Справа № 462/358/26
провадження 1-кс/462/309/26
23 лютого 2026 року слідчий суддя Залізничного районного суду м. Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , представника власників майна ОСОБА_5 , власника майна ОСОБА_6 , власника майна ОСОБА_7 , розглянувши клопотання слідчого СВ ВП № 1 ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_4 , за погодженням із прокурором Франківської окружної прокуратури м. Львова Львівської області ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 12026141390000034 від 14.01.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України про арешт майна,
встановив:
слідчий СВ ВП № 1 ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_4 , за погодженням із прокурором Франківської окружної прокуратури м. Львова Львівської області ОСОБА_3 , звернулась до суду з клопотанням про накладення арешту на грошові кошти в сумі 55 000 доларів США; посвідчення члена міжнародного антикримінального та антитерористичного комітету України на ім'я ОСОБА_8 ; посвідчення журналіста на ім'я ОСОБА_7 ; комбіновану рушницю «Merkel», с.н. 1-03277; двоствольну рушницю «Scirocco», с.н. 041376; двоствольну рушницю, с.н. НОМЕР_1 ; двоствольну рушницю «Merkel», с.н. 354483; карабін «Saint», с.н. НОМЕР_2 ; пістолет ПМР НОМЕР_3 та два магазини до нього; пістолет ПМР НОМЕР_4 з двома магазинами, спорядженими гумовими патронами в кількості 8 шт. кожний; рушницю розкладну, с.н. К 00311; сім коробок із маркуванням «5,56 mm», в кожній по 50 патронів вказаного калібру, в загальній кількості 350 шт; коробку картонну із вмістом 108 патронів, ймовірно калібру 5,56 мм; пластиковий патронник з 5 патронами з маркуванням «GECO 30-06»; пластиковий патронник з 4 патронами з маркуванням «NORMA 30-06»; пластиковий патронник з 3 патронами з маркуванням «SPRG 30-06» та двома патронами з маркуванням «NORMA 30-06»; пластиковий патронник з 3 патронами з маркуванням «SPRG 30-06» та 1 патроном з маркуванням «RWS 30-06»; пластиковий патронник з 4 патронами з маркуванням «GECO 30-06»; пластиковий патронник з 4 патронами з маркуванням «SPRG 30-06»; картонну коробку, обмотану жовтою клейкою стрічкою, в якій міститься 107 патронів з маркуванням «5,56Х45» із аркушем паперу з рукописним текстом «5,56Х45 105 шт. GFL 21р. S 8B 20р.»; прозорий поліетиленовий пакет, в якому міститься 73 патрони з аркушем паперу з рукописним текстом «5,56Х45 Зелен.Накінч. LC 19 (+-) 73 шт.»; пластиковий патронник в первинному упакуванні, в якому міститься 20 патронів з маркуванням «SPRG 30-06»; картонну коробку, в якій міститься 5 патронів із маркуванням «GECO 30-06»; пластиковий патронник з 5 патронами з маркуванням «SAKO 223 REM»; чотири пластикові ріжки, на яких є маркування «5,56Х45», в кожному з них знаходиться по 30 патронів, в загальній кількості 120 патронів; один пластиковий патронник з маркуванням «5,56Х45», в якому є 10 патронів; один патрон з маркуванням «G.F.L. 21»; один патрон з маркуванням «539»; один патрон з маркуванням «PPU»; один патрон з маркуванням «7,62Х39»; один патрон з маркуванням «539», які були вилучені 16.02.2026 під час обшуку.
В обґрунтування клопотання покликається на те, що є підстави вважати, що грошові кошти, виявлені та вилучені під час обшуку за вказаною адресою, можуть належати ОСОБА_9 , так як він перебуває в близьких дружніх стосунках із ОСОБА_7 , якому також може бути відомо про місце переховування ОСОБА_9 від органів досудового розслідування. Зазначає, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову чи можуть настати інші наслідки, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, з метою забезпечення збереження речових доказів та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення
У судовому засіданні слідча та прокурор клопотання підтримали, покликаючись на мотиви такого. Слідча зазначила, що у них є підстави вважати, що вилучені грошові кошти можуть належати підозрюваному ОСОБА_9 . Щодо вилученої зброї та боєприпасів, зазначила, що слідчими було вилучено таку зброю, оскільки на неї не було дозвільних документів, зброю та боєприпаси, на які такі документи були, ним не вилучалось.
Представник власника майна ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_5 та власник майна ОСОБА_6 заперечили щодо накладення такого арешту, при цьому зазначили, що вилучені грошові кошти у сумі 55 000 доларів США жодного відношення до підозрюваного ОСОБА_9 не мають, а є особистими коштами ОСОБА_6 , які вона отримала за договором-купівлі продажу земельної ділянки та житлового будинку, на підтвердження чого ними долучено зазначений договір. ОСОБА_6 зазначила, що тривалий час не бачила ОСОБА_9 , жодного контакту з ним не мала, вони не спілкуються, він ніколи за даною адресою не проживав. Представник ОСОБА_6 в судовому засідані зазначив, що ухвалою слідчого судді було надано дозвіл на обшук з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, а саме: відшукання особи причетної до вчинення злочину - ОСОБА_9 , знаряддя вчинення злочину (зброя, з якої було здійснено постріли - пістолет ПМР № НОМЕР_5 , калібр 9, 2008 рік випуску), мобільні пристрої, на яких може міститися інформація, зокрема, листування між ОСОБА_7 та ОСОБА_9 та інші речі та предмети, що можуть мати значення для встановлення істини у даному кримінальному провадженні, однак слідчим під час обшуку було вилучено кошти ОСОБА_6 за місцем її проживання, які не є ні предметом злочину, оскільки кримінальне провадження здійснюється за ч. 4 ст. 296 КК України, не є знаряддям злочину, не є засобом вчинення, не є об'єктом спеціальної конфіскації, а склад злочину немає корисливого характеру. Також додав, що в ухвалі відсутній дозвіл на вилучення коштів.
Власник майна ОСОБА_7 заперечив щодо накладення арешту на його посвідчення, оскільки такі вже давно ним не використовуються та вони не мають жодного відношення до даного кримінального правопорушення. Крім цього зазначив, що на вилучену зброю у них є дозвільні документи, частина зброї належить йому, інша його батькові, який є мисливцем. Оскільки вони не були присутні під час обшуку, то не мали можливості надати дані документи. Однак, в подальшому, вони хотіли представити їх для перевірки, однак слідчий не надала їм такої можливості, відмінивши узгоджену дату виклику.
Заслухавши думку учасників, дослідивши клопотання і додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Відповідно до витягу з кримінального провадження № 12026141390000034 від 14.01.2026 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про кримінальне правопорушення, кваліфіковане за ч. 4 ст. 296 КК України.
Відповідно до матеріалів клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що 14.01.2026 року близько 10:13 год. ОСОБА_9 , перебуваючи за кермом свого власного автомобіля «Volkswagen Passat» сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_6 на перехресті вул. Лесі Українки та Героїв Небесної Сотні в селищі Рудно Львівського району Львівської області, маючи при собі травматичну зброю, споряджену патронами з гумовою кулею, маючи умисел на грубе порушення громадського порядку та пошкодження майна, з мотивів явної неповаги до суспільства, ігноруючи існуючі в суспільстві загальновизнані правила поведінки та моральності, діючи з особливою зухвалістю, усвідомлюючи, що він перебуває в громадському місці, в присутності інших осіб, маючи на меті зірвати роботу спільної групи оповіщення в складі працівників ІНФОРМАЦІЯ_1 та Яворівського РВП ГУНП у Львівській області, здійснив з неї через відчинене водійське вікно чотири постріли по кузову службового автомобіля «Volkswagen T6», д.н.з. НОМЕР_7 , пошкодивши його та заподіявши ІНФОРМАЦІЯ_1 матеріальної шкоди, сума якої на даний час встановлюється. Після вчинення вказаного кримінального правопорушення ОСОБА_9 з місця події зник.
15.01.2026 року повідомлено про підозру ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, яку в присутності понятих оголошено батькові ОСОБА_9 - ОСОБА_10 та відповідне повідомлення скероване за місцем проживання дружини ОСОБА_9 .
15.01.2026 року ОСОБА_9 оголошено в розшук.
16.02.2026 року під час проведення санкціонованого обшуку на підставі ухвали слідчого судді за місцем проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 , в період часу з 19.27 год. 16.02.2026 року до 00.42 год. 17.02.2026 року було виявлено та вилучено: грошові кошти в сумі 55 000 доларів США; посвідчення члена міжнародного антикримінального та антитерористичного комітету України на ім'я ОСОБА_8 ; посвідчення журналіста на ім'я ОСОБА_7 ; комбіновану рушницю «Merkel», с.н. 1-03277; двоствольну рушницю «Scirocco», с.н. 041376; двоствольну рушницю, с.н. ТОЗ-34Р Ш 887180; двоствольну рушницю «Merkel», с.н. 354483; карабін «Saint», с.н. НОМЕР_2 ; пістолет ПМР НОМЕР_3 та два магазини до нього; пістолет ПМР НОМЕР_4 з двома магазинами, спорядженими гумовими патронами в кількості 8 шт. кожний; рушницю розкладну, с.н. К 00311; сім коробок із маркуванням «5,56 mm», в кожній по 50 патронів вказаного калібру, в загальній кількості 350 шт; коробку картонну із вмістом 108 патронів, ймовірно калібру 5,56 мм; пластиковий патронник з 5 патронами з маркуванням «GECO 30-06»; пластиковий патронник з 4 патронами з маркуванням «NORMA 30-06»; пластиковий патронник з 3 патронами з маркуванням «SPRG 30-06» та двома патронами з маркуванням «NORMA 30-06»; пластиковий патронник з 3 патронами з маркуванням «SPRG 30-06» та 1 патроном з маркуванням «RWS 30-06»; пластиковий патронник з 4 патронами з маркуванням «GECO 30-06»; пластиковий патронник з 4 патронами з маркуванням «SPRG 30-06»; картонну коробку, обмотану жовтою клейкою стрічкою, в якій міститься 107 патронів з маркуванням «5,56Х45» із аркушем паперу з рукописним текстом «5,56Х45 105 шт. GFL 21р. S 8B 20р.»; прозорий поліетиленовий пакет, в якому міститься 73 патрони з аркушем паперу з рукописним текстом «5,56Х45 Зелен.Накінч. LC 19 (+-) 73 шт.»; пластиковий патронник в первинному упакуванні, в якому міститься 20 патронів з маркуванням «SPRG 30-06»; картонну коробку, в якій міститься 5 патронів із маркуванням «GECO 30-06»; пластиковий патронник з 5 патронами з маркуванням «SAKO 223 REM»; чотири пластикові ріжки, на яких є маркування «5,56Х45», в кожному з них знаходиться по 30 патронів, в загальній кількості 120 патронів; один пластиковий патронник з маркуванням «5,56Х45», в якому є 10 патронів; один патрон з маркуванням «G.F.L. 21»; один патрон з маркуванням «539»; один патрон з маркуванням «PPU»; один патрон з маркуванням «7,62Х39»; один патрон з маркуванням «539» - на перелічену зброю та боєприпаси на момент проведення обшуку дозвільні документи були відсутні.
Постановою слідчого СВ ВП № 1 ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області від 17.02.2026 року вилучені речі визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні.
Положеннями ч. 2 ст. 168 КПК України визначено, що під час обшуку, огляду може здійснюватися тимчасове вилучення майна.
Як зазначено у ч. 7 ст. 236 КПК України предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Згідно з ч. 1 ст. 167, ч. 5 ст. 171 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у ч. 2 ст. 167 КПК України майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Як зазначено у ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди, призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення, є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
У ч. 2, 3 ст. 169 КПК зазначено, що копія судового рішення про відмову в задоволенні або про часткове задоволення клопотання про арешт тимчасово вилученого майна, копія судового рішення про повне або часткове скасування арешту тимчасово вилученого майна негайно після його оголошення вручається слідчому, прокурору. У разі відсутності слідчого, прокурора під час оголошення судового рішення його копія надсилається таким особам не пізніше наступного робочого дня. Слідчий, прокурор після отримання судового рішення про відмову в задоволенні або про часткове задоволення клопотання про арешт тимчасово вилученого майна, судового рішення про повне або часткове скасування арешту тимчасово вилученого майна повинні негайно вжити заходів щодо виконання судового рішення та направити повідомлення про його виконання слідчому судді.
У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої ст. 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено (абз. 2 ч. 5 ст. 171 КПК України).
Як зазначено у ч. 2 ст. 173 КПК УКраїни при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу), наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу), можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу), розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу), розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Окрім цього, у ч. 3 ст 173 КПК України зазначено, що відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.
Дотримання умов, за яких майно набуває статусу тимчасово вилученого, відповідає вимогам ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до яких будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який створює таке обмеження, повинен мати належні правові підстави для його здійснення.
Набуття вилученими речами статусу тимчасово вилученого майна створює правові підстави задля перевірки наявності відповідних фактичних обставин для його вилучення та утримання у сторони обвинувачення.
Дослідженням матеріалів клопотання встановлено, що таке подано в строк, визначений ч. 5 ст. 171 КПК України.
Зважаючи на положення ст. 167, 237 КПК України, тимчасово вилучатися можуть лише речі та документи, які відповідають критеріям, визначеним у ч. 2 ст. 167 КПК України. Інші речі під час огляду не можуть бути тимчасово вилучені. А отже у випадку тимчасового вилучення під час обшуку речей, слідчий повинен при зверненні до слідчого судді з клопотанням про арешт майна навести переконливі мотиви, що зазначені речі відповідають критеріям ч. 2 ст. 167 КПК України та може ставити питання про їх арешт лише з правових підстав, що визначені у ч. 2 ст. 170 КПК України. Посилатися на інші правові підстави слідчий не може, оскільки, якщо речі не відповідатимуть критеріям ч. 2 ст. 167 КПК України, вони будуть вважатися такими, що вилучені та зберігаються органом досудового розслідування поза дозволеним законом порядком. Відповідно слідчий суддя не може розглядати таке майно як предмет арешту і накладати на нього арешт.
Так, положенням ч. 1 ст. 131 КПК України передбачено, що одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
За змістом ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Частиною 3 ст. 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
При цьому, згідно ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Статтею 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст. ст. 170-174 КПК України, та згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 2 ст. 167 КПК України.
У відповідності до ч. 1 та ч. 2 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Так, слідчий суддя враховує, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про кримінальне правопорушення, кваліфіковане за ч. 4 ст. 296 КК України (хуліганство із застосуванням вогнепальної зброї). У даному кримінальному провадженні, 15.01.2026 року ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України. Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 16.01.2026 року надано дозвіл на проведення обшуку в будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , який на праві приватної власності належить ОСОБА_6 , яка є матір'ю ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також в підсобних приміщеннях, що відносяться до вказаного житла, з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, а саме: відшукання особи причетної до вчинення злочину - ОСОБА_9 , знаряддя вчинення злочину (зброя, з якої було здійснено постріли - пістолет ПМР № НОМЕР_5 , калібр 9, 2008 рік випуску), мобільні пристрої, на яких може міститися інформація, зокрема листування між ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , яка має значення для розслідування даного кримінального правопорушення, та інші речі та предмети, що можуть мати значення для встановлення істини у даному кримінальному провадженні.
Слідчий суддя приймає до уваги доводи наведені власниками майна, зокрема, щодо належності ОСОБА_6 грошових коштів, оскільки останньою надано на підтвердження походження таких коштів договір купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки від 22.05.2025 року, а також доводи ОСОБА_7 щодо того, що вилучені у нього посвідчення не мають відношення до даного кримінального провадження.
З огляду на наведене, слідчим не доведено та необґрунтовано, що тимчасово вилучені під час обшуку речі, такі як грошові кошти в сумі 55 000 доларів США, посвідчення члена міжнародного антикримінального та антитерористичного комітету України на ім'я ОСОБА_8 , посвідчення журналіста на ім'я ОСОБА_7 відповідають критеріям визначеним у ч. 2 ст. 167 КПК України, відповідно клопотання про накладення арешту на дані речі задоволенню не підлягає.
З врахуванням вимог ч. 3 ст 173 КПК України, у якій зазначено, що відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна, слід повернути ОСОБА_6 грошові кошти у сумі 55 000 (п'ятдесят п'ять тисяч) доларів США, а також ОСОБА_7 посвідчення члена міжнародного антикримінального та антитерористичного комітету України на ім'я ОСОБА_8 , посвідчення журналіста на ім'я ОСОБА_7 , які були вилучені згідно протоколу обшуку від 16.02.2026 року під час проведення обшуку на підставі ухвали слідчого судді Залізничного районного суду м. Львова від 16.01.2026 року в будинку по АДРЕСА_1 , який на праві приватної власності належить ОСОБА_6 .
Щодо накладення арешту на вилучену зброю та боєприпаси до неї, слідчий суддя враховує те, що слідчий у судовому засіданні зазначила, що під час обшуку на дану зброю не було надано дозвільних документів, в подальшому нею ще не здійснено перевірки наявності таких документів у власників, одже, до з'ясування таких обставин, слід накласти арешт на зброю та боєприпаси.
Враховуючи наведене, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання про арешт підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. 131, 132, 167, 170-173, 237, 309 КПК України, слідчий суддя -
постановив:
клопотання задовольнити частково.
Накласти арешт на комбіновану рушницю «Merkel», с.н. 1-03277; двоствольну рушницю «Scirocco», с.н. 041376; двоствольну рушницю, с.н. ТОЗ-34Р Ш 887180; двоствольну рушницю «Merkel», с.н. 354483; карабін «Saint», с.н. НОМЕР_2 ; пістолет ПМР НОМЕР_3 та два магазини до нього; пістолет ПМР НОМЕР_4 з двома магазинами, спорядженими гумовими патронами в кількості 8 шт. кожний; рушницю розкладну, с.н. К 00311; сім коробок із маркуванням «5,56 mm», в кожній по 50 патронів вказаного калібру, в загальній кількості 350 шт; коробку картонну із вмістом 108 патронів, ймовірно калібру 5,56 мм; пластиковий патронник з 5 патронами з маркуванням «GECO 30-06»; пластиковий патронник з 4 патронами з маркуванням «NORMA 30-06»; пластиковий патронник з 3 патронами з маркуванням «SPRG 30-06» та двома патронами з маркуванням «NORMA 30-06»; пластиковий патронник з 3 патронами з маркуванням «SPRG 30-06» та 1 патроном з маркуванням «RWS 30-06»; пластиковий патронник з 4 патронами з маркуванням «GECO 30-06»; пластиковий патронник з 4 патронами з маркуванням «SPRG 30-06»; картонну коробку, обмотану жовтою клейкою стрічкою, в якій міститься 107 патронів з маркуванням «5,56Х45» із аркушем паперу з рукописним текстом «5,56Х45 105 шт. GFL 21р. S 8B 20р.»; прозорий поліетиленовий пакет, в якому міститься 73 патрони з аркушем паперу з рукописним текстом «5,56Х45 Зелен.Накінч. LC 19 (+-) 73 шт.»; пластиковий патронник в первинному упакуванні, в якому міститься 20 патронів з маркуванням «SPRG 30-06»; картонну коробку, в якій міститься 5 патронів із маркуванням «GECO 30-06»; пластиковий патронник з 5 патронами з маркуванням «SAKO 223 REM»; чотири пластикові ріжки, на яких є маркування «5,56Х45», в кожному з них знаходиться по 30 патронів, в загальній кількості 120 патронів; один пластиковий патронник з маркуванням «5,56Х45», в якому є 10 патронів; один патрон з маркуванням «G.F.L. 21»; один патрон з маркуванням «539»; один патрон з маркуванням «PPU»; один патрон з маркуванням «7,62Х39»; один патрон з маркуванням «539», які були вилучені 16.02.2026 під час обшуку.
В решті клопотання відмовити.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
На ухвалу може бути подана апеляція безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено 24.02.2026 року.
Слідчий суддя/підпис/
З оригіналом згідно:
Слідчий суддя: ОСОБА_1