 для з'ясування причин розбіжностей у їхніх показаннях;
виконати вимоги ст.ст. 283, 290 КПК України.
Враховуючи зазначене, 08.01.2026 слідчим суддею Довгинцівського районного суду м.Кривий Ріг ОСОБА_1 продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12025041720001193 до 4-х місяців, тобто до 17 березня 2026 року.
Відповідно до ч. 3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали. Строк дії ухвали про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою завершується 07.03.2026.
Частиною 4 ст. 199 КПК України передбачено, що слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Досудовим розслідуванням встановлена наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, які мають місце до теперішнього часу. Відповідно до положень ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК - переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК - незаконно впливати на потерпілого, свідка у кримінальному провадженні.
Наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України а саме «переховуватися від органів досудового розслідування та суду», підтверджується тим, що ОСОБА_4 після вчинення злочину, в якому він підозрюється, після заподіяння тілесних ушкоджень, не надавав будь-яку допомогу та до правоохоронних органів з заявою про вчинений ним злочин не звернувся. Крім, цього у разі визнання його винним у вчинені інкримінованого кримінального правопорушення, наявність можливості, в разі перебування на волі, залишити межі України, включаючи виїзд на непідконтрольні та окуповані території, або за кордон, щоб переховуватись від органів досудового розслідування та суду, що збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Зазначені обставини свідчать про те що ОСОБА_4 зможе переховуватися як від органів досудового розслідування та суду, що у подальшому ускладнить процес встановлення її місцезнаходження та вплине на розумність строків як досудового розслідування так і судового розгляду, тобто наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України.
Наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме «незаконно впливати на свідка у кримінальному провадженні» підтверджується тим, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні умисного насильницького тяжкого злочину проти життя та здоров'я людини, є реальні підстави вважати, що останній, залишаючись на свободі, матиме змогу незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, так як останній знає де проживають свідки і з ними не проведені усі необхідні слідчі (розшукові) дії за їх участю, тобто наявність ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст. 177 КПК України.
Заявлені раніше вищевказані ризики, які враховувались при обранні запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_4 не зменшились, а продовжують існувати, у зв'язку з цим є підстави для продовження застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Обрання відносно підозрюваного ОСОБА_4 найбільш суворого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не суперечить практиці Європейського суду з прав людини в аспекті його застосування.
При цьому, розглядаючи можливість застосування до підозрюваного будь-якого альтернативного запобіжного заходу, сторона обвинувачення вважає, що наразі «достатніми» та «належними» підставами тримання ОСОБА_4 під вартою є не лише тривалість досудового розслідування та збирання доказів, а дотримання балансу між можливими наслідками його звільнення та безпекою суспільства, яке вимагає ізоляції осіб, які з встановленою вірогідністю здатні завдати істотної шкоди правам та свободам інших осіб, що в даному випадку, повністю виправдовує утримання підозрюваного під вартою під вартою.
Особиста порука не може бути застосована до підозрюваного ОСОБА_4 у зв'язку з відсутністю письмових зобов'язань осіб, які заслуговують на особливу довіру суду.
Особисте зобов'язання не може бути застосоване у зв'язку із тим, що перебування підозрюваного ОСОБА_4 на волі в повному обсязі не сприятиме виконанню нього покладених процесуальних обов'язків.
Всі вищезазначені обставини свідчать про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, тому з метою попередження ризиків, передбачених п.1, п.3, ч.1 ст. 177 КК України, а саме: можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, необхідно продовжити застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У зв'язку з тим, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину проти життя, із застосуванням насильства із загибеллю неповнолітньої дитини, з метою запобігання вищезазначеним ризикам, розмір застави в даному випадку визначати недоцільно.
Тяжкість, характер та обставини кримінального правопорушення свідчать про вагомість заявлених ризиків, які дійсно на теперішній час не зменшились, і яким не здатні запобігти більш м'які запобіжні заходи ніж тримання під вартою.
Тривалість досудового розслідування та судового розгляду, в даному випадку не спростовує необхідність обрання запобіжного заходу, а викликана складністю кримінального провадження, великим обсягом доказів, що належить дослідити.
Тому, виходячи з принципу презумпції невинуватості особи, приймаючи до уваги наявність існування обґрунтованих ризиків, передбачених ст.177 КПК України, зважуючи всі факти «за» і «проти» існування реального суспільного інтересу та публічний інтерес щодо обставин кримінального правопорушення, зокрема, що ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, враховуючи їх в сукупності з іншими обставинами у кримінальному провадженні, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, зокрема, що лише при наявності специфічних ознак того, що цього вимагають справжні вимоги публічного інтересу, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, мають перевагу над правилом поваги до особистої свободи, а також існування реального суспільного інтересу, який виправдовує відступ від вимоги забезпечення поваги до особистої свободи, тому застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 є обґрунтованим, а запобігти встановленим ризикам, шляхом застосуванням більш м'яких запобіжних заходів - неможливо.
Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.4 ст.183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства.
У зв'язку з тим, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину проти життя та здоров'я, з метою запобігання вищезазначеним ризикам, розмір застави в даному випадку визначати недоцільно.
Враховуючи вищевикладене, керуючись вимогами ст. ст. 40, 131, 132, 176 - 178, 182-184, 194 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого слідчого відділу відділення поліції № 1 Криворізького районного управління поліції ГУ НП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні № 12025041720001193 від 17.11.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити .
Продовжити застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 17.03.2026 року включно, без визначення розміру застави.
Виконання ухвали покласти на ВП № 1 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області.
Копію ухвали вручити учасникам кримінального провадження та направити уповноваженій особі місць ув'язнення.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти діб з моменту її проголошення.
Повний текст ухвали буде виготовлено 24.02.2026 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1