Справа №463/977/26
Провадження №1-кс/463/1396/26
19 лютого 2026 року Личаківський районний суд м. Львова
Слідчий суддя ОСОБА_1
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
скаржника ОСОБА_3
в м. Львові
у відкритому судовому засіданні,
розглянувши скаргу ОСОБА_3 на постанову детектива Підрозділу детективів (на правах самостійного Управління) Територіального управління БЕБ у Львівській області ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження, -
до суду надійшла скарга ОСОБА_3 на постанову від 27.06.2025 детектива Підрозділу детективів (на правах самостійного Управління) Територіального управління БЕБ у Львівській області ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження № 12025141150000063 від 24.01.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України.
Скаргу мотивує тим, що від початку досудового розслідування минув рік, однак священник ОСОБА_5 продовжує використовувати земельні ділянки, виділені для потреб церкви для особистої підприємницької діяльності, не сплачуючи податків, зокрема земельні ділянки обладнані і використовуються як крита автостоянка на 150 автомобілів.
Вважає, що постанова про закриття кримінальної справи винесена передчасно та незаконно. Скаржиться на неповноту досудового розслідування. Зазначає, що у ході досудового розслідування детективом БЕБ не було допитано головного архітектора міста ОСОБА_6 , свідка ОСОБА_7 , які неодноразово зверталися до міського голови, з приводу нецільового використання ще з 2013 року земельних ділянок, виділених церкві.
З врахуванням зазначених обставин, вважає, що постанова про закриття кримінального провадження є незаконною та підлягає скасуванню.
ОСОБА_3 у судовому засіданні скаргу підтримав у повному обсязі, надав аналогічні пояснення. Окремо відзначив на необхідності допиту ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , та власників 35 автомобілів, які перебували на стоянці.
Детектив у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
З урахуванням положень ч. 1 ст. 28 КПК України, яка передбачає, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки, а положеннями ч. 3 ст. 306 КПК України хоч і визначено, що розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, але наслідки неявки у судові засідання такої не визначено, слідчий суддя вважає, що скаргу слід розглянути за відсутності суб'єкта оскарження.
Заслухавши пояснення скаржника, дослідивши матеріали скарги та оглянувши матеріали кримінального провадження, приходжу до наступного висновку.
Так, на досудовому провадженні за п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України може бути оскаржено рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
З метою виконання завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК України, прийняттю слідчим рішення про закриття кримінального провадження має передувати вжиття ним всіх можливих заходів у передбаченому цим Кодексом порядку для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Закриття кримінального провадження відповідно до положень Глави 24 КПК України є формою закінчення досудового розслідування, яке здійснюється внаслідок наявності обставин, що виключають кримінальне провадження, а тому рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження та оцінки слідчим всіх зібраних доказів, які стосуються цього провадження в сукупності.
Прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень (ч. 2 ст. 9 КПК України).
Однією із підстав закриття кримінального провадження є встановлення відсутності в діянні складу кримінального правопорушення (п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України).
Правова природа аналізованого виду оскарження процесуального рішення слідчого та прокурора передбачає необхідність перевірки не лише дотримання процесуального порядку закриття кримінального провадження посадовими особами органів досудового розслідування, а й підстав його закриття.
Відповідно до вимог ст. 110 КПК України постанова слідчого, дізнавача, прокурора повинна містити зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення КПК України.
Тобто таке процесуальне рішення повинно відповідати фактичним обставинам, встановленим досудовим розслідуванням, зокрема, в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулась з метою захисту своїх прав та відповіді на всі поставлені нею питання, які обумовлюють відмову, зазначене є однією із гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.
Своєю чергою слідчий суддя, на якого КПК України покладено обов'язок здійснювати судовий контроль за дотриманням прав, свобод і інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, зобов'язаний перевірити законність прийнятої слідчим постанови.
Відповідно до ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження.
Як слідує із постанови від 29.08.2025 детектива Підрозділу детективів (на правах самостійного Управління) Територіального управління БЕБ у Львівській області ОСОБА_4 кримінальне провадження № 12025141150000115 від 13.02.2025 - на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України - закрито.
Відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається у разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
До такого висновку детектив дійшов з огляду на результати слідства.
У ході досудового розслідування встановлено, що в Шептицький РВП ГУНП у Львівській області надійшла ухвала Червоноградського міського суду Львівської області (справа №459/312/25 від 28.01.2025) про внесення відомостей до ЄРДР по заяві ОСОБА_3 від 25.01.2025 про те, що ОСОБА_10 займається підприємницькою діяльністю та ухиляється від сплати податків, чим на думку заявника, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст.212 КК України.
12.03.2025 прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Львівської обласної прокуратури, відповідно до ст. 217 КПК України, об'єднано кримінальні провадження № 12025141150000063 від 24.01.2025 та № 12025141150000138 від 21.02.2025 в одне кримінальне провадження та присвоєно номер № № 12025141150000063.
Із заяви ОСОБА_3 від 14.01.2025 слідкує, що рішенням Червоноградської міської ради № 537 від 2013 року Релігійній громаді Української Греко-Католицької Церкви Пресвятої Богородиці Владичиці України у м. Червоноград Червоноградського району Львівської області, де править священник ОСОБА_11 була виділена земельна ділянка площею 0.2576 га., для будівництва Катехитичного навчального центру. Також рішенням Червоноградської міської ради № 393 від 15.04.2021 року релігійній громаді виділено земельну ділянку 0, 2764 га для будівництва та обслуговування парафіяльної установи соціального забезпечення та служіння для соціально незахищених верств населення. Вищевказані земельні ділянки використовуються не за призначенням, а на них знаходиться автостоянка для автомобілів, що підтверджується актом обстеження комісії з розгляду питань, пов'язаних з регулюванням земельних відносин при Виконавчому комітеті Шептицької міської ради від 04.12.2024. Таким чином священник який править у вищевказані релігійній організації ОСОБА_5 , з 2013 року незаконно займається підприємницькою діяльністю.
Крім цього, як вбачається з заяви ОСОБА_3 від 25.01.2025 футбольний майданчик, який знаходиться на території РО «Релігійної громади Української Греко-Католицької Церкви Пресвятої Богородиці Владичиці України у м. Червоноград Червоноградського району Львівської області» та збудований за кошти держаного, обласного та місцевого бюджету, священник ОСОБА_5 здає в оренду тренерам за відповідну оплату, чим вчиняє злочин передбачений ст. 212 КК України.
У ході досудового розслідування кримінального провадження проведено низку слідчих (розшукових), процесуальних дій та заходів, однак встановити факти умисного ухилення від сплати податків у значних розмірах, ОСОБА_5 та РО «Релігійної громади Української Греко-Католицької Церкви Пресвятої Богородиці Владичиці України», не представилось за можливе.
Допитаний в якості свідка заявник ОСОБА_12 , підтвердив факти наведені в його заявах. Будь-якими підтверджуючими документами щодо умисного ухилення від сплати податків ОСОБА_5 та РО «Релігійної громади Української Греко-Католицької Церкви Пресвятої Богородиці Владичиці України у м. Червоноград Червоноградського району Львівської області», не володіє.
Допитаний в якості свідка адміністратор Релігійної організації «Релігійна громада Української Греко-католицької Церкви парафії Пресвятої Богородиці Владичиці України у м. Червоноград Червоноградського району Львівської області» ОСОБА_5 , повідомив, що з 24.10.2003 року, призначений на посаду адміністратора вказаної Релігійної організації. Рішенням Червоноградської міської ради № 537 від 26.12.2013, Релігійній організації було виділено у постійне користування земельну ділянку кадастровий номер 4611800000:03:005:0053 площею 0,2576 га, для будівництва Катехитично-навчального центру імені метрополита Андрея Шептицького, за адресою м. Червоноград, вул. Перемоги, 14. Крім цього, рішенням Червоноградської міської ради № 393 від 15.04.2021 було виділено у постійне користування земельну ділянку кадастровий номер 4611800000:03:005:0093 площею 0,2764 га, для будівництва та обслуговування парафіяльної установи соціального забезпечення та служіння для соціально незахищених верств населення за адресою м. Червоноград, вул. Перемоги, 14а. На вказаних земельних ділянка згідно дозвільних документів здійснюється будівництво катехитичного центру та автомобільної стоянки для тимчасового паркування транспортних засобів для відвідувачів культових та громадських споруд в районі розташування даного об'єкта на вул. Героїв Майдану, 14 у м. Шептицький та будівництво будівлі парафіяльної установи соціального забезпечення та автомобільної стоянки для тимчасового та постійного зберігання транспортних засобів для даного об'єкту будівництва на вул. Героїв Майдану, 14а у м. Шептицький. У зв'язку з тим що виготовленням проектно-кошторисної документації та проведення будівельних робіт потребує значних капіталовкладень релігійна громада не є прибутковою організацією, та функціонує завдяки добровільним пожертвам парафіян та фінансовій допомозі меценатів, на зборах членів церковного комітету релігійної організації з 2020 року було прийнято рішення про облаштування тимчасових паркувальних місць на вказаних земельних ділянках для парафіян та відвідувачів парафії. Вказана територія по периметру огороджена парканом, а ділянка використовується для тимчасово паркувальних місць на 156 транспортних засобів, у зв'язку з виявленими обмеженнями для будівництва, а саме на 70 відсотках площі вищевказаних ділянок будівництво обмежене через наявний водовідвідний колектор. Вказані земельні ділянки в оренду не здаються, парафіяни та військові самостійно паркують транспортіні засоби на вільних місцях. Оплата за паркування транспортних засобів не здійснюється. Особи які паркують транспортні засоби за бажанням вносять добровільні пожертви, частково касиру релігійної організації про що зазначається в книзі пожертв та видатків, а частково на банківський рахунок релігійної організації. Крім цього зазначив, що на території релігійної організації частково на трьох земельних ділянках громади за адресою вул. Героїв Майдану, 12б у м. Шептицький, знаходиться футбольний майданчик. Початок будівництва якого розпочато в 2013 році за кошти мецената та релігійної громади на 70 відсотків, а завершено будівництво в 2016-2017 році за сприяння державної програми, та повністю обслуговується силами парафії, (освітлюється, підсипається, доглядається). Вказаний футбольний майданчик в оренду не здається, функціонує у відкритому безоплатному доступі, а люди які ним користуються при використанні освітлення майданчика та води для миття, компенсують виключно комунальні витрати, які несе релігійна громада за електроенергію та водопостачання, про що зазначається у журналі пожертв.
Допитані в якості свідків мешканці м. Шептицький та прихожани РО «Релігійної громади Української Греко-Католицької Церкви Пресвятої Богородиці Владичиці України у м. Червоноград Червоноградського району Львівської області» ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , повідомили, що приблизно з 2020 року почалося облаштування автостоянки на земельних ділянках з кадастровими номерами 4611800000:03:005:0053 та 4611800000:03:005:0093, що за адресами м. Шептицький, вул. Героїв Майдану 14 та 14а. Облаштування автостоянки здійснювалось за кошти релігійної громади, прихожанами. В'їзд та виїзд з автостоянки здійснюється через металеві розсувні ворота, які в будь-який час доби відчиненні, тільки на ніч засовуються. Постійного охоронця та людини яка здійснює пропускний режим немає. На території облаштовані камери спостереження. Фіксована оплата за автопарковку не здійснюється. За бажанням парафіян, які паркують свій транспортний засіб вноситься добровільна пожертва релігійній організації на будь-яку суму. Також зазначили, що факти чи інформація про те, що адміністрація РО «Релігійна громада Української Греко-католицької церкви парафії пресвятої Богородиці Владичиці України у м. Червоноград Червоноградського району Львівської області» без оформлення відповідних документів займаєтеся підприємницькою діяльністю, а саме на футбольному полі яке побудувала Червоноградська міська рада отримує з тренерів кошти в сумі 600 гривень за годину занять, їм не відомі.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, зокрема згідно акту обстеження комісії з розгляду питань, пов'язаних з регулюванням земельних відносин при Виконавчому комітеті Шептицької міської ради від 04.12.2024, комісія провела обстеження земельних ділянок, а саме:
- площею 0,2576 га, кадастровий номер земельної ділянки 4611800000:03:005:0053, для будівництва Катехитично-навчального центру імені Митрополита Андрея Шептицького (код КВЦПЗД - 03.04), на вул. Героїв Майдану, 14 в м. Шептицький;
- площею 0,2764 га, кадастровий номер земельної ділянки 4611800000:03:005:0093, для будівництва та обслуговування парафіяльної установи соціального забезпечення та служіння для соціально незахищених верств населення (код КВЦПЗД - 03.04), на вул. Героїв Майдану, 14А, в м. Шептицький, наданих в постійне користування релігійної громади Української Греко-Католицької Церкви Пресвятої Богородиці Владичиці України.
У результаті обстеження виявлено, що на обидвох земельних ділянках знаходиться стоянка для автомобілів орієнтовно на 150 місць.
Також комісією було вирішено скерувати даний акт в Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Львівській області з проханням включення в план роботи по проведенню перевірок з дотриманням земельного законодавства на земельних ділянках з кадастровими номерами 4611800000:03:005:0053 та 4611800000:03:005:0093.
Відповідно до інформації отриманої з Головного управління Держгеокадастру у Львівській області встановлено, що постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 року за №303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64 «Про введення воєнного стану в Україні». Враховуючи вищезазначене, розгляд звернень, які надійшли до Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного Управління Держгеокадастру у Львівській області, в частині проведення заходів державного нагляду (контролю) буде проводитись після скасування воєнного стану та у відповідності до прийнятих нормативно-правових актів вищим органом виконавчої влади України. Заходів державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог земельного законодавства під час використання земельних ділянок кадастровий номер 4611800000:03:005:0053, кадастровий номер 4611800000:03:005:0093 на вул. Героїв Майдану в м. Шептицький, Шептицького району, Львівської області за період 01.01.2020 по даний час не проводилося.
Допитаний в якості свідка перший заступник міського голови Шептицької міської ради з питань діяльності виконавчих органів ради ОСОБА_19 повідомив, що при виконавчому комітеті Шептицької міської ради діє постійно діюча комісія пов'язана з врегулюванням земельних відносин. Вказана комісія є дорадчим органом при підготовці проектів рішень ради. При створенні даної комісії його призначено головою вказаної комісії. 04.12.2024 на підставі повідомлення головного спеціаліста з питань запобігання та виявлення корупції в Шептицькій міській раді ОСОБА_20 , та запитів громадянина ОСОБА_21 вході їх розгляду на засіданні комісії було вирішено, із залученням депутатів Шептицької міської ради, провести виїзне засідання з метою обстеження земельних ділянок з кадастровими номерами 4611800000:03:005:0053 та 4611800000:03:005:0093, що за адресами м. Шептицький, вул. Героїв Майдану 14 та 14а, які були виділені у постійне користування РО «Релігійна громада Української Греко-католицької церкви парафії пресвятої Богородиці Владичиці України у м. Червоноград Червоноградського району Львівської області». В ході виїзду на місце комісією було виявлено дві земельні ділянки з кадастровими номерами 4611800000:03:005:0053 та 4611800000:03:005:0093, що за адресами м. Шептицький, вул. Героїв Майдану 14 та 14а. Вказані земельні ділянки на момент обстеження були огороджені на них були спорудженні навіси, під якими були припарковані транспортні засоби. В результаті обстеження виявлено, що на обидвох земельних ділянках знаходиться стоянка для автомобілів орієнтовно на 150 місць. За результатами обстеження було складено відповідний акт, де було зазначено, що для приведення у відповідність до цільового призначення земельних ділянок релігійній організації скерувати відповідний лист з місячним терміном виконання, а також копію акту було скеровано в Головне управління Держгеокадастру у Львівській області та в Шептицький відділ поліції. З даного приводу, окрім зазначеного вище відділом земельних відносин було підготовлено службову записку за його підписом на міського голову, щоб дати доручення юридичному відділу підготувати позов до суду про скасування постійного користування даних земельних ділянок, які перебувають у постійному користуванні релігійної організації.
Допитані в якості свідків інші члени комісії з розгляду питань, пов'язаних з регулюванням земельних відносин при виконавчому комітеті Шептицької міської ради, зокрема начальник управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Шептицької міської ради, головний архітектор ОСОБА_22 , начальник відділу земельних відносин ОСОБА_23 , головний спеціаліст відділу земельних відносин ОСОБА_24 , надали аналогічні покази. Крім цього ОСОБА_22 зазначив, що після виїзного обстеження до управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Шептицької міської ради, через ЦНАП звернулася РО «Релігійна громада Української Греко-католицької церкви парафії пресвятої Богородиці Владичиці України у м. Червоноград Червоноградського району Львівської області» в особі адміністратора ОСОБА_5 з заявами щодо надання містобудівних умов і обмежень по земельних ділянках з кадастровими номерами 4611800000:03:005:0053 та 4611800000:03:005:0093, що за адресами м. Шептицький, вул. Героїв Майдану 14 та 14а, з намірами забудови нового будівництва будівлі катехитичного центру та нового будівництва будівлі парафіяльної установи соціального забезпечення. За результатами розгляду надано містобудівні умови та обмеження на обидві земельні ділянки.
У ході досудового розслідування проведено огляд земельних ділянках з кадастровими номерами 4611800000:03:005:0053 та 4611800000:03:005:0093, що за адресами м. Шептицький, вул. Героїв Майдану 14 та 14а. В ході огляду встановлено, що вищевказані земельні ділянки огороджені металевим та бетонним парканом, вхід на які здійснюється через металеві розсувні ворота, які на момент огляду відкриті. На огородженій території облаштовані навіси під якими частково запарковані транспортні засоби. Вказані навіси облаштовані з бетонних стовпців та накриті металевою бляхою зеленого кольору. На момент огляду під навісами припарковані 35 транспортних засобів, марки моделі та номерні знаки яких описані в протоколі огляду. Крім цього в ході огляду виявлено що біля бетонного паркана на вказаних земельних ділянках знаходяться керамзитні блоки в кількості 120 штук. Також на даній земельній ділянці знаходиться бетонний фундамент довжиною 21 м.
Згідно інформації отриманої на запит з ГУ ДПС у Львівській області встановлено, що Релігійна організація «Релігійна громада української греко-католицької церкви парафії Пресвятої Богородиці Владичиці України у м. Червоноград Червоноградського району Львівської області» (код ЄДРПОУ 26205946) перебуває на обліку в ГУ ДПС у Львівській області, Шептицька державна податкова інспекція з 17.06.2002, категорія платника податків - неприбуткова установа. Є платником земельного податку код платежу (18010500), податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді з/п (11010100) та військового збору (11011000).
За Релігійною організацією «Релігійна громада української грекокатолицької церкви парафії Пресвятої Богородиці Владичиці України у м. Червоноград Червоноградського району Львівської області» (код ЄДРПОУ 26205946) станом на 07.05.2025 року у відповідності до електронної бази даних АІС «Податковий блок» в інтегрованих картках платника податків, які ведуться в ГУ ДПС у Львівській області, податковий борг по сплаті податків, зборів та обов'язкових платежів до бюджету відсутній.
По громадянину ОСОБА_5 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ), станом на 07.05.2025 згідно відомостей AIC «Податковий блок» в інтегрованих картках платника податків, які ведуться в ГУ ДПС у Львівській області, обліковується податковий борг по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості на загальну суму 1167, 07 грн.
Станом на 07.05.2025 щодо ОСОБА_5 та Релігійної організації «Релігійна громада української грекокатолицької церкви парафії Пресвятої Богородиці Владичиці України у м. Червоноград Червоноградського району Львівської області», документальні планові/позапланові, фактичні перевірки, не проводились.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно із вимогами ч. 2 ст. 2 КК України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого КК України.
Відповідно до ст. 11 КК України, злочином є передбачене цим Кодексом суспільно-небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину.
Відповідно до ч. 4 ст. 17 КПК України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на користь такої особи.
Відповідності до ч. 1 ст. 94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
В свою чергу процесуальними джерелами доказів відповідно до ч. 2 даної статті є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
До документів у свою чергу відносяться висновки експертів, ревізій та акти перевірок, а тому в силу чинного кримінального процесуального законодавства матеріали Державної служби фінансового моніторингу України не є доказом у кримінальному провадженні без наявності інших матеріалів досудового розслідування, які у своїй сукупності за правилами ст.ст. 91-94 доказуватимуть обставини вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України.
У матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які належні об'єктивні дані, які б вказували про фактичне ненадходження коштів до бюджету, що свідчить про відсутність за даним фактом об'єктивної сторони складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України.
Згідно диспозицій ч. 1 ст. 212 КК України умисне ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності або особою, яка зобов'язана їх сплачувати, якщо ці діяння призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у значних розмірах.
Під значним розміром коштів слід розуміти суми податків зборів і інших обов'язкових платежів, які в три тисячі і більше разів перевищують установлений законодавством неоподаткований мінімум доходів громадян.
Відповідно до п. 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.
Відповідно до пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV ПКУ сума неоподаткованого мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу ІV ПКУ, згідно з яким для цілей застосування цього пункту податкова соціальна пільга надається у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму (у розрахунку на місяць), встановленому на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.
Станом на 01.01.2025 року ця сума становила 1514 грн. і відповідно сума податків, які перевищують в три тисячі і більше разів установлений законодавством неоподаткований мінімум доходів громадян за вказаний період становить 4 542 000 грн., що в даному випадку відсутнє та вказує на відсутність об'єктивної сторони кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України.
Суб'єктивна сторона, як обов'язкова складова кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України характеризується прямим умислом, що в даному випадку відсутнє.
З урахуванням викладеного та на підставі оцінки зібраних під час досудового розслідування доказів, зважаючи на результати проведених слідчих дій у вказаному кримінальному провадженні, слід зазначити, що в вході досудового розслідування не здобуто об'єктивних даних, які б вказували на наявність в діях ОСОБА_5 та Релігійної організації «Релігійна громада української грекокатолицької церкви парафії Пресвятої Богородиці Владичиці України у м. Червоноград Червоноградського району Львівської області» складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України, у зв'язку з чим дане кримінальне провадження підлягає закриттю.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно із вимогами ч. 2 ст. 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого КК України.
Відповідно до ст. 11 КК України, злочином є передбачене цим Кодексом суспільно-небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину.
Відповідно до ч. 4 ст. 17 КПК України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на користь такої особи.
Згідно з ч. 1 ст. 94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
У свою чергу процесуальними джерелами доказів відповідно до ч. 2 даної статті є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
У матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які належні об'єктивні дані, які б вказували про фактичне ненадходження податків, зборів (обов'язкових платежів), що входять в систему оподаткування до бюджету у значних розмірах, що свідчить про відсутність за даним фактом об'єктивної сторони складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України.
Згідно диспозицій ч. 1 ст. 212 КК України умисне ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності або особою, яка зобов'язана їх сплачувати, якщо ці діяння призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у значних розмірах.
Під значним розміром коштів слід розуміти суми податків, зборів і інших обов'язкових платежів, що входять в систему оподаткування, які в три тисячі і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян, що в даному випадку відсутнє та вказує на відсутність об'єктивної сторони кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України.
Окрім цього, беручи до уваги публічно-правову природу кримінальної відповідальності, у кримінальному процесі використовується стандарт доказування - «поза всяким розумним сумнівом», на відміну від стандарту «баланс ймовірностей», який характерний для цивільного судочинства. Він означає, що в достовірності факту винуватості особи не повинно залишитися розумних сумнівів. Це не означає, що у такій достовірності взагалі не має бути ні тіні сумнівів, але означає, що всі альтернативні можливості пояснення наданих доказів є надмірно малоймовірними. У правовій доктрині вважається, що цей стандарт встановлює так званий соматичний маркер, тобто своєрідний емоційний сигнал, який ініціює більш відповідальний і обережний підхід до оцінки правдоподібності обвинувального варіанту ситуації. На думку суддів, підґрунтям стандарту «поза всяким розумним сумнівом» є фундаментальна цінність суспільства - гірше осудити невинного, ніж дозволити винному уникнути покарання. Відповідно, суспільство, яке цінує добре ім'я і свободу кожного, не повинно засуджувати людину, коли є розумні сумніви в її винуватості. Наведені твердження закріплені судовою практикою Європейського суду з прав людини.
Так, у п. 55 рішення Європейського суду з прав людини від 15.02.2012 у справі «Гриненко проти України» зазначається, що: «При оцінці доказів Європейський Суд зазвичай застосовує стандарт доведення «поза всяким розумним сумнівом» (див. Ireland v. The United Kingdom, 18 January 1978, Series A, № 25, pp. 64-65, §161). Однак доведення повинно будуватися на сукупності досить надійних, чітких і послідовних припущень або аналогічних неспростовних презумпцій фактів».
З урахуванням викладеного та на підстав оцінки зібраних під час досудового розслідування доказів, зважаючи на результати проведених слідчих дій у вказаному кримінальному провадженні, слід зазначити, що в ході слідства не здобуто об'єктивних даних, які б вказували на наявність складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України, у зв'язку з чим дане кримінальне провадження підлягає закриттю.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КПК України, слідчий за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КПК України, слідчий зобов'язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Виходячи із закріплених у ст. 2 КПК України завдань кримінального провадження, держава не наділяє заявників правом припису до правоохоронних органів щодо конкретних норм кримінального матеріального або процесуального законів, у межах яких, на їх думку, повинно здійснюватися провадження.
Також слід зауважити, що слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог КПК України, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень забороняється (ч. 5 ст. 40 КПК України).
Наведене цілком узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який у рішенні по справі «Аль Фаєд проти Франції» від 02.10.2007 зазначив, що розбіжності, що виникали між слідчими та заявником, не вказували на існування недоліків чи перешкод, які б завадили компетентним органам з'ясувати ці обставини. Окрім того, невдоволення заявника рішеннями, схвалюваними суддями, слідчими під час провадження, не були достатньою підставою для визнання несправедливості процесу у контексті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У силу ч. 2 ст. 92 КПК України доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Основним засобом збирання доказів, повного та неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, досягнення його завдань є проведення слідчих (розшукових) дій.
Своєю чергою, ч. 1 і 2 ст. 223 КПК України визначено, що слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.
Виходячи з наведеного, незгода особи з проведеними слідчими (розшуковими) діями під час досудового розслідування, їх видом (видами) та обсягом не є безумовним свідченням неповноти чи неправильності слідства.
Безпідставними також є доводи щодо необхідності розслідування фактів щодо вчинення ОСОБА_5 , на думку скаржника, злочину, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України, оскільки користувачем земельної ділянки є релігійна громада. Земельна ділянка виділена громаді у постійне користування.
Відповідно до п.п. 269.1.1.2 п. 269.1 ст. 269 Податкового кодексу України платниками плати за землю є землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування. Таким чином, ОСОБА_5 не є платником земельного податку, а також не є суб'єктом підприємницької діяльності, а отже не може бути суб'єктом кримінального правопорушення, передбаченого ст. 212 КК України.
Із врахуванням наведеного, слідчий суддя приходить до переконання, що доводи скаржника про незаконність оскаржуваної постанови є безпідставними та необґрунтованими, тоді як рішення детектива є законним, обґрунтованим, таким що ухвалене на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, що підтверджені достатніми даними, а висновки детектива відповідають обставинам кримінального провадження.
При цьому, на обґрунтованість прийнятого слідчим рішення не впливають інші можливі подальші слідчі дії, зокрема, допити, оскільки в силу мотивів наведених слідчим, склад злочину відсутній і в подальшому підтримання державного обвинувачення по цьому провадженню виключається.
Таким чином, оскільки органом досудового розслідування встановлено відсутність в діяннях складу кримінального правопорушення і наведені мотиви такого висновку, тому постанова про закриття провадження є законною.
З огляду на вищевикладене, у задоволенні скарги слід відмовити.
Керуючись вимогами статтей 9, 284, 303, 306, 307, 372 Кримінального процесуального кодексу України, -
у задоволенні скарги ОСОБА_3 на постанову від 27.06.2025 детектива Підрозділу детективів (на правах самостійного Управління) Територіального управління БЕБ у Львівській області ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження № 12025141150000063 від 24.01.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку та строки, визначені статтею 395 КПК України протягом п'яти днів з дня її отримання шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали складено 24 лютого 2026 року.
Слідчий суддя ОСОБА_25