23 лютого 2026 року
м. Київ
справа № 753/27198/25
провадження № 51-344 ск 26
Колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:
головуючої ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
перевіривши касаційну скаргу адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 на ухвалу Київського апеляційного суду від 25 грудня 2025 року про відмову у відкритті апеляційного провадження,
установила:
У касаційній скарзі порушується питання про перегляд указаного судового рішення в касаційному порядку.
За положеннями ст. 129 Конституції України право на касаційне оскарження забезпечується у визначених законом випадках та порядку. Отже, передбачені ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) вимоги до касаційної скарги є обов'язковими.
Перевіривши подану скаргу на відповідність вимогам ст. 427 КПК, колегія суддів дійшла висновку, що при зверненні не було додержано пунктів 4, 5 ч. 2 цієї статті.
Відповідно до законодавчих положень у касаційній скарзі має бути зазначено правове обґрунтування заявленої вимоги, котра повинна узгоджуватися з нормативним урегулюванням, адже згідно зі статтями 433, 436 КПК суд касаційної інстанції (далі - Суд) ревізує правильність застосування норм права і наділений повноваженнями скасувати оспорюване рішення виключно на підставах, передбачених ч. 1 ст. 438 указаного Кодексу. Тому в поданій скарзі належить зазначити доводи, котрі свідчать про допущення судом апеляційної інстанції таких порушень, які є істотними і зумовлюють скасування оспорюваної ухвали.
Окресленого не було враховано при зверненні до суду касаційної інстанції.
Так, у поданій скарзі ОСОБА_4 просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції і призначити новий розгляд у цьому суді, постановити окрему ухвалу щодо дій суддів попередніх інстанцій, а також доручити ДБР унести певні відомості до ЄРДР. Однак останнє не належить до повноважень Суду за наслідками розгляду скарги (ст. 436 КПК).
Водночас, не погоджуючись із висновками суду апеляційної інстанції, скаржник у зверненні не відобразив, у чому саме полягає недодержання цим судом конкретних норм права, істотність порушень у розумінні ст. 412 КПК, зважаючи також на приписи статей 206, 392, 399 цього Кодексу в їх взаємозв'язку та на правову позицію об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верхового Суду (див. постанову від 27 травня 2019 року, справа № 766/22242/17).
Разом із цим, прохаючи про постановлення окремої ухвали, автор скарги не обґрунтовує необхідність прийняття Судом такого рішення з огляду на норми кримінального процесуального законодавства.
Таким чином касаційна скарга не відповідає вимогам, передбаченим ст. 427 КПК. Тому її на підставі ч. 1 ст. 429 цього Кодексу слід залишити без руху й установити строк для усунення допущених недоліків, що не може перевищувати п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала скаргу.
Керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, колегія суддів
постановила:
Касаційну скаргу адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 на ухвалу Київського апеляційного суду від 25 грудня 2025 року про відмову у відкритті апеляційного провадження залишити безруху і встановити строк для усунення недоліків упродовж п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.
У разі невиконання вимог касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3