24 лютого 2026 року
м. Київ
справа № 686/1741/23
провадження № 61-3453св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Шиповича В. В. (суддя - доповідач), Осіяна О. М., Синельникова Є. В.,
учасники справи:
позивачка - ОСОБА_1 ,
відповідач - Акціонерне товариство «Українська залізниця»,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: начальник виробничого підрозділу вагонна дільниця станції Хмельницький філії «Пасажирська компанія» Акціонерного товариства «Українська залізниця» Іванов В. Г., Первинна профспілкова організація працівників ПАТ «Українська залізниця»,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця», в інтересах якого діє адвокат Дригіна Ірина Михайлівна, на постанову Хмельницького апеляційного суду, у складі колегії суддів:
Костенка А. М., Гринчука Р. С., Спірідонової Т. В., від 12 лютого 2025 року,
Короткий зміст позовних вимог
1. У березні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - АТ «Укрзалізниця»), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: начальник виробничого підрозділу вагонна дільниця станції Хмельницький філії «Пасажирська компанія» АТ «Укрзалізниця» Іванов В. Г., Первинна профспілкова організація працівників ПАТ «Українська залізниця» (далі - ППО «ППУЗ»), про скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.
2. Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані тим, що вона з липня
2003 року працювала на підприємствах залізничного транспорту, правонаступником яких є АТ «Укрзалізниця», на різних посадах, а з 27 травня 2019 року - на посаді майстра дільниці зовнішнього та внутрішнього миття та прибирання пасажирських вагонів виробничого підрозділу вагонна дільниця станції Хмельницький філії «Пасажирська компанія».
3. Починаючи із грудня 2019 року начальник виробничого підрозділу вагонної дільниці станції Хмельницький філії «пасажирська компанія»
АТ «Укрзалізниця» Іванов В. Г. з незрозумілих причин, почав упереджено ставитися до неї, проводив надумані перевірки її роботи, не затверджував звіти, безпідставно притягав до дисциплінарної відповідальності.
4. 12 грудня 2022 року на оперативній нараді її повідомили про порушення трудових обов'язків, які пов'язані з проведенням інструктажів з охорони праці.
5. Вона заперечувала будь-які порушення, однак їй було оголошено догану. При цьому із відповідним наказом її не ознайомили.
6. 16 грудня 2022 року наказом АТ «Укрзалізниця» її звільнено з роботи на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України. У день звільнення вона наполягала на отриманні копій всіх документів (наказу про звільнення, актів, протоколів нарад та інших), на підставі яких її було звільнено, оскільки не погодилась із звільненням і мала намір його оскаржити. Проте, відповідач відмовив у наданні копій цих документів, мотивуючи тим, що це інформація з обмеженим доступом.
7. Позивачка вважає, що при притягненні її до дисциплінарної відповідальності не були дотримані її права як виборного члена профспілкового органу, адже з 16 липня 2021 року вона є членом ППО «ППУЗ», а з 18 липня 2021 року - членом виборного органу цієї профспілки. Не зважаючи на це, відповідач притягнув її до дисциплінарної відповідальності без попередньої згоди виборного профспілкового органу, членом якого вона є.
8. Посилаючись на викладене, позивачка просила суд:
- визнати незаконними та скасувати накази АТ «Укрзалізниця»
від 12 грудня 2022 року про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності із накладенням дисциплінарного стягнення у вигляді догани та від 16 грудня 2022 року про звільнення ОСОБА_1 на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України;
- поновити її на посаді майстра дільниці зовнішнього та внутрішнього миття та прибирання пасажирських вагонів з 17 грудня 2022 року;
- стягнути з АТ «Укрзалізниця» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 17 грудня 2022 року по день прийняття судом рішення у справі;
- стягнути з АТ «Укрзалізниця» на користь ОСОБА_1 15 000 грн на відшкодування моральної шкоди.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
9. Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області,
у складі судді Приступи Д. І., від 13 серпня 2024 року в задоволенні позову відмовлено.
10. Суд першої інстанції виходив з необґрунтованості та безпідставності позовних вимог.
Короткий зміст оскарженої постанови апеляційного суду
11. Постановою Хмельницького апеляційного суду від 12 лютого 2025 року, з урахуванням ухвали цього ж суду від 21 лютого 2025 року про виправлення описки, апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 13 серпня
2024 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про часткове задоволення позову.
Визнано незаконним та скасовано накази АТ «Укрзалізниця» від 12 грудня
2022 року про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності із накладенням дисциплінарного стягнення у вигляді догани та від 16 грудня
2022 року про звільнення ОСОБА_1 на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України з роботи.
Поновлено ОСОБА_1 на посаді майстра дільниці зовнішнього та внутрішнього миття та прибирання пасажирських вагонів виробничого підрозділу вагонної дільниці станції Хмельницький АТ «Укрзалізниця».
Стягнуто з АТ «Укрзалізниця» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 327 814,60 грн, а також 5 000 грн на відшкодування моральної шкоди. В іншій частині позову відмовлено.
12. Колегія суддів виходила з того, що роботодавець не довів, що
ОСОБА_1 після 12 грудня 2022 року вчинила будь-яке нове порушення трудових обов'язків.
13. Крім того, відповідачем не доведено факту порушення позивачкою вимог Посадової інструкції майстра дільниці зовнішнього та внутрішнього миття та прибирання пасажирських вагонів, за які вона була притягнута до дисциплінарної відповідальності наказом відповідача від 12 грудня 2022 року.
14. Визначаючи розмір моральної шкоди, апеляційний суд врахував характер та обсяг завданих позивачці моральних страждань, вимоги розумності та справедливості.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
15. У касаційній скарзі АТ «Укрзалізниця», в інтересах якого діє адвокат Дригіна І. М., просить постанову Хмельницького апеляційного суду
від 12 лютого 2025 року скасувати, залишивши в силі рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 13 серпня 2024 року.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
16. 18 березня 2025 року АТ «Укрзалізниця», в інтересах якого діє адвокат Дригіна І. М., подало касаційну скаргу на постанову Хмельницького апеляційного суду від 12 лютого 2025 року.
17. Ухвалою Верховного Суду від 05 травня 2025 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою, витребувано із суду першої інстанції матеріали справи № 686/1741/23, які у травні 2025 року надійшли до Верховного Суду.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
18. Підставою касаційного оскарження судового рішення заявник зазначає неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 14 січня 2019 року у справі № 344/9143/17, від 17 квітня 2019 року у справі
№ 766/8638/16, від 12 лютого 2020 року у справі № 345/472/19, від 26 лютого 2020 року у справі № 757/14922/17, від 08 квітня 2020 року у справі
№ 554/9453/15, від 07 травня 2020 року у справі № 333/1839/19, від 03 червня 2020 року у справі № 766/7760/17, від 12 серпня 2020 року у справі
№ 704/192/18, від 10 листопада 2021 року у справі № 520/14775/15,
від 30 березня 2022 року у справі № 264/4703/18, від 20 вересня 2023 року у справі № 296/12633/18 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
19. Крім того, вказує на порушення апеляційним судом норм процесуального права та наявність передбачених пунктом 1 частини третьої статті 411 ЦПК України підстав для скасування оскаржуваного судового рішення (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
20. Зауважує, що позивачка не може вважатися обраною до виборного органу профспілки без утворення самої профспілкової організації на підприємстві. При цьому наголошує на відсутності ППО «ППУЗ» на вагоній станції Хмельницький, оскільки відповідна профспілка діє на вагонній дільниці станції Київ, що виключає можливість створення та реєстрації профспілки в інших адміністративно-територіальних одиницях України.
21. Посилається на порушення апеляційним судом принципу преюдиції, оскільки у постанові Хмельницького апеляційного суду від 01 серпня 2023 року у справі № 686/3167/22 вже було встановлено, що ОСОБА_1 не є членом виборного профспілкового органу, внаслідок чого на неї не поширюються гарантії, передбачені статтею 252 КЗпП України.
22. Наголошує, що звільнення позивачки не потребує згоди профспілкової організації, а апеляційний суд помилково прийняв як доказ копію протокольного рішення профспілки № 41 від 23 грудня 2024 року.
23. Стверджує, що порушення покладених на позивачку посадових обов'язків, підтверджено матеріалами справи і є підставою для застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани та звільнення за пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України.
24. Зазначає, що у матеріалах справи наявні пояснення двох мийників, які свідчать про самостійне виконання ними робіт по проведенню інструктажів з питань охорони праці та заповнення відповідних журналів. Цей факт підтверджує і колективна скарга, підписана 21 особою, в якій зазначається про не проведення або проведення із запізненням, інструктажів позивачкою.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
25. У травні 2025 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість оскарженої постанови апеляційного суду, просить касаційну скаргу залишити без задоволення.
26. Звертає увагу, що її було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у виді звільнення за порушення, вчинені до застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани. При цьому відповідач не довів факту порушення нею посадової інструкції, за які її притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани.
27. Зазначає, що з липня 2021 року є членом виборного органу ППО «ППУЗ», яка зареєстрована з 2013 року в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
28. Наголошує, що у цій справі, як і в справі № 686/6019/22, апеляційний суд правильно запитав згоду профспілки на звільнення позивачки.
29. Інформує, що відповідач добровільно виконав постанову Хмельницького апеляційного суду від 12 лютого 2025 року, прийнявши відповідний наказ № 8/ос від 13 лютого 2025 року «Щодо добровільного виконання рішення суду».
Інші процесуальні звернення, подані до Верховного Суду
30. У червні та листопаді 2025 року АТ «Укрзалізниця» подало додаткові пояснення до справи, в яких наполягає на задоволенні касаційної скарги.
Обставини справи, встановлені судами
31. Із 10 липня 2003 року ОСОБА_1 працювала в АТ «Укрзалізниця» на різних посадах.
32. Наказом № 178-ос від 27 травня 2019 року ОСОБА_1 переведено на посаду майстра дільниці зовнішнього та внутрішнього миття та прибирання пасажирських вагонів.
33. Згідно Посадової інструкції майстра дільниці зовнішнього та внутрішнього миття та прибирання пасажирських вагонів (реєстраційний
№ 38), затвердженої начальником виробничого підрозділу 17 вересня
2021 року (розділ 5 «Завдання та обов'язки») (далі - Посадова інструкція), до обов'язків ОСОБА_1 за посадою, серед іншого, віднесено: планування роботи мийників-прибиральників - складення графіків робочого часу та надання відпусток (пункт 5); організація роботи мийників-прибиральників відповідно до встановлених норм режиму праці і відпочинку та чинного трудового законодавства (пункт 6); ведення книги явки мийників-прибиральників на роботу (пункт 7); ведення обліку виконаних робіт, обліково-звітної документації, оформлення матеріальних звітів (пункт 9); проведення вступного, первинного, повторного, позапланового та цільового інструктажів з охорони праці (пункт 12); проведення первинного, повторного та позапланового інструктажів з пожежної безпеки (пункт 15).
34. Наказом № 270/01-03 від 23 вересня 2020 року затверджено Доповнення до Порядку проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці по філії «Пасажирська компанія» АТ «Укрзалізниця» для працівників вагонної дільниці станції Хмельницький (далі - Доповнення до Порядку), за змістом якого допуск до роботи працівників, у тому числі посадових осіб, без проведення навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці не дозволяється (пункт 1.7).
35. Із положень пункту 1.9 Доповнення до Порядку слідує, що відповідальність за організацію навчання і перевірку знань з питань охорони праці у вагонній дільниці в цілому покладається на головного інженера дільниці, а у виробничих підрозділах (цеху, дільниці тощо) - на керівників цих підрозділів.
36. Відповідно до пункту 3.4 Доповнення до Порядку позаплановий інструктаж проводиться на робочому місці або в кабінеті охорони праці за обсягом і змістом програми первинного інструктажу та відповідних інструкцій з охорони праці. Проводять позаплановий інструктаж майстри, керівники виробничих підрозділів, а також інші спеціалісти індивідуально з окремим працівником або з групою працівників спільного фаху, які виконують однотипні роботи не рідше: одного разу на 3 місяці. Особа, яка проводила позаплановий інструктаж, робить запис про це в журналі реєстрації інструктажів виробничого підрозділу (цеху, дільниці). В графі 5 журналу записують причину проведення інструктажу: номер наказу (телеграми) про нещасний випадок, перелік вимог безпеки праці в нових умовах тощо. номери відповідних інструкцій з охорони праці, за якими проводився інструктаж. В графі 12 здійснюється запис про допуск до подальшої роботи після перевірки знань у вигляді усного опитування.
37. В силу пункту 3.5 Доповнення до Порядку цільовий інструктаж проводиться з метою уточнення оперативних обставин та роз'яснення працівникам безпечних прийомів праці і можливої небезпеки під час виконання певних робіт. Цільовий інструктаж проводиться індивідуально з окремим працівником або з групою працівників. Обсяг і зміст цільового інструктажу працівникам визначаються залежно від виду робіт, що ними виконуватимуться, відповідно до технологічних карт, інструкцій з охорони праці, конспектів тощо. Цільовий інструктаж проводиться з працівниками: при виконанні разових робіт, що не пов'язані з безпосередніми обов'язками за фахом (навантаження - розвантаження вантажів, разові роботи за межами вагової дільниці тощо); при ліквідації наслідків аварії або стихійного лиха; при виконанні робіт, для проведення яких необхідно оформлення наряду-допуску, наказу або розпорядження; при виконанні робіт безпосередньо на залізничних коліях та біля поїздів, а також зі шкідливими речовинами та в небезпечних умовах. Перелік посад і професій працівників вагонної дільниці, з якими проводиться цільовий інструктаж перед кожною робочою зміною, наведено у Додатку № 8. Особа, що проводила цільовий інструктаж, повинна зробити відповідний запис у журналі реєстрації інструктажів виробничого підрозділу. В графі 5 записують заходи безпеки при виконанні запланованої роботи.
В графі 12 здійснюється запис про допуск до роботи після перевірки знань у вигляді усного опитування. Якщо на протязі зміни (робочого дня) характер та умови праці змінюються декілька разів, цільовий інструктаж також повинен проводитися стільки ж разів.
38. До Переліку посад та професій працівників вагонної дільниці станції Хмельницький, з якими проводиться цільовий інструктаж перед початком кожної робочої зміни (додаток № 8), включені мийники-прибиральники рухомого складу (№ 18 Переліку).
39. Наказом № 133/01-03 від 17 травня 2022 року, проведення первинного, повторного, позапланового та цільового інструктажів з охорони праці по дільниці зовнішнього та внутрішнього миття та прибирання пасажирських вагонів покладено на майстра дільниці ОСОБА_1 .
40. 01 грудня 2022 року комісія виробничого підрозділу вагонної станції Хмельницький провела перевірку належного ведення робочої документації майстром дільниці зовнішнього та внутрішнього миття та прибирання пасажирських вагонів ОСОБА_1 .
Згідно складеного за результатами перевірки акту, комісія виявила факти порушень, що свідчать про відсутність цільового інструктажу для підлеглих працівників.
41. На підставі вказаного акту та протоколу оперативної наради за результатами перевірки від 07 грудня 2022 року наказом № 241/с від 12 грудня 2022 року, ОСОБА_1 майстру дільниці зовнішнього та внутрішнього миття та прибирання пасажирських вагонів за порушення пунктів 12, 15 розділу 5 «Завдання та обов'язки» Посадової інструкції, пункту 5.4 Правил внутрішнього трудового розпорядку вагонної дільниці, пунктів 3.4, 3.5 Порядку проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці по філії «Пасажирська компанія» АТ «Укрзалізниця», порушення пункту 6, відповідно до пункту 9 наказу № 133/01-03 від 17 травня 2022 року для вагонної дільниці станції Хмельницький (з доповненнями) оголошено догану.
Роботодавцем вказано такі порушення, за які ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани:
1. Журнал проведення цільового інструктажу з охорони праці, який повинен проводитись на початку робочого дня о восьмій годині, заповнювався
01 грудня 2022 року майстром ОСОБА_1 наприкінці робочого дня - на момент перевірки в 16 год 15 хв.
2. Журнал з реєстрації цільового інструктажу з охорони праці:
- робочий день - 28 листопада 2022 року, журнал не відображає відомостей про тему проведеного інструктажу, виду інструктажу (для 21 особи) та професії працівників, для яких повинен бути проведений інструктаж, відсутнє прізвище особи, яка інструктує;
- робочий день - 29 листопада 2022 року, відсутня дата проведення цільового інструктажу (стовпчик № 2 для мийників ОСОБА_2 та
ОСОБА_3 ), відсутні відомості про тему проведеного інструктажу (для 19 осіб), виду інструктажу та професії працівників, для яких повинен бути проведений інструктаж, відсутнє прізвище особи, яка інструктує;
- робочий день - 30 листопада 2022 року, відсутня дата проведення інструктажу (стовпчик № 2) для 7 осіб, а саме: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , повністю відсутня інформація про професію працівників, вид інструктажу, тему інструктажу та прізвище особи, що проводить інструктаж;
- робочий день - 01 грудня 2022 року, для 21 особи відсутня тема проведення інструктажу, у стовпчику № 7 для 8 осіб відсутні відомості про особу, яка інструктує.
3. Журнал реєстрації позапланового інструктажу з охорони праці:
- у дні проведення позапланового інструктажу з охорони праці 10 жовтня 2022 року, 12 жовтня 2022 року та 20 жовтня 2022 року для працівників не вказана тема проведення інструктажу;
- мийник вагонів ОСОБА_11 працювала 10 жовтня 2022 року без допуску до роботи, оскільки у стовпчику № 12 відсутня дата допуску та підпис особи, що здійснює відповідний допуск;
- із журналу незрозуміло, через відсутність дати як у стовпчику № 2, так і у стовпчику № 12, у яку дату повинна була отримати допуск до роботи мийник вагонів ОСОБА_12 ;
- згідно з журналом відсутня дата допуску до роботи (стовпчик № 2 та
№ 12) для мийників вагонів у робочий день 20 жовтня 2022 року, а саме для ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 .
4. Журнал реєстрації первинного інструктажу з питань пожежної безпеки та журнал реєстрації повторного інструктаж з питань пожежної безпеки:
- пронумерованих та прошнурованих журналах, що мали би забезпечити достовірне відображення відомостей про проведену роботу, приведено до непридатного стану сторінки відповідно № 52 та № 55, в яких вирізана частина листа.
42. Наказом № 299/01-03 від 13 грудня 2022 року для проведення службового розслідування питань, викладених в зверненні-скарзі працівників дільниці зовнішнього та внутрішнього миття та прибирання пасажирських вагонів, що надійшла до начальника 23 листопада 2022 року, створено комісію, яка склала акт службового розслідування від 15 грудня 2022 року.
43. В акті комісія встановила, що:
- майстром ОСОБА_1 не проводилась з липня по жовтень 2022 року робота по обліку додаткових робіт по миттю внутрішніх приміщень вагонів, що виконують майстри прибиральники зовнішнього миття, що позбавляє їх права на додаткову преміальну оплату згідно з діючим положенням про преміювання;
- всі роботи стосовно перевірки, здавання вагонів з проміжного прибирання та миття, належного оформлення робіт виконували мийники-прибиральники рухомого складу щоденно, особисто, майстер дільниці обов'язки, визначені пунктами 9, 11 Посадової інструкції щодо зазначених питань, не виконувала;
- майстер дільниці зовнішнього та внутрішнього миття та прибирання пасажирських вагонів ОСОБА_1 не виконує пункти 2 розділу 5 «Завданні та обов'язки» Посадової інструкції, тобто не доводить підлеглим працівникам щоденні виробничі завдання, не здійснює розподілення робіт;
- в порушення пункту 8 розділу 5 «Завданні та обов'язки» Посадової інструкції майстер табель обліку робочого часу, що є підставою для нарахування заробітної плати за листопад 2022 року, заповнювався та розраховувався двома мийниками, в обов'язки яких не входить виконання цих робіт, на що вони дали свої пояснення;
- майстер дільниці в порушення пункту 6 розділу 5 «Завданні та обов'язки» Посадової інструкції невчасно проводить інструктаж з охорони праці з підлеглими працівниками, із запізненням видає їм миючі засоби, чим суттєво скорочує робочий час, призначений для миття та прибирання вагонів;
- майстер ОСОБА_1 вдається до відвертого утиску та погроз підлеглим працівникам, вимагаючи від них виконання робіт, що не входить до кола їх безпосередніх обов'язків, чим порушує вимоги статті 30 КЗпП України, які вимагають особистого виконання працівником своїх посадових обов'язків.
Враховуючи систематичне невиконання майстром ОСОБА_1 посадової інструкції, а саме пунктів 2, 6, 8. 9, 11, 12 розділу 5 «Завданні та обов'язки» та факт примусового перекладання своїх обов'язків на підлеглих працівників в порушення статті 30 КЗпП України, залякування та погроз на адресу мийників-прибиральників, а також наявності дисциплінарного стягнення на момент службового розслідування, комісія рекомендувала притягнути ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення.
44. Наказом № 111/0с від 16 грудня 2022 року, на підставі наказу № 241/с
від 12 грудня 2022 року, акту службового розслідування від 15 грудня 2022 року, протоколу оперативної наради від 16 грудня 2022 року, майстра дільниці зовнішнього та внутрішнього миття та прибирання пасажирських вагонів ОСОБА_1 звільнено з роботи на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України у зв'язку із систематичним невиконанням трудових обов'язків без поважних причин.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
45. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
46. Згідно із частинами першою-другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
47. Відповідно до частин першої-другої, п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
48. Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
49. Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
50. Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений статтею 51 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.
51. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем лише у випадках систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення.
52. За визначеними у пункті 3 частини першої статті 40 КЗпП України підставами працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.
53. Відповідно до статті 139 КЗпП Українипрацівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.
54. Відповідно до частини першої статті 147 КЗпП Україниза порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.
55. Статтею 148 КЗпП України передбачено, що дисциплінарне стягнення застосовується роботодавцем безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.
56. Відповідно до статті 149 КЗпП Українидо застосування дисциплінарного стягнення роботодавець повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення роботодавець повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.
57. Статтею 235 КЗпП України передбачено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
58. Відповідно до статті 2371 КЗпП України відшкодування роботодавцем моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав, у тому числі внаслідок дискримінації, мобінгу (цькування), факт якого підтверджено судовим рішенням, що набрало законної сили, призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
59. Верховний Суд звертав увагу, що у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з'ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4, 7, 8 статті 40, пункту статті 41 КЗпП України, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 1471, 148, 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника (див. постанову Верховного Суду від 31 липня 2025 року у справі № 541/3870/24).
60. Велика Палата Верховного Суду наголошує на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня
2020 року у справі № 129/1033/13-ц).
61. За загальним правилом, у трудових спорах саме відповідач (роботодавець) має доводити законність звільнення працівника (див. постанови Верховного Суду від 13 листопада 2019 року у справі
№ 207/1385/16-ц, від 15 жовтня 2025 року у справі № 757/26553/21).
62. У розглядуваній справі апеляційний суд, надавши оцінку наявним у справі доказам та встановивши, що роботодавець не довів, що ОСОБА_1 після застосування наказом від 12 грудня 2022 року дисциплінарного стягнення у вигляді догани вчинила нове порушення трудових обов'язків, а також, що відповідачем не доведено факту порушення позивачкою вимог Посадової інструкції майстра дільниці зовнішнього та внутрішнього миття та прибирання пасажирських вагонів, за які позивачку було притягнуто до дисциплінарної відповідальності наказом відповідача від 12 грудня 2022 року, дійшов правильного висновку про часткове задоволення позовних вимоги.
63. При цьому апеляційний суд обґрунтовано зазначив, що посилання в акті службового розслідування на те, що ОСОБА_1 невчасно проводить інструктаж з охорони праці з підлеглими працівниками не є достатньою підставою для висновку про порушення позивачкою своїх трудових обов'язків, оскільки комісією не встановлено причин цього та не доведено настання будь-яких негативних наслідків. Крім того, ОСОБА_1 пояснила, що причинами несвоєчасного прибирання могли бути затримка потягів, що не спростовано відповідачем.
64. З журналів цільового та позапланових перевірок з питань охорони праці вбачається, що позивачка проводила цільові та позапланові інструктажі з підлеглими працівниками.
65. Неповнота записів у журналах реєстрації цільового інструктажу з охорони праці та неточність ведення журналу реєстрації позапланових інструктажів з техніки безпеки, пожежної безпеки достовірно не свідчать про те, що такі інструктажі (навчання) працівників дільниці миття та прибирання пасажирських вагонів ОСОБА_1 не проводила.
66. Касаційна скарга не містить доводів щодо неправильності визначеного апеляційним судом розрахунку суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу та розміру відшкодування моральної шкоди.
67. Оскільки апеляційний суд, задовольняючи позовні вимоги, виходив саме із недоведеності відповідачем законності притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності, доводи касаційної скарги про те, що позивачка не є особою, на яку поширюються гарантії передбачені статтею 252 КЗпП України, не свідчать про наявність підстав для скасування оскарженої постанови апеляційного суду.
68. За встановлених обставин, висновки апеляційного суду не суперечать висновкам викладених у постановах Верховного Суду від 14 січня 2019 року
у справі № 344/9143/17, від 17 квітня 2019 року у справі № 766/8638/16,
від 12 лютого 2020 року у справі № 345/472/19, від 26 лютого 2020 року у справі № 757/14922/17, від 08 квітня 2020 року у справі № 554/9453/15, від 07 травня 2020 року у справі № 333/1839/19, від 03 червня 2020 року у справі
№ 766/7760/17, від 12 серпня 2020 року у справі № 704/192/18, від 10 листопада 2021 року у справі № 520/14775/15, від 30 березня 2022 року у справі
№ 264/4703/18, від 20 вересня 2023 року у справі № 296/12633/18, на які заявник посилається у касаційній скарзі.
69. Інші доводи касаційної скарги переважно спрямовані на необхідність Верховному Суду здійснити переоцінку доказів у справі, що виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції, визначені статтею 400 ЦПК України.
70. Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду
від 16 січня 2019 року в справі № 373/2054/16-ц).
71. Апеляційний суд відповідно до положень статті 89 ЦПК України надав оцінку доказам, поданим сторонами у встановленому процесуальним законом порядку.
72. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (зокрема рішення у справі «Пономарьов проти України») повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію.
73. Європейський суд з прав людини неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення у справі Ruiz Torija v. Spain від 09 грудня 1994 року, заява № 18390/91, §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною, більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.
74. Оскаржена постанова апеляційного суду є достатньо вмотивованою та містить висновки щодо питань, які мають значення для вирішення справи.
75. У межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховним Судом не встановлено підстав для висновку, що оскаржене судове рішення ухвалено із неправильним застосуванням норм матеріального права або із порушенням норм процесуального права, що відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України є підставою для залишення касаційної скарги без задоволення,
а постанови апеляційного суду - без змін.
Керуючись статтями 400, 401, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця»,
в інтересах якого діє адвокат Дригіна Ірина Михайлівна, залишити без задоволення.
2. Постанову Хмельницького апеляційного суду від 12 лютого 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:В. В. Шипович О. М. Осіян Є. В. Синельников