12 лютого 2026 року справа № 580/3637/21
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гаращенка В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за позовом Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків до приватного акціонерного товариства “Азот» про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі,
04.06.2021 Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - Управління, позивач, контролюючий орган) звернулося до суду з адміністративним позовом до Приватного акціонерного товариства “Азот» (далі - Товариство, відповідач, платник), в якому (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог) просило надати дозвіл на погашення суми податкового боргу у розмірі 40914549,64 грн за рахунок майна відповідача, що перебуває у податковій заставі.
Черкаський окружний адміністративний суд рішенням від 19.01.2022, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.09.2022, позов задовольнив.
Постановою Верховного Суду від 19.11.2025 рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 19.01.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.09.2022 скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Дана адміністративна справа надійшла до Черкаського окружного адміністративного суду 08.12.2025 та передана шляхом автоматизованого розподілу судді Гаращенку В.В., відповідно, ухвалою судді від 15.12.2025 прийнято справу до свого провадження.
Ухвалою суду від 30.12.2025 допущено заміну первинного позивача - Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків на належного - Північне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що відповідач має непогашений податковий борг, який ним у добровільному порядку не сплачено. Позивач вживав заходи для погашення відповідачем податкового боргу за рахунок коштів платника податків, однак вжиті заходи не призвели до його погашення, тому наявні підстави для надання дозволу на погашення суми податкового боргу у розмірі 40914549,64 грн за рахунок майна відповідача, що перебуває у податковій заставі.
У відзиві на адміністративний позов відповідач не погодився з доводами податкового органу зазначивши, що позивач допустив порушення процедури стягнення податкового боргу та не врахував, що відповідачем на виконання рішення суду від 26.12.2019 №580/3655/19 вживаються заходи щодо погашення податкового боргу з урахуванням розстрочення, яке діє до 01.01.2023. Щодо іншої частини податкового боргу позивачем взагалі не проводилась процедура стягнення коштів у судовому порядку.
Наведене на думку представника відповідача не надає позивачу права на стягнення податкового боргу за рахунок майна платника податків.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд встановив наступне.
Станом на 30.09.2021 відповідач мав податковий борг до бюджету на загальну суму 40 914 549,64 грн, в т.ч. по платежам: - податок на прибуток в сумі 34 164 916,09 грн; - податок на додану вартість в сумі 6 749 633,55 грн.
Дана сума податкового боргу є узгодженою та станом на дату звернення контролюючим органом до суду залишалась не погашеною.
Вказані обставини підтверджуються матеріалами справи, у тому числі інтегрованою карткою платника податків та визнавались представником відповідача.
Відповідно до п. 89.3 ст. 89 Податкового кодексу України податковим органом прийнято рішення про опис майна у податкову заставу від 16.05.2017 № 26608/10/28-10-17-01-23.
На підставі вказаного рішення складено акти опису майна та зареєстровано податкову заставу на загальну суму 32 488 250,60 грн, в т.ч. по актах:
- від 20.06.2017 №25 на суму 4 191,63 грн. (датчик дифференціального тиску);
- від 18.12.2017 №38 на суму 16 110 933,89 грн (скрубер високого тиску Е-203, насос MSLA 05007);
- від 29.01.2018 №2 на суму 8 662 695,91 грн (теплообмінник 1140-СА/СВ);
- від 22.03.2018 №6 на суму 5 322 694,29 грн (комплекс будівель і споруд цеху-8 номер об'єкта в РПВН: 91572, адреса: Черкаська область, м. Черкаси, вул. Першотравнева, 72);
- від 24.05.2018 №10 на суму 2 387 734,88 грн (учбово-курсовий комбінат загальна площа 3677,2 кв.м. номер об'єкта в РПВН: 7760064 адреса: Черкаська область, м. Черкаси, вул. Першотравнева, 72).
Податкова застава за вказаними актами була внесена в Державний реєстр обтяжень рухомого майна та в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяжень, що підтверджується витягами (т.1, а.с. 15, 17, 19, 21, 24).
Наявність вказаного описаного майна на зазначену суму представник відповідача також не заперечував.
На підставі п.95.5 ст.95 Податкового кодексу України заступником начальника Офісу великих платників податків ДФС прийнято рішення про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу за №1 від 09.01.2018 (т.1, а.с.25).
Вважаючи, що вжиті заходи не призвели до погашення підприємством податкового боргу, позивач звернувся до суду з позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу приватного акціонерного товариства “Азот» за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.
Вирішуючи спір по суті, суд враховує, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
В розумінні положень 14.1.39, 14.1.155, 14.1.156, 14.1.175 пункту 14.1. статті 14 ПК України, грошове зобов'язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності; податкова застава - це спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом; податкове зобов'язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк; податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання;
За змістом норм підпунктів 16.1.3, 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний: подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з абзацом першим пункту 59.1 статті 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Пунктом 88.1 статті 88 ПК України передбачено, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.
У відповідності до пункту 89.1, 89.3 статті 89 ПК України право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.
Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.
До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.
Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.
Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.
Згідно пункту 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Відповідно до пункту 95.2 статті 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Пунктом 95.3 статті 95 ПК України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
З наведеного правового регулювання та висновків Верховного Суду викладених у постанові від 19 листопада 2025 року, у справі, що розглядається свідчать, що процедура стягнення з платника податків податкового боргу за рахунок грошових коштів у судовому порядку передує виникненню права податкового органу на звернення до суду щодо надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.
Обов'язкові умови (обставини), наявність яких в своїй сукупності зумовлює виникнення у податкового органу права на звернення до суду із даним позовом: наявність у платника податків боргу зі сплати податків (зборів, обов'язкових платежів); сума заборгованості платника податків на момент звернення податкової служби до суду із позовом про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна платника має бути узгодженою у встановленому законодавством порядку; відсутність (недостатність) коштів на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків; наявність майна платника податків - боржника у податковій заставі.
Перевіряючи обставини можливості відповідача погасити податковий борг за рахунок грошових кошів, суд зазначає, що рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 26.12.2019 у справі №580/3655/19 з приватного акціонерного товариства “Азот» стягнутий податковий борг у сумі 77336436,74 грн. Виконання цього рішення розстрочене на 36 місяців, починаючи з 01.01.2020 щомісячно по 2148234,35 грн.
Згідно відомостей, які містяться в інтегрованій картці платника податків ПрАТ “Азот» за кодом класифікації доходів бюджету 13060000 (рентна плата за користування радіочастотним ресурсом України) за рахунок щомісячного надходження коштів в сумі 471585,72 грн. починаючи з 30.01.2020 податковим органом зараховано сплачені кошти в рахунок погашення податкового боргу минулих періодів, що загалом за 2020 рік склало 5659028,64 грн.
За даними інтегрованої картки платника податків ПрАТ “Азот» за кодом класифікації доходів бюджету 11021000 (податок на прибуток приватних підприємств) за рахунок щомісячного надходження коштів в сумі 1 212 039 грн. та 464 666 грн. починаючи з 31.01.2020 податковим органом зараховано сплачені кошти в рахунок погашення податкового боргу минулих періодів, що загалом за 2020 рік склало 20 120 460 грн.
Отже, загальна сума щомісячних платежів ПрАТ “Азот» з погашення податкового боргу становила 2 148 290,72 грн., що свідчить про вжиття відповідачем заходів з погашення податкового боргу у відповідно з рішенням суду від 26.12.2019 у справі №580/3655/19.
Окрім цього, за 2020 рік позивач також частково сплатив заборгованість за кодом класифікації доходів бюджету 14010100 (податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 1886342,88 грн.
В контексті наведеного, суд вважає за необхідне зазначити, що застосована судом в рішенні від 26.12.2019 у справі №580/3655/19 процедура розстрочення його виконання шляхом погашення податкового боргу частинами, не надає позивачу повноважень на звернення до суду з позовом про погашення усієї суми податкового боргу, який виник на підставі цього судового рішення.
На переконання суду, стягнення всієї суми заборгованості за рахунок майна платника податків входить в суперечність із судовим рішенням від 26.12.2019, яке набрало законної сили 28.01.2020, оскільки в такому випадку погашення податкового боргу відбудеться за рахунок продажу майна ПрАТ “Азот» до завершення строків його погашення, визначених рішенням суду.
Більш того, згідно з нормами п. 95.1 ст. 95 ПК України застосування процедури продажу майна платника податків, яке перебуває в податковій заставі, можливе лише за умови, що заходи з погашення податкового боргу за рахунок коштів платника податків не дали результатів. Натомість, наведені фактичні обставини у справі свідчать, що має місце часткове погашення податкового боргу за рахунок коштів платника податків.
Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 28 січня 2020 року у справі №520/3516/19 процедура стягнення з платника податків податкового боргу за рахунок грошових коштів у судовому порядку передує виникненню права податкового органу на звернення до суду щодо надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.
З урахуванням зазначеної позиції Верховного Суду, позивач не надав доказів, що вся сума податкового боргу, яку податковий орган має намір погасити за рахунок майна платника податків, стягнута з платника податків за рахунок грошових коштів
Підсумовуючи наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що податковий орган не довів наявність усіх обов'язкових складових, які дають підстави для надання дозволу на погашення суми податкового боргу у розмірі 40914549,64 грн. за рахунок майна відповідача, що перебуває у податковій заставі.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахуванням наведеного, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та оцінки наявних у матеріалах справи доказів в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають до задоволення.
Відповідно до ст. 139 КАС України, оскільки в задоволенні позову відмовлено, тому судові витрати зі сплати судового збору за подачу позовної заяви слід залишити за позивачем.
Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 77, 241-246, 255, 295, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Судові витрати зі сплати судового збору залишити за позивачем.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання рішення.
Суддя Валентин ГАРАЩЕНКО