23 лютого 2026 року
м. Київ
справа № 714/978/22
провадження № 51-561ск26
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянув касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на ухвалу Чернівецького апеляційного суду від 17 листопада 2025 року.
Обставини справи
1. Вироком Герцаївського районного суду Чернівецької області від 12 червня 2025 року,
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця і жителя АДРЕСА_1 ,
засуджено: за частиною 3 статті 332 Кримінального кодексу України (далі - КК) із застосуванням статті 69 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права займатись діяльністю, пов'язаною з наданням логістичних послуг та перевезенням громадян в прикордонних районах України на строк 1 рік з конфіскацією всього належного йому майна, за виключенням житла.
Також цим вироком засуджено ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , рішення стосовно яких у касаційній скарзі не оскаржується.
2. Ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 17 листопада 2025 року вказаний вирок змінено в частині призначеного покарання ОСОБА_7 . В решті вирок залишено без змін.
3. Як установив суд, ОСОБА_5 , за попередньою змовою з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , 28 квітня 2022 року за 800 доларів США з кожного, перевезли до лісу поблизу с. Турятка Чернівецького району Чернівецької області ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та трьох невстановлених осіб, де приблизно о 08 год. 30 хв. повели останніх до місця перетину державного кордону України поза пунктом пропуску, вказавши їм напрямок руху до Румунії, яких під час здійснення незаконного перетину державного кордону України було викрито та затримано працівниками прикордонної служби України.
4. Таким чином ОСОБА_5 вчинив незаконне переправлення осіб через державний кордон України, вчинений щодо кількох осіб, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб.
Доводи касаційної скарги
5. У касаційній скарзі захисник, просить скасувати ухвалу апеляційного суду з підстав, передбачених частиною 1 статті 438 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
6. Обґрунтовуючи свої доводи, вказує на те, що апеляційний суд істотно порушив вимоги кримінального процесуального закону, а саме: формально підійшов до розгляду апеляційної скарги, не дослідив повторно докази, не дав оцінку істотним порушенням, допущеним судом першої інстанції, а саме стосовно допиту свідків та процедури впізнання, чим допустив неповноту судового розгляду та порушення права на захист, принцип безпосередності дослідження доказів.
7. Крім того вказує, що суд апеляційної інстанції не в повній мірі врахував наявні пом'якшуючі обставини, які об'єктивно знижують ступінь тяжкості діяння саме для ОСОБА_5 та не навели належних мотивів, чому саме його виправлення неможливо без ізоляції від суспільства. Враховуючи наявні пом'якшуючі обставини апеляційний суд мав можливість призначити більш м'який вид покарання, отже неправильно застосував статті 69, 75 КК, що призвело до призначення надмірно суворого покарання.
Оцінка Суду
8. Перевіривши доводи касаційної скарги, дослідивши додані до неї копії судових рішень, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити з огляду на таке.
9. За частиною 2 статті 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення у межах касаційної скарги. При цьому касаційний суд перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
10. У касаційній скарзі захисник, крім іншого, посилається на неповноту судового розгляду. Суд нагадує, що касаційна інстанція є судом права, а оцінка доказів у справі є завданням судів попередніх інстанцій.
11. Суд також зазначає, коли сторона вимагає скасування або зміни судового рішення, посилаючись на порушення, допущене під час кримінального провадження, вона має обґрунтувати не лише наявність такого порушення, але й надати доводи тому, що це істотно позначилось на можливостях сторони відстоювати свою позицію у справі, а також вплинуло або могло вплинути на правильність висновків суду щодо обставин справи.
12. За змістом скарги захисник не заперечує доведеність винуватості засудженого ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення та правильності кваліфікації його дій за частиною 3 статті 332 КК.
13. Зокрема суд апеляційної інстанції, перевіряючи доводи сторони захисту, зазначив, що оскільки показання свідків, допитаних на досудовому слідстві, що були оголошені в порядку частини 11 статті 615 КПК, покладених судом в основу вироку, фіксувались за допомогою відеозапису, а кримінальне провадження здійснювалось в період воєнного стану в Україні, тому судом не було порушено принципу безпосередності дослідження доказів.
14. Суд відхиляє доводи про те, що апеляційним судом істотно порушено процесуальний закон, оскільки не досліджено повторно докази, так як згідно з частиною 3 статті 404 КПК за клопотанням сторони повторне дослідження обставин, установлених під час кримінального провадження, є обов'язковим лише за умови, що вони досліджені судом першої інстанції неповно або з порушеннями.
15. Як убачається з ухвали, апеляційний суд не ставив під сумнів достовірність доказів, досліджених у суді першої інстанції. У касаційній скарзі не зазначається, які саме обставини, що мають істотне значення для кримінального провадження, залишилися не дослідженими судом першої інстанції, і які дії та рішення суду першої інстанції завадили стороні захисту всебічно і повно їх дослідити.
16. Відмова у задоволенні клопотання за відсутності аргументованих доводів щодо необхідності повторного дослідження доказів у справі не свідчить про порушення судом апеляційної інстанції вимог кримінального процесуального закону або неповноту судового розгляду.
17. Доводи касаційної скарги про неправильне застосування норм статей 69, 75 КК та суворість призначеного ОСОБА_13 покарання є необґрунтованими. Ці доводи зводяться до того, що суди надали таку оцінку обставинам вчинення злочину, індивідуальним рисам особи засудженого та іншим обставинам справи, з якою не згодна сторона захисту.
18. Згідно зі статтями 50, 65 КК особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
19. Призначаючи покарання засудженому, суд першої інстанції, з чим погодився апеляційний суд, відповідно до вимог статей 66, 67 КК урахував характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який згідно з статтею 12 КК відноситься до тяжких злочинів у сфері охорони державної таємниці, недоторканості державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації, обставини вчинення злочину, дані про особу засудженого, який раніше не судимий, одружений, на обліку у лікарів нарколога чи психіатра не перебуває, має позитивну характеристику за місцем проживання, його молодий вік, спосіб життя, перебування на його утриманні двох неповнолітніх дітей. Обставинами, які пом'якшують покарання, суд визнав часткове визнання вини, його незначну роль у вчиненні злочину, також враховано відсутність обставин, що обтяжують покарання.
20. Апеляційний суд дав оцінку доводам апеляційної скарги, які в цілому є аналогічними доводам касаційної скарги, врахував, що засуджений з 2023 року доглядає за мамою, яка має інвалідність 2-ї групи, а також, що на його утриманні є двоє неповнолітніх дітей та на інші дані про особу обвинуваченого. Крім цього цей суд врахував також те, що засуджений на час вчинення інкримінованих дій, будучи військовозобов'язаними, в період введеного в Україні воєнного стану у зв'язку з повномасштабною військовою агресією російської федерації, свідомо допомагав іншим військовозобов'язаним особам чоловічої статі, які не мали права виїзду за кордон, уникнути оголошеної в Україні військової мобілізації та ухилитися від виконання конституційного обов'язку громадян України по захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України.
21. Апеляційний суд ретельно перевірив доводи, викладені в апеляційних скаргах захисника та засудженого, врахував ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення, дані про особу засудженого, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші обставини справи, які впливають на забезпечення відповідності покарання характеру і тяжкості вчиненого злочину, мотивовано визнав його необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
22. Зі змісту судових рішень, убачається, що суди врахували низку обставин, які мають значення для визначення розміру покарання та порядку його відбування, у тому числі й ті, на які посилається захисник у касаційній скарзі, і надали їм свою оцінку. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що призначене ОСОБА_13 покарання за своїм видом і розміром є справедливим.
23. Інших переконливих аргументів, які б вказували на неправильне застосування закону про кримінальну відповідальність, які перешкодили цьому суду ухвалити законе та обґрунтоване рішення, в касаційній скарзі захисника не зазначено. Доводи касаційної скарги не дають підстав ставити під сумнів правильність висновків апеляційного суду, враховуючи, що засуджений не заперечує правильність кваліфікації його дій та доведення його вини у скоєному.
24. З урахуванням наведеного істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які були би підставою для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення, у касаційній скарзі не наведено.
25. З огляду на викладене, касаційна скарга та додані до неї матеріали не дають підстав для її задоволення.
Керуючись пунктом 2 частини 2 статті 428 КПК, Суд
постановив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на ухвалу Чернівецького апеляційного суду від 17 листопада 2025 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3