Справа № 455/218/26
Провадження № 1-кс/455/33/2026
24 лютого 2026 року м. Старий Самбір
у складі слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_3 ,
слідчого - ОСОБА_4 ,
підозрюваного - ОСОБА_5 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
розглянувши подане у кримінальному провадженні №12026141320000028 від 16.01.2026 року слідчим СВ ВП №1 Самбірського РВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_3 , клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 263 КК України
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця: смт. Стара Сіль Старосамбірського району Львівської області, зареєстрований та фактично проживає: АДРЕСА_1 , з неповною середньою освітою, не одруженого, раніше неодноразово судимого, останній раз вироком Старосамбірського районного суду Львівської області від 01.10.2025 за ч. 1 ст. 263 КК України засуджений до покарання у вигляді 4 років позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України та встановленням іспитового строку тривалістю 2 роки (далі за текстом - Підозрюваний).
Сторона обвинувачення звернулась до суду із клопотанням про застосування до Підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_5 .
В обґрунтування заявленого клопотання слідчий вказує, що Підозрюваний підозрюється у незаконному поводженні зі зброєю та бойовими припасами, а саме в незаконному придбанні, зберіганні та збуті вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 263 КК, за наступних обставин.
Так, у порушення вимог чинного законодавства, діючи умисно в період із невстановленого органом досудового розслідування часу але не пізніше 28.01.2026, за невстановлених слідством обставин, шляхом привласнення знайденого у невстановленому слідством місці - придбав обріз мисливської гладкоствольної рушниці моделі «ЗК» 16 калібру та 90 проміжних патронів кал. 5,45 мм (5,44х39мм) до автомата Калашникова, які є боєприпасами бойової (військової) нарізної вогнепальної зброї, 9 проміжних патронів 223 Rem (5,56х45мм), які є боєприпасами до мисливської нарізної вогнепальної зброї, котрі носив та зберігав у невстановленому слідством місці до 28.01.2026.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_5 28.01.2026 року близько 15:06 год., перебуваючи в м. Хирів по вул. Дорошенка, Самбірського району Львівської області, неподалік будинку №7, а саме - на вулиці загального користування, з корисливих мотивів, без передбаченого законом дозволу збув ОСОБА_7 (анкетні дані якого змінено, з метою забезпечення його безпеки) обріз мисливської гладкоствольної рушниці моделі «ЗК» 16 калібру, 90 проміжних патронів кал.5,45 мм (5,44х39мм) до автомата Калашникова, 9 проміжних патронів 223 Rem (5,56х45мм), за що отримав грошові кошти в сумі 25000 грн.
Вказуючи на обґрунтованість повідомленої підозри, а також на наявність ризиків здійснення Підозрюваним дій, запобігання спробам яких є метою застосування запобіжних заходів у кримінальному проваджені - просить застосувати до Підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та встановлення розміру застави у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Підозрюваний в судовому засіданні підозру у вчиненні кримінального правопорушення не оспорював. Щодо клопотання про застосування запобіжного заходу чіткої правової позиці не озвучив.
Захисник в судовому засіданні, посилаючись на визнання Підозрюваним під час допиту слідчим вини у вчиненні кримінального правопорушення, відсутність у Підозрюваного фінансових можливостей внести заставу, а також на неможливість Підозрюваного впливати на експерта - просила застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.
Тримання під вартою - це один із передбачених статтею 176 КПК України запобіжних заходів, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України (частина 1 статті 183, з урахуванням частини 1 статті 176 КПК України).
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; (2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; (3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; (4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; (5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 КПК України).
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК України (частина 2 статті 177 КПК України).
Обґрунтована підозра у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення
Обґрунтована підозра означає наявність фактів чи відомостей, які б задовольняли об'єктивного спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила правопорушення, при цьому, факти, які викликають підозру не повинні бути того ж рівня, як ті, які необхідні для обґрунтування обвинувального вироку. Термін «обґрунтованість» також означає поріг, який підозра повинна подолати, щоб задовольнити об'єктивного спостерігача щодо ймовірності звинувачень (пункти 126-127 Рішення ЄСПЛ від 10.12.2019 року у справі «Кавала проти Туреччини»).
Виступаючи в ролі такого об'єктивного спостерігача, суд, при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, повинен переконатися в існуванні обґрунтованої підозри у вчиненні правопорушення особою, а матеріали надані стороною обвинувачення в обґрунтування відповідного клопотання чітко визначають діяння, яке підозрюваний, нібито, вчинив, і доказово пояснюють зв'язок між підозрюваним та цим діянням.
Результати вивчення та аналізу матеріалів клопотання, а також доводів прокурора на його обґрунтування, дозволяють стверджувати про належний, для поточного етапу досудового розслідування, рівень обґрунтованості тверджень прокурора про те, що кримінальне правопорушення дійсно мало місце і це правопорушення вчинено підозрюваним.
Окрім пояснень підозрюваного щодо визнання своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, обґрунтованість підозри підтверджується дослідженими в судовому засіданні матеріалами кримінального провадження, копії яких стороною обвинувачення долучено до клопотання про застосування запобіжного заходу, якими є - протокол про результати проведення контролю за вчинення злочину від 29.01.2026, протокол огляду покупця від 28.01.2026, протокол огляду місця події від 28.01.2026, висновки експерта: 1) №СЕ-19/114-26/2230-БЛ від 05.02.2026; 2) СЕ-19/114-26/2229-БЛ від 04.02.2026; протокол обшуку від 23.02.2026.
Мета застосування запобіжного заходу, ризики перешкоди кримінальному провадженню
Метою застосування запобіжного заходу прокурор вказує забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування, незаконно впливати свідків, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, а саме чинити тиск на них, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду
Підозрюваний офіційно не працевлаштований, міцних соціальних зв'язків в місці постійного проживання не має, за місцем проживання характеризується вкрай негативно.
Підозрюваний у даному випадку підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого злочину є суттєвою, оскільки допускає покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років.
Також, судом враховується, що Підозрюваний підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 263 КК в період іспитового строку, встановленого вироком Старосамбірського районного суду Львівської області від 01.10.2025, яким Підозрюваного визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого саме частиною 1 статті 263 КК України.
При цьому, з огляду на положення Загальної частини Кримінального кодексу України та судової практики Верховного Суду, викладеній, зокрема у постанові від 14.09.2021 року у справі №127/25037/17 - у випадку вчинення злочину під час іспитового строку, покарання, від якого особа була звільнена з випробуванням, вважається невідбутою частиною покарання та стає реальним і має приєднуватися до покарання за новим вироком, а повторне звільнення від відбування покарання з випробуванням суперечить точному змісту кримінального закону.
Отже, існування ризику переховування Підозрюваного від органів досудового розслідування та суду підтверджується ймовірністю для Підозрюваного бути засудженим на тривалий строк, у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення.
Ризик незаконного впливу на свідків та інших учасників кримінального провадження
Оцінюючи можливість незаконного впливу на свідків, слідчий суддя виходить із того, що відповідно до передбаченої КПК України процедури - показання свідків отримуються спочатку на стадії досудового розслідування шляхом їх допиту слідчим чи прокурором, в подальшому, після направлення обвинувального акта до суду - такі показання підлягають безпосередній перевірці під час судового розгляду шляхом допиту свідків у судовому засіданні. При цьому, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав у судовому засіданні або отриманих у порядку, визначеному статтею 225 КПК України, і не вправі ґрунтувати рішення на показаннях, наданих слідчому чи прокурору, або посилатися на них як на самостійне джерело доказів.
За таких умов, ризик впливу на свідків зберігається до моменту їх безпосереднього допиту судом, а встановлення обмежень щодо контактів підозрюваного з певними особами може бути необхідним для забезпечення належного отримання та збереження доказової інформації.
За наведених умов, що ризик незаконного впливу Підозрюваного на свідків у цьому кримінальному провадженні достатньо обґрунтований для врахування при обранні запобіжного заходу.
Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що Підозрюваний офіційно не працевлаштований, стабільного джерела доходів - не має, неодноразово притягався до кримінальної відповідальності за вчинення, зокрема, корисливих кримінальних правопорушень, підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 263 КК в період іспитового строку, встановленого вироком Старосамбірського районного суду Львівської області від 01.10.2025, яким Підозрюваного визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого саме частиною 1 статті 263 КК України.
Наведені обставини обумовлюють ризик того, що, перебуваючи на волі, Підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення з корисливого мотиву, або пов'язаних із незаконним збутом вогнепальної зброї, що вказує на підвищену соціальну небезпеку Підозрюваного.
Інші заявлені у клопотанні ризики
В свою чергу зазначені у клопотанні ризики впливу Підозрюваного на експерта та спеціаліста у цьому кримінальному провадженні та перешкоджання Підозрюваним кримінальному провадженню іншим чином - стороною обвинувачення належним чином не обґрунтовані, а також
не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду клопотання, оскільки будь-яких відомостей на підтвердження таких обставин суду представлено не було.
Недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів
З огляду на вищевикладені відомості про особу Підозрюваного та спосіб його життя, наявність ризиків здійснення Підозрюваним дій, запобігання спробам яких є метою застосування запобіжних заходів у кримінальному проваджені в їх сукупності - суд дійшов висновку про неможливість застосування до Підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
За викладеного, клопотання захисника про застосування до Підозрюваного запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту - задоволенню не підлягає.
Розмір застави
Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього (частина 4 статті 182 КПК України).
Розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, у межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пункт 2 частини 5 статті 182 КПК України).
Вирішуючи питання про розмір застави, суд, з урахуванням обставин кримінального провадження, скрутного майнового стану Підозрюваного, враховуючи що він підозрюється у вчинені тяжкого злочину, має постійне місце проживання, інших даних про його особу та встановлених судом ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, вважає доцільним визначити Підозрюваному розмір застави, у мінімальному розмірі, передбаченому КПК України для відповідної класифікації злочину, у вчиненні якого він підозрюється - 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки саме такий розмір застави достатньою мірою гарантуватиме виконання Підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Підсумовуючи вищевикладене, суд зазначає, що клопотання про застосування запобіжного заходу подано стороною обвинувачення на передбачених кримінальним процесуальним законом підставах та для досягнення легітимної мети, яка може бути досягнута шляхом застосування до Підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, що у даному випадку буде розумним та співрозмірним обмеженням права Підозрюваного з огляду на завдання кримінального провадження.
Керуючись статтями 2, 132, 176-178, 184, 193, 194, 196, 309, 369-372, 376 КПК України, суд, -
Клопотання захисника про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту - залишити без задоволення.
Клопотання слідчого - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів - з 23.02.2026 до 23.04.2026 включно.
Визначити підозрюваному ОСОБА_5 заставу у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 66560,00 грн.
У разі внесення застави у вищевказаному розмірі - зобов'язати підозрюваного ОСОБА_5 прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду, а також покласти на підозрюваного наступні обов'язки:
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- утриматися від будь-якого спілкування з особами, яких в рамках даного кримінального провадження допитано в процесуальному статусі свідків.
Роз'яснити, що підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки - застава звертається в дохід держави.
З моменту звільнення з-під варти, у зв'язку з внесенням застави, підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави. Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави - визначити у 2 місяці з дня внесення застави.
Строк і порядок набрання ухвалою законної сили та її оскарження
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1