Справа № 452/390/20
Провадження № 1-кс/452/111/2026
іменем України
23 лютого 2026 року м. Самбір
слідчий суддя Самбірського міськрайонного суду Львівської області ОСОБА_1 , розглянувши у порядку ч. 4 ст. 107 КПК України клопотання прокурора Самбірської окружної прокуратури про спеціальну конфіскацію речових доказів в дохід держави у кримінальному провадженні за матеріалами досудового розслідування, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020140290000075 від 29.01.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України, -
Прокурор Самбірської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_2 звернулася до Самбірського міськрайонного суду із клопотанням про спеціальну конфіскацію речових доказів в дохід держави в межах кримінального провадження №12020140290000075 від 29.01.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України.
В обґрунтування клопотання покликається на те, що 28.01.2020р. надійшов лист від директора ДП «Самбірський лісгосп» ОСОБА_3 , про те, що 25 січня 2020 року близько 10 год. 30 хв. працівниками державної лісової охорони Черхавського лісництва ДП «Самбірський лісгосп», виявлено незаконну рубку 13-ти дерев породи «Ялиця Біла» на території земель держлісфонду, що знаходяться у постійному користуванні ДП «Самбірський лісгосп» Черхавського лісництва в кварталі №39, виділ 12, урочище «Блажів». У ході досудового розслідування проведено ряд слідчих та процесуальних дій, а саме 03.02.2020 року слідчим СВ Самбірського РВП ГУ НП у Львівській області проведено огляд місця події між с. Звір Самбірського району та с. Воля Старосамбірського району Чехарівського лісництва ДГІ «Самбірський лісгосп» в кварталі №39, виділ №12. Об'єктом огляду являлася зрізана лісодеревина породи «Ялиця Біла», після чого виявлені в ході огляду місця події 13 зрізаних дерев (хлистів) породи «Ялиця Біла» визнані речовим доказом у даному кримінальному провадженні та на них накладено арешт; 13.02.2020 року допитано як свідка ОСОБА_4 , жителя АДРЕСА_1 , який повідомив, що з 1999 року він перебуває на посаді майстра Черхавського лісництва ДП «Самбірський лісгосп». В його обов'язки входить охорона лісу в кварталах 20, 21, 22, 23, 39, 44, 47, що розташовані неподалік сіл Воля Блажівська, Звір та Сприня, від самовільних порубок та пожеж. 25 січня 2020 року приблизно о 10 годині 30 хвилин ним при обході закріпленого обходу, а саме в 39 кварталі виділі 12 урочищі «Блажів» Черхавського лісництва було виявлено незаконну рубку свіжо-зрізаних дерев, у кількості 13 дерев породи «Ялиця Біла», хлисти яких знаходились біля пнів, необчищені і залишені на місці події. Про виявлення факту незаконної рубки він доповів лісничому ОСОБА_5 , з яким в подальшому було складено акт огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства.
11.02.2020 року допитано як свідка ОСОБА_5 , який повідомив, що з 2002 року він перебуває на посаді лісничого Черхавського лісництва. Під його підпорядкуванням перебувають майстри лісу, які являються матеріально-відповідальними особами за збереження лісу. У їхні функціональні обов'язки входить попередження та виявлення незаконних рубок деревини на ввірених їм лісових угіддях. Так, 25.01.2020 року біля 10.00 год до нього зателефонував ОСОБА_4 , який являється майстром лісу в урочищі «Блажів», який повідомив, що ним було виявлено самовільну рубку дерев. Прибувши у с. Звір, Самбірського району, вони пішли на місце рубки дерев, де у кварталі №39, виділ № 12, урочища «Блажів» було виявлено самовільну рубку дерев породи «Ялиця Біла» в кількості 13 штук. Далі ним було складено акт огляду та польову перелікову відомість, де зазначено діаметр пнів. Після цього зібрані документи ним були подані у ДП «Самбірський Лісгосп», які в подальшому передані в правоохоронні органи.
Незважаючи на проведення необхідних слідчих (розшукових) дій, встановити особу яка вчинила кримінальне правопорушення встановити не вдалося.
За результатами проведеного досудового розслідування, 11 травня 2021 слідчим СВ Самбірського РВП ГУ НП у Львівській області лейтенантом поліції ОСОБА_6 винесено постанову про закриття вказаного кримінального провадження на підставі п.14 ч.І ст.284 КПК України.
Слідчий суддя, перевіривши надані матеріали кримінального провадження, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого було подано клопотання, та дослідивши докази по даному клопотанню, дійшов висновку щодо задоволення клопотання, з наступних підстав.
В провадженні СВ Самбірського РВП ГУ НП у Львівській області перебувало кримінальне провадження №12020140290000075 від 29.01.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України.
Постановою слідчого СВ Самбірського РВП ГУ НП у Львівській області від 3 лютого 2020 року 13 дерев (хлистів) породи «Ялиця біла» визнано речовим доказом в кримінальному провадженні №1202014029000075 від 29.01.2020 року та визначено місце їх зберігання в ДП "Самбірський лісгосп".
Ухвалою слідчого судді Самбірського міськрайонного суду львівської області від 13 лютого 2020 року накладено арешт на тринадцять дерев (хлистів) породи «Ялиця біла», вилучених 3 лютого 2020 року під час огляду місця події, які передано на зберігання в Державне підприємство «Самбірський лісгосп», з метою призначення судових експертиз, збереження речових доказів, проведення ряду слідчих (розшукових) дій, для встановлення всіх обставин вчинення кримінального правопорушення.
Постановою старшого слідчого СВ Самбірського РВП ГУ НП у Львівській області лейтенантом поліції ОСОБА_6 29 січня 2021 року закрито кримінальне провадження №12020140290000075 від 29.01.2020 року на підставі п.14 ч.І ст.284 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 96-1 КК України, спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само передбаченого частиною першою статті 150, статтею 154, частинами другою і третьою статті 159 - 1, частиною першою статті 190, статтею 192, частиною першою статей 204, 209 - 1, 210, частинами першою і другою статей 212, 212 - 1, частиною першою статей 222, 229, 239 - 1, 239 - 2, частиною другою статті 244, частиною першою статей 248, 249, частинами першою і другою статті 300, частиною першою статей 301, 302, 310, 311, 313, 318, 319, 362, статтею 363, частиною першою статей 363 - 1, 364 - 1, 365 - 2 цього Кодексу.
Згідно п.5 ч.9 ст.100 КПК України, питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. У разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно із статтями 171-174 цього Кодексу. При цьому гроші, цінності та інше майно, що були предметом кримінального правопорушення або іншого суспільно небезпечного діяння, конфіскуються, крім тих, які повертаються власнику (законному володільцю), а якщо його не встановлено - переходять у власність держави в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.96-2 КК України, спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно були предметом кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави.
У відповідності із правовим висновком Касаційного кримінального суду Верховного Суду, сформованим у постанові від 09.04.2019 (справа №138/2740/16-к, провадження №51-3984км18) та інших позитивних рішень України.
У частинах 6, 9, 10, 11 ст. 100 КПК і в частинах 1 та 5 ст. 96-2 КК законодавець використовує терміни «власник» і «законний володілець» як альтернативні, тому згідно з цими положеннями не вимагається доведення факту обізнаності про злочинне використання майна двох осіб: власника і законного володільця. Також законом не визначено переваги власника перед законним володільцем чи навпаки у питанні застосування спеціальної конфіскації. Закон, у тому числі ч.10 ст.100 КПК, захищає право добросовісного власника або володільця майна від несприятливих наслідків використання його майна третіми особами зі злочинною метою. Такий підхід законодавця відповідає вимогам ст.1 Першого протоколу до Конвенції, яка передбачає, серед іншого, що знаходження балансу між суспільним інтересом у попередженні злочинів та захистом прав зацікавлених осіб у таких обставинах означає, що покладання такого тягаря на власника відповідного майна може бути виправданим, лише якщо його інтерес у поверненні йому майна переважується ризиком, що таке повернення полегшить вчинення злочинів і зашкодить боротьбі з організованою злочинністю. Однак перед тим, як визначити справедливий баланс між інтересом особи, котрій належить майно, та інтересом суспільства у боротьбі зі злочинністю, суд, вирішуючи питання про спеціальну конфіскацію, має установити, чиї майнові інтереси постраждають у випадку конфіскації такого майна. Для визначення того, інтереси якої особи, власника чи законного володільця, зачіпає можлива спеціальна конфіскація майна, суду слід виходити із сукупності обставин, установлених судом. Якщо ця сукупність свідчить про те, що особа, хоча й зазначена у певних документах як власник майна, не має дійсного права на таке майно та інтересу в його поверненні, вимога довести факт обізнаності такої особи про злочинне використання майна, з яким вона втратила зв'язок, не відповідає меті захисту права на мирне володіння майном, втіленій, зокрема, в ч.10 ст.100 КПК, але водночас створює нездоланні перешкоди для державних органів у досягненні цілей боротьби зі злочинністю.
Відповідно до Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» та Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» з 24.02.2022 на всій території України введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.
Під час воєнного стану може примусово відчужуватися майно, що перебуває у приватній або комунальній власності, майна державних підприємств, державних господарських об'єднань для потреб держави в умовах правового режиму воєнного стану в установленому законом порядку (Закон України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» від 17.05.2012 №4765-VI).
Право власності має фундаментальний характер, захищається згідно з нормами національного законодавства з урахуванням принципів ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі відповідно - Перший протокол; Конвенція). Держави-учасниці Конвенції зобов'язані поважати право кожного на мирне володіння своїм майном та гарантувати його захист передусім на національному рівні. Зазначене положення в Україні закріплено на конституційному рівні принципом непорушності права власності (ст. 41 Конституції України).
Право власності (на мирне володіння майном) не є абсолютним. За своєю правовою природою воно потребує регулювання з боку держави, може бути обмежено, а держава вправі вживати певних заходів втручання в право власності, у тому числі й позбавляти осіб власності. При цьому в таких діях держава повинна дотримуватися усталених принципів правомірного втручання, зокрема тих, що напрацьовані ЄСПЛ, через рішення якого відбувається розуміння змісту норм Конвенції, Першого протоколу, їх практичне застосування.
Публічний інтерес, як «визнаний державою та забезпечений правом інтерес соціальної спільності, задоволення якого слугує умовою та гарантією її існування і розвитку», який проявляється в необхідності забезпечення загальних благ, переважає приватний інтерес, який визначається як «інтерес конкретних осіб і соціальних груп, який охороняється державою». Втручання держави у право особи мирно володіти своїм майном є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення «Суспільного інтересу».
Отже, передача речового доказу у кримінальному провадженні, що було предметом кримінального правопорушення, і подальше його використання в інтересах Збройних Сил України і є реалізацією суспільного інтересу.
Тому, за вказаних обставин, слідчий суддя приходить до переконання, що речовий доказ у кримінальному провадженні №1202014029000075 від 29.01.2020 року - 13 дерев (хлистів) породи «Ялиця біла», власник яких відсутній, відповідно жодних документів щодо права власності на деревину немає, слід конфіскувати у дохід держави на користь Збройних Сил України, які здійснюють захист територіальної цілісності України та протидіють збройним нападам військовим силам російської федерації у зв'язку із перебування України у стані війни з російською федерацією.
Керуючись ст. 96-1 КК України, 170-174 КПК України, слідчий суддя
Клопотання прокурора Самбірської окружної прокуратури ОСОБА_2 про спеціальну конфіскацію речових доказів в дохід держави задовольнити.
Речовий доказ у кримінальному провадженні №12020140290000075 від 29.01.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України - тринадцять зрізаних дерев (хлистів) породи «Ялиця біла», які передані на зберігання майстру лісу Черхавського лісництва ДП «Самбірський лісгосп» конфіскувати у дохід держави з метою подальшої передачі Збройним Силам України для боротьби з російським агресором.
Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя