09 лютого 2026 року справа № 580/7356/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Рідзеля О.А.,
за участю:
секретаря судового засідання - Черкашина М.В.,
представника відповідача - Слинька М.Г. (у порядку самопредставництва),
розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради про визнання протиправними відмов та зобов'язання вчинити дії,
27.06.2025 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради (далі - відповідач), в якому позивач просить:
визнати протиправною відмову Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради, оформлене повідомленням від 22.04.2025 №01-19/19617 в наданні будівельного паспорта забудови земельної ділянки №7110136700:06:038:0019 за адресою: АДРЕСА_1 для будівництва житлового будинку з гаражем;
зобов'язати Департамент архітектури та містобудування Черкаської міської ради видати ОСОБА_1 будівельний паспорт забудови земельної ділянки з кадастровим номером 7110136700:06:038:0019 на об'єкт будівництва “Будівництво житлового будинку з гаражем по АДРЕСА_1 »;
визнати протиправною відмову Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради від 22.04.2025 №01-19/19618 в наданні будівельного паспорта забудови земельної ділянки №7110136700:06:038:0018 за адресою: АДРЕСА_2 , - для будівництва житлового будинку з гаражем;
зобов'язати Департамент архітектури та містобудування Черкаської міської ради видати ОСОБА_1 будівельний паспорт забудови земельної ділянки з кадастровим номером 7110136700:06:038:0018 на об'єкт будівництва “Будівництво житлового будинку з гаражем по АДРЕСА_2 ».
В обґрунтування позовних вимог вказано, що з метою забудови вищевказаних земельних ділянок, позивач звернулась до відповідача із заявами про видачу будівельних паспортів. Однак, їй протиправно відмовлено з підстав, не передбачених чинним законодавством України.
Позивач вказує, що наміри забудови земельної ділянки відповідають її цільовому призначенню - для будівництва і обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).
Стосовно підстав спірних відмов - наявність на земельних ділянках інженерних комунікацій (ліній електропередачі, водогону), позивач зазначає, що у Державному земельному кадастрі відсутня інформація щодо наявності санітарної чи охоронної зон на земельних ділянках. Водночас, ДБН передбачена можливість будівництва за умови розміщення пристроїв (камер, колодязів), необхідних для обслуговування та ремонту мереж.
Позивач також стверджує, що чинним законодавством не передбачено обов'язку забудовника земельної ділянки виготовляти проект в масштабі 1:500, а також отримувати згоду суміжних домоволодінь на проектування виходів виїздів з них.
Отже, на переконання позивача, відповідач не мав повноважень прийняти інше рішення, аніж як видати будівельні паспорти, оскільки інші підстави для відмови у їх видачі відсутні.
Ухвалою суду від 01.07.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.
09.07.2025 відповідач подав суду відзив на позов, в якому просив відмовити у задоволенні позову. Зазначив, що за результатами поданих позивачем документів з метою отримання будівельних паспортів установлено, що відсутні схеми намірів забудови земельних ділянок у масштабі 1:500, що є обов'язковим.
Також, підставою відмови стала невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.
Зокрема земельна ділянка по АДРЕСА_2 з кадастровим номером 7110136700:06:038:0018 потрапляє у функціональну зону: зелені насадження загального користування та вулично-дорожня мережа; земельна ділянка по АДРЕСА_1 з кадастровим номером: 7110136700:06:038:0019 потрапляє у функціональну зону: зелені насадження загального користування.
Крім того, на підставі викопіювання з топографічно-геодезичного плану міста з показником земельних ділянок по АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 встановлено, що за умови запланованого позивачем будівництва спірний об'єкт нерухомого майна буде займати частину земельних ділянок, під якою проходять підземні водопровідні труби (охоронна зона водогону) та не дотримано допустимої відстані відносно опор ліній електропередачі, що свідчить про недотримання будівельних норм.
Також, під час проектування об'єкта не враховано виходи-виїзди із суміжного домоволодіння за адресою АДРЕСА_3 .
15.08.2025 представник позивача подав суду відповідь на відзив, в якому зазначив, що позивачем на виконання абз.5, 6 п. 2.1 Порядку видачі будівельного паспорта до заяв на видачу будівельних паспортів щодо забудови земельних ділянок надано проекти будівництва в складі яких наявні креслення розпланування із зазначенням місць розташування будівель та споруд на земельній ділянці, відстані до меж сусідніх земельних ділянок та розташованих на них об'єктів, інженерних мереж і споруд, фасади та плани поверхів об'єктів із зазначенням габаритних розмірів, перелік систем інженерного забезпечення.
При цьому, оскільки п. 2.1 Порядку не передбачено обов'язку забудовника земельної ділянки виготовляти проект будівництва в масштабі 1:500, надано проект будівництва виконаний згідно із вимогами ДБН.
За вказаних обставин, на переконання позивача, доводи відповідача про правомірну відмову у видачі будівельних паспортів за відсутності схеми намірів забудови земельних ділянок у масштабі 1:500 є безпідставними та такими, що не відповідають фактичним обставинам та матеріалам справи.
Також, доводи відповідача зазначені у відзиві щодо підстав відмови - потрапляння земельних ділянок, що підлягають забудові в зону зелених насаджень, не зазначені у спірних рішеннях.
Стосовно наявності охоронних зон водогону та електромереж, позивач вказує, що у Державному земельному кадастрі відсутня інформація щодо наявності санітарної чи охоронної зон на земельних ділянках, в межах яких прокладено лінію електропередачі та водогін.
Разом з тим, нормативно-правовими актами у сфері містобудівної діяльності та будівельних норм передбачено можливість при отриманні дозвільних документів на забудову земельної ділянки допускати зменшення відповідних відстаней від найближчих інженерних мереж до будинків і споруд за умови дотримання вимог безпеки та забезпечення надійності будівель і споруд.
19.08.2025 відповідач подав суду заперечення на відповідь на відзив, в якому зазначив, що позивачем не спростовано, невідповідність майбутнього будівництва будівельним нормам і правилами, про які було зазначено відзиві на позов, а саме недотримання відстаней від підземних інженерних мереж, не зазначено про можливість перенесення таких інженерних мереж, що в подальшому у випадку задоволення судом позову буде вважатися самочинним будівництвом, а також не спростовано неврахування інтересів суміжних землекористувачів, яким внаслідок будівництва будуть чинитися перешкоди у користування їх майном, зокрема внаслідок забудови земельної ділянки по АДРЕСА_2 .
Ухвалою від 21.08.2025 суд здійснив перехід із спрощеного провадження до загального, продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів та призначив підготовче засідання.
Усною ухвалою від 16.10.2025 суд закінчив підготовче провадження та призначив судовий розгляд справи по суті.
10.12.2025 суд вчинив окрему процесуальну дію поза залою судових засідань, а саме: огляд земельних ділянок по АДРЕСА_2 (кадастровий номер №7110136700:06:038:0018) та по АДРЕСА_1 (кадастровий номер 7110136700:06:038:0019).
Оцінивши доводи сторін, дослідивши письмові докази, суд встановив таке.
На підставі договорів купівлі-продажу від 18.02.2020 №1216 та №1218, посвідчених приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Розсохою С.С., ОСОБА_1 є власницею земельних ділянок за адресами:
АДРЕСА_2 (кадастровий номер 7110136700:06:038:0018);
АДРЕСА_1 (кадастровий номер 7110136700:06:038:0019), - із цільовим призначенням: 02.01. - для будівництва і обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), категорія земель - землі житлової та громадської забудови.
З метою забудови вказаних земельних ділянок, 09.04.2025 позивач через Центр надання адміністративних послух звернулась до Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради із заявами на видачу будівельних паспортів (вх.№01-19/19618 та 01-19/19617).
До кожної із заяв надала: копію паспорту громадянина України; копію довідки про присвоєння реєстраційного номеру облікової картки платника податків; витяг із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності; проект будівництва.
За наслідками розгляду заяви на видачу будівельного паспорта забудови земельної ділянки по АДРЕСА_2 (кадастровий номер 7110136700:06:038:0018), відповідач листом від 22.04.2025 №01-19/19618 повідомив про повернення документів, поданих для видачі будівельного паспорта.
Підставою вказано, що проектна документація розроблена не в масштабі 1:500, що не відповідає п.2.1 Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки.
Також зазначено про невідповідність містобудівній документації на місцевому рівні, будівельним нормам і правилам - при проектуванні об'єкта не враховано: наявність на земельній ділянці інженерних комунікацій - водопровід (санітарна зона 5м), опори ліній електропередачі (санітарна зона 2м); виходи-виїзди із суміжних домоволодінь.
За наслідками розгляду заяви на видачу будівельного паспорта забудови земельної ділянки по АДРЕСА_1 (кадастровий номер 7110136700:06:038:0019), відповідач листом від 22.04.2025 №01-19/19617 повідомив про повернення документів, поданих для видачі будівельного паспорта.
Підставою вказано, що проектна документація розроблена не в масштабі 1:500, що не відповідає п.2.1 Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки.
Також зазначено про невідповідність містобудівній документації на місцевому рівні, будівельним нормам і правилам - при проектуванні об'єкта не враховано: наявність на земельній ділянці інженерних комунікацій - водопровід (санітарна зона 5м), опори ліній електропередачі (санітарна зона 2м).
Не погоджуючись із відмовою у видачі будівельних паспортів забудови вказаних земельних ділянок, позивач звернулась в суд з цим позовом.
Надаючи оцінку встановленим обставинам в контексті позовних вимог, суд врахував ч.2 ст.19 Конституції України, якою встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності визначені Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 №3038-VI (далі - Закон №3038-VI).
Відповідно до статті 26 Закону №3038-VI
Забудова територій здійснюється шляхом розміщення об'єктів будівництва.
Суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів.
Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради вживає заходів щодо організації комплексної забудови територій відповідно до вимог цього Закону.
Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.
Проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:
1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;
2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;
3) затвердження проектної документації;
3-1) отримання права на виконання підготовчих та будівельних робіт у випадках, визначених цим Законом;
4) виконання підготовчих та будівельних робіт;
4-1) державна реєстрація спеціального майнового права на об'єкт незавершеного будівництва та майбутній об'єкт нерухомості у випадках, визначених законом;
4-2) проведення контрольного геодезичного знімання закінчених будівництвом об'єктів (крім об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1)) та здійснення їх технічної інвентаризації (крім об'єктів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування);
5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів;
6) державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом та прийнятий в експлуатацію у випадках, визначених цим Законом, об'єкт (його складову).
Частинами 1, 4 ст.27 Закону №3038-VI встановлено, що забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт).
Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 500 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки.
Будівельний паспорт складається з текстових та графічних матеріалів.
За наявності плану зонування території розроблення будівельного паспорта здійснюється на його підставі.
Проектування на підставі будівельного паспорта здійснюється без отримання містобудівних умов та обмежень. Для об'єктів, зазначених у частині першій цієї статті, розроблення проекту будівництва здійснюється виключно за бажанням замовника.
Надання будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження відповідної заяви та пакета документів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.
Порядок видачі будівельного паспорта визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.
Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2011 року №103 затверджено Порядок видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - Порядок №103).
Приписами п.2.1 Порядку №103 встановлено, що будівельний паспорт видається уповноваженим органом з питань містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження заяви на видачу будівельного паспорта за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку, до якої додаються:
копія документа, що засвідчує право власності або користування земельною ділянкою, або договір суперфіцію, або заповіту, у разі якщо речове право на земельну ділянку не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;
копія документа, що посвідчує право власності на об'єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, у разі якщо право власності на об'єкт нерухомого майна не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (у разі здійснення реконструкції, капітального ремонту);
згода співвласника (співвласників) об'єкта нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці (у разі здійснення реконструкції, капітального ремонту) (за умови перебування у спільній власності);
схема намірів забудови земельної ділянки (місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, відстані до меж сусідніх земельних ділянок та розташованих на них об'єктів, інженерних мереж і споруд, фасади та плани поверхів об'єктів із зазначенням габаритних розмірів, перелік систем інженерного забезпечення, у тому числі автономного, що плануються до застосування, тощо), за формою, наведеною у додатку 2 до цього Порядку;
проектна документація (за наявності);
згода співвласника (співвласників) земельної ділянки на забудову (у разі розміщення нових об'єктів) (за умови перебування у спільній власності);
інформація про наявність у межах земельної ділянки режимоутворюючих об'єктів культурної спадщини та обмеження у використанні земельної ділянки у разі здійснення нового будівництва об'єкта (за наявності).
Копії документів, що подаються для отримання будівельного паспорта, засвідчуються замовником (його представником).
На підставі п.2.3 Порядку №103 уповноважений орган з питань містобудування та архітектури на підставі отриманих документів визначає відповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам чинної містобудівної документації на місцевому рівні, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, будівельним нормам і правилам.
Пунктом 2.4. Порядку №103 визначено, що пакет документів для видачі будівельного паспорта або внесення змін до нього повертається уповноваженим органом з питань містобудування та архітектури замовнику з таких підстав:
неподання повного пакета документів, визначених пунктом 2.1 або 2.2 цього розділу;
невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, будівельним нормам і правилам;
подання замовником заяви в довільній формі про відмову від отримання будівельного паспорта.
Отже, вказаний перелік підстав для відмови у видачі будівельного паспорта є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.
Так, однією із підстав відмови у видачу будівельних паспортів слугувало те, що проектна документація розроблена не в масштабі 1:500, що не відповідає п.2.1 Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки.
Оцінюючи вказані підстави відмови, суд зазначає, що одним із обов'язкових документів, що подається для видачі будівельного паспорта є схема намірів забудови земельної ділянки (місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, відстані до меж сусідніх земельних ділянок та розташованих на них об'єктів, інженерних мереж і споруд, фасади та плани поверхів об'єктів із зазначенням габаритних розмірів, перелік систем інженерного забезпечення, у тому числі автономного, що плануються до застосування, тощо), за формою, наведеною у додатку 2 до цього Порядку.
Додаток 2 до Порядку №103 містить умову нанесення креслення на схемі у масштабі 1:500.
Як установлено судом з наявних матеріалів справи, під час звернення позивача до заяви про видачу будівельного паспорта додано, зокрема проекти забудови (а.с.22-35, 50-63) земельних ділянок про АДРЕСА_2 , (кадастровий номер 7110136700:06:038:0018) та по АДРЕСА_1 , (кадастровий номер 7110136700:06:038:0019), які у своєму складі містять креслення-планування, які містять схему намірів забудови земельних ділянок (а.с.25, 53).
На вказаних схемах позначено, зокрема: просторове місце розташування земельних ділянок відносно вуличної мережі; місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці із зазначенням розмірів; відстані до меж сусідніх земельних ділянок та розташованих на них об'єктів; інженерних мереж і споруд, тощо).
Суд враховує, що вказані схеми намірів забудови земельної ділянки не містять інформації щодо масштабу їх виконання.
Водночас, Порядок топографічної зйомки у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500 затверджений наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 17 квітня 2025 року №1675.
На підставі п.7 вказаного Порядку для формалізованого представлення даних про елементи і об'єкти місцевості, які зображуються на топографічних планах масштабів 1:5000, 1:2000, 1:1000, 1:500, застосовується Класифікатор (специфікація) топографічної інформації, яка відображається на топографічних планах масштабів 1:5000, 1:2000, 1:1000, 1:500, наведений в додатку 2 до Вимог до оформлення електронного документа, що містить відомості про результати топографо-геодезичних і картографічних робіт в електронній (цифровій) формі, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 19 січня 2024 року № 67.
Суд зазначає, що спірні повідомлення не містять обґрунтування того, що схеми намірів забудови земельної ділянки виконані не у масштабі 1:500 (не вказано у якому масштабі виконаний) та не відповідає вимогам вказаного Порядку №1675 в контексті об'ємного зображення земельної ділянки та повноти зображеної інформації.
Відтак, на переконання суду, не зазначення на схемі намірів забудови земельної ділянки масштабу її виконання не свідчить про порушення вимог Додатку 2 до Порядку №103.
Крім того, надане позивачем викопіювання з топографо-геодезичного плану міста щодо земельних ділянок про вул. Айвазовського, 16/1, (кадастровий номер 7110136700:06:038:0018) та по вул. Коцюбинського, 15/1, (кадастровий номер 7110136700:06:038:0019) у масштабі 1:500 містить подібний масштаб, що і додані до проектів забудови схеми намірів забудови земельних ділянок.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що така підстава для повернення поданих позивачем документів для видачі будівельних паспортів, як «проектна документація розроблена не в масштабі 1:500» є необґрунтованою.
Стосовно підстав відмови, що при проектуванні об'єкта не враховано: наявність на земельній ділянці інженерних комунікацій - водопровід (санітарна зона 5м), опори ліній електропередачі (санітарна зона 2м), суд зазначає таке.
Так, під час розгляду справи 10.12.2025 суд вчинив окрему процесуальну дію поза залою судових засідань, а саме: огляд земельних ділянок по вул. Айвазовського 16/1 (кадастровий номер №7110136700:06:038:0018) та по вул. Коцюбинського 15/1 (кадастровий номер 7110136700:06:038:0019) за участю: представника позивача - Ірини Ковдій; представників відповідача: Максима Слинько, Федіра Балаби, Романа Лисенка; спеціаліста (що розробляв проектну документацію) - Романа Прапро.
Під час огляду вказаних земельних ділянок представник відповідача Федір Балаба повідомив, що наявні неактуальні дані порівняно із підставами відмови, а саме: опора лінії електропередачі, розташована на земельній ділянці по Коцюбинського 15/1 не використовується.
Вказане підтверджується візуальним оглядом вказаної опори та встановлено, що опора не функціонує, лінія електропередачі не під'єднана.
Відтак, суд вважає вказану підставу відмови - недотримання санітарної зони ліній електропередачі необґрунтованою.
Стосовно дотримання санітарної зони водогону (5м), суд зазначає таке.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.25 Закону №3038-VI режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, встановлюється у генеральних планах населених пунктів, планах зонування та детальних планах територій. Режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, обов'язковий для врахування під час розроблення землевпорядної документації.
Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26.04.2019 №104 затверджено державні будівельні норми ДБН Б.2.2-12:2019.
Відповідно до підпункту 1.1 вищезазначених норм ці державні будівельні норми поширюються на планування і забудову територій населених пунктів та міжселених територій на державному, регіональному та місцевому рівні.
Згідно з підп.1.2 вказаних норм ці норми обов'язкові для органів державного управління, місцевого самоврядування, підприємств і установ незалежно від форми власності та відомчого підпорядкування, громадських об'єднань і громадян, які здійснюють проектування, будівництво і благоустрій на території міських і сільських населених пунктів та інших територіях.
На підставі додатку И.1 (обов'язковий) відстань від найближчих підземних інженерних мереж до фундаментів будинків і споруд становить: для мережі водопроводу не менше 5 метрів.
Відповідно до абз.3 п.11.5.4 ДБН Б.2.2-12:2019 допускається зменшувати відстані за умови дотримання вимог безпеки та забезпечення надійності будівель і споруд, можливості виконання будівельних робіт з облаштування трубопроводу, розміщення камер, колодязів та інших пристроїв, необхідних для монтажу та ремонту мереж.
На підтвердження наявності інженерних мереж відповідач долучив викопіювання з архівного топографо-геодезичного плану масштабу 1:500, з якого вбачається, що по краю спірних земельних ділянок від вул. Айвазовського до вул. Коцюбинського (зі сторони сусідніх домоволодінь Коцюбинського, 15, АДРЕСА_3 ) проходить охоронна зона водогону, яка також відгалужується через земельну ділянку Айвазовського, 16/1 до домоволодіння - АДРЕСА_4 .
Із наданих суду схем намірів забудови земельних ділянок (а.с.25, 53), суд встановив, що розташування будинку на земельній ділянці по АДРЕСА_2 заплановане на відстані 5,65 метрів від фундаменту будинку до межі земельної ділянки зі сторони розміщення водогону, а по АДРЕСА_1 - на відстані 5,50 м. від фундаменту будинку до межі земельної ділянки зі сторони розміщення водогону.
Вказане свідчить про дотримання позивачем охоронної зони водогону - 5 метрів.
Отже, доводи відповідача в цій частині є такими, що не підтверджуються належними та достовірними доказами, які б переконливо та обґрунтовано стверджували висновки недотримання позивачем санітарних норм, на яких засновано спірні рішення.
Крім того, Правила користування системами централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення в населених пунктах України, що затверджені Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 №190, у п.7 Розділу ІІ яких вказано, що якщо мережа водопостачання та водовідведення, що належать виконавцю послуги з централізованого водопостачання/централізованого водовідведення, проходить по земельній ділянці, переданій на правах власності або користування іншому суб'єкту господарювання та/або фізичній особі, останній не повинен протидіяти ліквідації витоків, усуненню інших пошкоджень мереж на цих ділянках та виконанню планових робіт на мережі.
Власник земельної ділянки, по якій проходять водопровідні мережі та мережі водовідведення, зобов'язаний забезпечити збереження зон санітарної охорони відповідно до Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення».
Відтак, обов'язок забезпечувати доступ до обслуговування інженерних мереж водогону у спірному випадку покладений саме на позивача.
Суд також враховує висновки Верховного Суду у постанові від 03.04.2020 №640/1886/18 відповідно до яких будівництво об'єкта є багатоскладовою діяльністю, до якої на кожному із етапів залучаються відповідні компетентні суб'єкти, які проводять експертизу проектної документації на будівництво об'єкта у передбачених законом випадках, вирішують питання щодо можливості видачі суб'єкту господарювання дозволів (в тому числі на виконання будівельних робіт), щодо можливості прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта та реєстрації права власності на нього.
Окрім цього, відповідні контролюючі органи на кожному з етапів будівництва у разі виявлення обставин, з якими законодавець пов'язує обмеження в частині виконання робіт з будівництва об'єкта (в тому числі встановлення порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об'єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об'єкта та вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил), можуть застосувати до суб'єкта господарювання відповідні заходи, в тому числі скасувати містобудівні умови та обмеження, анулювати дозвіл на виконання будівельних робіт, зупиняти виконання будівельних робіт тощо.
Відтак, у разі виявлення порушень вимог містобудівної документації на етапі будівництва або прийняття в експлуатацію такого об'єкта, відповідний суб'єкт владних повноважень вправі зупинити виконання будівельних робіт або відмовити в прийнятті в експлуатацію об'єкта.
Щодо підстав відмови у видачі будівельного паспорта на земельну ділянку по АДРЕСА_2 - під час проектування об'єкта не враховано виходи-виїзди із суміжного домоволодіння, суд зазначає таке.
Так, під час вчинення окремої процесуальної дії огляду земельних ділянок судом встановлено наявність входу/виходу та в'їзду/виїзду з домоволодіння АДРЕСА_3 , що розташовані безпосередньо з боку АДРЕСА_3
Отже заплановане будівництво по АДРЕСА_2 не матиме перешкодою виходу-виїзду із суміжного домоволодіння по АДРЕСА_3 .
Крім того, відповідно до листа КП «Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації» від 19.12.2025 №1633, відповідно до інвентаризаційної справи на домоволодіння по АДРЕСА_5 , гараж з оглядовою ямою збудовано самочинно, право власності на нього не зареєстровано.
Стосовно посилання відповідача у відзиві, що земельні ділянки по АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 потрапляють у функціональну зону: зелені насадження загального користування, суд зазначає таке.
Згідно з частинами 1, 2 ст.18 Закону №3038-VI план зонування території розробляється на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон. План зонування території встановлює функціональне призначення, вимоги до забудови окремих територій (функціональних зон) населеного пункту, їх ландшафтної організації.
Відповідно до ч.2 ст. 24 ЗУ №3038-VI зміна функціонального призначення територій не тягне за собою припинення права власності або права користування земельними ділянками, які були передані (надані) у власність чи користування до встановлення нового функціонального призначення територій. Забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.
Відповідно до ч.4 ст.373 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 №435-IV (далі - ЦК України) власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.
Суд зазначає, що позивач має намір здійснити забудову належних їй на праві власності земельних ділянок, цільовим призначенням - будівництво і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.
Частинами 1-3 ст.375 ЦК України визначено, що власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно. Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.
Власник земельної ділянки або землекористувач має право вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків згідно з ч.2 ст.152 Земельного кодексу України.
Ст.24 Закону №3038-VI встановлені особливості регулювання земельних відносин при здійснені містобудівної діяльності.
Так, відповідно до ч.2 вказаної статті зміна функціонального призначення територій не тягне за собою припинення права власності або права користування земельними ділянками, які були передані (надані) у власність чи користування до встановлення нового функціонального призначення територій. Забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.
Крім того, на підставі ч.5 ст.25 Закону №3038-VI встановлення режиму забудови територій, визначених для містобудівних потреб, не тягне за собою припинення права власності або права користування земельними ділянками, зміни адміністративно-територіальних меж до моменту вилучення (викупу) земельних ділянок.
Згідно з ч.2 ст.17 Закону №3038-VI генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських, приватних інтересів.
Відповідач не довів жодним доказом врахування інтересів власника відповідної земельної ділянки, під час розробки та затвердження плану зонування міста.
Отже, вищевказані посилання відповідача є необґрунтованими, оскілки перешкоджають реалізації позивачу права власності на використання належної їй земельної ділянки за її цільовим призначенням.
Більш того, такі підстави не зазначені у спірних відмовах.
Враховуючи наведене вище правове регулювання та встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, що відповідач безпідставно відмовив позивачу у видачі будівельного паспорта з вищевказаних підстав та повернув подані документи.
Стосовно позовної вимоги зобов'язати відповідача видати позивачу містобудівні умови і обмеження забудови вказаної земельної ділянки, суд врахував, що відповідно до ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Як зазначено у пункті 4.1 Рішення Конституційного суду України від 02.11.2004 №15-рп/2004 суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.
Суд враховує позицію, яка висвітлена в пункті 9 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України від 30.01.2003 № 3-рп/2003, а саме: "Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13)".
Суд зазначає, що на законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" суб'єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими необхідно розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень. Тобто у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку.
З огляду на наведене, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.
Підстави, за яких відповідач відмовляє у наданні містобудівних умов і обмежень, визначені законом. Якщо такі підстави відсутні, орган повинен надати містобудівні умови та обмеження. Ці повноваження та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу - надати містобудівні умови та обмеження або не надати (відмовити). Згідно з законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями, тому зазначені повноваження не є дискреційними.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.
Така правова позиція узгоджується із позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 22.12.2018 у справі № 804/1469/17, від 14.08.2019 у справі №0640/4434/18, від 12.09.2019 у справі №0640/4248/18.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.5 КАС України способом захисту прав особи від протиправної бездіяльності є визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Частиною 4 ст.245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
З огляду на викладене, суд має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії. При цьому суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Як встановлено судом позивач під час звернення до відповідача надав всі необхідні документи, визначені чинним законодавством, що відповідачем не спростовано належними доказами; підстави для відмови відповідачем у видачі позивачу будівельних паспортів відсутні, а відтак, враховуючи вищевикладене, зобов'язання відповідача видати позивачу будівельні паспорти не є втручанням у дискреційні повноваження (відповідач наділений виключною компетенцією щодо вчинення таких дій та у нього відсутні альтернативні варіанти поведінки у межах спірних правовідносин) та відповідає вимогам справедливості й забезпечує ефективне поновлення позивача в правах.
Аналогічна позиція щодо відсутності втручання суду в дискреційних повноважень суб'єкта владних повноважень шляхом зобов'язання останнього вчинити дії викладена у постановах Верховного Суду від 27.11.2018 у справі №826/162/18, від 29.11.2019 у справі №826/6222/15, від 17.12.2019 у справі №813/6618/15.
З огляду на викладене, позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ст. 6, 9, 14, 139-143, 241-246, 255, 295, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Визнати протиправною відмову Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради, оформлену повідомленням від 22.04.2025 №01-19/19617, у видачі ОСОБА_1 будівельного паспорта забудови земельної ділянки з кадастровим номером 7110136700:06:038:0019 за адресою: АДРЕСА_1 , - для будівництва житлового будинку з гаражем.
Визнати протиправною відмову Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради, оформлену повідомленням від 22.04.2025 №01-19/19618, у видачі ОСОБА_1 будівельного паспорта забудови земельної ділянки з кадастровим номером 7110136700:06:038:0018 за адресою: АДРЕСА_2 , - для будівництва житлового будинку з гаражем.
Зобов'язати Департамент архітектури та містобудування Черкаської міської ради видати ОСОБА_1 будівельний паспорт забудови земельної ділянки з кадастровим номером 7110136700:06:038:0019 на об'єкт будівництва “Будівництво житлового будинку з гаражем по АДРЕСА_1 ».
Зобов'язати Департамент архітектури та містобудування Черкаської міської ради видати ОСОБА_1 будівельний паспорт забудови земельної ділянки з кадастровим номером 7110136700:06:038:0018 на об'єкт будівництва “Будівництво житлового будинку з гаражем по АДРЕСА_2 ».
2. Копію рішення направити учасникам справи.
3. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.
Учасники справи:
1) позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_1 );
2) відповідач - Департамент архітектури та містобудування Черкаської міської ради (18001, м. Черкаси, вул. Байди Вишневецького, буд.36, код ЄДРПОУ 38715770).
Повне судове рішення виготовлено 24.02.2026
Суддя Олексій РІДЗЕЛЬ