Справа № 161/4240/26
Провадження № 1-кс/161/1596/26
м. Луцьк 24 лютого 2026 року
Слідчий суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання старшого слідчого в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП у Волинській області ОСОБА_3 про арешт майна, в рамках кримінального провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025030000000693 від 29.08.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369-2 КК України,
Старший слідчий в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП у Волинській області ОСОБА_3 за погодженням із прокурором Волинської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_4 звернувся до Луцького міськрайонного суду Волинської області з клопотанням про арешт майна, яке було вилучене 20.02.2026, в ході проведення обшуку автомобіля марки «Volkswagen Passat», д.н.з. НОМЕР_1 , який проведено 20.02.2026, на підставі ч.3 ст.233 КПК України та в ході затримання ОСОБА_5 , у порядку ст.208 КПК України.
У поданому клопотанні слідчий вважає, що вилучене майно зберегло на собі сліди та містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, та з метою забезпечення можливої конфіскації майна необхідно вжити заходів до його збереження шляхом накладення на нього арешту.
В судове засідання прокурор та слідчий не з'явилися, водночас, подали суду заяву про те, що повідомлені про час та дату розгляду клопотання, просили проводити розгяд клопотання за їх відсутності, клопотання підтримали повністю.
Захисник ОСОБА_6 у судове засідання не прибув, водночас, подав суду заяву у якій просив проводити розгяд клопотання за його та підозрюваного ОСОБА_5 відсутності.
Оскільки учасники судового розгляду не прибули на розгляд клопотання, тому відповідно до вимог ч.1 ст.172, ч.4 ст.107 КПК України судове засідання проводиться за їх відсутності, також не здійснюється фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді.
Перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши додані докази, слідчий суддя прийшов до наступного висновку.
Згідно з ч.1 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до п.7 ч.2 ст.131 КПК України заходами забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Згідно з ч.1 ст.167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Відповідно до п.п. 1, 3 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів та з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.
Згідно з ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно з ч.1 ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
В судовому засіданні встановлено, що СУ ГУНП у Волинській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025030000000693 від 29.08.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369-2 КК України.
20.02.2026 в ході проведення обшуку автомобіля марки «Volkswagen Passat», д.н.з. НОМЕР_1 , який проведено 20.02.2026, на підставі ч.3 ст.233 КПК України та в ході затримання ОСОБА_5 , у порядку ст.208 КПК України виявлено та вилучено грошові кошти та речі, які постановою слідчого від 20.02.2026 визнані речовими доказами.
Ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області віл 24.02.2026 надано дозвіл на проведення обшуку в автомобілі марки «Volkswagen Passat», д.н.з. НОМЕР_1 , яким користується ОСОБА_5 , що на праві приватної власності належить ОСОБА_7 , який проведено 20.02.2026, на підставі ч.3 ст.233 КПК України.
Разом з тим, слідчий суддя встановив, що наданими до клопотання доказами підтверджується наявність підстав для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, передбачених ст.131 КПК України.
Відсутні підстави вважати, що майно вилучено з порушенням процесуальних норм.
Слідчим у клопотанні доведено, що існують достатні підстави вважати, що майно дійсно відповідає критеріям, зазначеним у ст.ст. 98, 167КПК України, обмеження права власності на це майно є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження.
Таким чином, слідчий суддя встановив, що стороною кримінального провадження доведено наявність достатніх підстав для накладення арешту на майно, яке було вилучене в ході проведення обшуку та в ході затримання підозрюваного, з метою забезпечення збереження речових доказів та проведення з ним відповідних слідчих (процесуальних) дій та з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, уникнення втрати або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Тому, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого необхідно задовольнити.
Відповідно до ст.175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором, на яких і покладено обов'язок визначення місця зберігання тимчасово вилученого майна.
Крім того, слідчий суддя роз'яснює, що відповідно до ст.174 КПК України за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника чи володільця майна, якщо вони доведуть, що потреба у застосуванні такого заходу відпала, арешт майна може бути скасовано повністю або частково.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 98, 130, 132, 167, 170, 174, 175, 372 КПК України,
Клопотання слідчого задовольнити.
Накласти арешт на майно, яке було вилучено в ході проведення обшуку від 20.02.2026, а саме на: грошові кошти неправомірної вигоди в сумі 2000 доларів США, купюрами номіналом по 100 доларів США, кожна із наступними серійними номерами, KG 66851850A, KB 21056412K, серія KF 01269147C, KB 11513477M, DB 58916223B, FF 26443049C, DB 24805450C, KB 43520110N, FG 94375854A, KB 07260468E, KL 27473904C, KB 96944911M, HL 96659535F, KL 77080520C, HF 08018442C, FF 14028499A, HB 69519979I, KB 24287058N, HB 49042456P, HB 48290360N; світлокопію довідки військово-лікарської комісії КП «Волинська обласна психіатрична лікарня м. Луцька» № 454 від 18.07.2024 на старшого солдата ОСОБА_8 ; світлокопію довідки військово-лікарської комісії КП «Волинська обласна психіатрична лікарня м. Луцька» № 202 від 18.04.2024 на старшого солдата ОСОБА_8 ; світлокопії аркушів військового квитка ОСОБА_8 ; світлокопії аркушів паспорта громадянина України на прізвище ОСОБА_8 світлокопію картки платника податків прізвище ОСОБА_8 та на майно, яке було вилучено в ході затримання ОСОБА_5 , у порядку ст.208 КПК України, а саме на: грошові кошти в сумі 13585 гривень.
Заборонити відчуження, розпорядження та користування майном, на яке накладено арешт.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя