24 лютого 2026 року
м. Київ
справа № 990SCCV/37/26
провадження № 61-73вп26
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Ситнік О. М. розглянув клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Ярмоловича Олексія Євгеновича про визначення підсудності цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та
У лютому 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Ярмолович О. Є. звернувся до Верховного Суду з заявою про визначення підсудності справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу Індустріальному районному суду м. Дніпра.
Указує, що 13 лютого 2020 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Індустріальним районним у м. Дніпрі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Дніпро) (актовий запис № 30) зареєстровано шлюб. ОСОБА_1 бажає цей шлюб розірвати.
Зазначає, що 08 березня 2022 року ОСОБА_1 виїхала з України до Республіки Польщі (далі - Польща).
ОСОБА_2 постійно проживає в Азербайджанській Республіці.
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Згідно зі статтею 29 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) підсудність справ за участю громадян України, якщо обидві сторони проживають за її межами, а також справ про розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства, які проживають за межами України, визначається суддею Верховного Суду, визначеним у порядку, передбаченому статтею 33 цього Кодексу, одноособово.
Встановлено, що предметом позову в справі є вимоги про розірвання шлюбу.
Частиною першою статті 27 ЦПК України передбачено, що позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
ОСОБА_1 є громадянкою України, що підтверджується копією її паспорта, наданого до клопотання. У позовній заяві зазначає, що місцем її проживання є:
АДРЕСА_1 , що підтверджується повідомленням про надання номера PESEL.
З наданого до позовної заяви свідоцтва про шлюб вбачається, що відповідач ОСОБА_2 є громадянином Азербайджанської Республіки.
Згідно з електронною довідкою про адресу реєстрації ОСОБА_2 від 23 січня 2026 року останній проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
З матеріалів поданого клопотання встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є громадянином Азербайджанської Республіки та зареєстрованого місця проживання на території України не має.
ОСОБА_1 є громадянкою України, проживає за межами України. Згідно зі штампом про виїзд в паспорті громадянина України для виїзду за кордон
№ НОМЕР_1 від 28 квітня 2014 року ОСОБА_1 08 березня 2022 року через пункт пропуску «Шегині» виїхала з України до Польщі та назад не поверталася.
Виходячи з вищенаведеного, наявні в цивільній справі документи достовірно свідчать про проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за межами України.
З урахуванням цих обставин, підсудність розгляду цивільної справи про розірвання шлюбу між громадянкою України та іноземцем, які проживають за межами України, слід визначити Індустріальному районному суду м. Дніпра.
Керуючись статтею 29 ЦПК України,
Клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Ярмоловича Олексія Євгеновича про визначення підсудності цивільної справи задовольнити.
Визначити підсудність справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбуІндустріальному районному суду м. Дніпра.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О. М. Ситнік