24 лютого 2026 року Чернігів Справа № 620/982/24
Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Житняк Л.О., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про встановлення судового контролю у справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області, Державної судової адміністрації України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 за допомогою системи «Електронний суд» звернувся до суду з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області (далі- ТУ ДСА України у Чернігівській області) та Державної судової адміністрації України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 28.03.2024 у справі №620/940/24, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.08.2024 позов ОСОБА_1 задоволено повністю та, зокрема:
зобов'язано Державну судову адміністрацію України, як головного розпорядника бюджетних коштів, здійснити належне фінансове забезпечення діяльності Щорського районного суду Чернігівської області в частині дотримання положень статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» відносно ОСОБА_1 за період з 01 жовтня 2023 року до 31 грудня 2023 року, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 2684 грн;
зобов'язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області донарахувати та виплатити ОСОБА_1 недонараховані суддівську винагороду та оплату відпусток за період з 01 жовтня 2023 року до 31 грудня 2023 року із застосуванням положень статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
З метою виконання вищевказаного рішення 28 листопада 2024 року Чернігівським окружним адміністративним судом видано 2 виконавчі листи у справі № 620/982/24, які направлені позивачем до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.
Зважаючи на те, що рішення суду відповідачами не виконується, позивач звернувся до суду із заявою про встановлення судового контролю.
Вирішуючи вказану заяву, суд зважає на таке.
В силу ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до ст.14 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Аналогічні положення містяться в ст.370 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов'язковість виконання судового рішення (абзац третій п.2.1 мотивувальної частини Рішення від 26.06.2013 №5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п.2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п.3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 №11-рп/2012).
На підставі аналізу ст.3, ст.8, ч.1 та ч.2 ст.55, ч.1 та ч.2 ст.129-1 Конституції України в системному взаємозв'язку Конституційний Суд України в п.2.1 мотивувальної частини Рішення від 15.05.2019 №2-р(II)/2019 констатував, що обов'язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов'язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов'язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов'язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.
Отже, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених ст.129-1 Конституції України, ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ст.14 та ст.370 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, згідно з положеннями абз.1 ч.1 ст.382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до положень ст.382-1 КАС України суд розглядає заяву про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п'ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.
За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
З урахуванням викладеного, суд зазначає, що встановлення судового контролю є правом суду, а не його обов'язком. Таке формулювання обумовлює необхідність доведення наявності підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. Тобто встановлення судового контролю залежить від обставин, зокрема, наявності суттєвих перешкод у реалізації виконання судового рішення.
Як вбачається зі змісту листа Територіального управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області від 21.02.2025, направленого на адресу Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, рішення суду залишається не виконаним, а його виконання залежить від асигнувань, спрямованих на виконання бюджетної програми 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів і працівників органів і установ системи правосуддя».
Враховуючи наведене, з метою забезпечення виконання судового рішення ст.382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе задовольнити заяву позивача та зобов'язати відповідачів подати суду звіт про виконання рішення суду від 28.03.2024 у справі №620/940/24.
Керуючись статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву про встановлення судового контролю у справі №620/982/24- задовольнити.
Зобов'язати Державну судову адміністрацію України подати звіт про виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 28.03.2024 у справі №620/940/24, оформлений відповідно до ч.2 та ч.3 ст.382-2 Кодексу адміністративного судочинства України, у двомісячний строк з дня набрання чинності цією ухвалою.
Зобов'язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області подати звіт про виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 28.03.2024 у справі №620/940/24, оформлений відповідно до ч.2 та ч.3 ст.382-2 Кодексу адміністративного судочинства України, у двомісячний строк з дня набрання чинності цією ухвалою.
Ухвала суду про задоволення заяви та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення є остаточною і оскарженню не підлягає. Заперечення на таку ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 382-3 цього Кодексу.
Суддя Л.О. Житняк