23 лютого 2026 року
м. Хмельницький
Справа № 675/1356/25
Провадження № 22-ц/820/451/26
Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: П'єнти І.В. (суддя-доповідач), Корніюк А.П., Талалай О.І.,
секретар судового засідання Заворотна А.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», треті особи: приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна, приватний виконавець виконавчого округу Хмельницької області Банадига Володимир Васильович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, та повернення стягненого за виконавчим написом, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» на додаткове рішення Ізяславського районного суду Хмельницької області від 19 грудня 2025 року (суддя Столковський В.І.).
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд
У серпні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», треті особи: приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна, приватний виконавець виконавчого округу Хмельницької області Банадига Володимир Васильович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, та повернення стягненого за виконавчим написом.
Заочним рішенням Ізяславського районного суду Хмельницької області від 14 листопада 2025 року позов задоволено. Визнано виконавчий напис приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіної Яни Вікторівни від 12 березня 2021 року (зареєстрований у реєстрі за № 13625) про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» заборгованості за кредитним договором від 11 грудня 2019 року № 506513554 у розмірі 17 870 грн 60 коп та плати за вчинення виконавчого напису в сумі 1200 грн таким, що не підлягає виконанню.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» на користь ОСОБА_1 безпідставно набуті кошти у розмірі 9619,90 грн.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» на користь держави судовий збір у розмірі 1937,92 грн.
26.11.2025 позивач ОСОБА_1 через свого представника Єрмоленко А.В. подав до суду заяву про стягнення судових витрат, в якій просив поновити строк для подання заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та ухвалити у справі додаткове рішення про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» на користь ОСОБА_1 14500 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвалою Ізяславського районного суду Хмельницької області від 19 грудня 2025 року заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Єрмоленко А.В. про поновлення строку на подання заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задоволено. Поновлено позивачу ОСОБА_1 строк на подання заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Додатковим рішенням Ізяславського районного суду Хмельницької області від 19 грудня 2025 року заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Єрмоленко А.В. про ухвалення додаткового рішення задоволено. Стягнуто з ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» на користь ОСОБА_1 14500 грн понесених витрат на професійну правничу допомогу.
Не погоджуючись з додатковим рішенням суду першої інстанції, ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» подало апеляційну скаргу, в якій просить судове рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви. При цьому, посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування судом норм матеріального права.
Вказує, що підготовка заявника до звернення з позовною заявою про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не вимагала додаткового вивчення юридичної природи спірних правовідносин чи виконання значного обсягу юридичної і технічної роботи, доказів протилежного не надано та з матеріалів справи не вбачається. Зазначена справа є невеликої складності, вона є типовою з усталеною судовою практикою. За таких умов, адвокат міг також довільно сформувати вартість своїх послуг, наприклад в сумі 25000 грн або 2000 грн.
Вважає, що вартість виконаних представником заявника робіт є завищеною, не відповідає критеріям обґрунтованості та розумності їх розміру, у розумінні приписів частини третьої статті 141 ЦПК України, не є співмірною зі складністю справи, а відтак відповідні витрати підлягають перерозподілу з урахуванням вимог вищезазначеної норми.
На думку скаржника, з урахуванням складності справи, обсягу виконаної адвокатом роботи, значимості таких дій у справі, виходячи з її конкретних обставин, зазначені адвокатом позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 14500 грн є завищеними, належним чином не обґрунтовані, що суперечить принципу розподілу судових витрат.
Звертає увагу на те, що адвокатом до матеріалів справи не долучено квитанцію, що підтверджує фактично понесені витрати позивачем на правничу професійну допомогу у розмірі 14500 грн, яка б відповідала загальним вимогам затвердженим Правлінням Національного банку України «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» від 15.12.2004.
Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив.
Учасники справи в судове засідання не з'явилися, про день, місце і час слухання повідомлені належним чином.
В силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції правильно встановив та виходив з того, що представництво інтересів позивача ОСОБА_1 здійснювалось адвокатом Єрмоленко А.В. на підставі ордеру про надання правничої (правової) допомоги серії ВЕ №1163146 від 24.07.2025, виданого на підставі договору про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги №138 від 24.07.2025 у судах. ( а.с. 11)
У позові зазначено про попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, в т.ч. витрат на правничу допомогу, що становить 14500 грн. Крім того вказано про те, що деталізація і розрахунок витрат на професійну правничу допомогу буде надана відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України.
Заочним рішенням Ізяславського районного суду Хмельницької області від 14 листопада 2025 року позов ОСОБА_1 задоволено.
26 листопада 2025 року після ухвалення судом першої інстанції рішення по суті позивач ОСОБА_1 через свого представника Єрмоленко А.В. подав до суду заяву про поновлення строку для подання заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та ухвалення у справі додаткового рішення про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» на користь ОСОБА_1 14500 грн витрат на професійну правничу допомогу. На підтвердження витрат на правничу допомогу до заяви надав договір про надання правової (правничої) допомоги №138 від 24.07.2025, акт №1 надання послуг/виконання робіт (наданих послуг) від 14.11.2025, розрахунок №1 наданих послуг і витрат від 14.11.2025 та ордер на надання правничої допомоги. (а.с. 98-105)
Згідно з договором про надання правової (правничої) допомоги № 138 від 24 липня 2025 року, сума винагороди адвоката визначається за домовленістю сторін, виходячи з обсягу наданої правової допомоги та витраченого часу. Детальний опис наданої правової допомоги адвокатом та здійснені ним витрати, які виникли в процесі виконання даного договору, і понесені в інтересах клієнта витрати викладаються у формі розрахунку за надані послуги і витрати з описом наданої правової допомоги та вартості кожної з них окремо, кількості годин, витрачених на кожну з цих послуг, а також опис витрат та їх вартості кожної з них окремо (п. 4.1);
Відповідно до акту №1 наданих послуг/виконаних робіт за договором про надання правової (правничої) допомоги від 24 липня 2025 року від 14 листопада 2025 року, загальна вартість виконаних адвокатом Єрмоленко А. В. робіт (послуг) складає 14500 грн.
Згідно з розрахунком № 1 наданих послуг і витрат від 14 листопада 2025 року, адвокатом надано наступну правову допомогу: консультації щодо порядку визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню та про повернення стягненого за виконавчим написом, консультації щодо збору доказів (2 год, 3000 грн); запити до установ на отримання доказів (1 год, 1000 грн); опрацювання наданих клієнтом матеріалів (2 год, 2000 грн); вивчення судової практики, аналіз норм права (1 год, 1500 грн); формування правової позиції, готування позову, подання позову до суду (5 год, 5000 грн); представництво в суді (подання/отримання документів) (1500 грн); складання розрахунку та акту наданих послуг (0,5 год, 500 грн). Всього вартість послуг і витрат складає 14500 грн 00 коп.
Заява позивача про стягнення витрат на правничу допомогу направлялась до електронного кабінету відповідача 26.11.2025.
Питання про ухвалення додаткового рішення щодо витрат на правничу допомогу вирішувалось судом першої інстанції без повідомлення учасників справи, разом з тим відповідачу надсилались судом процесуальні документи через електронний кабінет в ЄСІКС.
Ухвалою Ізяславського районного суду Хмельницької області від 19 грудня 2025 року заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Єрмоленко А.В. про поновлення строку на подання заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задоволено. Поновлено позивачу ОСОБА_1 строк на подання заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу. Вказана ухвала не оскаржувалась відповідачем.
Крім того, відповідач в суді першої інстанції не скористався правом на подачу заперечення проти стягнення витрат на професійну правничу допомогу, про неспівмірність таких витрат також не заявляв.
Вирішуючи питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, суд першої інстанції виходив з наслідків розгляду справи по суті - задоволення позовних вимог, відсутність заперечень сторони відповідача та з того, що витрати на правничу допомогу в сумі 14500 грн є реальними та підтверджуються матеріалами справи.
Такий висновок суду першої інстанції відповідає обставинам справи і вимогам закону.
За змістом пункту 12 частини 3 статті 2 ЦПК України, однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Згідно з частиною 1, пунктом 1 частини 3 статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до статті 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Таким чином, суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
На підставі частини 3 статті 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Отже, у ЦПК України передбачено критерії визначення та розподілу судових витрат.
За нормами частини 8 статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У відповідності до статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокатська діяльність - це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Таким чином, суд першої інстанції правильно виходив з того, що позивачем надано суду визначені ЦПК України документи щодо обсягу наданих йому адвокатом послуг і виконаних робіт та їх вартості, за відсутності заперечень протилежної сторони визначив розмір витрат у сумі 14500 грн, а тому обґрунтовано поклав відшкодування понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу на відповідача, адже цей розмір доведений, документально обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.
Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги щодо відсутності доказів оплати наданих юридичних послуг, оскільки витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 та частина восьма статті 141 ЦПК України).
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18).
Інші доводи апеляційної скарги не містять посилання на докази, які б спростовували висновки суду і впливали на їх законність, а зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду щодо їх оцінки стосовно встановлення обставин справи.
Додаткове рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» залишити без задоволення.
Додаткове рішення Ізяславського районного суду Хмельницької області від 19 грудня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 23 лютого 2026 року.
Суддя-доповідач І.В. П'єнта
Судді: А.П. Корніюк
О.І. Талалай