Справа № 607/26668/25Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/817/44/26 Доповідач - ОСОБА_2
Категорія - запобіжний захід
19 лютого 2026 р. Колегія суддів Тернопільського апеляційного суду в складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
за участі: прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника підозрюваного ОСОБА_7 - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Тернопільського апеляційного суду матеріали кримінального провадження №11-сс/817/44/26 за апеляційною скаргою прокурора Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 лютого 2026 року про відмову у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у виді поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги щодо ОСОБА_7 в умовах, що виключають його небезпечну поведінку, -
Цією ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_10 , погодженому прокурором відділу Тернопільської обласної прокуроратури ОСОБА_11 , про застосування запобіжного заходу у виді поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають небезпечну поведінку особи, до ОСОБА_7 , поданому під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12025210000000773 від 21.10.2025 за ознаками суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України.
Не погоджуючись із рішенням слідчого судді, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та постановити нове, яким застосувати до ОСОБА_7 запобіжний захід у виді поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають його небезпечну поведінку.
Посилається на те, що ОСОБА_7 страждає на параноїдну шизофренію з безперервним перебігом, стабільним дефектом за змішаним типом, що досягає рівня хронічного психозу, у зв'язку з чим не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, у зв'язку з чим у кримінальному провадженні 12 грудня 2025 року в порядку ч.ч. 1, 2 ст. 503 КПК України змінено порядок досудового розслідування, а 22 грудня 2025 року слідчим за погодженням з прокурором подано клопотання про застосування відповідного запобіжного заходу оскільки згідно з висновком експерта на момент скоєння інкримінованого йому кримінального правопорушення та на даний час ОСОБА_7 не увідомлював значення своїх дій та не керував ними внаслідок тяжкого психічного захворювання. Зазначає про те, що з урахуванням встановленого психічного стану особи, він потребує застосування до нього примусових заходів медичного характеру в умовах психіатричної лікарні з посиленим (суворим) наглядом.
Як підставу для застосування до ОСОБА_7 вказаного запобіжного заходу наводить існування обгрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України, на підтвердження чого наводить наступні докази: рапорт інспектора поліції № 4492 від 21.10.2025, протокол огляду місця події від 21.10.2025, протокол допиту свідка ОСОБА_12 від 22.10.2025, копію консультативного висновку спеціаліста на ім'я ОСОБА_13 від 22.10.2025 протокол затримання ОСОБА_7 як особи, підозрюваної у скоєнні злочину від 21.10.2025, повідомлення про підозру ОСОБА_7 . Від 22.10.2025.
Метою застосування до ОСОБА_7 вказаного запобіжного заходу вважає забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, передбачених КПК України та запобігання спробам переховування від органів досудового розслідування та суду, яку обгрунтовує підозрою у вчиненні ним тяжкого злочину та суворістю покарання у виді позбавлення волі на строк до 5 років, навмисним неотриманням повісток від органу досудового розслідування, неявку за викликами до слідчого, відсутністю офіційного працевлаштування, міцних соціальних зв'язків, утриманців(малолітніх, неповнолітніх осіб, осіб похилого віку), сім'ї.
Також вказує на існування ризику ризику незаконного впливу ним на свідків і потерпілих, з якими він знайомий та на яких може чинити тиск шляхом схиляння до надання неправдивих показань з огляду на необхідність їх допиту безпосередньо у суді.
Зазначає про те, що жоден більш м'який запобіжний захід не здатний забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_7 та усунути наявні ризики, з огляду на вимоги ст.331 КПК України просить розглянути клопотання.
Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, який підтримав апеляційну скаргу з мотивів, викладених у ній, захисника, яка щодо задоволення апеляційної скарги заперечила, вважає рішення слідчого судді законним та обгрунтованим, вивчивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до наступних міркувань.
Як вбачається з матеріалів справи, СУ ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12025210000000773 від 21.10.2025 за ч. 2 ст. 345 КК України за фактом спричинення ОСОБА_7 тілесних ушкоджень, що відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я, у вигляді колотих ран ноги та живота працівнику поліції при виконанні ним службових обов'язків.
22.10.2025 у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_7 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України.
23.10.2025 ухвалою слідчої судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області до ОСОБА_7 застосований запобіжний захід у виді домашнього арешту терміном до 19.12.2025.
У подальшому під час здійснення досудового розслідування відносно ОСОБА_7 проведена амбулаторна судово-психіатрична експертиза.
Так, з висновку експерта за результатами проведення судово-психіатричної експертизи № 802 від 23.10.2025 встановлено, що в момент скоєння інкримінованого йому кримінального правопорушення ОСОБА_7 страждав параноїдною шизофренією, безперервний перебіг, стабільний дефект за змішаним типом, що досягає рівня хронічного психозу, не міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. На теперішній час ОСОБА_7 страждає параноїдною шизофренією, безперервний перебіг, стабільний дефект за змішаним типом, що досягає рівня хронічного психозу, не може давати звіт своїм діям та керувати ними і потребує застосування примусових заходів медичного характеру в лікарні з посиленим режимом.
12.12.2025 постановою старшого слідчого СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_10 змінений порядок досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12025210000000773 від 21.10.2025 щодо ОСОБА_7 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України.
12.12.2025 старшим слідчим СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_10 за погодженням з прокурором відділу Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_14 , складене повідомлення про вчинення ОСОБА_7 суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, яке вручене захиснику ОСОБА_7 адвокату ОСОБА_8 та законному представнику ОСОБА_7 старості Тростянецької громади ОСОБА_15 . Також у повідомленні наявна відмітка про те, що ОСОБА_7 від отримання цього повідомлення відмовився.
22.12.2025 старший слідчий СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_10 за погодженням з прокурором відділу Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_16 звернулась до слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з клопотанням про застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають небезпечну поведінку особи.
Як убачається з оскаржуваної ухвали, слідчий суддя керуючись положеннями ст.ст. 136, 187, 193, 506 КПК України встановив що за відсутності належного підтвердження повідомлення ОСОБА_7 про дату, час і місце судового засідання, неможливо розглянути клопотання слідчого про застосування до нього запобіжного заходу у вигляді поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають небезпечну поведінку особи .
Прокурор у апеляційній скарзі не оскаржив цих доводів, а лише просить застосувати до ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають небезпечну поведінку особи посилаючись на обгрунтованість його підозри у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.345 КК України та наявність ризиків, визначених п.п.1,3 ч.1 ст.177 КПК України та неможливість застосування менш суворого запобіжного заходу.
Колегія суддів здійснює апеляційний розгляд у межах доводів апеляційної скарги.
При цьому, перевіряючи доводи прокурора щодо наявності обгрунтованої підозри ОСОБА_7 у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.345 КК України та існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України колегія суддів виходить з того що згідно висновку судмедексперта ОСОБА_7 перебував у стані неосудності як на час скоєння інкримінованих йому дій так і на даний час, з урахуванням того що такий стан пов'язаний із відсутністю у особи інтелектуальної та вольової ознак та із ним несумісні наявність у свідомості особи чітко сформованих ознак прямого умислу на скоєння діяння передбаченого ч.2 ст.345 КК України, а тому перевірити у діях неосудної особи обгрунтованість підозри, мети переховування її від органу досудового розслідування та суду та впливу на потерпілих є об'єктивно неможливим. В даному випадку підлягає перевірці лише соціальна небезпека ОСОБА_7 для громадян, необхідність його ізоляції задля захисту суспільства від його ймовірних подальших злочинних посягань, про що у апеляційній скарзі прокурора не йдеться.
Також суд апеляційної інстанції вважає необгрунтованими посилання прокурора в апеляційній скарзі на вимоги ст.331 КПК України щодо обов'язковості розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_7 оскільки у вказаній нормі кримінального процесуального закону йдеться про повноваження суду, а не слідчого судді, яким постановлена ухвала та повноваження якого розповсюджуються на досудове розслідування, а не судовий розгляд.
Окрім того, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про те що при вирішенні клопотання застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають його небезпечну поведінку не можуть бути перевірені та оцінені у встановленому законом порядку доводи прокурора наведені ним у клопотанні за відсутності належного повідомлення особи та забезпечення її участі у судовому розгляді.
Аналіз рішень ЄСПЛ у справах: “Вінтерверп проти Нідерландів» від 24.10.1979, “Штукатуров проти Росії» від 27 березня 2008, у яких Суд визнав порушенням ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод те, що особа, яку госпіталізують, не мала можлиості бути почутою судом, свідчить про те що на розгляд клопотання про застосування до неосудної особи запобіжного заходу у виді поміщення особи до психіатричного закладу в умовах, що виключать її небезпечну поведінку поширюються ті ж гарантії, закріплені у ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, які поширюються і на запобіжний захід у виді тримання під вартою, про що йдеться у постанові ВС у справі № 753/7745/18 від 22.12.2022( провадження № 51-4100км19).
Отже, зміна порядку досудового розслідування у вказаному провадженні не звільняє сторону обвинувачення від обов'язку забезпечити дотримання процесуальних гарантій особи, зокрема, її права на участь у розгляді питання про застосування запобіжного заходу.
Окрім того, колегія суддів враховує що фактично судом клопотання по суті не розглядалось, а тому суд апеляційної інстанції позбавлений можливості перевірити наведені у ньому доводи оскільки здійснює перегляд судового рішення в апеляційному порядку, а не підміняє слідчого суддю суду першої інстанції.
Отже, підстав для скасування оскаржуваної ухвали щодо ОСОБА_7 немає, в зв'язку з чим в задоволенні поданої прокурором апеляційної скарги слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_9 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 лютого 2026 року про відмову у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у виді поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги щодо ОСОБА_7 в умовах, що виключають його небезпечну поведінку - без змін.
Ухвала апеляційного суду є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді