Справа №463/979/26
Провадження №1-кс/463/1397/26
19 лютого 2026 року Личаківський районний суд м. Львова
Слідчий суддя ОСОБА_1
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
скаржника ОСОБА_3
в м. Львові
у відкритому судовому засіданні,
розглянувши скаргу ОСОБА_3 на постанову від 29.08.2025 детектива Підрозділу детективів Територіального управління БЕБ у Львівській області ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження, -
до суду надійшла скарга ОСОБА_3 на постанову від 29.08.2025 детектива Підрозділу детективів Територіального управління БЕБ у Львівській області ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження № 12025141150000115 від 13.02.2025.
Скаргу мотивує тим, що від початку досудового розслідування минув рік, однак під вивіскою кафе продовжує працювати ресторан, у результаті чого міський бюджет недоотримує податки.
Вважає, що постанова про закриття кримінального провадження винесена передчасно та незаконно. Скаржиться на неповноту досудового розслідування. Зазначає, що у ході досудового розслідування детективом БЕБ не було встановлено розмір заподіяної матеріальної шкоди внаслідок функціонування ресторану під прикриттям кафе, що дає можливість ухиленню від сплати податків, яку б можна було б встановити, призначивши судово-економічну експертизу.
З врахуванням зазначених обставин, вважає, що постанова про закриття кримінального провадження є незаконною та підлягає скасуванню.
ОСОБА_3 у судовому засіданні скаргу підтримав у повному обсязі, надав аналогічні пояснення. Окремо відзначив на необхідності призначення судово-економічної експертизи задля встановлення суми несплачених податків.
Детектив у судовому засіданні проти задоволення скарги заперечив. Вважає постанову законною та обґрунтованою. Підтримав зазначені в постанові мотиви для закриття провадження та надав аналогічні пояснення.
Заслухавши пояснення скаржника, детектива, дослідивши матеріали скарги та оглянувши матеріали кримінального провадження, приходжу до наступного висновку.
Так, на досудовому провадженні за п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України може бути оскаржено рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
З метою виконання завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК України, прийняттю слідчим рішення про закриття кримінального провадження має передувати вжиття ним всіх можливих заходів у передбаченому цим Кодексом порядку для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Закриття кримінального провадження відповідно до положень Глави 24 КПК України є формою закінчення досудового розслідування, яке здійснюється внаслідок наявності обставин, що виключають кримінальне провадження, а тому рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження та оцінки слідчим всіх зібраних доказів, які стосуються цього провадження в сукупності.
Прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень (ч. 2 ст. 9 КПК України).
Однією із підстав закриття кримінального провадження є встановлення відсутності в діянні складу кримінального правопорушення (п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України).
Правова природа аналізованого виду оскарження процесуального рішення слідчого та прокурора передбачає необхідність перевірки не лише дотримання процесуального порядку закриття кримінального провадження посадовими особами органів досудового розслідування, а й підстав його закриття.
Відповідно до вимог ст. 110 КПК України постанова слідчого, дізнавача, прокурора повинна містити зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення КПК України.
Тобто таке процесуальне рішення повинно відповідати фактичним обставинам, встановленим досудовим розслідуванням, зокрема, в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулась з метою захисту своїх прав та відповіді на всі поставлені нею питання, які обумовлюють відмову, зазначене є однією із гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.
Своєю чергою слідчий суддя, на якого КПК України покладено обов'язок здійснювати судовий контроль за дотриманням прав, свобод і інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, зобов'язаний перевірити законність прийнятої слідчим постанови.
Відповідно до ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження.
Як слідує із постанови від 29.08.2025 детектива Підрозділу детективів (на правах самостійного Управління) Територіального управління БЕБ у Львівській області ОСОБА_5 кримінальне провадження № 12025141150000115 від 13.02.2025 - на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України - закрито.
Відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається у разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
До такого висновку детектив дійшов з огляду на результати слідства.
У ході досудового розслідування встановлено, що з 01.05.2017 по даний час приміщення «Народного дому» площею 96,3 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 перебуває в оренді фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_1 ), відповідно до договору оренди комунального майна від 01.05.2017, договору оренди комунального майна від 01.06.2018, договору оренди комунального майна від 01.05.2021, договору оренди комунального майна від 01.05.2024 для використання - 75,3 кв. м. під кафе, яке не здійснює продаж товарів підакцизної групи (орендна ставка 8%) та 21,0 кв. м. під продаж товарів акцизної групи (орендна ставка 15%).
Встановлено, що в період з 09.06.2020 по даний час частина приміщення «Народного дому» за адресою АДРЕСА_1 площею 21 кв.м. перебуває в суборенді фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_2 ) відповідно до договору суборенди приміщення від 09.06.2020, договору суборенди приміщення від 01.05.2021, договору суборенди приміщення від 01.05.2024 під продаж товарів акцизної групи (орендна ставка 15%).
Частина приміщення «Народного дому» за адресою АДРЕСА_1 площею 75,3 кв.м. в період з 09.06.2020 по 30.04.2024 перебувала в суборенді фізичної особи-підприємця ОСОБА_8 (РНОКПП НОМЕР_1 ) відповідно до договору суборенди приміщення від 09.06.2020, договору суборенди приміщення від 01.05.2021 під кафе, яке не здійснює продаж товарів підакцизної групи (орендна ставка 8%).
В період з 01.05.2024 по даний час частина приміщення «Народного дому» площею 75,3 кв.м. з 01.05.2024 по даний час передано в суборенду фізичній особі-підприємцю ОСОБА_9 (РНОКПП НОМЕР_3 ) відповідно до договору суборенди приміщення від 01.05.2024 під кафе, яке не здійснює продаж товарів підакцизної групи (орендна ставка 8%).
Підставою для передачі вказаного нерухомого майна в оренду, та подальша передача його в суборенду суб'єктам господарювання були відповідні рішення органів місцевого самоврядування.
Допитана в якості свідка директор КЗ «Шептицикий народній дім» ОСОБА_10 відповідно до наданих показань повідомила, що передача в оренду комунального майна відбувалась відповідно до вимог чинного законодавства, зокрема зазначила, що комунальний заклад звертався до органів місцевого самоврядування про наявність вільної площі, яка може бути передана в оренду.
В подальшому орган місцевого самоврядування подав відповідне оголошення в газету, після цього бажаючі подавали свої заяви про бажання отримати дане приміщення оренду.
Що стосується безпосередньо передачі в оренду приміщення «Народного дому» площею 96,3 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 зазначила, що бажаючих орендувати вказане приміщення було двоє, один з яких відмовився ще до засідання комісії.
Після цього відбулося засідання комісії на якій було прийнято рішення про надання дозволу Комунальному закладу «Народного дому» на укладення договору оренди та відповідно укладено договір оренди з ФОП ОСОБА_6 , складено відповідний акти приймання передачі.
Також зазначила, що приміщення «Народного дому» використовується під кафе. Частина приміщення використовується як кафе під продаж підакцизної групи товарів, а частина як кафе не для продажу підакцизної групи товарів, повідомила про відсутність заборгованості зі сплати орендних платежів.
Допитаний в якості свідка Головний спеціаліст юридичного відділу виконавчого комітету Шептицької міської ради ОСОБА_11 відповідно до наданих показань повідомив, що обставини передачі в оренду приміщення «Народного дому» площею 96,3 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 йому не відомі, оскільки в той час він не був членом конкурсної комісії з підготовки пропозицій для надання в оренду комунального майна. Членом вказаної комісії від був призначений з 2022 року.
Допитана в якості свідка заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Шептицької міської ради ОСОБА_12 відповідно до наданих показань повідомила, що в період 2024 року під час її перебування на посаді голови конкурсної комісії з підготовки пропозицій для надання в оренду комунального майна до основних повноважень комісії належав розгляд клопотань балансоутримувачів щодо надання в оренду комунального майна, а також перевірка майна балансоутримувачів на предмет дотримання умов оренди, в тому числі використання за цільовим призначенням.
Додатково зазначила, що за період її перебування на посаді голови конкурсної комісії від балансоутримувача не надходило заяв чи клопотань щодо порушень орендарем, який орендує приміщення «Народного дому» площею 96,3 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 , умов договору оренди.
Допитана в якості свідка фізична особа-підприємець ОСОБА_7 відповідно до наданих показань повідомила, що приміщення «Народного дому» перебуває в оренді ФОП ОСОБА_6 , в свою чергу частина приміщення перебуває в неї в суборенді на підставі договору укладеного з ФОП ОСОБА_6 , інша частина приміщення перебуває в суборенді ФОП ОСОБА_9 .
Зазначила, що дане приміщення використовується під кафе. Окремо є барна стійка, яка огороджена дверима, де здійснюється продаж підакцизної продукції. На орендованій площі, яка призначена під продаж товарів не підакцизної групи знаходяться столики, продаж підакцизних товарів в даному місці не здійснюється.
Заклад кафе має відкритий доступ для усіх бажаючих відвідувачів, алкогольні напої в якою продаються у відведеному місці.
У ході досудового розслідування на адресу Виконавчого комітету Шептицької міської ради скеровано запити про надання документів щодо передачі в оренду приміщення площею 96,3 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 , а саме: договори оренди, акти приймання передачі, відомості щодо розрахунків за договором оренди за період з моменту передачі майна в оренду по даний час, рішення органів самоврядування щодо передачу в оренду майна, рішення органів самоврядування щодо встановлення ставок орендної плати, протоколи засідання комісій, методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади, звернення до виконавчих органів Шептицької міської ради КЗ «Шептицький народний дім» для отримання дозволу щодо укладення та переукладення договорів оренди.
У відповідь на вищевказані запити Виконавчим комітетом Шептицької міської ради надано копії договорів оренди, договорів суборенди, акти приймання-передачі, копії протоколів засідання комісії, методики розрахунку орендної плати, звернення, та надано копії розрахунків за договорами оренди за період з травня 2017 року по лютий 2025 року.
У ході досудового розслідування до Головного управління ДПС у Львівській області скеровано запит про надання інформації щодо проведення перевірок ФОП ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ФОП ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_2 ), ФОП ОСОБА_8 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ФОП ОСОБА_9 (РНОКПП НОМЕР_3 ) за місцем фактичного провадження платників податків діяльності, за адресою АДРЕСА_1 на предмет дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі щодо виробництва та обігу підакцизних товарів.
У відповідь на вказаний запит головним управлінням ДПС у Львівській області надано інформацію, зокрема копії актів про результат фактичної перевірки з питань додержання ФОП ОСОБА_6 вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами №13/732/4000/3218004410 від 01.08.2018 та №13/873/4000/3218004410 від 04.10.2018.
Згідно висновку акту перевірки №13/732/4000/3218004410 від 01.08.2018 встановлено порушення вимог ст.15-3 Закону України від 19.12.1995 №481-95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (із змінами та доповненнями).
Зазначено, що в порушення статті 15-3 Закону №481-95-ВР ФОП ОСОБА_6 здійснював продаж пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових у невизначених для цього місцях торгівлі, а саме в приміщенні площею 13 кв.м., не зважаючи на закодовчо встановлені вимоги до місць торгівлі для алкогольних напоїв, крім пива, торговельною площею не менше 20 кв. метрів, обладнаних реєстраторами розрахункових операцій (незалежно від їх кількості) або де є книги обліку розрахункових операцій.
Відповідно до висновку акту перевірки 13/873/4000/3218004410 від 04.10.2018 встановлено порушення вимог ст. 15 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (із змінами та доповненнями), а саме здійснено роздрібну торгівлю алкогольними напоями без наявної ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.
Таким чином, перевіркою встановлено окремі факти порушень законодавства, зокрема здійснення торгівлі на площі меншій від мінімально визначеної вимогами, а також провадження діяльності без належної ліцензії.
Водночас фактів використання орендованої площі 83,3 кв. м., передбаченої для розміщення кафе з орендною ставкою 8%, з метою продажу товарів підакцизної групи під час проведених перевірок встановлено не було.
У ході досудового розслідування на адресу КЗ «Шептицький народний дім» скеровано запит про надання інформації щодо наявності чи відсутності заборгованості зі сплати орендної плати за оренду комунального майна, що знаходиться за адресою м. Шептицький, проспект Шевченка, 15 станом на 13.02.2025 та станом на дату тримання запиту.
КЗ «Шептицький народний дім» надано відповідь, відповідно до якої зазначено, що заборгованість по орендній платі ФОП ОСОБА_6 перед КЗ «Шептицький народний дім» станом на 13.02.2025 та 20.06.2025 відсутня.
Додатково в ході досудового розслідування на адресу Головного управління ДПС у Львівській області скеровано запит про надання інформації щодо наявності чи відсутності заборгованості зі сплати орендної плати за оренду комунального майна загальною площею 96,3 кв.м. яке знаходиться за адресою АДРЕСА_1 ФОП ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
У відповідь на вказаний запит Головним управлінням ДПС у Львівській області повідомлено, що відповідно до п.1.1. ст. 1 Податкового кодексу України, цей Кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно ст. 8 Кодексу в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та до місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад у межах їх повноважень і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.
Коксом, зокрема ст. 9 та ст.10 встановлено, що до загальнодержавних податків належать податок на прибуток підприємств; податок на доходи фізичних осіб; податок на додану вартість; акцизний податок; екологічний податок; рентна плата; мито. До місцевих податків належать: податок на майно; єдиний податок. До місцевих зборів належать: збір за місця для паркування транспортних засобів; туристичний збір.
Виходячи з вищенаведеного, Головне управління ДПС зазначає, що орендна плата за користування комунальним майном є неподатковим платежем.
Таким чином, в ході досудового розслідування даного кримінального провадження не здобуто об'єктивних даних та доказів наявності в діях орендарів, які орендую приміщення площею 96, 3 кв. м. в «Народному домі» у м. Шептицькому умислу на ухилення від сплати податків та відповідних наслідків у вигляді фактичного ненадходження податків, зборів (обов'язкових платежів), що входять в систему оподаткування до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у значних розмірах.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно із вимогами ч. 2 ст. 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого КК України.
Відповідно до ст. 11 КК України, злочином є передбачене цим Кодексом суспільно-небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину.
Відповідно до ч. 4 ст. 17 КПК України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на користь такої особи.
Згідно з ч. 1 ст. 94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
У свою чергу процесуальними джерелами доказів відповідно до ч. 2 даної статті є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
У матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які належні об'єктивні дані, які б вказували про фактичне ненадходження податків, зборів (обов'язкових платежів), що входять в систему оподаткування до бюджету у значних розмірах, що свідчить про відсутність за даним фактом об'єктивної сторони складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України.
Згідно диспозицій ч. 1 ст. 212 КК України умисне ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності або особою, яка зобов'язана їх сплачувати, якщо ці діяння призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у значних розмірах.
Під значним розміром коштів слід розуміти суми податків, зборів і інших обов'язкових платежів, що входять в систему оподаткування, які в три тисячі і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян, що в даному випадку відсутнє та вказує на відсутність об'єктивної сторони кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України.
Окрім цього, беручи до уваги публічно-правову природу кримінальної відповідальності, у кримінальному процесі використовується стандарт доказування - «поза всяким розумним сумнівом», на відміну від стандарту «баланс ймовірностей», який характерний для цивільного судочинства. Він означає, що в достовірності факту винуватості особи не повинно залишитися розумних сумнівів. Це не означає, що у такій достовірності взагалі не має бути ні тіні сумнівів, але означає, що всі альтернативні можливості пояснення наданих доказів є надмірно малоймовірними. У правовій доктрині вважається, що цей стандарт встановлює так званий соматичний маркер, тобто своєрідний емоційний сигнал, який ініціює більш відповідальний і обережний підхід до оцінки правдоподібності обвинувального варіанту ситуації. На думку суддів, підґрунтям стандарту «поза всяким розумним сумнівом» є фундаментальна цінність суспільства - гірше осудити невинного, ніж дозволити винному уникнути покарання. Відповідно, суспільство, яке цінує добре ім'я і свободу кожного, не повинно засуджувати людину, коли є розумні сумніви в її винуватості. Наведені твердження закріплені судовою практикою Європейського суду з прав людини.
Так, у п. 55 рішення Європейського суду з прав людини від 15.02.2012 у справі «Гриненко проти України» зазначається, що: «При оцінці доказів Європейський Суд зазвичай застосовує стандарт доведення «поза всяким розумним сумнівом» (див. Ireland v. The United Kingdom, 18 January 1978, Series A, № 25, pp. 64-65, §161). Однак доведення повинно будуватися на сукупності досить надійних, чітких і послідовних припущень або аналогічних неспростовних презумпцій фактів».
З урахуванням викладеного та на підстав оцінки зібраних під час досудового розслідування доказів, зважаючи на результати проведених слідчих дій у вказаному кримінальному провадженні, слід зазначити, що в ході слідства не здобуто об'єктивних даних, які б вказували на наявність складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України, у зв'язку з чим дане кримінальне провадження підлягає закриттю.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КПК України, слідчий за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КПК України, слідчий зобов'язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Виходячи із закріплених у ст. 2 КПК України завдань кримінального провадження, держава не наділяє заявників правом припису до правоохоронних органів щодо конкретних норм кримінального матеріального або процесуального законів, у межах яких, на їх думку, повинно здійснюватися провадження.
Також слід зауважити, що слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог КПК України, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень забороняється (ч. 5 ст. 40 КПК України).
Наведене цілком узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який у рішенні по справі «Аль Фаєд проти Франції» від 02.10.2007 зазначив, що розбіжності, що виникали між слідчими та заявником, не вказували на існування недоліків чи перешкод, які б завадили компетентним органам з'ясувати ці обставини. Окрім того, невдоволення заявника рішеннями, схвалюваними суддями, слідчими під час провадження, не були достатньою підставою для визнання несправедливості процесу у контексті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У силу ч. 2 ст. 92 КПК України доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Основним засобом збирання доказів, повного та неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, досягнення його завдань є проведення слідчих (розшукових) дій.
Своєю чергою, ч. 1 і 2 ст. 223 КПК України визначено, що слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.
Виходячи з наведеного, незгода особи з проведеними слідчими (розшуковими) діями під час досудового розслідування, їх видом (видами) та обсягом не є безумовним свідченням неповноти чи неправильності слідства.
Безпідставними також є доводи щодо необхідності розслідування фактів ухилення орендарями від сплати ПДФО та військового збору, з огляд у на те, що орендна плата за користування комунальним майном є неподатковим платежем, тоді як податки, збори та інші платежі згідно вимог ст. 266 Податкового кодексу України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Із врахуванням наведеного, слідчий суддя приходить до переконання, що доводи скаржника про незаконність оскаржуваної постанови є безпідставними та необґрунтованими, тоді як рішення детектива є законним, обґрунтованим, таким що ухвалене на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, що підтверджені достатніми даними, а висновки детектива відповідають обставинам кримінального провадження.
Окрім цього, посилаючись на передчасність оскаржуваної постанови, сам скаржник не зазначає, які додаткові слідчі чи процесуальні дії, окрім призначення експертизи, мали б бути вчинені в межах кримінального провадження, невчинення яких перешкоджає встановлення істини у справі.
При цьому, на обґрунтованість прийнятого слідчим рішення не впливають інші можливі подальші слідчі дії, зокрема, призначення експертиз, оскільки в силу мотивів наведених слідчим, склад злочину відсутній і в подальшому підтримання державного обвинувачення по цьому провадженню виключається.
Таким чином, оскільки органом досудового розслідування встановлено відсутність в діяннях складу кримінального правопорушення і наведені мотиви такого висновку, тому постанова про закриття провадження є законною.
З огляду на вищевикладене, у задоволенні скарги слід відмовити.
Керуючись вимогами статтей 9, 284, 303, 306, 307, 372 Кримінального процесуального кодексу України, -
у задоволенні скарги ОСОБА_3 на постанову детектива Підрозділу детективів Територіального управління БЕБ у Львівській області ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження № 12025141150000115 від 13.02.2025- відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку та строки, визначені статтею 395 КПК України протягом п'яти днів з дня її отримання шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали складено 24 лютого 2026 року.
Слідчий суддя ОСОБА_13